За дослідженнями, що виконано у дисертаційній роботі відповідно до її мети, створено ефективний метод дослідження переходу від регулярної до хаотичної динаміки нелінійних систем з декількома положеннями рівноваги. Основні наукові і практичні результати, отримані в роботі, полягають у такому: 1. Проведено дослідження стану однієї з актуальних проблем сучасної нелінійної динаміки – проблеми переходу від регулярної динаміки систем з декількома положеннями рівноваги до хаотичної. Зроблено аналіз та подано характеристику існуючих критеріїв та методів дослідження цієї проблеми. Обґрунтовано необхідність розробки нових методів та підходів, які поєднують в собі класичні методи, що базуються на теорії стійкості руху та асимптотичних методах, та сучасні підходи, що дозволяють застосовувати комп’ютерне моделювання. 2. Розроблено новий чисельно-аналітичний метод побудови гомо- та гетероклінічних траєкторій, утворення яких є початком хаотичної поведінки нелінійної системи, для випадку малої дисипації в системі. В основу методу покладено апроксимацію розв’язку за допомогою одноточкових та двоточкових Паде та квазі-Паде апроксимацій. 3. Доведено теореми щодо умов існування апроксимацій Паде, які використані для чисельної реалізації методу. Практичне значення доведених теорем продемонстровано на прикладах «зрощування» локальних розвинень функції і знаходження невідомих параметрів та побудови локалізованого розв’язку нелінійного рівняння Шредінгера. 4. Запропоновано новий чисельно-аналітичний метод дослідження початку хаотичної поведінки системи у випадку немалої дисипації. Метод ґрунтується на дослідженні взаємної нестійкості фазових траєкторій, аналіз якої ведеться на основі запропонованого критерію нестійкості. 5. Розроблено комплекс програм, що реалізує запропоновані методи. З використанням комплексу проведено чисельне дослідження рівнянь, до яких зводиться розв’язання нелінійних задач динаміки, а саме неавтономного рівняння Дуффінга, рівнянь Ван дер Поля-Дуффінга, коливань ферми Мізеса, осцилятора з нелінійною характеристикою тертя та параметрично збуреного маятника. Зокрема, для вказаних рівнянь розв’язані такі задачі: а) досліджено перехід до хаосу за допомогою критерію гомо- та гетероклінічних траєкторій за малих значень дисипації в системах; б) досліджено взаємну нестійкість фазових траєкторій систем для випадку, коли дисипація не є малою; в) проведено чисельний розрахунок стійких та нестійких відносно сідлової точки фазових багатовидів систем. 6. Достовірність результатів, що отримані за чисельно-аналітичними методами, підтверджена узгодженістю з результатами чисельного експерименту, що полягав у дослідженні динаміки стійкого та нестійкого відносно сідлової точки багатовидів у разі зміни значень керуючих параметрів. Для неавтономного рівняння Дуффінга достовірність також підтверджено порівнянням з результатами дослідження з використанням методу Мельникова. |