Анотація до роботи:

Тунда І.П. Ротавірусна інфекція у новонароджених: клініка, лікування та профілактика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10.-“Педіатрія”. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація присвячена проблемі РВІ у новонароджених і вирішує задачі підвищення ефективності клінічної діагностики, лікування, профілактики РВІ. Встановлена частота і динаміка виявлення РВ у новонароджених. Досліджено особливості клінічного перебігу РВІ у новонароджених з перинатальною патологією та у недоношених немовлят, в порівняльному аспекті вивчено особливості моноротавірусної та асоційованих форм інфекції. Визначено провідні фактори ризику інфікування ротавірусами новонароджених. Удосконалено комплексний підхід до лікування новонароджених з РВІ за рахунок застосування рекомбінантного інтерферону (лаферону), ентеросгелю, корекції порушень мікробіологічних біоценозів із застосуванням мультипробіотика Симбітер. Запропоновано ефективні заходи профілактики РВІ у новонароджених.

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і результати клінічних, вірусологічних досліджень РВІ у новонароджених. Удосконалені методи комплексного лікування новонароджених з РВІ, розроблені клініко-діагностичні критерії та заходи профілактики РВІ у новонароджених на підставі аналізу результатів клініко-вірусологічних досліджень та визначенні провідних факторів ризику.

1. Частота визначення РВ у новонароджених фізіологічного відділення пологового будинку за умов окремого перебування матерів і новонароджених становить 44,2%. Частота визначення РВ у новонароджених з перинатальною патологією у відділеннях патології новонароджених і виходжування недоношених дитячої лікарні за умов окремого перебування становить у доношених 65,1%, у недоношених – 73,9%, за умов спільного перебування – 33,5%. Частота визначення РВ має кореляційний зв’язок з термінами перебування в стаціонарі.

2. Встановлено негативний вплив РВ на перебіг ранньої постнатальної адаптації. Порушення ранньої постнатальної адаптації відмічено у всіх новонароджених, у яких було визначено РВ АГ в фекаліях без клінічних проявів РВІ. Новонароджені мали більшу втрату маси тіла, гіпербілірубінемію реєстрували частіше і більш тривалу, перше прикладання до грудей матері відбувалось в середньому через 28,8±5,9 годин.

Клінічна маніфестація РВІ спостерігалась у новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, респіраторним дистресом, кон’югаційною гіпербілірубінемією, внутрішньоутробною гіпотрофією І-ІІІ ст., анемією.

3. Частота РВІ у новонароджених з перинатальною патологією становить: у доношених 62,8%, у недоношених 67%. Діагностичними критеріями РВІ у новонароджених є: клінічні (водяниста діарея, зригування, здуття живота, незасвоєння ентерального харчування, дегідратація І-ІІІ ст., інтоксикація, респіраторні прояви); лабораторні (наявність РВ АГ в фекаліях в діагностичних титрах 1:16-1:32, наявність антиротавірусних сироваткових антитіл в титрі 1:16 з наростанням в динаміці в 2-4 рази).

4. РВІ у новонароджених з перинатальною патологією характеризується значною важкістю – 60,7% важких і 35,7% середньоважких форм у доношених, відповідно – 62,3% і 37,7% у недоношених. Провідними клінічними симптомами є: інтоксикація (96,2%, 98,4% – відповідно у доношених та недоношених) з гемодинамічними розладами, діарея (81,5%, 74%), зригування, здуття живота (59,3%, 67,5%), незасвоєння ентерального харчування (37%, 20,8%), респіраторні прояви (51,9%, 55,8%), дегідратація І-ІІІ ст. (37%, 42,9%).

5. У новонароджених з перинатальною патологією в умовах неонатологічних відділень переважає мікст-РВІ з більш важким клінічним станом. Клінічний перебіг мікст-РВІ при асоціації РВ з УПБ та респіраторними вірусами вірогідно більш важкий порівняно з перебігом моно-РВІ за рахунок більшої тривалості діареї, зригувань, незасвоєння ентерального харчування, катаральних симптомів, більш вираженої температурної реакції.

6. РВІ у новонароджених з перинатальною патологією необхідно розглядати як фактор ризику по розвитку гнійно-септичних захворювань. Нозокоміальні вірусно-бактеріальні ускладнення діагностовано у 51,9% доношених та у 46,8% недоношених: сепсис (22,2% і 20,8% – відповідно), ВНЕК (29,6%, 31,2%), гострий гематогенний остеомієліт (18,5%, 9,1%), менінгоенцефаліт (3,7%, 5,2%), пневмонія (11,1%, 18,2%).

7. Встановлено вірогідні фактори ризику РВІ у новонароджених: хронічні та гострі урогенітальні інфекції, інша інфекційна та екстрагенітальна патологія матері, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода, патологічні пологи, народження в стані асфіксії, інвазивні заходи реанімації та інтенсивної терапії, пізнє перше прикладання до грудей матері, відсутність молозивного періоду годування і фізіологічного грудного вигодовування, зондове харчування та штучне вигодовування, антибактеріальна терапія, тривале перебування в стаціонарі – є факторами ризику мікроекологічних порушень.

