Анотація до роботи:

Ротар Олександр Васильович. Розробка хірургічних способів та обґрунтування лікарських засобів покращання загоєння товстокишкових анастомозів в умовах гіпоксії та недостатнього регіонального кровопостачання. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова. Вінниця, 2004.

Дисертація присвячена питанню зменшення частоти хірургічних ускладнень після операцій на товстій кишці у пацієнтів з анемією. Встановлено, що анемія виступає незалежним і вірогідним чинником розвитку неспроможності швів товстокишкових анастомозів. Частота хірургічних ускладнень підвищується при поєднанні анемії з недостатністю кровообігу ІІ стадії та хронічними обструктивними захворюваннями легень. Визначені критичні рівні гемоглобіну та гематокриту при формуванні товстокишкових анастомозів, обґрунтовано використання перфторану як лікарського засобу покращання загоєння товстокишкових анастомозів в умовах гіпоксії і недостатнього регіонального кровопостачання шляхом підвищення доставки кисню до тканин. Запропоновані та впроваджені в практику хірургічні способи підвищення надійності колоректальних анастомозів після передньої резекції прямої кишки, які сприятливо впливають на їх загоєння в експерименті та клініці.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення проблеми поліпшення результатів операцій на товстій кишці, який полягає у визначенні впливу анемії на загоєння товстокишкових анастомозів та встановленні критичних рівнів гемоглобіну та гематокриту при їх формуванні, обґрунтуванні необхідності використання плазмозамінника з газотранспортними властивостями перфторану для покращання загоєння товстокишкових анастомозів в умовах анемічної гіпоксії та недостатнього регіонального кровопостачання, вдосконаленні хірургічних способів формування колоректальних анастомозів після передньої резекції прямої кишки.

1. Анемія до операції виявляється в 63%, а після операції на товстій кишці - у 76% пацієнтів і має прогностичне значення в розвитку хірургічних ускладнень. Анемія середнього і тяжкого ступеня виступає незалежним і вірогідним (р<0,05) фактором виникнення неспроможності товстокишкових анастомозів у 18,6% і 18,2% оперованих відповідно. Частота розвитку неспроможності анастомозів у пацієнтів з анемією підвищується до 40% (р<0,001) за наявності супутньої хронічної недостатності кровообігу ІІ стадії та до 50% (р<0,001) – хронічних обструктивних захворювань легень.

2. Критичні величини гемоглобіну і гематокриту, за яких визначаються початкові ознаки дефіциту кисню та порушень загоєння товстокишкових анастомозів дослідних тварин, становлять 72,6 г/л і 0,25 л/л – в тканинах анастомозів концентрація молочної кислоти зростає на 7,8% (р>0,05), а синтез колагену зменшується на 7,9% (р>0,05). При зниженні рівня гемоглобіну до 60 г/л і гематокриту до 0,20 л/л за рахунок анемічної гіпоксії розвиваються більш глибокі порушення загоєння анастомозів: вміст молочної кислоти збільшується на 53,0% (р<0,05), зменшується синтез колагену на 35% (р<0,05) і фізична міцність анастомозів на 33,2% (р<0,05), у 30% тварин виникає неспроможність швів.

3. Внутрішньовенне введення перфторану в дозі 10 мл/кг покращує кисневий транспорт до тканин анастомозів та їх загоєння: у дослідних тварин з анемією тяжкого ступеня зменшується вміст молочної кислоти в тканинах анастомозів на 32,3% (р<0,05), підвищується синтез колагену на 45% (р<0,05) і фізична міцність на 39% (р<0,05), у тварин з недостатнім регіональним кровопостачанням анастомозів – на 58% (р<0,05) і 47% (р<0,05) відповідно.

4. Використання перфторану у пацієнтів з анемією середнього та тяжкого ступеня в дозі 5-7 мл/кг під час операцій зменшує частоту неспроможності товстокишкових анастомозів на 14,6% (р=0,079), нагноєння ран - на 14% (р=0,284), дозволяє вдвічі зменшити об’єм трансфузій донорської крові (р<0,05).

5. Запропоновані хірургічні способи захисту колоректальних анастомозів сприятливо впливають на їх загоєння: у дослідних тварин збільшувався синтез колагену та фізична міцність анастомозів на 18,4% (р<0,05) і 17,7% (р<0,01) відповідно, у жодного пацієнта після передньої резекції прямої кишки не спостерігалось неспроможності швів анастомозу.

Публікації автора:

1. Ротар О.В., Кулачек Ф.Г., Ротар В.І. Профілактика неспроможності колоректальних анастомозів // Український журнал екстремальної медицини. -2000. - №2. - С. 133-137. Здобувач провів аналітичний огляд літературних джерел методів профілактики неспроможності колоректальних анастомозів та підготував статтю до друку.

2. Ротар О.В., Кулачек Ф.Г., Ротар В.І. Способи попередження порушень кровопостачання колоректальних анастомозів // Шпитальна хірургія. - 2002. - №2. - С. 100-101. Пошукач науково обґрунтував спосіб сигморектального анастомозу та спосіб запобігання неспроможності сигморектального анастомозу, підготував статтю до друку.

