У висновках до дисертаційної роботи узагальнюються та підсумовуються основні результати дослідження. Вони дають підстави констатувати: 1. У структурі сучасного міського просторіччя (до якого у широкому розумінні належать всі мовні явища, що не відповідають літературному стандарту) сленг розглядається як один із головних компонентів його формування поряд із груповими сленгами, колоквіалізмами та вульгаризмами. МС знаходиться поза межами літературного стандарту; використовується у неофіційному, невимушеному спілкуванні; існує переважно в усній формі; характеризується яскраво вираженою емоційною експресивністю з елементами суб’єктивної оцінки (досить різкої); відображає ситуації повсякденного життя. Головними функціями МС є експресивна та ігрова, але він також виконує ідентифікуючу, контактовстановлюючу, номінативну функції та функцію самовираження. Носіями МС є молоді люди у віці від 15 до 30 років. У складі київського міського просторіччя за даними дослідження функціонує більше 2300 одиниць, визначених як МС. Зіставлення цих сленгізмів із даними спеціалізованих словників дозволяють говорити про походження одиниць молодіжного сленгу й джерела його поповнення. На сьогоднішній день ними є: власне молодіжні сленгізми, кримінальне арго, жаргон наркоманів. Незначною мірою на формування молодіжного сленгу впливає лексика інших соціолектів – бізнес-сленгу, шкільного, військового, комп’ютерного жаргонів, а також сленгу хіпі та панків. Предметно-понятійна сфера лексики МС зосереджена на людині – її побуті, настроях, діях, стосунках з іншими людьми, загальнопобутових ситуаціях та реаліях: особа, нейтральні дії, наркотики, розваги, сфера бізнесу, кримінальний світ. Лексичні одиниці МС – вторинні найменування предметів, явищ, дій – відрізняються від слів літературної мови виразністю та яскраво вираженою емоційною забарвленістю. 2. Для творення слів російського молодіжного сленгу м. Києва використовуються засоби і способи словотвору, за допомогою яких поповнюється лексичний фонд літературної російської мови. Головна роль належить власне словотвору (60% від загальної кількості одиниць), шляхом семантичної деривації та запозичення у лексиці МС м. Києва утворено відповідно 35% та 5% одиниць. При утворенні молодіжних сленгізмів, що належать до різних частин мови, спостерігається неоднаковий ступінь актуалізації способів словотворення: для іменників, прикметників і прислівників найбільш продуктивним є суфіксація, для дієслів – префіксація. Принципова відмінність між творенням слів у молодіжному сленгу та літературній мові зумовлена специфікою сленгового словотвору (його спрямуванням на втілення експресивної функції і на відображення різноманітних відтінків конотації), що полягає у більшій активності саме тих способів, які слугують експресивізації мови. Це завдання реалізується за допомогою використання суфіксів, що утворюють експресивні найменування, а також специфічних сленгових суфіксів, які не мають аналогів у літературній мові або несуть нехарактерне для суфіксів літературної мови конотативне навантаження. Характерною рисою молодіжного сленгу є утворення нових одиниць шляхом лексико-семантичної деривації при якій, зазвичай, більшість одиниць молодіжного сленгу втрачає спеціальні семи значень, що вказують на сферу первісного вживання слова. Серед іншомовних слів у МС переважають англомовні запозичення, які, потрапляючи до МС, проходять фонетичну, морфологічну і словотвірну адаптацію, а потім активно продукують у процесах внутрішнього сленгового словотворення. 