Анотація до роботи:

Маврова Д.І. Розповсюдженість, спектр патології, оптимізація діагностики, лікування та профілактика хламідійної інфекції у дітей та підлітків. – Рукопис

Мета дисертаційного дослідження полягала у виченні частоти розповсюдженості та особливостей клінічного перебігу хламідійної інфекції серед дітей та підлітків. Удосконалення діагностики і лікування та розробка комплексу профілактичних заходів, спрямованих на зниження захворюваності на хламідіоз серед цієї вікової категорії населення України. Всього обстежено 581 пацієнт, хворих на хламідіоз, - 506 хворих дівчаток різного віку, 45 хлопчиків та 30 вагітних жінок. Проведено порівняльний аналіз розповсюдженості хламідійної інфекції, з’ясовано спектр патології та клініко-епідеміологічні особливості хламідіозу серед різних вікових груп неповнолітніх. Показано, що ступінь клінічних проявів хламідійної інфекції залежить від віку дитини. Розроблено новий підхід до оптимізації діагностики хламідій у дівчаток-підлітків та жінок репродуктивного віку. Показано, що виявлення хламідій залежить від фази менструального циклу. Хламідійну інфекцію частіше виявляють у ранню лютеінову фазу та передменструальний період. Розглянуті основні вимоги, які необхідно враховувати при проведенні лабораторних досліджень для діагностики хламідійної інфекції у цих пацієнтів. Запропоновано використання антибіотиків групи макролідів в етіотропній терапії хламідіоза у вагітних, дітей різного віку та підлітків, що дозволяє досягти клінічного та етіологічного вилікування у 95,2% хворих без побічних ефектів. Запропоновані оптимальні організаційні форми та методи профілактики хламідійної інфекції у дітей різного віку та підлітків.

У дисертації подане теоретичне обґрунтування і нове рішення наукового завдання, що полягає: у з'ясуванні рівня поширеності, особливостей клінічних проявів хламідійної інфекції у неповнолітніх; розробці нового підходу для оптимізації виявлення хламідій у дівчат-підлітків і жінок репродуктивного віку; визначенні місця антибіотиків групи макролідів та етіотропної терапії хламідіозу у вагітних жінок, дітей різного віку і підлітків; пропозиції оптимальних організаційних форм і методів профілактики хламідійної інфекції у дітей різного віку і підлітків.

1.Аналіз результатів комплексного клініко-лабораторного обстеження дітей і підлітків (506 - дівчаток, 45 - хлопчиків) різних вікових категорій (від періоду новонародженості до 18 років), вказує на дость високий рівень виявлення хламідійної інфекції. При цьому, найбільш часто хламідії виявлялись серед дівчаток у віці від 14 до 18 років та у хлопчиків у віці від 12 до 14 років. Відносно висока питома вага виявлення хламідій, як у дівчаток, так і в хлопчиків відзначається у вікових групах до 1 року (49,5%) і 3–5 років (46,0%), а в 8–12 років у 47,1% дівчаток і в 81,8% хлопчиків. Як правило, у пацієнтів виявлялася моноінфекція (72,7%). Сполучене інфікування (хламідії й уреаплазми, гонококи, трихомонади або інші мікроорганізми) спостерігалося в 27,3% обстежених. Внутрішньоутробна хламідійна інфекція констатована у 27,5% новонароджених дітей, 49,5% – заразилися при проходженні через інфіковані хламідіями родові шляхи матері. Відзначено і побутовий шлях інфікування дітей у вікових групах 3–5 і 8–12 років. При обстеженні їхніх батьків установлене формування сімейних вогнищ. В одного з батьків хламідії виявлені в 36,3%, а в обох чоловіка і жінки – у 63,7% родин.