3. Ротар О.В. Вплив перфторану на загоєння товстокишкових анастомозів в умовах гострої нормоволемічної анемії // Хірургія України. - 2003. - №2. – С. 44-47.

4. Ротар О.В., Кулачек Ф.Г., Сенютович Р.В., Бабін В.Д. Хірургічні ускладнення після операцій на товстій кишці у хворих з анемією та їх профілактика // Шпитальна хірургія. – 2003. - № 4. – С. 10-14. Здобувач провів аналіз результатів хірургічного лікування 152 хворих на хірургічну патологію товстої кишки, встановив чинники розвитку післяопераційних хірургічних ускладнень, запропонував і науково обґрунтував необхідність використання перфторану як лікарського засобу покращання загоєння товстокишкових анастомозів, вивчив клінічну ефективність використання перфторану.

5. Ротар О.В. Використання перфторану при формуванні товстокишкових анастомозів в умовах порушеного кровопостачання // Хірургія України. – 2003. - №4. – С. 173-176.

6. Ротар О.В., Кулачек Ф.Г., Ротар В.І. Профілактика неспроможності швів анастомозу при передній резекції прямої кишки // Топографічна анатомія і оперативна хірургія – 2003. -№4. – С. 42-44. Пошукач науково обґрунтував спосіб сигморектального анастомозу та спосіб запобігання неспроможності сигморектального анастомозу, провів всі експериментальні та клінічні дослідження, підготував статтю до друку.

7. Деклараційний патент на винахід № 37005 А (Укр.) А 61 N 17/00 Спосіб сигморектального анастомозу / Ротар О.В., Кулачек Ф.Г.; Буковинська державна медична академія – Заявка № 2000031333 від 07.03.2000. Опубл. 16.04.2001, Бюл. № 3. Автор науково обґрунтував спосіб, провів експериментальні дослідження, підготував та оформив заявку на винахід.

8. Деклараційний патент на винахід № 37006 А (Укр.) А 61 N 17/00 Спосіб попередження неспроможності сигморектального анастомозу / Ротар О.В., Кулачек Ф.Г., Ротар В.І.; Буковинська державна медична академія – Заявка № 2000031334 від 07.03.2000. Опубл. 16.04.2001, Бюл. № 3. Автор науково обґрунтував спосіб, провів експериментальні дослідження, підготував та оформив заявку на винахід.

9. Деклараційний патент на винахід № 42502 А (Укр.) А 61 N 17/00 Спосіб профілактики неспроможності міжкишкового анастомозу / Ротар О.В., Ротар В.І.; Буковинська державна медична академія – Заявка № 2001031819 від 20.03.2001. Опубл. 15.10.2001, Бюл. № 9. Автор науково обґрунтував спосіб, провів експериментальні дослідження, підготував та оформив заявку на винахід.

10. Ротар О.В. Шляхи оптимізації кровопостачання та оксигенації анастомозів товстої кишки // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. - Тернопіль, 2002. - С. 746

11. Ротар О.В., Кулачек Ф.Г., Ротар В.І. Спосіб передньої резекції прямої кишки // Українські медичні вісті. – 2001. - №1-2. – С. 22. Пошукач науково обґрунтував спосіб сигморектального анастомозу та спосіб запобігання неспроможності сигморектального анастомозу, провів всі експериментальні та клінічні дослідження їх ефективності, підготував тези до друку.

12. Ротар О.В., Кулачек Ф.Г. Профілактика неспроможності колоректальних анастомозів // Актуальные вопросы гастроэтерологии и эндокринологии. Сборник научных работ, посвящённый 100-летию городской клинической больнице № 2 и 75-летию кафедры хирургии и проктологии ХМАПО. - Харьков, 2000. - С. 55. Здобувач науково обґрунтував спосіб сигморектального анастомозу та спосіб запобігання неспроможності сигморектального анастомозу, провів всі експериментальні та клінічні дослідження їх ефективності, підготував тези до друку.

13. Ротар О.В., Кулачек Ф.Г. Спосіб сигморектального анастомозу // Актуальні питання допомоги населенню. Матеріали міжнародного симпозіуму. - Чернівці, 2000. - С. 169-170. Пошукач науково обґрунтував спосіб сигморектального анастомозу та спосіб запобігання неспроможності сигморектального анастомозу, підготував тези до друку.

14. Кулачек Ф.Г., Ротар О.В., Ротар В.І. Метод попередження неспроможності колоректальних анастомозів після резекції сигморектального кута товстої кишки // Інформаційний лист № 88. – 2001. Пошукач науково обґрунтував спосіб сигморектального анастомозу та спосіб запобігання неспроможності сигморектального анастомозу, підготував інформаційний лист до руку.

15. Ротар О.В., Кулачек Ф.Г., Ротар В.І. Спосіб покращання регенерації міжкишкових анастомозів // Інформаційний лист № 107. – 2002. Автор науково обґрунтував спосіб профілактики неспроможності міжкишкового анастомозу, підготував інформаційний лист до друку.