Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Куземко Анна Аркадіївна. Рослинність долини річки Рось: синтаксономія, антропогенна динаміка, охорона: дисертація канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Куземко А.А. Рослинність долини річки Рось: синтаксономія, антропогенна динаміка, охорона. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Інститут ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України, Київ, 2003.

Робота присвячена з’ясуванню сучасного стану, закономірностей антропогенної трансформації рослинного покриву долини річки Рось та розробці стратегії його оптимізації.

Здійснено порівняльно-структурний аналіз флори, яка представлена 1034 видами вищих судинних рослин. Розглянуті систематична, біоморфологічна, еколого-ценотична, географічна, господарська структури флори та з’ясовано їх особливості, проаналізовано стан антропогенної трансформації. Розроблено типологічну cхему річково-долинного ландшафту Росі та його структурно-просторову модель, на основі якої визначені закономірності територіальної диференціації рослинного покриву; встановлено синтаксономічний склад рослинності, класифікація якої проведена на еколого-флористичній основі. Визначено основні напрямки та тенденції змін рослинного покриву. Встановлено провідну роль антропогенного гейтогенезу та антропогенного гологенезу у формуванні рослинного покриву в сучасних умовах. Виявлено 127 видів та 24 синтаксони, що потребують охорони. Відмічено незадовільний стан охорони флористичного та фітоценотичного різноманіття. Розроблено стратегічні напрямки оптимізації рослинного покриву.

  1. Встановлено закономірності розподілу рослинності, виявлено основні фактори її трансформації, з’ясовано напрямки й тенденції змін, розроблено стратегію оптимізації фіторізноманіття.

  2. Багатство рослинного покриву долини Росі зумовлено її географічним положенням, зв’язком з долиною Дніпра, наявністю гранітних відслонень і своєрідністю гідрологічного режиму заплави.

  3. Структурно-порівняльний аналіз виявив проміжний характер флори між середземноморським та бореальним типами з більшою спорідненістю до останнього, її типовість для помірної зони Голарктики та переважання алохтонних елементів.

  4. У складі флори виявлено 34,33% синантропних види. Співвідношення видів апофітної та адвентивної фракцій складає 1,3/1, що пояснюється віддаленістю регіону від основних шляхів міграції адвентивних видів. Розподіл за ступенем хемеробії та порівняння показників натуралізації (53,29%) і апофітизму (46,71%) свідчать про порівняно задовільний стан природних екотопів.

  5. Типологічна схема ландшафтів долини і розроблена на її основі структурно-просторова модель включають 3 типи та 2 підтипи місцевості, 2 групи урочищ, 8 урочищ і 21 ланку геокомплексів.

  6. Провідними факторами, що визначають диференціацію рослинного покриву є стадія розвитку заплави, мезо- та мікрорельєф, гідрорежим, особливості ґрунтів та донних відкладів.

  7. Природна рослинність долини представлена угрупованнями, які належать до 14 класів, 26 порядків, 45 союзів, 104 асоціацій, 4 субасоціацій та 59 варіантів (найбільшими площами характеризуються угруповання Molinio-Arrhenatheretea, Phragmiti-Magnocaricetea, Querco-Fagetea), синантропна – до 8 класів, 11 порядків, 13 союзів, 28 асоціацій та 11 варіантів (найбільш поширені – угруповання Plantaginetea majoris, Artemisietea vulgaris).

  8. Виявлено збільшення фітоценотичного багатства від вододілу до русла в усіх типах та підтипах місцевості, а також – від витоків до гирла в геокомплексах заплавно-руслової групи урочищ, що зумовлено підвищенням ступеню диференціації екотопів у відповідних напрямках.

  9. За інтенсивністю та масштабами впливу на рослинність переважає антропогенний гейтогенез, зокрема, зумовлений випасанням і рекреацією. Основними напрямками змін є заміщення природних угруповань (насамперед Molinio-Arrhenatheretea, Phragmiti-Magnocaricetea) рудеральними (Artemisietea vulgaris, Plantaginetea majoris). Досить характерним є також антропогенний гологенез, переважно внаслідок підтоплення. Зміни проходять у напрямку заміщення заплавно-лісових угруповань (Alnetea glutinosae) трав’яно-болотними (Phragmiti-Magnocaricetea), остепнено-лучних (Poo-Agrostietalia vinealis) – справжньо-лучними (Arrhenatheretalia, Molinietalia).

  10. Існуюча природно-заповідна мережа долини не забезпечує належною мірою збереження флористичного та фітоценотичного різноманіття території. В ній представлено близько 58% видів флори та 25% синтаксонів рослинності рангу асоціацій. Лише 9,45% від загальної кількості видів раритетної фракції (127) забезпечені охороною повністю, 19,69% – частково і 70,87% – не охороняються. З 24 синтаксонів, що потребують охорони, лише 5 забезпечені нею повністю, 4 – частково і 15 – не охороняються. Відсоток заповідності долини складає лише біля 0,7%.

