Анотація до роботи:

Адамчук О.С. Розповсюдження, розвиток та методи виявлення західного кукурудзяного жука (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. Національний аграрний університет, Київ, 2008.

У процесі первинного проникнення і розповсюдження ЗКЖ в Україні встановлено північно-східний, північний та північно-західний характер розповсюдження імаго вздовж транспортних артерій та роль вітру у напрямку інвазій фітофага. Насичення кукурудзою та іншими трофічними культурами сівозмін впливало на швидкість поширення і заселення території Закарпатської області.

Доведено можливість адаптації виду в Закарпатському регіоні, встановлено напрямки потенційного розповсюдження та розраховано пороги шкідливості личинок західного кукурудзяного жука. Вперше відтворено модель повного циклу фенологічного розвитку ЗКЖ в умовах Закарпаття, на основі якої можна планувати заходи щодо виявлення та локалізації вогнищ шкідника.

Визначено ефективні методи виявлення імаго ЗКЖ з використанням пасток панельного типу у поєднанні із синтетичним феромоном та атрактантом “аромат квітки”.

У процесі первинного проникнення та поширення ЗКЖ на Закарпатті встановлено закономірності розповсюдження з урахуванням екологічних факторів та трофічних зв’язків шкідника. Застосування феромонних пасток одного з елементів розвідувального моніторингу є основою високого рівня контролю інвазії карантинного виду Diabrotica virgifera virgifera.

1. Вперше на території Закарпаття імаго ЗКЖ виявлено в 2001 році. За п’ятирічний період фітофаг заселив низовинні та передгірські райони Закарпатської області. Швидкість поширення становила 35 – 50 км/рік.

2. На основі трофічних зв’язків розраховано можливу швидкість поширення ЗКЖ територією України. Найвища швидкість поширення західного кукурудзяного жука очікується в Степовій зоні з інвазією понад 65 км/рік, а з урахуванням комплексу заходів щодо стримування просторової інвазії 16-18 км/рік, з найвищими показниками в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській та Одеській областях. З відносно високою швидкістю поширення передбачається в Поліській зоні 55,77 та 13,91 км/рік відповідно. Лісостепова зона характеризується повільним просуванням шкідника (45,94 та 18,4 к/рік відповідно) з максимальним значенням у Чернівецькій області – 72,5 (18,4 км/рік при проведені попереджувальних заходів).

3. Змодельовані можливі втрати коріння кукурудзи під впливом харчування личинок різних вікових стадій в подальшому дадуть змогу оцінювати за стійкістю сорти та гібриди кукурудзи та обирати менш сприйнятливі до пошкоджень.

4. Встановлено, що початок льоту імаго західного кукурудзяного жука відбувається за СЕТ (вище 10 С) в межах 700-800 С. Для ЗКЖ характерним є невеликий період від початку льоту до його піку.

5. Теоретично обґрунтовано вплив СЕТ вище 15С на репродукційний потенціал самиць ЗКЖ. Термічні умови низовинної частини Закарпатської області дають самицям реалізувати репродуктивний потенціал на 50%.

6. Доведено можливість адаптації та вперше відтворена модель повного циклу фенологічного розвитку виду в умовах Закарпаття. Виділені етапи проходження окремих фаз онтогенезу ЗКЖ як за температурними показниками так і за календарними датами дозволяють ефективно планувати проведення моніторингу шкідника та фітосанітарних заходів.

7. Вивчаючи просторову міграцію та шляхи розселення імаго ЗКЖ встановлено найвищий відсоток виявлення на феромонні пастки вздовж транспортних магістралей. За просторовим розміщенням феромонних пасток найбільшу ефективність принадження має крайове розташування. На відстані 5 м у пастці виявлено 153 імаго, 50 м – 91, 100 м – 55, 150 м – 28, 200 м – 14, 250 м – 17 екземплярів на пастку відповідно.

8. Найбільш ефективним методом виявлення самців ЗКЖ є використання феромонних пасток панельного типу, а самиць – жовтих клейових пасток в поєднанні з атрактантом “аромат квітки”, при цьому на феромонних пастках кількість імаго перевищує 100 екз./пастку. Відмічено, що за чисельності 150 екз./пастку панельного типу зі статевим феромоном самиці легко виявляються візуально.