2. Виявлені особливості характеру і тяжкості клінічного перебігу хламідійної інфекції у обстежених дітей в залежності від віку. Гострий хламідійний процес з тенденцією до генералізації спостерігався у дітей першого року життя. Гострота клінічних проявів знижувалася в старших вікових групах. Торпідний перебіг хламідіозу у віковій групі 8-12 років встановлено в 51,4% пацієнтів, а у віковій групі 14 років і більше – у 63,6% хворих. Хламідії уражають атрофічний сквамозний епітелій препубертатної піхви, ще не підданий впливові естрогенів, і викликають істинні вагініти у дівчаток першого року життя й у 2–3-річному віці. У 6,5% новонароджених спостерігалися: кон’юнктивіт, риніт, отит, пневмонія. У перші місяці життя і до 5 років у дітей розвивався фіброзно-ексудативний плевріт, бронхіт, із хвилеподібним підйомом температури тіла на тлі тривалого, сухого кашлю. В міру дорослішання в 28% дітей відзначалися рецидивуючі вульвовагінити, гострі і хронічні захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, синусіт, тонзиліт, аденоїди). У старших за віком дівчаток поряд з вульвовагінітом у 16,5% був пієлонефрит, у 13,7% – артрит, у 10,5% – кон’юнктивіт, у 10,7% – отит. У таких пацієнтів відзначалися ознаки імунодефіциту (лімфаденопатія, підвищена стомлюваність, пітливість), а також синдром тривалого субфебрилітету.

3. Встановлено більш продуктивну діагностичну значимість лабораторних досліджень у дівчат-підлітків, у яких був овуляторний менструальний цикл, та жінок репродуктивного віку у визначені дні менструального циклу. При наявності запальних процесів у сечостатевих органах збільшення виявлення хламідій спостерігалося в ранню лютеінову фазу циклу й у передменструальний період: на другому тижні (8–12-й день) у 6,2%; на третьому тижні (12–18-й день) – у 11,9%; на четвертому тижні (22–26-й день) – у 73,5% обстежених. Середня величина титру хламідійних антитіл вірогідно вища в середині проліферативної фази менструацій у порівнянні з периовуляторним періодом: величина хламідійних антитіл з 8-го по 12-й день циклу складала 46,08±2,29; з 12-го по 18-й день – 39,72±2,3; з 22-го по 26-й день – 42,29±2,1.

4. Порівняльна оцінка інформативності методів цитологічної діагностики хламідіозу констатувала достовірне підвищення частоти виявлення хламідійного антигену в клітині методом прямої флюоресценції (ПІФ) у лютеіновій фазі в порівнянні з фолікулярною фазою менструального циклу і підвищення частоти виявлення цитоплазматичних включень хламідій по методу Романовського-Гимзи в лютеіновій фазі в порівнянні з фолікулярним та періовулярним методом. При дослідженнях ПІФ-методом у фолікулярній фазі позитивні результати зареєстровані в 20,37±5,48% випадках; у середині менструального циклу 54,29±8,42%; у лютеіновій фазі 44,23±6,89% обстежених. Методом Романовського-Гимзи хламідії виявлялися у фолікулярній фазі в 20,37±5,48%, у середині циклу – у 25,71±7,39%; у лютеіновій фазі – у 55,76±6,59% обстежених. Ефективність ПІФ-методу максимальна в періовулярний період менструального циклу і зберігається високою протягом секреторної фази, зростаючи в 2,7 рази в порівнянні з проліферативною фазою, а ефективність методу Романовского-Гимзи зростає в 2,44 рази в лютеіновій у порівнянні з фолікулярною фазою.

5. При лабораторному обстеженні жінок з метою діагностики хламідійної інфекції має значення не тільки вибір часу (фаза менструального циклу), але і забір матеріалу для досліджень з середовища ураження. Порівняльна оцінка частоти виявлення хламідій з цервікального і сечовипускного каналу з урахуванням фаз менструального циклу показала, що в препаратах з цервікального каналу, отриманих у проліферативній фазі, хламідії виявлені в 16,5±5,06%, у періовуляторний період – у 37,1±8,1%, у секреторній фазі в 59,6±6,8% обстежених. У препаратах з уретри, узятих у проліферативній фазі циклу, хламідії виявлені в 24,1±5,8%, у періовуляторний період – у 45,7±8,4%, у секреторній фазі – у 42,3±5,8% обстежених. Приведені дані показують, що частота виявлення хламідій з цервікального каналу до кінця секреторної фази зростає в 3,6 рази, а частота виявлення хламідій з уретри вірогідно відрізняється в залежності від фаз менструального циклу, хоча розходження не настільки виражене.