8. Вдосконалення комплексної терапії, до якої включено введення препаратів лаферону, ентеросгелю, Симбітеру дозволяє підвищити клінічну ефективність лікування, сприяє більш швидкій нормалізації клінічного стану, а саме: зменшує тривалість інтоксикації, гастроінтестинальних розладів, діареї, респіраторних порушень, гіпербілірубінемії. Використання зазначеного комплексу лікування зменшує частоту формування септикопіємічних вогнищ у новонароджених з мікст-РВІ, частоту розвитку ВНЕК, пневмонії, сепсису; зменшується тривалість виділення РВ з фекаліями, скорочується термін перебування в стаціонарі.

Публікації автора:

1. Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., Тунда І.П. Перинатальний ризик і особливості клінічного перебігу ротавірусної інфекції у новонароджених // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – №5. – с. 12-15. (здобувач провела клінічні і лабораторні обстеження, аналіз та статистичну обробку матеріалу, написала і підготувала роботу до друку)

2. Гирін В.М., Дзюблик І.В., Тунда І.П. Віруси, що спричиняють гастроентерит // Лікарська справа. – 1999. – №5. – с. 3-7. (здобувач забезпечувала підбірку і аналіз літературних джерел, оформила роботу)

3. Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., Тунда І.П., Барбова Г.І., Ковалюк О.В. Ротавірусна інфекція в пологовому будинку за даними вірусологічних обстежень // Український медичний часопис. – 2000. – №5 (19). – с. 72-75. (здобувач провела клінічні і лабораторні обстеження, аналіз та статистичну обробку матеріалу, написала і підготувала роботу до друку)

4. Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., Тунда І.П., Старенька С.Я. Сучасні підходи до лікування ротавірусної інфекції у новонароджених // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – №1. – с. 55-59. (здобувач провела клінічні і лабораторні обстеження, аналіз та статистичну обробку матеріалу, написала і підготувала роботу до друку)

5. Лабораторна діагностика ротавірусної інфекції. Гирін В.М., Дзюблик І.В., Шунько Є.Є., Вороненко С.Г., Ковалишин Г.Г., Благодатний В.М., Вернер О.М., Тунда І.П. // Метод. реком.: – К., 2002. – 34 с. (здобувач забезпечувала підбірку і аналіз літературних джерел і власних спостережень)

6. Ротавірусна інфекція: клініка, діагностика і комплексна терапія. Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., Катоніна С.П., Крамарев О.С., Палатна Л.О., Трохименко О.П., Вороненко С.Г., Тунда І.П. // Метод. реком.: – К., 2003. – 25 с. (здобувач забезпечувала підбірку і аналіз літературних джерел і власних спостережень)

7. Тунда І.П. Деякі аспекти клініки ротавірусної інфекції у новонароджених // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996р. Київ, 1997 с. 645-646.

8. Тунда І.П. Ротавірусна інфекція у новонароджених (Огляд). // Зб. наук. пр. ХХ ювілейної конф. молодих вчених КМАПО МОЗ України. – К. – 1997. – с. 394-405.

9. Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., Тунда І.П. Фактори ризику розвитку ротавірусної інфекції серед новонароджених. // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО. – К. – 1998. – с. 603-611. (здобувач провела клінічні і лабораторні обстеження, аналіз та статистичну обробку матеріалу, написала і підготувала роботу до друку)

10. Благодатный В.Н., Дзюблик И.В. Шунько Е.Е., Ковалюк Е.В., Тунда И.П. ДВС синдром при ротавирусной инфекции. // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К. – 2000. – с. 1096-1104. (здобувач провела клінічні обстеження і аналіз, підготувала роботу до друку)

11. Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., Тунда І.П., Ковалюк О.В. Моніторинг ротавірусної інфекції у новонароджених з перинатальною патологією. // Інформ. лист № 71-2002. – Київ, 2002. – 3с. (здобувач написала і підготувала роботу до друку)

12. Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., Ковалюк О.В., Тунда І.П. Використання лаферону в комплексній терапії ротавірусної інфекції у новонароджених. // Інформ. лист № 13-2004. – Київ, 2004. – 3с. (здобувач провела клінічні і лабораторні обстеження, підготувала роботу до друку)

13. Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., Барбова Г.І., Тунда І.П. Роль ротавірусів в патології новонароджених. // Мат. ХІІІ з’їзду українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д.К. Заболотного. – Київ-Винниця. – 1996. – с.201 (здобувач забезпечувала підбірку і аналіз літературних джерел, оформила роботу)

14. Дзюблик І.В., Тунда І.П. Роль ротавірусів в патології недоношених новонароджених // Мат. конф. “Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему”. – Київ 14-15 грудня 1999р. – с. 118-119. (здобувач провела клінічні і лабораторні обстеження, аналіз та статистичну обробку матеріалу, написала і підготувала роботу до друку)

15. Тунда І.П. Клініко-вірусологічний моніторинг як основа профілактики нозокоміальних інфекцій в акушерських стаціонарах і відділеннях для новонароджених. // Мат. спільної українсько-польської науково-практичної конф. неонатологів “Нові технології в наданні медичної допомоги новонародженим”. – Київ 30 травня – 1 червня 2000р. – с. 116-117.