В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і результати клінічних, вірусологічних досліджень РВІ у новонароджених. Удосконалені методи комплексного лікування новонароджених з РВІ, розроблені клініко-діагностичні критерії та заходи профілактики РВІ у новонароджених на підставі аналізу результатів клініко-вірусологічних досліджень та визначенні провідних факторів ризику. 1. Частота визначення РВ у новонароджених фізіологічного відділення пологового будинку за умов окремого перебування матерів і новонароджених становить 44,2%. Частота визначення РВ у новонароджених з перинатальною патологією у відділеннях патології новонароджених і виходжування недоношених дитячої лікарні за умов окремого перебування становить у доношених 65,1%, у недоношених – 73,9%, за умов спільного перебування – 33,5%. Частота визначення РВ має кореляційний зв’язок з термінами перебування в стаціонарі. 2. Встановлено негативний вплив РВ на перебіг ранньої постнатальної адаптації. Порушення ранньої постнатальної адаптації відмічено у всіх новонароджених, у яких було визначено РВ АГ в фекаліях без клінічних проявів РВІ. Новонароджені мали більшу втрату маси тіла, гіпербілірубінемію реєстрували частіше і більш тривалу, перше прикладання до грудей матері відбувалось в середньому через 28,8±5,9 годин. Клінічна маніфестація РВІ спостерігалась у новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, респіраторним дистресом, кон’югаційною гіпербілірубінемією, внутрішньоутробною гіпотрофією І-ІІІ ст., анемією. 3. Частота РВІ у новонароджених з перинатальною патологією становить: у доношених 62,8%, у недоношених 67%. Діагностичними критеріями РВІ у новонароджених є: клінічні (водяниста діарея, зригування, здуття живота, незасвоєння ентерального харчування, дегідратація І-ІІІ ст., інтоксикація, респіраторні прояви); лабораторні (наявність РВ АГ в фекаліях в діагностичних титрах 1:16-1:32, наявність антиротавірусних сироваткових антитіл в титрі 1:16 з наростанням в динаміці в 2-4 рази). 4. РВІ у новонароджених з перинатальною патологією характеризується значною важкістю – 60,7% важких і 35,7% середньоважких форм у доношених, відповідно – 62,3% і 37,7% у недоношених. Провідними клінічними симптомами є: інтоксикація (96,2%, 98,4% – відповідно у доношених та недоношених) з гемодинамічними розладами, діарея (81,5%, 74%), зригування, здуття живота (59,3%, 67,5%), незасвоєння ентерального харчування (37%, 20,8%), респіраторні прояви (51,9%, 55,8%), дегідратація І-ІІІ ст. (37%, 42,9%). 5. У новонароджених з перинатальною патологією в умовах неонатологічних відділень переважає мікст-РВІ з більш важким клінічним станом. Клінічний перебіг мікст-РВІ при асоціації РВ з УПБ та респіраторними вірусами вірогідно більш важкий порівняно з перебігом моно-РВІ за рахунок більшої тривалості діареї, зригувань, незасвоєння ентерального харчування, катаральних симптомів, більш вираженої температурної реакції. 6. РВІ у новонароджених з перинатальною патологією необхідно розглядати як фактор ризику по розвитку гнійно-септичних захворювань. Нозокоміальні вірусно-бактеріальні ускладнення діагностовано у 51,9% доношених та у 46,8% недоношених: сепсис (22,2% і 20,8% – відповідно), ВНЕК (29,6%, 31,2%), гострий гематогенний остеомієліт (18,5%, 9,1%), менінгоенцефаліт (3,7%, 5,2%), пневмонія (11,1%, 18,2%). 7. Встановлено вірогідні фактори ризику РВІ у новонароджених: хронічні та гострі урогенітальні інфекції, інша інфекційна та екстрагенітальна патологія матері, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода, патологічні пологи, народження в стані асфіксії, інвазивні заходи реанімації та інтенсивної терапії, пізнє перше прикладання до грудей матері, відсутність молозивного періоду годування і фізіологічного грудного вигодовування, зондове харчування та штучне вигодовування, антибактеріальна терапія, тривале перебування в стаціонарі – є факторами ризику мікроекологічних порушень. 8. Вдосконалення комплексної терапії, до якої включено введення препаратів лаферону, ентеросгелю, Симбітеру дозволяє підвищити клінічну ефективність лікування, сприяє більш швидкій нормалізації клінічного стану, а саме: зменшує тривалість інтоксикації, гастроінтестинальних розладів, діареї, респіраторних порушень, гіпербілірубінемії. Використання зазначеного комплексу лікування зменшує частоту формування септикопіємічних вогнищ у новонароджених з мікст-РВІ, частоту розвитку ВНЕК, пневмонії, сепсису; зменшується тривалість виділення РВ з фекаліями, скорочується термін перебування в стаціонарі. |