У висновках підводяться підсумки здійсненої наукової розвідки. Вивчення практично недослідженого феномену Д.Коупленда у сучасному літературному процесі Північної Америки переконує в тому, що його творчість стала безперечним продуктом культурно-історичної епохи межі ХХ-ХХІ ст. Проникність різних видів мистецтва і колажність різноманітних художніх форм, властивих постмодерністській літературі, дозволили Д.Коупленду виявити всі грані таланту і письменника і художника-дизайнера.
Як яскравий зразок сучасного літературного процесу, роман “Покоління Х” був створений у часовому і ціннісно-естетичному контексті постмодернізму, який наклав відбиток на специфіку творчого методу англоканадського письменника. Апеляція Д.Коупленда до зміненого статусу масової культури і розмаїття найновіших технологічних форм її функціонування і поширення обумовлює такі значущі поетологічні характеристики його творів, як відносно незв’язний сюжет, відкритий і невизначений фінал, експлуатація символіки масової культури, авторський коментар на полях роману, створення особливого арго зображуваної субкультури, схильність до поколіннєвої, молодіжної тематики тощо. Намагаючись осмислити суть і наслідки експансії постіндустріального суспільства на особистість, письменник звертається до оригінальних оповідних форм і створює насичену інноваціями й експериментами прозу. Творчість Д.Коупленда є яскравим прикладом впливу масової культури і наднових інформаційних технологій на літературу, що спричинило кардинальний перегляд фундаментальних меж у відношеннях між друкованим і комп’ютерним словом. Такий перехідний культурологічний контекст дає можливість письменникам, подібним до Д.Коупленда, створювати оригінальні твори як у межах, так і на рубежах відкритого літературного простору, в якому стало можливим злиття і взаємодія естетичних принципів художнього тексту постмодерністського зразка і його гіпертекстового оформлення.
Додаток являє собою частину дослідження, що виходить за межі позначеної в дисертації теми, але дозволяє осмислити подальшу перспективу художніх пошуків Д.Коупленда, втілених у його наступних романах. У них помітно певне повторення естетичних принципів і наративних стратегій, які засновувались на симбіозі художнього і нехудожнього тексту, вербальних і візуальних елементів, і одночасно помітне повернення до традиційних форм лінійної оповіді, не ускладненої перетином наративних планів.
|