Анотація до роботи:

Гальчинська І.А. Роль селекційно-генетичних факторів у формуванні заводського стада української червоно-рябої молочної породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин – Інститут розведення і генетики тварин УААН. – Київ - Чубинське, 2009.

У роботі викладені результати досліджень з вивчення інтенсивності росту ремонтних телиць, молочної продуктивності корів різного рівня удійності, особливостей будови тіла та морфофункціональних властивостей вимені залежно від гено- та паратипових факторів. Встановлено достовірний вплив віку першого отелення на продуктивне довголіття корів. Визначено рівень селекційно-генетичних параметрів, що характеризують екстер’єр корів. Доведено селекційну доцільність моніторингу ефективності лінійного розведення з виявленням вдалих поєднань міжлінійних кросів, які сприяли збільшенню молочної продук-тивності нащадків. Сформовано високопродуктивні маточні родини, встановлено ступінь впливу гено- та паратипових факторів на показники молочної продуктивності їхніх представниць. Визначено особливості формування і генеалогічної оцінки родин та вплив умов годівлі на роздій корів до рекордної продуктивності.

1. За результатами експериментальних досліджень теоретично обґрунтовано і доведено доцільність комплексного вивчення селекційної інформації, виявлення і використання характерних для тварин закономірностей розвитку провідних господарськи корисних ознак залежно від впливу генотипових та паратипових факторів у селекційному процесі формування високопродуктивного заводського стада новоствореної української червоно-рябої молочної породи, що вносить нові положення у розведення і селекцію молочної худоби.

2. Ріст ремонтних телиць української червоно-рябої молочної породи залежить від умовної частки спадковості голштинської породи. Тварини з кровністю голштина 50,1% і вище вирізнялися вищою живою масою, яка у віці 18 місяців становила 378,8-384,7 кг, перевищуючи телиць з кровністю 50,0% і менше на 9,6-15,5 кг (Р < 0,01 – 0,001).

3. Корови-первістки української червоно-рябої молочної породи характеризувавлися добре вираженим екстер’єрним типом – з висотою у холці 136,7 см, із глибиною, шириною і обхватом грудей, відповідно – 73,1 см, 45,1 і 191,7 см, шириною в маклаках 52,1 см, навскісною довжиною заду 53,5 см і тулуба 156,6см притаманним тваринам молочного напрямку продуктивності.

4. Встановлено наявність достовірного позитивного зв’язку між продук-тивними величинами (надою та виходом молочного жиру за даними вищої лактації): висотою в холці (r = 0,206 і 0,201), шириною грудей (r = 0,172 і 0,174), шириною в маклаках (r = 0,125 і 0,143), висотою у крижах (r = 0,269 і 0,271) та живою масою (r = 0,201 і 0,196) підтверджує можливість і доцільність ефективності селекції за екстер’єром, що одночасно сприятиме зростанню молочної продуктивності корів.

5. Встановлені показники успадковуваності промірів статей екстер’єру (h² = 0,171-0,298) та морфологічних ознак вимені (h² = 0,256-0,546) достатні, для ефективної селекції корів української червоно-рябої молочної породи за будовою тіла та вимені.

6. Корови заводського стада характеризувалися високою молочною продуктивністю, яка за надоєм I, III і кращої лактацій в середньому становила відповідно 4807; 5491 і 6307 кг молока, жирністю 3,69-3,77%, а наявність у стаді 40,7% корів з надоєм понад 6000 кг свідчить про високі генетичні можливості тварин української червоно-рябої молочної породи.

7. Частка генетичного впливу на рівень надою і вмісту жиру в молоці, що визначена умовною за голштином спадковістю досліджуваних корів становила– 3,6-7,1 та 5,3-11,4%, їх матерів – 1,6-6,2 та 4,0-8,7% та батьків – 1,3-3,2 та 0,6-8,6%. Із паратипових факторів на величину надою і жирність молока великий вплив чинили – рік першого отелення – 24,5-27,3 та 25,0-31,8% (Р< 0,001), жива маса телиць при першому заплідненні – 11,4-16,1 та 8,9-11,6%, сервіс-період – 22,5-38,7 та 15,8-31,4%, міжотельний період – 25,0-34,2 та 21,4-33,8% і сухостійний період – 20,4-23,5 та 18,1-20,9% залежно від врахованих лактацій.

