У дисертаційній роботі вирішена науково-прикладна задача обґрунтованої розробки математичних моделей надійності складних систем, умови й режим експлуатації яких міняються. На основі аналізу відомих моделей надійності складних систем обґрунтована необхідність розробки багатофакторних моделей, які враховують динаміку умов і режиму експлуатації системи в цілому і її підсистем. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки. 1. Отримано багатофакторну регресійну модель надійності, яка дозволяє врахувати вплив умов та режиму експлуатації системи. 2. Розглянуто задачі виявлення тренда інтенсивності відмов методами теорії перевірки статистичних гіпотез. Показано, що традиційно використовувані процедури впевнено виявляють тренд тільки в тих випадках, коли він становить 8-12% від стаціонарного значення. 3. Для періодично контрольованих систем запропонована процедура оцінювання коефіцієнтів рівняння регресії, яке описує закон зміни інтен-сивності відмов залежно від умов і режиму експлуатації. Показано, що параме-тризація коефіцієнтів рівняння регресії дозволяє здійснити спільну обробку неоднорідних даних про відмови систем, експлуатованих у різних умовах. 4. З використанням імітаційної моделі проведено дослідження якості оцінювання параметрів закону зміни інтенсивності відмов залежно від правильності обраної гіпотези щодо щільності розподілу випадкового інтервалу між відмовами. Показано, що в реальних задачах оцінювання методом максимуму правдоподібності, коли щира щільність розподілу інтервалу між відмовами не відома, доцільно використати запропонований спеціальний розподіл. 5. Розроблено марківську модель еволюції контрольованих параметрів системи з урахуванням динаміки умов експлуатації. 6. Розроблено методику прогнозування параметричної безвідмовності з використанням співвідношення для розрахунку закону розподілу тривалості перебування марківського контрольованого параметру в полі допуску. 7. Розроблено методику оцінювання параметрів марківського ланцюга за мікроданими, коли траєкторії зміни контрольованих параметрів відомі, а також за макроданими, коли вони невідомі. 8. Показано, що одержувані методом максимуму правдоподібності оцінки параметрів марківського ланцюга ефективні, заможні, незміщені й асимптотично нормальні. 9. Показано, що еволюція контрольованих параметрів може бути описана з використанням перехідної функції, яка задовольняє прямому рівнянню А.Н. Колмогорова. 10. Запропоновано модель відмов складної системи, у якій рівень ненадійності одних підсистем впливає на безвідмовність інших. 11. Показано, що в складних системах із взаємодіючими підсистемами швидкість деградації підсистем залежить від умов і режиму їхньої експлуатації, а також від того, наскільки деградували інші підсистеми. 12. Показано, що моделлю процесу погіршення надійністних характеристик складної системи із взаємодіючими підсистемами є напівмарківський процес, який гілкується. 13. Розроблені методи практично були використані в Інституті сцинтиляційних матеріалів НАНУ (м. Харків). |