Анотація до роботи:

Мартинчук О.А. Роль та місце ¹³С-дихальних тестів в діагностиці зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2007 р. МОЗ України.

Дисертація присвячена удосконаленню діагностики та лікування захворювань, що супроводжуються розвитком зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози, шляхом вивчення можливостей застосування ¹³С-крохмального та змішаного тригліцеридного дихальних тестів. Встановлено, що ¹³С-ДТ дозволяють розділяти ЗСНЗП за ступенем важкості. Їхня інформативність стосовно діагностики ЗСНЗП збільшується при застосуванні одразу обох ¹³С-ДТ. За результатами ¹³С-ДТ можна розподіляти хворих на 4 клінічних груп, що дозволяє індивідуально підбирати найбільш оптимальну замісну терапію. Перевагами є неінвазивність, точність, безпека для пацієнта, простота виконання, низька собівартість (¹³С-КДТ) та швидкість отримання результату.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної наукової задачі – удосконалення діагностики та лікування ЗСНПЗ. Розроблено новий неінвазивний спосіб діагностики ЗСНПЗ, що дозволяє встановити наявність та ступінь важкості амілазної чи ліпазної недостатності ПЗ, оптимізувати підходи до замісної ферментної терапії.

2. Нормальною слід вважати екзокринну функцію підшлункової залози при показниках ¹³С-ТДТ на 360 хвилині дослідження в межах 26,3 – 42,1% ¹³СО₂, для ¹³С-КДТ – в межах 14,1 – 29,3% ¹³СО₂.

3. ¹³С-КДТ та ¹³С-ТДТ є високочутливими (відповідно 78,4% та 83,3%) та специфічними (відповідно 86,2% та 91,6%) методами неінвазивної діагностики ЗСНПЗ незалежно від її походження.

4. На основі проведення ¹³С-дихальних тестів можна робити висновок про ступінь важкості ЗСНПЗ. ¹³С-КДТ дозволяє розмежовувати ЗСНПЗ на два ступені важкості – помірний (9-14% ¹³СО₂) та важкий (менше 9% ¹³СО₂). ¹³С-ТДТ дозволяє розмежовувати ЗСНПЗ на три ступені важкості – легкий (15-26% ¹³СО₂), середній (7-15% ¹³СО₂) та важкий (менше 7% ¹³СО₂).

5. ¹³С-КДТ та ¹³С-ТДТ дозволяють підвищити точність діагностики та диференційної діагностики ЗСНПЗ, а також діареї панкреатичного та непанкреатичного генезу, визначаючи внутрішньокишкову активність відповідно амілази та ліпази.

6. Проведення ¹³С-КДТ та ¹³С-ТДТ дозволяє виявити наявність ЗСНПЗ при непанкреатичних захворюваннях – ЦД (35,3% випадків), целіакії (19,1% випадків).

7. Визначення показників ¹³С-КДТ та ¹³С-ТДТ дозволяє диференційовано, відповідно до ступеню амілазної та ліпазної недостатності, оптимізовувати ЗФТ та об’єктивно контролювати її ефективність. Відсутність вірогідної позитивної динаміки з боку показників ¹³С-дихальних тестів на протязі 3 місяців свідчить про незворотність ЗСНПЗ.

Публікації автора:

1. Ларін О.С., Ткач С.М., Мартинчук О.А., Юзвенко Т.Ю., Парунян Л.М.. Современные подходы к диагностике заболеваний поджелудочной железы в практике семейного врача.//Сімейна медицина.-2006.-№2.-С.43-46.

2. Мартынчук А.А., Ларин О.С., Ткач С.М. ¹³С-амілазний дихальний тест у діагностиці зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози у хворих з ожирінням.//Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.-2006.-№4(17).-С.45-49.

3. Передерій В.Г., Гдаль В.А., Мартинчук О.А. ¹³С-тригліцеридний дихальний тест в діагностиці зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози.//Вісник Вінницького Національного медичного університету. -2006.-№10(1).-С.149-150.

4. Передерій В.Г., Мартинчук О.А., Чернявський В.В. Спосіб діагностики зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Патент України № 17999, бюл. промислова власність. 2006 р. № 10.

5. Передерій В.Г., Мартинчук О.А., Чернявський В.В. Спосіб лікування зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Патент України № 01961, бюл. промислова власність, від 26.02. 2007 р.

6. Martynchuk A.A., Parunyan L.M., Chichula Y.V. Clinical evolution ¹³C- mixed triglyceride breath test in diagnostic of exocrine pancreas function in patient with chronic pancreatitis//XI Європейський гастроентерологічний тиждень. Мадрид. 2003//Gut №2, Vol. 35, А169TUE-G-260.