8. Встановлено існування високодостовірного позитивного кореляційного зв’язку між надоєм корів за вищу лактацію всього стада та високопродуктивної групи і ознаками продуктивного довголіття, відповідно – господарським (r = 0,420 і 0,202) та продуктивним використанням (r = 0,343 і 0,119), довічним надоєм (r = 0,694 і 0,432) і надоєм за один день продуктивного використання (r = 0,660 і 0,384).

9. Встановлено достовірний зв'язок (Р < 0,001) віку першого отелення з тривалістю продуктивного (r = – 0,128) і господарського використання
(r = – 0,212) та величиною пожиттєвого надою (r = – 0,115) свідчить, що найкращі показники продуктивного довголіття мають тварини, які розтелилися вперше у віці до 800 днів.

10. Використання комбінаційної здатності окремих ліній сприяло підвищенню у потомства молочної продуктивності та тривалості продуктивного використання. Тому моніторинг міжлінійних кросів у підборах підконтрольного стада буде сприяти нарощуванню генетичного потенціалу продуктивності в результаті застосування найбільш вдалих та відмови від малоефективних поєднань.

11. У стаді племінного заводу ПЗ ДП ДГ ”Христинівське” сформовано 27 провідних високопродуктивних родин з середнім надоєм їхніх представниць від 4745 до 7170 кг молока за кращу лактацію. Серед них до прогресивних
належать родини Пастушки 3064, Калини 2485, Кирки 3063, Пульки 2255,
Пальми 2188 та Акули 3424.

12. Встановлено ступінь залежності показників молочної продуктивності нащадків родини від гено- та паратипових факторів, із яких найсуттєвіше впливає племінна цінність батька (²_х = 0,425-0,634), рік отелення корови (²_х =0,350-0,566) та племінна цінність родоначальниці (²_х = 0,178-0,225).

Публікації автора:

1. Дубін А. М. Особливості формування та оцінки родин корів української червоно-рябої молочної породи / А. М. Дубін, І. А. Гальчинська, А. А. Головатюк // Вісник Білоцерківського ДАУ. – Біла Церква, 2002. – Вип. 22. – С. 42-49 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

2. Головатюк А. А. Родини корів та їх використання в племінній роботі / А. А. Головатюк, І. А. Гальчинська // Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С. З. Гжицького. – Львів, 2002. – Т. 4, ч. 3. – С. 15-18 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

3. Гальчинська І. А. Господарськи корисні ознаки високопродуктив-
   них корів племінного заводу „Христинівське” / І. А. Гальчинська // Вісн. Черкаського ін-ту агропромислового виробництва. – Черкаси, 2005. – Вип. 5. – С. 229 – 234.

4. Гальчинська І. А. Повноцінна годівля та роздій корів до рекордної продуктивності / І. А. Гальчинська, А. І.Коваль, А. М. Дубін // Розведення і генетика тварин. – К. : Аграр. наука, 2005. – Вип. 39. – С. 64-71 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

5. Гальчинська І. А. Оцінка корів української червоно-рябої молочної породи за морфофункціональними властивостями вимені / І. А. Гальчинська // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. – Черкаси, 2006. – Вип. 6. – С. 174-181.

6. Гальчинська І. А. Роль бугаїв-плідників на молокопродуктивність корів / І. А. Гальчинська // Тваринництво України. – 2006. – № 4. – С. 16-18.

7. Гальчинська І. А. Роль корів-рекордисток в удосконаленні української червоно-рябої молочної породи / І. А. Гальчинська // Конф. молодих вчених та аспірантів. – Чубинське, 2003. – С. 11.

8. Гальчинська І. А. Успадковуваність промірів корів української червоно-рябої молочної породи та їх кореляція з молочною продуктивністю / І. А. Гальчинська // Конференція молодих вчених та аспірантів. – Чубинське, 2006. – С. 14-15.