Анотація до роботи:

Цяпець С.В. Роль типу кровообігу та психоемоційних особливостей у формуванні гемодинамічних реакцій на різні типи навантажень у здорових чоловіків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія. - Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України. – Київ. – 2003.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і наведено підсумки нового вирішення питання про реакції центральної гемодинаміки на різні види навантажень у здорових чоловіків. Зокрема показано, що гемодинамічні реакції на різні типи навантажень залежать переважно від типу кровообігу і модулюються психоемоційними особливостями.

Встановлено, що нормотензивні особи з вихідним високим рівнем хвилинного об’єму кровообігу (більш ніж 35% від належного) реагують на арифметичну пробу та ізометричну кистьову пробу збільшенням загального периферичного опору, тоді як особи з помірно збільшеним хвилинним об’ємом (+10 – 35% від належного) реагують на різні типи навантажень подальшим наростанням серцевого викиду. Особи з вихідним високим рівнем загального периферичного опору (>35% від належного) реагують наростанням хвилинного об’єму кровообігу при різних видах навантажень, але у осіб з помірно підвищеним периферичним опором (+10 – 35% від належного) при арифметичній пробі наростає хвилинний об’єм, а при ізометричній пробі – периферичний опір. Особи із гіпотензією та нормотензивні чоловіки з високим рівнем хвилинного об’єму кровообігу характеризуються підвищеним рівнем агресивності та тривожності, що може спричиняти неоптимальні реакції на різні типи навантажень. Застосування психокорекції у чоловіків з цими типами кровообігу приводить до оптимізації гемодинамічних показників.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення питання про реакцію центральної гемодинаміки на різні типи навантажень у здорових чоловіків. Зокрема показано, що напрямок змін хвилинного об’єму крові та загального периферичного опору при психоемоційному навантаженні визначається типом кровообігу, у той час як динаміка змін цих показників може бути зумовлена особливостями нервових процесів та психоемоційного стану. Корекція психологічного стану сприяє оптимізації гемодинамічних показників у осіб із диcбалансними типами кровообігу.

2. При розподілі здорових осіб з нормальним артеріальним тиском на 5 типів кровообігу (середній, серцевий, судинний, виражений серцевий та виражений судинний) у представників кожного типу спостерігали відмінні реакції на запропоновані види навантажень.

3. Особи із серцевим, судинним, вираженим судинним типами кровообігу відповідають на арифметичну пробу збільшенням ХОК, у представників останніх двох типів відбувається зменшення ЗПО.

4. У представників вираженого серцевого типу кровообігу вихідний високий рівень ХОК та низький рівень ЗПО можуть викликати збільшення рівня периферичного опору при арифметичній та ізометричній пробах.

5. У представників середнього типу при достовірному збільшенні артеріального тиску при арифметичній пробі не виявлено достовірної зміни ХОК та ЗПО, а під час ізометричної проби зростання артеріального тиску забезпечується підвищенням рівня ЗПО.

6. Обстежені із серцевою гіпотензією сповільнено реагують на клиностатичну пробу, гемодинамічні зміни під час арифметичної проби відбуваються вже після завершення навантаження, емоційно-вольове та м’язове напруження при ізометричному навантаженні супроводжується наростанням ХОК та зменшенням ЗПО.

7. Особи із вираженим серцевим типом та, особливо, із серцевою гіпотензією, у порівнянні із представниками інших типів кровообігу, характеризуються зниженою силою та рухливістю нервових процесів, високими показниками тривожності та агресивності. Зниження рівня агресивності за допомогою розв’язання стресогенних життєвих ситуацій сприяє збільшенню рухливості нервових процесів, підвищенню артеріального тиску та оптимізації гемодинамічних реакцій на різні види навантажень у осіб із серцевою гіпотензією та покращенню гемодинамічних параметрів у осіб із вираженим серцевим типом кровообігу.

Публікації автора:

1. Цяпець С.В., Фекета В.П. Нова методика інтегральної оцінки гемодинаміки // Науковий вісник УжДУ, серія “Медицина”.– 1999. - №7. – С.75-78.

2. Цяпець С.В., Фекета В.П., Коструб В.Й.Взаємозв’язок емоційного стану людини з реакцією центральної гемодинаміки на різні види навантажень // Фізіологічний журнал. –2002. - №3. – С.95-101

3. Цяпець С.В. Фізіологічні механізми трансформації психічного стресу у психічні захворювання // Одеський мед. журнал. – 2002. –Т. 69, № 1 – С.116-120.

4. Цяпець С.В. Стрес як психофізіологічний феномен: механізми розвитку та підходи до лікування // Науковий вісник УжНУ, серія “Медицина” . – 2002. - №17. – С.42-45.

5. Савка Ю.М., Цяпець С.В., Раточка Я.Г., Фекета В.П. Скоротлива функція міокарда у здорових людей в залежності від типу саморегуляції кровообігу // Науковий вісник УжДУ, серія “Медицина”. – 1997. - № 4. – С.144-146.

6. Савка Ю.М., Цяпець С.В., Раточка Я.Г., Щобак О.І, Фекета В.П. Методика інтегральної оцінки гемодинаміки за типами саморегуляції кровообігу // Науковий вісник УжДУ, серія “Медицина”. – 1998. - № 5. – С.104-105.

7. Щобак О.І., Бичко М.В., Раточка Я.Г., Савка Ю.М., Цяпець С.В. Моделювання впливу вегетативної нервової системи на функціональний стан міокарда за даними спектрального аналізу першого тону // Науковий вісник УжДУ, серія “Медицина”. – 1997. - № 4. – С.189-190.

8. Пат. 40839А Україна, МПК 7А61B5/16, G09B1/00, G09B5/00. Спосіб визначення ступеня сприйняття психологічного впливу у осіб чоловічої статі шляхом психохарактерологічного тестування: 40839А Україна, МПК 7А61B5/16, G09B1/00, G09B5/00 / Колесник П.О., Цяпець С.В., Колесник Н.О, Короткова В.В., Чопей І.В., Фекета В.П., Лазорик О.І., Кузьмик В.М. (Україна)/ УжНУ. - №2000074248; Заявл. 17.07.2001; Надрук. 15.08.2001; Бюл. №7.

9. Цяпець С.В. Центральні механізми психоемоційного стресу та їх роль у патогенезі психосоматичних розладів // Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні. – К.: Друкарня Н.М.У. –2001. – С.130-131.

10. Feketa V., Sut M., Riskу S., Cjбpec Sz., Szбvka J., Rбtocska J. Keringйsi elйgtelensйg betegek haemodinamikai korrekciуja a vбzнzmok mikropumpa-funkciojбnak aktivбlбsбval // Cardiologia Hungarica. – 2000. – № 3. – P. 15.

11. Feketa V., Sut M., Riskу S., Cjбpec Sz., Szбvka J., Rбtocska J. A vбzнzmok kapillбris mikropumpafunkciojбnak aktivбlбsa szivbetegek komplex rehabilitaciojбban // A magyar tudomбnyos akadйmia Szabolcs-Szatmбr-Bereg megyei tudomбnyos testьlet 9. kozgyьlйsйvel egybekцtцtt tudomбnyos ьlйsйnek eladбs-цsszefoglalуi. – Nyiregyhбza. – 2000. – P. 162-163.

12. АНОТАЦІЇ