Анотація до роботи:

Голярник Н.А. Роль опіоїдних пептидів в модуляції імунної відповіді хворих на дисциркуляторну енцефалопатію у віддалений період після опромінення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.01. – радіобіологія. Науковий центр радіаційної медицини АМН України. Київ, 2006.

На підставі комплексного клініко–імунологічного дослідження 153 хворих на дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕП) учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, опромінених в діапазоні доз 0,25 – 3,8 Зв, проведеного у віддалений період після опромінення (2000–2004 рр.) підтверджено дані щодо пошкодження тимусзалежної ланки імунної системи, змін субпопуляційного складу та функціонального стану Т–лімфоцитів. Встановлено значення ендорфінів, як факторів нейрогуморальної регуляції у модифікації антигенної структури поверхні лімфоцитів та розвитку імунної недостатності. Охарактеризовано імуномодулюючі властивості ендорфінів. Вивчено особливості спонтанної та мітогенної активації лімфоцитів, проведено порівняння впливу ендорфінів на поверхневий фенотип та процеси мітогенної активації. Визначено наявність радіаційних ефектів в опіоїдній регуляції імунної відповіді у віддалений період після опромінення у дозах більших за 1 Зв та досліджено патогенетичне значення змін чутливості лімфоцитів до ендорфінів у розвитку та проявах імунологічної недостатності при ДЕП.

У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено нове вирішення актуального науково–прикладного завдання радіобіології, а саме – визначення ролі опіоїдних пептидів в регуляції імунної відповіді у віддалений період після опромінення, розкриття основних механізмів виникнення і розвитку імунологічних порушень у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, які зазнали впливу іонізуючої радіації в діапазоні доз від 0,25 до 3,8 Зв, визначення імуномодулюючих властивостей ендорфінів на клітини імунної системи та ролі порушень опіоїд–імунних зв’язків після опромінення у дозах, що перевищують 1 Зв. Встановлено характер залежностей „доза–ефект” для показників імунного статусу та відповіді на опіоїдні пептиди. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності діагностики та лікування імунологічної недостатності у віддалений період після опромінення.

1. У віддалений період після опромінення порушення імунного статусу хворих на ДЕП характеризується різноспрямованими змінами клітинного і гуморального імунітету переважно Т–клітинної ланки. Вони свідчать про розвиток імунодефіцитних станів із зниженням загальної популяції Т–лімфоцитів та експресії CD3 антигену, дисбалансу окремих субпопуляцій лімфоцитів (CD4⁺/CD8⁺, цитотоксичних Т–лімфоцитів), підвищення концентрації великодисперсних циркулюючих імунних комплексів, що вказує на наявність комбінованої імунологічної недостатності.

2. У віддалений період після опромінення в імунній системі хворих на ДЕП зберігаються дозові залежності показників. Встановлено негативну кореляцію дози опромінення та кількості CD3⁺19^– Т–лімфоцитів, CD4⁺8^– клітин та перерозподілу імунорегуляторних популяцій за коефіцієнтом CD4⁺/CD8⁺, що призводить до ускладнення імунопатологічного стану та формування дефіциту Т–ланки імунної системи у віддалений період після опромінення.

3. Стан активації лімфоцитів у хворих на ДЕП залежить від дози опромінення. В осіб, опромінених у дозах від 0,25 до 0,9 Зв, визначено ознаки напруження імунітету та ендогенної активації, що являли себе у підвищенні числа CD3⁺ лімфоцитів з експресією CD25 антигену, головним чином за рахунок активованих CD3⁺4⁺ хелперів. Висока спонтанна активація Т–клітин зумовлює зниження проліферативної здатності CD3⁺ лімфоцитів стимульованих мітогеном. У реконвалесцентів гострої променевої хвороби з дозами опромінення від 1 до 3,8 Зв, зменшення пулу CD3⁺ клітин із зниженою спонтанною експресією HLA–DR молекул, рецепторів до ІЛ–2 (CD25) та трансферину (CD71) після індукції мітогеном змінюється надмірним виходом активованих Т–лімфоцитів.

