Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Мікробіологія


Большакова Галина Михайлівна. Роль умовно патогенних мікроорганізмів в розвитку запальних процесів слинних залоз : дис... канд. мед. наук: 03.00.07 / Харківська медична академія післядипломної освіти. — Х., 2007. — 187арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 151-187.



Анотація до роботи:

Большакова Г.М. Роль умовно патогених мікроорганізмів в розвитку запальних процесів слинних залоз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Харківська медична академія післядипломної освіти – 2006.

Дисертацію присвячено питанням мікробіологічних порушень у біотопах ротової порожнини у хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз.

Вивчено мікробіоценоз слинних залоз у осіб без патології слинних залоз та у хворих на хронічні сіалоаденіти. Встановлено, що при запальних процесах мікробний склад збільшується до 15 видів.

Показники дисбіотичних змін мікрофлори слинних залоз характеризувались високими показниками адгезивної, антиінтерферонової, антикомплементарної та антилізоцимної активності. Під впливом озону у дозі 7 мг/л мікроорганізми втрачали свої персистуючі та адгезивні властивості.

Визначено, що найбільшу чутливість вилучені бактерії виявляли до препаратів фторхінолонового ряду, а використання ”Лісобакту” сприяло ерадикації Streptococcus pyogenes, Corynebacterium spp. і Candida spp.

Отримані дані визначення імунного статусу вказують на збільшення В-лімфоцитів, дефіцит фагоцитарного ланцюга імунітету та Т-лімфоцитів, а також напруженність з боку позаклітинних білків (лізоциму і лактоферину).

У дисертаційній роботі вирішено актуальну проблему щодо встановлення ролі різних видів умовно патогенних мікроорганізмів ротової порожнини в розвитку хронічних запальних процесів слинних залоз, визначені мікробіологічні, імуно-діагностичні та прогностичні критерії важкості перебігу цієї патології.

  1. Встановлено, що нормомікробіоценоз великих слинних залоз переважно складається з непатогенних стрептококів (S.mitis, S.salivarius) і нейсерій (N.flavescens і N.sicca). З меншою частотою висіваються нетоксигенні бактерії роду Соrуnеbасtегіum (C.amycolatum, C.glutamicum і C.renale), Stomatococcus mucilaginosus, коагулазонегативні стафілококи (S.felis, S.warneri, S.scuiri, S.haemolyticus, S.cohnii), ентерококи та облігатні анаеробні бактерії з родів Peptostreptococcus (P.anaerobius, P.parvulus і P.micros) і Prevotella (P.oralis і P.denticola).

  2. Показано, що при хронічних запальних захворюваннях слинних залоз, на тлі зниження кількості основних представників нормофлори, виділяли значну кількість (від 2 до 15 видів) клінічно значущих умовно патогенних мікроорганізмів з популяційним рівнем від lg5 до lg8 КУО/мл. В порядку зменшення пенентрантності були вилучені Streptococcus pyogenes або Streptococcus pneumoniae, коагулазопозитивні стафілококи, бактерії родини Enterobacteriaceae і представники нетривіальних грамнегативних бактерій родів Moraxella, Bordetella, Alcaligenes, Acinetobacter, та видів інших родів - Morococcus cerebrosus, Streptobacillus moniliformis, Candida albicans і/або Candida crusei (кількість яких при епізодичному висіванні складала lg5 КУО/мл і більше).

  3. Доведено, що умовно патогенні стрептококи, коагулазопозитивні стафілококи та ентеробактерії, котрі виділені зі слинних залоз хворих, мають високі персистуючі (антиінтерферонова, антилізоцимна, антикомплементарна активність) та адгезивні властивості. Встановлено, що домінуюча роль грампозитивної кокової мікрофлори в розвитку запальних процесів обумовлена пенентрантністю мікроорганізмів (50%) та їх високим популяційним рівнем (від lg5 до lg8).

