Анотація до роботи:

Тузков С.О. Російська повість початку ХХ століття: типологія та поетика жанру. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література.

У дисертації розглядаються індивідуально-авторські та типологічні трансформації жанру повісті у російській літературі початку ХХ століття, які вписуються у дві типологічні ланки – модерністська повість та неореалістич-на повість. Відзначається, що кожна з цих ланок розпадається на безліч жанрових різновидів, серед яких розрізняються міжжанрові (повість-роман, повість-нарис, повість-міф), жанрово-родові (повість-драма, повість-поема, “понадповість”), жанрово-стильові (повість “потоку свідомості”, повість-сповідь, повість-розповідь) модифікації. При дослідженні поетики повісті початку ХХ століття вказується на те, що у творчості письменників реалістичної спрямованості так само, як і у творчості письменників-модерністів (але меншою мірою) актуалізується модерністська стильова тенденція (інтертекстуальність, неоміфологізм, використання ліричних засобів організації оповіді), яка у свою чергу розпадається на декілька стильових різновидів (парадигм): екзистенціально-міфологічну, розповідно-орнаментальну та імпресіоністично-натуралістичну. У поетиці російської повісті початку ХХ століття відображаються домінантні риси кожної із цих парадигм.

При диференціації епічних жанрів сучасні дослідники все ще схиляються до давно застарілої ідеї “проміжності” жанру повісті. Звідси постійні спроби виявлення структурних особливостей повісті шляхом її співвіднесення з романом, новелою та оповіданням. Але жанрова модальність повісті має на увазі відкритість її художньої структури: відчуваючи постійний вплив інших жанрів, повість набуває притаманних їм ознак. Разом із тим вона зберігає “пам’ять” свого жанру-основи. Таким чином:

Дослідження поетики російської повісті та створення її внутрішньо-жанрової типології у сучасному літературознавстві здійснюється згідно ідеї “пам’яті жанру” М.Бахтіна: з одного боку, завдяки постійному відтворенню структурного інваріанта жанру повісті у творах різних письменників зберігається єдина смислова основа; з іншого боку, постійне варіювання цієї структури призводить до оновлення смислу – виникають різноманітні жанрові модифікації повісті.

Їх класифікації – а вони частіше за все будуються на основі проблемно-тематичних, а не жанрових критеріїв – не завжди враховують таку особливість літератури ХІХ-ХХ століть, як прозорість родових і жанрових кордонів, яка власне і сприяла взаємодії жанрів та утворенню жанрових різновидів: письменники різних літературних напрямків, освоюючи традиційну жанрову форму повісті, створювали нові, індивідуально-авторські жанрові утворення, поєднуючи інваріантні ознаки жанрової структури повісті із романним обсягом або нарисовою документальністю, новелістичною гостротою або міфологічною універсальністю, науковою точністю та об’єктивністю або ліричною асоціативністтю.

Різноманітність жанрових модифікацій повісті початку ХХ століття пояснюється як особливостями всього літературного процесу епохи, відмінною рисою якого були жанрово-стильові пошуки письменників модерністської та неореалістичної орієнтації, так і природнім бажанням самих письменників розширити можливості жанру повісті, об’єднавши в одній жанровій структурі достоїнства декількох жанрових форм.

Виходячи з цього, найбільш привабливою нам видається схема багаторівневої типології жанру повісті: на основі однієї із категорій виділяються її типологічні різновиди або жанрові типи (1-ий рівень), які, в свою чергу, на основі іншої категорії діляться на жанрові модифікації (2-ий рівень). Думається, що жанроутворюючою категорією 1-го рівня може бути творчий метод письменника, а жанроутворюючою категорією 2-го рівня – в силу принципової модальності неканонічних жанрів – співвідношення жанрової домінанти з іншими жанровими формами (повість-роман, повість-поема, повість-нарис, повість-міф та ін.). Ця схема може бути доповнена проміжним, зв’язуючим кільцем, яке утворюють жанрово-стильові парадигми (екзистенціально-міфологічна, розповідно-орнаментальна, імпресіоністично-натуралістична);

На межі ХХ століття “раціональний дискурс” пережив себе – реалізм уже не може претендувати на роль універсальної естетичної системи. Домінуючими напрямками в російській літературі стають модернізм і неореалізм (реалізм, збагачений елементами поетики модернізму). Розвиток жанру повісті відображає нове співвідношення літературних напрямків: твори провідних російських письменників початку ХХ століття можуть бути вписані у два типологічні ряди – модерністська та неореалістична повість. У свою чергу, кожен із цих рядів розпадається на велику кількість жанрових різновидів, серед яких розрізняються міжжанрові (повість-роман, повість-нарис, повість-міф), жанрово-родові (повість-драма, повість-поема, “надповість”) та жанрово-стильові (повість-розповідь, повість “плину свідомості”, повість-сповідь) модифікації.