  11. Суть основних положень запропонованої стратегії оптимізації рослинного покриву долини полягає у розширенні мережі природно-заповідних територій (запропоновано створення регіонального ландшафтного парку, 2 заказників загальнодержавного та 4 – місцевого значення, що дозволить підвищити відсоток заповідності долини до 5,8%), репатріації 5 видів, які зникли з території долини; формуванні регіональної екомережі Правобережного Лісостепу; залуженні та залісненні близько 165 тис. га постаграрних і постпасквальних земель; встановленні норм зоонавантажень відповідно до стійкості угідь (від 0,3 до 2,4 голів/га/рік), заборону заготівлі сировини 9 регіонально-рідкісних видів.

  12. Довгостроковими цілями екологічного менеджменту долини є усунення дисбалансів використання природних ресурсів, збереження і відтворення біотичного та ландшафтного різноманіття, оперативними – здійснення моніторингу за станом водних екосистем, лучних та природних лісових угідь, відновлення прибережних водозахисних смуг, формування оптимальної мережі екологічних стежок та туристичних маршрутів.

Публікації автора:

  1. Куземко А.А. Рослинний покрив долини нижньої течії р. Рось та шляхи його збереження // Укр. ботан. журн. – 2000. – 57, №5. – С.523-533.

  2. Куземко А.А. Тенденції пасквальних змін лучної рослинності заплави річки Рось // Укр. ботан. журн. – 2002. – 59, №2. – С.141-147.

  3. Куземко А.А. Охорона флори і рослинності долини річки Рось // Укр. ботан. журн. – 2002. – 59, №5. – С.569-577.

  4. Куземко А.А. Водна та повітряно-водна рослинність водойм нижньої течії річки Рось // Укр. фітоцен. зб. – Київ, 1998. – Сер. А, Вип.2 (11). – С.15-25.

  5. Куземко А.А. Становлення і розвиток флористичної класифікації заплавних лук рівнинної частини України // Укр. фітоцен. зб. – 1999. – Сер. А, Вип.1-2 (12-13). – С.169-174.

  6. Куземко А.А. Синтаксономія лучної рослинності заплави середньої та нижньої течії р.Рось // Укр. фітоцен. зб. –1999. – Сер.А, Вип.3 (14). – С.122-139.

  7. Куземко А.А. Лісова рослинність долини р. Рось. І. Клас Vaccinio-Piceeta // Укр. фітоцен. зб. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – Сер. А, вип. 1(17). – С. 53-65.

  8. Куземко А.А., Чорна Г.А. Лісова рослинність долини р. Рось. ІІ. Заплавні ліси (Класи Alnetea glutinosae, Salicetea purpureae) // Укр. фітоцен. зб. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – Сер. А, вип. 1(18).-С.14-30.

  9. Куземко А.А. Рослинність річкових долин України: історія, стан та перспективи досліджень // Матеріали наукових читань, присвячених 100-річчю відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин професором університету Святого Володимира С.Г.Навашиним (Київ, 23-24 вересня 1998 р.). – Київ:Фітосоціоцентр, 1998. – С.125-131.

  10. Куземко А.А. Характеристика класу Plantaginetea majoris рослинності заплави річки Рось // Фітосоціологія. 100 років наукового напрямку. Мат-ли наук. конф. (Київ, вересень 2000 р.).- К.: Фітосоціоцентр, 2000.- С.165-171.

  11. Куземко А.А. Диференціація геокомплексів долини річки Рось із застосуванням структурно-просторової моделі річково-долинного ландшафту // Ю.Д.Клеопов та сучасна ботанічна наука. Матеріали читань, присвячених 100-річчю від дня народження Ю.Д.Клеопова (Київ, 10-13 листопада 2002 р.). – Київ: Фітосоціоцентр, 2002. – С.105-112.

  12. Куземко А.А. Orchidaceae A.L. De Jussieu у флорі долини річки Рось // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2000. – С.42-43.

  13. Куземко А.А. Редкие растительные сообщества водных макрофитов реки Рось (Украина) // Всероссийская конференция по водным растениям “Гидроботаника 2000”: Тезисы докладов. – Борок, 2000. – С.167-168.

  14. Куземко А.А. Особливості антропогенної трансформації рослинного покриву долини річки Рось // Матеріали ХІ з`їзду Українського ботанічного товариства. –Харків, 2001.-С.200.

  15. Куземко А.А. Флора класу Molinio-Arrhenatheretea R.Tx. рослинності долини р.Рось та її аналіз // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України - Ніжин: Наука-Сервіс, 2001. – С.41-42.

  16. Куземко А.А. Природні зміни рослинності долини р.Рось // Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття. Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України (Львів, Івано-Франково, 6-10 серпня 2002 р.). – Львів, 2002. – С.87-89.