4. У хворих на ДЕП виявлено зміни проліферативної активності імунокомпетентних клітин за розподіленням лімфоцитів по фазах клітинного циклу, що поєднується із особливостями активаційних реакцій та залежить від дози опромінення. У хворих на ДЕП, опромінених в межах природного фону, характерне зниження вмісту клітин у G₁–фазі клітинного циклу. Опромінення у дозах від 0,25 до 0,9 Зв призводить до накопичення лімфоцитів у G₁–фазі із блокуванням виходу клітин у S–фазу синтезу ДНК. Стимуляція мітогеном у хворих на ДЕП з дозою опромінення понад 1 Зв призводить до підвищеного виходу клітин у мітотичний цикл з їх рівномірним накопиченням у G₁ –, G₂–, S–фазах клітинного циклу.

5. Імуномодулюючі ефекти опіоїдних пептидів полягають у відновленні вмісту CD3⁺ клітин при імунологічній недостатності віддаленого періоду після опромінення. За рахунок збільшення кількості Т–хелперів та підвищення експресії CD4 рецепторів ендорфіни нормалізують або підвищують CD4⁺ /CD8⁺, регулюють вихід цитотоксичних CD3⁺16⁺56⁺ клітин та збільшують кількість В–клітин. У фізіологічних концентраціях ендорфіни підсилюють спонтанну та мітоген–залежну активацію Т–лімфоцитів і не впливають на процеси активації В–клітин. Ці ефекти визначаються як у здорових осіб, так і у хворих на ДЕП та опромінених в межах від 0,25 до 0,9 Зв.

6. Розвиток та довготривале збереження імунологічної недостатності у хворих на ДЕП можливо є наслідком порушення рецепції опіоїдних пептидів та ушкодження рецепторного апарату лімфоцитів при опроміненні у дозах, що перевищують 1 Зв. У реконвалесцентів гострої променевої хвороби виявлено зниження відповіді Т–лімфоцитів на ендорфіни. Інвертована реакція визначена на всіх етапах активаційного процесу; відносно вмісту активованих CD3⁺ клітин знижується експресія HLA–DR, СD25 та CD71 антигенів. Комбінована дія мітогену та ендорфінів сприяє виходу активованих Т–лімфоцитів з підвищенням інтенсивності експресії антигенів активації. Блокада опіоїдних рецепторів налоксоном не змінює ефекти ендорфінів, що може пояснюватися неспецифічним зв’язуванням або змінами експресії класичного опіоїдного м– або д–рецептору.

7. Ефекти ендорфінів вказують на суттєву біологічну роль лігандів опіоїдних рецепторів в механізмах регуляції імунологічних функцій і відкривають можливість для пошуку шляхів радіопротекції, терапевтичної модуляції та корекції системи імуногенезу. Це підтверджує наявність біологічної і функціональної спільності реакцій ЦНС, нейроендокринної системи і системи імунітету при опроміненні та відновленні гомеостатичних реакцій після нього, що забезпечується посередництвом біологічноактивних пептидів. Вивчення механізмів пептидергічної регуляції цієї єдиної системи гомеостазу є практично важливим.

Публікації автора:

1. Голярник Н.А. Стан клітинного імунітету у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.– Київ, 2003.– Вип.9.– С. 20–24.

2. Голярник Н.А. Метод оценки пролиферации лимфоцитов с помощью проточной цитометрии // Гематологія і переливання крові.– Харків, 2004.– Т.32.(2).– С. 20–25.

3. Голярник Н.А., Базика Д.А. Роль опіоїдних пептидів в регуляції проліферативної активності лімфоцитів хворих на дисциркуляторну енцефалопатію у віддалений період після опромінення // Лікарська справа.– 2005.– №8.– С. 14–16.

4. Голярник Н.А. Базика Д.А. Вплив опіоїдних пептидів на субпопуляційну організацію лімфоцитів у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію у віддалений період після опромінення // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.– Київ–Луганськ–Харків, 2005.– Т.66, Вип.3.– C.58–64.

