Анотація до роботи:

Лотоцький В.В. Розробка і апробація сучасних методів визначення оптимального часу для осіменіння високопродуктивних корів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена розробці і впровадженню діагностико-прогностичних показників для виявлення оптимального часу осіменіння високопродуктивних корів.

Установлені зв’язки між станом везикулярних фолікулів яєчників, електроопірністю слизової оболонки краніального відділу піхви, вмістом статевих гормонів, індексами активності руху перед осіменінням та заплідненістю корів. На основі виявлених зв’язків розроблено діагностико-прогностичні показники заплідненості, які отримуються методами сонографії, електрометрії, за індексами активності руху та за вмістом прогестерону, естрадіолу і тестостерону в крові й сприяють підвищенню ефективності штучного осіменіння корів та профілактиці неплідності.

Розроблені рекомендації виробництву щодо виявлення оптимального часу осіменіння та прогнозування заплідненості високопродуктивних корів.

1. У дисертації, на основі власних досліджень, обгрунтовано визначення оптимальних показників стану корів під час стадії збудження статевого циклу для своєчасного й ефективного осіменіння. Установлені зв’язки між станом фолікулів яєчників, електроопірністю слизової оболонки краніального відділу піхви, вмістом статевих гормонів, індексами активності руху перед осіменінням та заплідненістю корів. На основі виявлених зв’язків розроблено діагностико-прогностичні показники заплідненості, які отримуються методами сонографії, електрометрії, за індексами активності руху та вмістом прогестерону, естрадіолу і тестостерону в крові і сприяють підвищенню ефективності штучного осіменіння корів та профілактиці неплідності.

2. Порівнянно з рефлексологічним методом ефективність виявлення оптимального часу осіменіння корів клініко-візуальним методом при дворазовому досліджені корів тривалістю одна година становить 65,2 %.

3. Установлено, що показники електричного опору слизової оболонки краніальної частини піхви під час стадії збудження статевого циклу вірогідно (р<0,01–0,001) відрізняються від показників під час стадії гальмування та зрівноваження статевого циклу. Найнижчі показники електроопірності (203,07±4,57 у.о.) у 76,9 % тварин збігаються у часі зі статевою охотою.

4. За сприятливого прогнозу заплідненості, установленого за клінічними показниками, електричий опір краніального відділу піхви вірогідно (р<0,05-0,001) зменшується порівняно з сумнівним прогнозом.

5. Електричний опір слизової оболонки краніальної частини піхви 220 у.о. і менше відноситься до оптимального часу осіменіння і сприятливого прогнозу заплідненості, а 230 у.о. та більше – до сумнівного. Заплідненість за електроопірності 220 у.о. і менше становить 69 %, а за 230 у.о. і більше – знижується до 27 % (р<0,001).

6. Після синхронізації статевої охоти, овуляції й осіменіння корів оптимальні показники електричного опору слизової оболонки краніального відділу піхви визначаються у різний час після введення естрофану: у 52,3 % тварин – через 48 год, у 75,7 % – через 60 год і у 5,4 % – через 72 год, а у 12,6 % тварин не виявляються протягом 72 год. У частини тварин (33,3 %) оптимальні показники електричного опору слизової оболонки краніального відділу піхви визначаються протягом 48 і 60 год після введення естрофану.

7. Заплідненість корів після синхронізації статевої охоти, овуляції й осіменіння залежить від тривалості зміни електричного опору слизової оболонки краніального відділу піхви. За тривалості електроопірності 48 і 60 год після введення естрофану та дворазового осіменіння заплідненість підвищується на 20,4 % (р<0,05) порівняно з одноразовим осіменінням у зв’язку з короткотерміновим часом (через 48 або 60 год) оптимальних показників.

8. Найбільш сприятливим для запліднення корів після синхронізації статевої охоти та овуляції слід вважати вміст у крові прогестерону від 1,6 до 4,5 нмоль/л, естрадіолу – 0,151–0,240 нмоль/л, за прогестероно-естрадіолового співвідношення 20:1 і менше.

9. Індекси активності руху до 50 слід відносити до сумнівного прогнозу з імовірністю запліднення до 25 %, а 51 і вище – до сприятливого прогнозу з імовірністю заплідненості вище 50 %. Оптимальним часом для введення сперми коровам слід вважати період між 12–18 год після піку індексів активності руху.

10. Сприятливою ознакою для введення сперми і заплідненості корів є сонографічна візуалізація в яєчниках домінантного фолікула діаметром від 10 до 25 мм та 3–8 везикулярних – діаметром до 8 мм. Візуалізацію в яєчниках домінантного фолікула з діаметром більше 26 мм або 10–25 мм у поєднанні з наявністю везикулярних фолікулів діаметром більше 8 мм і за їх відсутності слід вважати ознакою сумнівного прогнозу заплідненості (не більше 25 %). Виявлення в домінантному фолікулі гіперехогенної ділянки є ознакою несприяливого прогнозу.