6. Встановлено, що антибіотики групи макролідів (ерітроміцин, азітроміцин, кларітроміцин, спіраміцин, джозаміцин) володіють високою протихламідійною дією і є на теперішній час препаратами вибору в лікуванні хламідійної інфекції у вагітних жінок, дітей різного віку і підлітків. Повне клініко-етіологічне вилікування було досягнуто у 95,2% пацієнтів. Термін клініко-лабораторного спостереження після закінчення лікування становив від 3 місяців до 2 років. Незначні побічні ефекти, які реєструвались у окремих хворих під час прийому антибіотіків групи макролідів, зокрема, з боку шлунково-кишкового тракту (печія, гастралгія, діарея) у 8,2% пацієнтів, а також поява шкірної висипки і сверблячка у 2,8% пацієнтів не були протипоказаннями для продовження курсу відповідної етіотропної текрапії хламідійної інфекції.

7. Для запобігання розповсюдженості хламідійної інфекції визначена необхідність невідкладного запровадження цілої низки заходів медичної та соціальної направленості. Зокрема, ефективність профілактики хламідіозу серед новонароджених, дітей раннього віку і підлітків може бути забезпечена за умови: наступності і взаємодії в роботі дерматовенерологів, акушерів-гінекологів, педіатрів, урологів; налагодження зв’язків між фахівцями інших напрямків (психологів, педагогів, інспекторів центрів медико-соціальної реабілітації, кримінальної міліції по справах неповнолітніх); інтеграції існуючих заходів щодо охорони здоров’я дітей і підлітків, що проводяться в рамках програм боротьби із захворюваннями, придбаних під час сексуальних контактів.

Публікації автора:

1. Маврова Д.И. Макролиды в лечении беременных, детей и подростков с хламидийной инфекцией // Дерматологія та венерологія. – 2001. – №4(14). – С. 7–10.

2. Маврова Д.І. Клініко-епідеміологічні особливості проявів хламідійної інфекції у дітей різного віку // Дерматологія та венерологія. – 2002. – №2(16). – С. 35–37.

3.Маврова Д.И., Кутовая В.В. Новый подход к лабораторной диагностике хламидийной инфекции у женщин детородного возраста // Дерматологія та венерологія. – 2002. – №3(17). – С. 32–36.

4. Басилайшвили О.В., Маврова Д.И. Случай генерализованного хламидийной инфекции у новорожденного // Дерматологія та венерологія. – 2002. – №1(15). – С. 44–45.

5. Маврова Д.И., Ткачук Т.В. Современное состояние проблемы венерических инфекций у детей и подростков //Журнал дерматология и венерология. – 1996. – №2. – С. 13–18.

6. Маврова Д.И. Хламидии и уреаплазмы – возбудители вульвовагинита у детей // Республ. межвед. сб. Дерматология и венерология. – К.: Здоровье, 1991. – С. 91–93.

7. Маврова Д.И., Черепова В.И., Кутовая В.В. Распространение и спектр патологии при хламидийной инфекции у детей и подростков // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Щупика. – Випуск 11, книга 1. – К., – 2002. – С. 225–229.

8. Маврова Д.И. Хламидийная и уреаплазменная инфекция у детей с рецидивирующим вульвовагинитом // Девятый Всесоюзный съезд дермато-венерологов. Тез. докл. – М., 1991. – С. 56.

9. Маврова Д.И. Болезнь Рейтера: характер и частота соматической патологии // Імунологія та алергологія. – 2001. – №3. – С. 63.

10. Маврова Д.І. Оптимальні терміни обстеження дівчаток та жінок на хламідійну інфекцію // Імунологія та алергологія. – 2001. – №4. – С. 40.

11. Маврова Д.И., Кутовая В.В., Киселева Л.И. О многообразии проявлений хламидийной инфекции у детей // VIII Всероссийский съезд дерматовенерологов. Тез. научн. работ. – М. – 2001. – Ч. ІІ. – С. 130.

12. Кутова В.В., Маврова Д.І., Щоголєва О.В. Застосування поживного середовища для виявлення та виділення хламідій // Інформаційний бюллетень. Додаток до «Журналу АМН України». – 2002. – Вип. 15. – С.12.

13. Пат. 43283 А Україна, МКІ А61В10/00. Спосіб діагностики хламідійної інфекції у дівчаток та жінок / Д.І. Маврова, В.В. Кутова. – №2001074531; Заявл. 02.07.2001; опубл. 15.11.2001; Бюл. №10.