Публікації автора:

1. Адамчук О.С. Теоретичне обґрунтування фенології західного кукурудзяного жука (DIABROTICA VIRGIFERA VIRGIFERA LE CONTE, CHRYSOMELEDAE, COLEOPTERA) у Закарпатті у 2003 році / О.С. Адамчук // Захист і карантин рослин : міжвід. темат. наук. зб. – К., 2003. – Вип. 49. – С. 279–285.

2. Адамчук А. С. Места концентрации западного кукурузного жука на кукурузе в фазу молочновосковой спелости / А. С. Адамчук, В. П. Омелюта, Н. К. Филатова // Инф. бюлл. ВПРС МОББ. – Черновцы, 2004. – № 34. – С. 121–125. (Особистий внесок здобувача становить 80%. Здобувачем проведено польові дослідження).

3. Адамчук О. С. Західний кукурудзяний жук. Тактика запобігання поширенню та шкідливості / О. С. Адамчук, В. П. Омелюта, Н. К. Філатова, М. М. Бабідорич // Карантин і захист рослин. – 2004. – № 11. – С. 23–24. (Особистий внесок здобувача становить 50%. Здобувачем проведено польові дослідження, проаналізовано отримані матеріали).

4. Адамчук О. С. Західний кукурудзяний жук – DIABROTICA VIRGIFERA VIRGIFERA LE CONTE / О. С. Адамчук, В. П. Федоренко, О. М. Лапа, В .П. Омелюта, О. В. Барбакар та ін. – К. : Колообіг, 2005. – 40 с. (Особистий внесок здобувача становить 40%. Здобувачем проведено польові та лабораторні дослідження).

5. Adamchuk O. Studies of the harmfulness of the western corn rootworm (Diabrotica virgifera virgifera) in UKRAINE / O. Adamchuk, V. Omelyuta, N. Filatova // IWGO Newsletter. – 2004. – Vol. 25. – № 2. – P. 16. (Особистий внесок здобувача становить 50%. Здобувачем проведено польові та лабораторні дослідження).

6. Адамчук О .С. Інтенсивність коренеутворення кукурудзи як фактор підвищення стійкості до пошкоджень личинками західного кукурудзяного жука / О. С. Адамчук // Хранение и переработка зерна. – 2004. – № 5 (59). – С. 27–28.

7. Адамчук О. С. Трофічні зв’язки Diabrotica virgifera virgifera і можливість приживання виду в Україні / О. С. Адамчук, В. П. Омелюта, Н. К. Філатова // VI з’їзд Українського ентомологічного товариства : тези доповідей ( Біла Церква, 8–11 верес. 2003 р.). – Ніжин, 2003. – С. 86. (Особистий внесок здобувача становить 50%. Здобувачем проведено польові та лабораторні дослідження).

8. Адамчук О. С. Тактика уникнення розповсюдження і шкідливості західного кукурудзяного жука в Україні : зб. матеріалів IV міжвуз. наук.- практ. конф. Аспірантів (Вінниця, 5–7 квіт. 2004 р.) / О. С. Адамчук, В. П. Омелюта, Н. К. Філатова, М. М. Бабідорич. – Вінниця, 2004. – С. 52–53. (Особистий внесок здобувача становить 50%. Здобувачем проведено польові та лабораторні дослідження).

9. Адамчук О. С. Основні напрями досліджень екології західного кукурудзяного жука / О. С. Адамчук // Сучасні проблеми захисту рослин : тези допов. конф. мол. учен. ( Київ, 14 верес. 2004 р.). – К., 2005. – С. 3–4.

10. Пат. 18041 Україна, А01М 3/00. Спосіб підвищення стійкості кукурудзи до західного кукурудзяного жука / О. С. Адамчук, А. В. Фокін ; заявник і патентоутримувач Національний аграрний ун-т заявл. 15.05.2006; опубл. 16.10.2006., Бюл. № 10. (Особистий внесок здобувача становить 50%. Здобувачем проведено польові та лабораторні дослідження).

11. Адамчук О. С. Прогностические модели распространения диабротики с транспортом / О. С. Адамчук, А. В. Фокин // Защита и карантин растений. –2004.– № 12. – С. 38–39.