11. За різних показників гідрофільності тканин шкіри та електричного опору молока під час оптимального часу для введення сперми коровам заплідненість не мала вірогідних відмінностей.

Публікації автора:

1. Харута Г.Г., Лотоцький В.В. Діагностико-прогностичні показники електричного опору слизової оболонки піхви корів при осіменінні // Вісник. Білоцерків. держ. аграр. ун–ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2003. – Вип. 25, Ч. 1 – С. 226–271. (Дисертант визначив заплідненість високопродуктивних корів за різних показників електричного опору слизової оболонки піхви перед уведенням сперми та розрахував їх прогностичне значення).

2. Лотоцький В.В., Харута В.Г., Порівняльна оцінка сучасних методів діагностики субклінічного маститу у корів // Аграрні вісті. – 2003. – № 3.– С. 13–16. (Дисертант порівняв ефективність використання EIMU молочного тесту, електрометричного методу та проби відстоювання для діагностики маститу у корів. Вивчив зміни електричного опору секрету молочної залози при маститі, обробив та узагальнив одержані результати).

3. Харута Г.Г., Лотоцький В.В., Головаш С.П. Ефективність осіменіння синхронізованих корів у різні терміни після введення естрофану // Вет. медицина України. – 2004. – № 9.– С. 43–44. (Дисертант провів дослідження щодо ефективності осіменіння високопродуктивних корів у різні терміни після введення естрофану залежно від електричного опору слизової оболонки краніального відділу піхви, обробив та узагальнив одержані результати).

4. Харута Г.Г., Лотоцький В.В. Апробація вибору оптимального часу осіменіння корів за показниками гідрофільності тканин шкіри // Науковий вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6 (№ 3), ч. 2. – С. 140–144. (Дисертант апробував виявлення оптимального часу осіменіння корів за змінами гідрофільності тканин шкіри, обробив та узагальнив одержані результати.

5. Харута Г.Г., Лотоцький В.В. Заплідненість корів за різного вмісту в крові прогестерону, естрадіолу та тестостерону при синхронізації статевої охоти // Актуальні проблеми ветеринарної медицини: Наук. праці КДАТУ. – Сімферополь, 2004. – Вип. 80. – С. 176–181. (Дисертант визначив заплідненість корів після синхронізації статевої охоти, овуляції, осіменіння за різного вмісту прогестерону, естрадіолу, тестостерону та їх співвідношення в сироватці крові перед введенням сперми, обробив та узагальнив одержані результати).

6. Харута Г.Г., Лотоцький В.В. Вибір оптимального часу осіменіння високопродуктивних корів методом сонографії // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2004. – Вип.29. – С. 144–150. (Дисертант визначив залежність заплідненості корів від наявності, розмірів та ехохарактеристик фолікулів перед уведенням сперми, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку).

7. Лотоцький В.В. Вибір оптимального часу осіменіння високопродуктивних корів за індексами активності руху // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2007. – Вип. 45. – С. 61–64.

8. Пат. 7886 Україна, МКІ А61D19/00 Спосіб вибору оптимального часу осіменіння високопродуктивних корів: Пат. 7886 Україна, МКІ А61D19/00 / Харута Г.Г., Лотоцький В.В. (Україна). – № 20041209996; заяв. 06.12.2004; опубл. 15.07.2005, Бюл. № 7.–3 с. (Дисертант розробив спосіб вибору оптимального часу осіменіння високопродуктивних корів за наявністю, розмірами та ехохарактеристикою фолікулів перед введенням сперми).

9. Харута Г.Г., Лотоцький В.В. Методичні рекомендації з вибору оптимального часу осіменіння та прогнозування заплідненості високопродуктивних корів. – Біла Церква, 2004.– 34 с. (Дисертант узагальнив дані літератури та висвітлив власні рекомендації щодо вибору оптимального часу осіменіння та прогнозування заплідненості високопродуктивних корів).

10. Рекомендації з використання сонографії у відтворенні тварин / Г.Г. Харута, Д.В. Подвалюк ... В.В. Лотоцький та ін. – Біла Церква, 2005. – 70 с. (Дисертант описав методику визначення методом сонографії оптимального часу осіменіння та прогнозування заплідненості високопродуктивних корів).

11. Методичні рекомендації щодо синхронізації статевої охоти, овуляції та осіменіння корів / Г.Г. Харута, В.В. Власенко....В.В. Лотоцький та ін. – Біла Церква, 2007.– 28 с. (Дисертант описав методику визначення оптимального часу осіменіння та прогнозування заплідненості високопродуктивних корів).