Розглянуті нами типи повісті початку ХХ століття та їх модифікації, зрозуміло, не вичерпують всієї різноманітності художніх творів цього жанру: створення універсальної класифікації російської повісті навряд чи можливе, але хочеться сподіватися, що дана робота здатна стимулювати подальше дослідження проблеми та, перш за все, вивчення поетики і типології сучасної повісті з метою створення in spe цілісної історії жанру.

Публікації автора:

1. Русская повесть начала ХХ века: от И.Бунина до А.Белого. – Кировоград: ТОВ “ИМЭКС ЛТД”, 2004. – 183 с. (10,6 д.а.).

2. Русская повесть начала ХХ века: от М.Горького до Н.Гумилева. – Кировоград: ТОВ “ИМЭКС ЛТД”, 2006. – 164 с. (9,5 д.а.).

3. Типология и поэтика русской повести начала ХХ века. – Кировоград: ТОВ “ИМЭКС ЛТД”, 2006. – 292 с. (16,8 д.а.). (Рецензії: Романова Е.И. Рецензия на монографию С.А.Тузкова “Типология и поэтика русской повести начала ХХ века” // Східнослов’янська філологія – Горлівка: ГДПІІМ.– 2006.– Вип. 12; Кобзев Н.А. На пути к созданию универсальной типологии жанра повести // Вопросы русской литературы. – Симферополь: Крымский Архив, 2006. – Вып. 12 (69). – С.133-139).

4. О публицистическом аспекте в повести С.Шарапова “Через полвека” // Наукові записки ХДПУ. Серія літературознавство. – Харків: ТОВ “Знання ЛТД”, 1998. – Вип.4 (15). – С.54-58.

5. “Иррациональный антиутопизм” как средство типизации в повести В.Брюсова “Республика Южного Креста” // Наукові записки ХДПУ. Серія лі-тературознавство.– Харків: Вид-во ХДАДТУ, 1999.– Вип. 1(22).– С.139-143.

6. Художественная структура антиутопической повести Н.Фёдорова “Вечер в 2217 году” // Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2000.– Вип.27.– С.357-366.

1. Жанрово-стилевая организация повести Л.Андреева “Мысль” // Наукові записки ХДПУ. Серія літературознавство. – Харків: Вид-во ХДАДТУ, 2000. – Вип.1(25). – С.155-159.

2. Жанровая структура повести Л.Андреева “Красный смех” // Науковий вісник ІДПІ. – Ізмаїл: Вид-во ІДПІ, 2000. – Вип.8. – С.176-180.

3. О синкретизме жанровой структуры русской повести (Пушкин, Чехов, Бунин) // Литература в контексте культуры: К 200-летию со дня рождения А.Пушкина. – Днепропетровск: РИА “Днепр–VAL”, 2000. – С.16-22 (у співавторстві з І.В.Тузковою).

10. Жанровое своеобразие повестей М.Арцыбашева // Наукові записки ХДПУ. Серія літературознавство. – Харків: вид-во ХДАДТУ, 2001. – Вип.1(28). – С.167-171 (у співавторстві з І.В.Тузковою).

11. Пространственно-временная организация повести Л.Андреева “Красный смех” // Литература в контексте культуры: Сб. науч. трудов. – Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 2002. – С.144-148.

12. Жанровая структура повести А.Белого “Серебряный голубь” // Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2002. – Вип.47. – С. 272-280.

13. Гипербола зла в творчестве Ф.Сологуба // Питання літературознавства: Науковий збірник. – Чернівці: вид-во “Рута”, 2002. – Вип. 9(66). – С.125-127.

14. Метафора “карнавалу” в утопії О.Богданова “Червона зірка” // Вісник ЖДПУ. Серія: Філологічні науки. – Житомир: РВВ ЖДПУ, 2004. – Вип.16. – С.34-36.

