Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економічна теорія


556. Михаць Святослав Орестович. Роль освіти як фактора економічного зростання в умовах перехідної економіки: дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Михаць С.О. Роль освіти як фактора економічного зростання в умовах перехідної економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Київський національний економічний університет. - Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних та практичних питань використання освіти як фактора економічного зростання в умовах перехідної економіки. У роботі розкрито основні методологічні принципи дослідження сутності економічного зростання та його основних факторів

Проведено аналіз освіти як політекономічної категорії, досліджено взаємозв’язок основних рівнів освіти з економічним зростанням та визначено фактори такого впливу у межах цих рівнів. На основі аналізу вітчизняної та світової практики використання освіти як фактора економічного зростання автором розкрито основні недоліки у розвитку освіти та шляхи вдосконалення освіти як фактора економічного зростання в Україні.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо визначення сутності економічного зростання та ролі освіти як фактора економічного зростання. Основні результати теоретичного, методичного та наукового спрямування:

1. Методологічною основою дослідження сутності економічного зростання є діалектичний метод дослідження, зокрема такі його елементи як принцип суперечності, історизму, системно-структурний підхід.

2. Виходячи з методологічних принципів та ґрунтуючись на аналізі різних точок зору щодо сутності економічного зростання, автором дається таке його визначення: це постійний процес збільшення обсягів виробництва товарів і послуг на одного зайнятого, що в кінцевому підсумку виражається у збільшенні ВВП на душу населення та якісному вдосконаленні його структури внаслідок зростання факторів виробництва та покращення їх якості (передусім основної продуктивної сили). В політекономічному аспекті економічне зростання означає постійний процес збільшення обсягів додаткової вартості на одного зайнятого, капіталізації прибутку та розширення масштабів капіталістичної власності на основі кількісного зростання та якісного вдосконалення факторів виробництва (передусім основної продуктивної сили), що опосередковано знаходить свій вияв у збільшенні обсягів ВВП та вдосконаленні його структури.

3. Фактори економічного зростання визначаються з урахуванням структури економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних, соціально-економічних та організаційно-економічних відносин, господарського механізму), базисних і надбудовних відносин.

4. У дисертації по-новому обґрунтовано політекономічне визначення освіти, яка трактується як соціально-економічні відносини між людьми у всіх сферах суспільного відтворення, які виникають з приводу навчання, виховання, підготовки робочої сили відповідних кваліфікаційних рівнів для різних галузей, що здійснюється спеціальними організаціями, закладами та установами державної та приватної форм власності. Критерії оцінки ролі освіти в економічному зростанні базуються на розмежуванні понять внутрішньої та зовнішньої ефективності освіти.

5. Роль освіти як фактора економічного зростання полягає у збільшенні як індивідуальної, так і суспільної продуктивності праці, яке спричинене надбанням умінь та навичок і накопиченням знань. З урахуванням основних напрямів впливу освіти на економічне зростання виділено початковий рівень (дошкільна освіта, початкова загальна освіта, позашкільна освіта, базова загальна середня освіта); середній рівень (повна загальна середня освіта, професійна-технічна освіта); вищий рівень (базова вища освіта, повна вища освіта).

6. Основні недоліки процесу використання освіти як фактора економічного зростання в Україні полягають у фінансуванні освіти, змісті навчального процесу, окремих аспектах структури освітньої системи, якості освіти. Це проблеми забезпечення повномасштабного державного фінансування, реформування соціально-гуманітарних предметів з метою пристосування навчання до змінюваних вимог та нових цінностей, узгодження функціонування мережі закладів освіти з соціальною та економічною структурою суспільства з метою зменшення безробіття та підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

7. Стратегічне завдання у сфері початкової освіти полягає у здійснені переходу на вищі національні стандартні якості шкільної освіти, модернізації та ремонті навчальних закладів. У сфері середньої освіти завдання полягає у збереженні необхідної кількості навчальних закладів і підготовці необхідної кількості кваліфікованих працівників. У сфері вищої освіти основне завдання полягає у вирішенні проблеми фінансового забезпечення та соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Михаць С. Сутність економічного зростання // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна. Випуск 7 – Львів: Коопосвіта, 2000. – С. 184-188 (0,3 д.а.).

2. Михаць С. Фактори економічного зростання // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб. наук.-прикладних праць. – Львів: Вісник НУ „Львівська політехніка”, 2000. – №405. – С. 308-313 (0,44 д.а.).

3. Михаць С. Соціально-економічні аспекти відносин власності у процесі економічного зростання // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб. наук.-прикладних праць. – Львів: Вісник НУ „Львівська політехніка”, 2002. – № 457. – С. 332-336 (0,35 д.а.).

В інших виданнях:

4. Яремко І., Михаць С. Обчислення обсягу основних виробничих фондів // Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 / Редкол.: ...
С. В. Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – С. 616-617 (0,2 д.а. із яких особисто автору належить 0,1 д.а.; автором визначено основні методи обчислення обсягу основних виробничих фондів).

5. Михаць С., Яремко І. Обчислення валових капіталовкладень // Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 / Редкол.: ... С. В. Мочерний (відп.ред.) та ін. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – С. 616 (0,1 д.а. із яких особисто автору належить 0,05 д.а.; автором визначено структуру капітальних вкладень).

6. Михаць С., Яремко І. Оцінка економічного зростання // Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 / Редкол.: ... С. В. Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – С. 684-685 (0,4 д.а. із яких особисто автору належить 0,2 д.а.; автором обґрунтовано сутність оцінки економічного зростання).

7. Мочерний С., Михаць С. Теорії економічного зростання // Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: ... С. В. Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – С. 567-571 (0,8 д.а. із яких особисто автору належить 0,4 д.а.; автором з’ясовано сутність неокласичного підходу).

8. Мочерний С., Михаць С. Фактори економічного зростання // Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: ... С. В. Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002 . – С. 781-782 (0,1 д.а. із яких особисто автору належить 0,05 д.а.; автором обґрунтовано окремі фактори економічного зростання).

9. Баб‘як М., Михаць С. Роль освіти в економічному зростанні // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність”. 8-9 квітня 1999р. – Київ – Трускавець: КНЕУ, НТТУУ “КПІ”, ДДПУ, 1999. – С.58 (0,05 д.а. із яких особисто автору належить 0,02 д.а.; автором визначено основні шляхи впливу освіти на економічне зростання).

10. Babyak M., Rybchuk A., Mykhats S. Social and Economic Factors of Youth Migration // Perspectives in Higher Education Reform. – Vol. 10. – 5-8 November. – 2000. – Sofia, Bulgaria. – 2001. – P. 186-189 (0,2 д.а. із яких особисто автору належить 0,05 д.а.; автором з’ясовано основні проблеми працевлаштування молоді.