  4. Визначено, що найбільшу чутливість грампозитивна мікрофлора (стрептококи та коагулазопозитивні стафілококи) виявила до препаратів фторхінолонового ряду (норфлоксацину, ципрофлоксацину, офлоксацину і пефлоксацину, ломефлоксацину) від 41,18+1,15% до 75,70+7,74% штамів відповідно і тетрацикліну (доксицикліну) від 58,82+1,54% до 64,15+2,23%. Анаеробні аспорогенні бактерії (Peptostreptococcus spp.) були резистентними до метронідазолу (82,61+1,21%) і чутливими до амоксицилін/клавуланату (52,17+2,19%).

  5. Виявлено у хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз дефіцит фагоцитарного ланцюга імунітету, загальної кількості Т-лімфоцитів і збільшення показників О- і В-лімфоцитів. Встановлено наявність змін з боку позаклітинних білків: збільшення показників лізоциму – в слині та лактоферину – в сироватці та слині, але при цьому спостерігався дефіцит лізоциму в сироватці крові.

  6. Використання киснево-озонової суміші озону в різних дозах (2,5 мг/л, 5 мг/л, 7 мг/л, 10 мг/л і 15 мг/л) дозволило встановити у якості бактерицидної дози (10 мг/л) відносно всіх вивчених видів мікроорганізмів. Застосування озону в дозі 7 мг/л сприяло втраті адгезивного потенціалу та стабільно зменшувало кількість резистентних штамів у 1,5 3 рази.

  7. Показано, що використання „Лісобакту” в комплексному лікуванні з антибіотиками призводило до ерадикації умовно патогенних мікроорганізмів (Streptococcus pyogenes, Corynebacterium spp., і грибів роду Candida - 100% штамів), суттєвого зниження кількості коагулазопозитивних Staphylococcus spp., Haemophilus spp., що призводило до відновлення нормофлори ротової порожнини та слинних залоз.

Практичні рекомендації.

        1. Для проведення своєчасної та адекватної антибактеріальної терапії хронічних запальних захворювань слинних залоз необхідно проводити моніторінг у відділеннях хірургічної стоматології щодо розповсюдженності та характеру резистентності клінічно значущих штамів S.pyogenes і/або S.pneumoniae, коагулазопозитивних стафілококів, бактерій родини Enterobacteriaceae і представників нетривіальних грамнегативних мікроорганізмів, а також грибів роду Сandida.

        2. При виборі тактики лікування та імунореабілітації хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз, та формування групи підвищенного ризику виникнення бактеріально-грибково-вірусної асоційованої патології слинних залоз запропановано використовувати додаткові критерії: виділення умовно патогенних мікроорганізмів в кількості від 105 КУО/мл до 108 КУО/мл, які характеризуються високою резистентністю до антибіотиків і мають виражені патогенні властивості на тлі зниження фагоцитарної ланки та Т-клітинного ланцюга імунітету, меншої кількості лізоциму в сироватці крові в 1,5-3 рази у порівнянні з нормою (< 15,38±0,12 мкг/мл) та підвищенним рівнем у слині лактоферину (у 2,5 раза і більше, а саме > 1040±25,68 нг/мл) і лізоциму (у 1,5 раза і більше, а саме > 24,8±1,24 мкг/мл).

        3. Рекомендовано при лікуванні хворих з хронічними запальними захворюваннями слинних залоз використовувати озон у дозі в 7 – 10 мг/л. Для сумісної терапії з використанням антибіотиків доцільною є доза озону 5 мг/л, але прийом препаратів має розпочинатися безпосередньо після сеансу озонування.

Публікації автора:

  1. Большакова Г.М., Бирюкова С.В. Возбудители инфекционных процессов слюнных желез // Клиническая антибиотикотерапия. – 2004. – №3(29). –С.17–20 (Здобувач охарактеризувала мікробний склад слинних залоз, проаналізувала антибіотикочутливість виділених штамів мікроорагнізмів і підготувала матеріал до друку).

  2. Лесовая И.Г., Бирюкова С.В., Иващенко А.Л., Большакова Г.М., Хасанова Г.М., Михайленко Н.Н., Ярославская Ю.Ю., Лесовая Е.В. Озонирование протоков больших слюнных желез в комплексном лечении больных хроническими сиаладенитами // Український стоматологічний альманах. - 2004. – №3-4. – С.31–35. (Здобувач виконала експериментальну частину роботи по озонуванню культур мікроорганізмів).