15. “Живопись настроения”: импрессионистические мотивы в творчестве Б.Зайцева // Наукові записки ХДПУ. Серія літературознавство. – Харків: ПП “Нове слово”, 2004. – Вип.3 (39). – Ч.1. – С.100-109 (у співавторстві з О.В.Вибрик).

16. Дуализм добра и зла: экзистенциальные мотивы в творчестве А.Ремизова // Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки (літературо-знавство). – Кіровоград: РВВК ДПУ, 2004. – Вип.56. – С.402-416.

17. Типология русской повести начала ХХ века: к постановке вопроса // Литература в контексте культуры: Сб. науч. трудов. – Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 2004. – Вып.14 – С.163-170.

18. Жанровая природа дилогии И.Бунина “Деревня” и “Суходол” // Науковий вісник ІДГУ.– Ізмаїл: Вид-во ІДГУ, 2004. – Вип.17. – С.137-142.

19. Повесть-сказка М.Пришвина “Чёрный араб” // Русская филология. Украинский вестник: Респ. науч.-метод. журнал. – Харьков: ООО “Альманах”, 2004. – № 1-2 (25). – С. 65–71.

20. Между любовью и свободой: экзистенциальный конфликт в прозе В.Брюсова // Наукові записки ХДПУ. Серія літературознавство. – Харків: ПП “Нове слово”, 2004. – Вип. 4(40). – Ч.2. – С.69-73 (у співавторстві з І.В.Тузковою).

21. “Анимистический” миф в прозе Ф.Сологуба // Питання літературознавства: Науковий збірник. – Чернівці: Вид-во “Рута”, 2004. – Вип.11(68). – С.63-74 (у співавторстві з І.В.Тузковою).

22. “Игрушечная жизнь” русской проститутки: некоторые аспекты структурного анализа повести А.Куприна “Яма” // Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВК ДПУ, 2005. –Вип.61. – С.283-294.

23. Повести И.Шмелева: динамика жанра // Наукові записки ХДПУ. Серія літературознавство. – Харків: ПП “Нове слово”, 2006. – Вип. 1(45). – Ч.1. –С.119-132 (у співавторстві з О.В.Вибрик).

24. Повесть М.Горького “Городок Окуров”: новое прочтение // Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВК ДПУ, 2006. – Вип..70. – С.271-285.

25. Энтропия человеческой жизни: еретический дискурс в повести Е.Замятина “Уездное” // Русская филология. Украинский вестник: Респ. науч.-метод. журнал. – Харьков: ООО “Альманах”, 2006.– № 1-2 (30). – С.61-67.

26. Проза В.Хлебникова // Питання літературознавства: Науковий збірник. – Чернівці: Вид-во “Рута”, 2006. – Вип..72. – С.87-97.

27. “Сюрреалистическое путешествие” во времени: к интерпретации повести В.Хлебникова “Ка” // Наукові записки ХДПУ. Серія літературознавство. – Харків: ПП “Нове слово”, 2006. – Вип. 4 (48). – Ч.1. – С.73-78.

28. Повесть Л.Андреева “Иуда Искариот”: к интерпретации евангелиевских сюжетов в русской литературе начала ХХ века // Вісник Київського інституту “Слов’янський університет”. Серія: Філологія. – Київ, 2000. – Вип.9. – С.238-242 (у співавторстві з І.В.Тузковою).

29. Экзистенциальные мотивы в творчестве Л.Андреева // Русский язык и литература в учебных заведениях. – Киев, 2002. – № 4. – С.23-24.

30. В поисках утраченного времени: об особенностях хронотопа повести Л.Андреева “Красный смех” // Русский язык и литература в учебных заведениях. – Киев, 2003. – № 2. – С.35-37.

31. “Островитяне”: иронично-игровое пространство прозы Е.Замятина // Традиционная культура славянских народов в современном социокультурном пространстве: Материалы Междун. научно-практ. конф. – Славянск-на-Кубани: Изд. центр СГПИ, 2005. – С.135-140.

32. Пушкинский дискурс в “римской прозе” Валерия Брюсова // Историко-культурное наследие семьи Раевских и его международное значение: Материалы II Елисаветградских Международных историко-литературных чтений. – Кировоград: КОД, 2006. – С.160-164.