5. Immune cells in Chernobyl recovery operation workers exposed over 500 mSv / D. Bazyka, N. Belyayeva, A. Chumak, N. Golyarnik, O. Maznichenko, Ju. Kovalenko // Indian J. Rad. Res.– 2004.– Vol.1, №1.– P. 32–41.

6. Neuro–immune interaction / D.A. Bazyka, N.V. Belyayeva, A.A. Chumak, N.A. Goliarnik, Ju.B. Kovalenko // Health effects of Chernobyl accident.– Kyiv: “DIA”, 2003.– P. 193–202.

7. Пат. 74321 А Україна, МПК 7 G01N33/53. Спосіб діагностики стану імунної системи: Пат. 74321 А Україна, МПК 7 G01N33/53 Д.А. Базика, Н.В. Бєляєва, Н.А. Голярник; НЦРМ АМН України.– № 2003119896; Заявл. 04.11.03; Опубл. 15.11.05, Бюл. №11.– 4.3 с.

8. Імунологічні аспекти формування енцефалопатії у віддаленому поаварійному періоді / Д.А. Базика, А.А. Чумак, Н.В. Бєляєва, М.В. Азарскова, Н.А. Голярник, І.М. Ільєнко // Імунологія та алергологія.– 2000.– №2–3.– С. 80.

9. Голярник Н.А., Базыка Д.А., Беляева Н.В. Состояние клеточного иммунитета у больных дисциркуляторной енцефалопатией // Междунар. журн. радиационной медицины.– 2001.– Т.3, № 1–2.– С. 178–179.

10. Імунологічні механізми дисциркуляторної енцефалопатії ліквідаторів / Д.А. Базика, А.А. Чумак, Н.В. Бєляєва, М.В. Азарскова, Н.А. Голярник, І.М. Ільєнко // П’ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання: Зб. тез Міжнар. конф. (18–20 квітня 2001 р.).– Київ: Чорнобильінтерінформ, 2001.– С. 14 (3)

11. Голярник Н.А. Опиоидные пептиды и иммунная система // Укр. журн. гематології та трансфузіології.– 2002.– №5 (2).– С. 21–22.

12. Специфічна та неспецифічна активація лімфоцитів у хворих з імунозалежною соматичною патологією / Д.А. Базика, Н.В. Бєляєва, М.В. Азарскова, Н.А. Голярник, І.М. Ільєнко // Укр. журн. гематології та трансфузіології.– 2002.– №5 (2).– С. 13–14.

13. Голярник Н.А., Базыка Д.А. Влияние опиоидных пептидов на экспрессию поверхностных маркеров лимфоцитов в отдалённый период после облучения // Радіобіологія і радіоекологія: ІІІ з’їзд з радіаційних досліджень (21–25 травня 2003 р.).– Київ: Фітосоціоцентр, 2003.– С. 211.

14. Opioid receptors antagonist N–acylstearoilethanolamine (NAE) modulates Th1/Th2 cell function in COPD after radiation exposure / Dimitry A. Bazyka, Nadya V. Belyaeva, Nadya M. Gula, Nathaly A. Golyarnik, Anatoly A. Chumak // Abstracts 14th ERS Annual Congress (Glasgow, UK, September 4–8, 2004).– Eur. respir. J.– 2004.– Vol. 24, № 48.– Р. 133.

15. Golyarnik Nathaly A., Bazyka Dimitry A. Circulating and airway T–lymphocytes antigen expression in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) irradiated in low–dose interval after Chernobyl // Abstracts 14th ERS Annual Congress (Glasgow, UK, September 4–8, 2004).– Eur. respir. J.– 2004.– Vol. 24, № 48.– Р. 718.

16. Голярник Н.А. Роль опіоїдних пептидів в модуляції імунної відповіді у віддалений період після опромінення / Актуальні проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Тези науково–практ. конф. молодих вчених та спеціалістів (16 травня 2005 р.).– Київ: Знання України, 2005.– С. 18–19.