  3. Большакова Г.М. Персистентні характеристики мікрофлори проток запальних слинних залоз // Проблеми медичної науки та освіти. - 2006. - №2. - С.74-77.

  4. Бирюкова С.В., Большакова Г.М. Адгезивный потенциал Staphylococcus aureus и Candida albicans, выделенных из экссудата воспаленных слюнных желез под влиянием озонирования // Анали Мечниківського інституту. - 2006. - №2. - С.17-21 ( визначила адгезивні характеристики мікроорганізмів і підготувала матеріал до друку).

  5. Большакова Г.М., Бірюкова С.В., Лісова І.Г. Значення показників неспецифічного імунного захисту в розвитку сіалоаденітів // Буковінський медичний вісник. - 2006. – Том 10, №4. - С.210-213 (Здобувач статистично обрахувала, проаналізувала експериментальні дані і підготувала матеріал до друку).

  6. Пат. 16829 UA, МПК С 12 Q 1/00. Спосіб визначення патогенної мікрофлори в невеликих кількостях ексудату з великих слинних залоз: Пат. 16829 Україна, МПК С 12 Q 1/00 Г.М. Большакова, С.В. Бірюкова, О.М. Савінова, І.Ю. Кучма, В.І. Чернявський, Ж.М. Маніна (UA); Харківська медична академія післядипломної освіти - № u 2006 03224; Заявл. 27.03.2006; Опубл.15.08.2006, Бюл.№8. – 3с. (Здобувач виконала експериментальну частину, підготувала матеріал для друку).

  1. Пат. 17701 UA, МПК С 12 Q 1/00. Середовище для виявлення анаеробних аспорогенних мікроорганізмів у грибково-бактеріальних ексудатах: Пат. 17701 Україна, МПК С 12 Q 1/00 Г.М.Большакова, С.В.Бірюкова (UA); Харківська медична академія післядипломної освіти - № u 2006 03225; Заявл. 27.03.2006; Опубл.16.10.2006. – 3с. (Здобувач підібрала антифунгальний препарат, виконала експериментальну частину роботи і підготувала матеріал для друку).

  2. Большакова Г.М. Возбудители заболевания слюнных желез и их чувствительность к антибиотикам // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції. – Харьков, 2003. – С. 21.

  3. Большакова Г.М., Бирюкова С.В., Лесовая И.Г., Иващенко А.Л. Характеристика иммунных изменений у больных хроническими воспалительными заболеваниями слюнных желез (ХВЗСЖ) // Узловые вопросы борьбы с инфекцией: Материалы Российской научно-практической конференции. - Санкт-Петербург, 2004.- С.31 (Здобувач проаналізувала експериментальні дані і підготувала матеріал для друку).

  4. Большакова Г.М., Бирюкова С.В. Антибиотики - за или против? // Вісник Вінницького національного медичного університету .- 2004. - Т.8, №2. - С.385 (Здобувач визначила антибіотикочутливість умовно патогенних мікроорганізмів, виділених у хворих на сіалоаденіти, підготувала матеріал для друку).

  5. Большакова Г.М., Бірюкова С.В. Інактивація факторів природної резистентності людини збудниками хронічних запальних захворювань слинних залоз (ХЗЗСЗ) // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини: Матеріали науково-практичної конфереції молодих вчених. -Харків, 2005. - С.11 (Здобувач визначила збудників та проаналізувала їх вплив на імунорезистентність людини, підготувала матеріал для друку).

  6. Большакова Г.М. Вплив різних концентрацій озоново-кисневої суміші на адгезивність умовно-патогенних штамів мікроорганізмів, які вилучені при хронічних захворюваннях слинних залоз // Молодь і поступ біології: Збірник тез ІІ Міжнародної конференції студентів та аспірантів. - Львів, 2006. – С.277 – 278.

  7. Большакова Г.М., Бирюкова С.В. Роль микробного фактора в развитии хронических воспалительных заболеваний слюнных желез // Сепсис. Проблеми діагностики, терапії та профілактики: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю - Харків, 2006. - С.47-48 (Здобувач визначила роль умовно патогенної мікрофлори в розвитку патологічних процесів слинних залоз, підготувала матеріал для друку).