Джиоєва Марія Гівіївна. Російська часова лексика як фрагмент мовної картини світу. : Дис... канд. наук: 10.02.02 - 2002.
Анотація до роботи:
Джиоєва М.Г. “Російська часова лексика як фрагмент мовної картини світу” – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 – російська мова. Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2001.
Дисертація присвячена вивченню актуальної проблеми сучасної лінгвістики – описові фрагмента мовної картини світу на основі аналізу фрагмента понятійної картини світу – концептосфери часу.
В роботі розглядаються основні положення теорії польових структур на матеріалі лексики, що відноситься до поля часових позначень. В ході дослідження визначаються структура, закономірності організації семантичного поля часових позначень і особливості функціонування одиниць, що входять до нього. Визначаються суміжні семантичні поля; виявляються й описуються зони їх перетину з досліджуваним семантичним полем.
У дисертації запропоновано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми виділення й опису лексичних парадигм, особливо їх периферійних зон, і установлення зв`язків між ними.
Будучи одним з ключових культурних концептів, концепт часу набуває всебічного відображення в різних мовних картинах світу. Найбільш повного вираження концептосфера часу набуває на лексичному рівні. Наявність у мові різних лексичних засобів вираження ідеї часу привело нас до необхідності опису відповідного фрагмента мовної картини часу.
Спираючись на результати семасіологічних досліджень, ми пересвідчилися в тому, що існує велика кількість лексичних парадигм, асоційованих на основі різних критеріїв. Нами було з`ясовано, що між СП і ФСП існують складні відношення, які не можна однозначно інтерпретувати як привативні, оскільки при одному і тому ж плані змісту ФСП у плані вираження – система різнорідних засобів вираження того чи іншого понятійного поля. На відміну від ФСП, СП не є білатеральними утвореннями. Тому планом вираження для них були б лексико-семантичні поля, які в семасіологічних дослідженнях зазвичай подають у вигляді конкретних лексико-семантичних груп.
З опорою на результати, отримані дослідниками Воронезької семасіологічної школи, ми пересвідчилися в тому, що як ФСП, семантичні поля, мікро поля, ЛСГ, так і окремі семеми є за своєю суттю польовими структурами, яким, отже, властиві всі характеристики поля.
СП часу є відкритою системою з нечіткими проникними межами і утворює велику кількість точок перетину із суміжними полями.
На стику виявлених суміжних СП знаходяться семеми, що містять семантичну контамінанту і можуть бути віднесеними до периферійної частини кожного з суміжних полів.
Одним з варіантів зв`язку між суміжними СП є синонімічний ряд.
Існує прямо пропорційна залежність між цінністю лексеми для лексико-семантичного класу та її словотвірною продуктивністю.
СП часу складається з 47 мікрополів (“за горизонталлю”) і 48 лексико-семантичних груп (“за вертикаллю”).
Кожна група у структурі поля займає певне положення відносно ядра і периферії (6 ЛСГ належать до ядерної частини поля, 2 – до периферійної, 40 груп містять як ядерні, так і периферійні одиниці, і розміщуються, таким чином, у різних частинах поля).
Для більшості лексико-семантичних груп характерна чіткість структури, що зумовлено самим характером понятійного поля часу; особливо це стосується номінацій календарного часу.
Аналіз ЛСГ, що входять до поля часових позначень, дав змогу виділити національну специфіку російських номінацій часу.
Публікації автора:
Джиоева М.Г. О некоторых особенностях выражения поля темпоральности в поэзии М.А. Волошина // Культура народов Причерноморья. – 1998. - № 3. – С. 330-334.
Джиоева М.Г. Философские, культурологические и лингвистические аспекты категории времени // Ученые записки Симферопольского государственного университета. – 1998. - № 8 (47). – С. 73-78.
Джиоева М.Г. Об этическом и социокультурном смысле понятия «время» и о некоторых его языковых реализациях // Культура народов Причерноморья. – 1999. -№ 6. – С. 320-323.
Сусол М.Г. О некоторых особенностях функционирования временной лексики в поэме А.С. Пушкина «Медный всадник» // Шестые крымские Пушкинские международные чтения. Материалы. – Симферополь: Крымский Архив, 1996. – С. 37-39.
Сусол М.Г. Особенности использования лексики, обозначающей время, в лирике М.Волошина // VIII и IX Волошинские чтения. Материалы и исследования. – Симферополь: Крымский Архив, 1997. – С. 99-101.
Джиоева М.Г. Лингвокультурологическая специфика номинаций временных единиц в русском и украинском языках // Материалы международной конференции «Новые направления в методике и технологии преподавания славянских языков». – Симферополь, 1999. – С. 106-107.