3. Істотну роль у поширенні й поповненні молодіжного сленгу відіграє міське спілкування в різноманітних комунікативних ситуаціях та внутрішньосімейна комунікація, за допомогою якої елементи молодіжного сленгу потрапляють у мовлення представників старшого покоління. У результаті взаємодії молодіжного сленгу та загальновживаної лексики деякі з молодіжних сленгізмів переходять до загальнолітературної мови, що сприяє поповненню та збагаченню словникового складу російської мови. Перехід молодіжних сленгізмів до інших підсистем мови відбувається під дією мовних та позамовних чинників. Поширення молодіжного сленгу і його актуалізація в мовній практиці представників різноманітних верств суспільства відбувається шляхом розширення сфери традиційного використання лексики МС (усне внутрішньогрупове та міжгрупове спілкування) за рахунок їх вживання у побутовому сімейному, міському спілкуванні та масовій комунікації. Найбільш активна популяризація сленгової лексики відбувається в друкованих ЗМІ (у виданнях загального інформаційного профілю та спеціалізованих – орієнтованих на молодь, розважальних), а також у теле- і радіоефірі. Уживання журналістами сленгізму поряд із книжковою, політичною, бізнес-лексикою і т. ін. активізує розвиток системи молодіжного сленгу (сприяє деспеціалізації, переосмисленню молодіжного сленгізму в загальному сленгу). Одиниці молодіжного сленгу почали фіксуватися нормативними лінгвістичними словниками, що дає підстави говорити про перспективи надання їм статусу кодифікованості. 4. На сучасному етапі розвитку російської мови в умовах дії тенденції до демократизації, наближення писемно-літературної мови до усно-розмовної, сленг молоді є одним з головних джерел поповнення її словникового складу. Різнорідність виданих протягом останніх 15 років словників молодіжного соціолекту майже за всіма лексикографічними параметрами (обсяг, склад словника, структура словникових статей, типи дефініцій, функціонально-стилістичні характеристики, опрацювання граматичних значень і словотвірних потенцій, врахування частотності та регіональної належності, наявність і презентація ілюстративного матеріалу) засвідчує необхідність розробки та обґрунтування загальних принципів та критеріїв відбору одиниць молодіжного сленгу, їх репрезентації та лексикографічного опрацювання. На наш погляд, критеріями приналежності слова до молодіжного сленгу, а, відповідно, і відбору сленгових одиниць для лексикографічної фіксації слід вважати: 1) широке використання слова у мовленні представників різноманітних молодіжних груп; 2) популярність слова у середовищі молоді; 3) частотність у молодіжному мовленні; 4) актуальність використання молодіжних сленгізмів у розмовній мові, засобах масової інформації та сучасній літературі. Обов’язковими критеріями слід вважати перші три, останній критерій засвідчує ступінь засвоєння того чи іншого молодіжного сленгізму у загальному вживанні. Все це постулює необхідність створення словника молодіжного сленгу, в процесі укладання якого сленгова лексика повинна пройти ретельний відбір за зазначеними критеріями. Словник повинен бути доповнений новою сленговою лексикою, що входить у широкий вжиток. Головна особливість „Словаря молодежного сленга Киева” полягає у цілеспрямованій орієнтації на сучасне російське мовлення київської молоді. У словник увійшли загальновідомі у середовищі київської молоді слова та усталені вирази, що активно використовуються у мовленні молоді, є зрозумілими і складають високочастотне ядро системи МС. Отже, результати дослідження засвідчують, що час існування молодіжної субкультури з комплексом своїх норм поведінки, ідейних і психологічних орієнтацій визначає існування і молодіжного сленгу як засобу вираження світогляду цієї соціальної групи. Відповідно, дослідження функціонування молодіжних сленгізмів у межах власного середовища та в результаті переходу в загальнонародній мові мають далеку перспективу. Такий стан речей зумовлює потребу подальшого вивчення сленгу молоді. Перспективи дослідження полягають у детальному вивченні сфер розповсюдження молодіжних сленгізмів – сімейного спілкування (вплив мовлення молоді на формування мовленнєвих норм старшого покоління), комунікації за допомогою засобів індивідуального зв’язку (використання сленгової лексики у SMS-повідомленнях, у спілкуванні в мережі Інтернет); проведенні порівняльно-зіставного аналізу функціональних, лексико-семантичних та структурно-морфологічних особливостей молодіжного сленгу та інших соціолектів із метою виявлення, з одного боку, загальних явищ та тенденцій, а з іншого – особливостей, зумовлених соціальними, психологічними та територіальними відмінностями. |
