Анотація до роботи:

Котюжинська С.Г. Роль оксиду азоту в регуляції агрегатного стану крові (експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2003.

В дисертації досліджується функціональний стан системи гемостазу при дії донора та блокатора утворення оксиду азоту in vivo та in vitro. Вперше проведено експериментальне вивчення NO-залежних механізмів патогенезу змін зсідання крові при нітритній інтоксикації.

Показано, що при створенні моделі гемічної гіпоксії легкого ступеня в разі введення NaNO₂ in vivo збільшується концентрація нітратних та нітритних іонів в плазмі крові, що дозволяє розглядати зміни в системі гемостазу як наслідок ефектів цих речовин і продуктів їх метаболізму, а саме оксиду азоту. При екзогенному надходженні NaNO₂ пригнічується тромбоцитарно-судинна ланка гемостазу в разі зниження агрегаційної активності тромбоцитів, підвищується активність компонентів коагуляційної ланки й активується фібриноліз, насамперед, за рахунок неферментативного його компоненту. Введення in vivo щурам блокатора NO-синтази N^wNLA як одноразово, так і тривало призводить до гіперкоагуляційних ефектів. Сумісне надходження NaNO₂ і N^wNLA викликає гіпокоагуляцію в обох випадках, але відповідь системи гемостазу на одноразову дію більш інтенсивна, ніж при хронічній дії цих речовин.

Встановлено, що активація неферментативного фібринолізу, яка спостерігається in vivo, не пов’язана зі змінами в клітинах крові, так як не відтворюється в дослідах in vitro.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у дослідженні патогенетичних механізмів порушень функціонального стану системи гемостазу при дії донора та блокатора синтезу оксиду азоту in vivo та in vitro. Проведено експериментальне вивчення NO-залежних механізмів патогенезу змін гемостазу в умовах нітритної інтоксикації легкого ступеня.

1. Введення нітриту натрію (одноразове та хронічне) супроводжується збільшенням кількості нітритних іонів та нітратних іонів у плазмі крові, що дозволяє розглядати виникаючі в організмі тварин зміни як наслідок ефектів цих речовин і продуктів їх метаболізму. Нітрит натрію в малих дозах не виявляє патогенної дії на систему гемостаза, а, навпаки, значно стимулює її основні функціональні ланки.

2. Одноразове введення нітриту натрію пригнічує тромбоцитарно-судинну ланку гемостазу в разі зниження агрегаційної активності тромбоцитів, підвищення активності компонентів коагуляційної ланки і активації фібринолізу, насамперед за рахунок неферментативної ланки.

3. При тривалому надходженні нітриту натрію до організму тварин (пиття 0,3% розчину NaNO₂) в цілому переважає гіпокоагуляційний зсув системи гемостазу за рахунок пригнічення функціональної активності тромбоцитів майже в 4 рази і активації фібринолізу в 2,5 рази, хоча при цьому відмічається стабілізація деяких показників коагуляційної ланки (час рекальцифікації, протромбіновий і тромбіновий час) і фібринолізу (активація плазміногегу і фактору ХІІІ).

4. Введення in vivo щурам блокатора NO-синтази N^w-нітро-L-аргініну супроводжується ефектом гіперкоагуляції, однак після одноразового надходження явища більш виражені, ніж при хронічній дії.

5. Надходження нітриту натрію на тлі введення блокатора NwNLA призводить до гіпокоагуляції; відповідь системи гемостазу на одноразову дію більш інтенсивна, ніж при хронічній сумісній дії цих речовин.

6. Одноразове введення нітриту натрію in vitro супроводжується гіперкоагуляційним станом системи гемостазу, однак одноразове додавання до середовища інкубації блокатора NO-синтази N^wNLA призводило до гіпокоагуляційного ефекту.

7. Доведено, що основні ефекти нітриту натрію на систему гемостазу є результатом біохімічних реакцій внаслідок перетворення NO₂^– в NO завдяки циклу оксиду азоту, що і призводить до зниження функціональної активності тромбоцитів, а в поєднанні з активацією неферментативного фібринолізу визначає гіпокоагуляційний зсув системи гемостазу.

Публікації автора:

1. Оксид азота и свертывающая система крови // Вісник морської медицини. – 1999. – № 3. – С. 153-154 (соав. Николаевская И.В., Котюжинский А.Л.,
   Федорук А.С.; внесок автора – відтворення експериментальних моделей, аналіз результатів та написання розділу і висновків).

2. Роль оксида азота в регуляции микроциркуляции и агрегатного состояния крови (обзор) // Український медичний альманах. – 2000. – Т. 3, № 1. – С. 197-200 (соав. Гоженко А.И., Котюжинский А.Л., Савицкий И.В., Бабий В.П.; внесок автора – написання розділу роботи).

3. Вплив гострої нітритної інтоксикації на гемостаз // Медична хімія. – 2000. – Т. 2, № 4. – С. 50-53 (співав. Гоженко А.І., Котюжинський А.Л.; внесок автора – проведення експериментів, аналіз результатів, написання висновків)

4. Порівняльна характеристика впливу нітриту натрію на систему гемостазу in vivo та in vitro // Вісник наукових досліджень. – 2002. - № 1. – С.108-109.

5. Изменения функции почек при острой интоксикации нитритом натрия в эксперименте // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. – 2003. - № 1. – С. 28-30 (соав. Гоженко А.И., Федорук А.С., Кузьменко И.А.; внесок автора – постановка і проведення експерименту).

6. Причины и механизмы интоксикации нитратами и нитритами (обзор литературы) //Медицина труда и промышленная экология. – 1996. - № 4. –
   С. 15-21 (соав. Гоженко А.И., Доренский В.С., Рудина Е.И., Котюжинский А.Л., Славина Н.Г.; внесок автора – проведення експериментів та аналіз результатів).

7. Методика определения нитрит-нитратной экологической нагрузки на организм человека // Медицина труда и промышленная экология. – 2001. – № 3. – С. 38-39 (соав. Гоженко А.И., Славина Н.Г., Котюжинский А.Л., Федорук А.С.; внесок автора – участь у проведенні експериментів, статистичний аналіз, написання вступу і висновків).

8. Роль оксида азота в физиологии и патологии. Определение нитратной экологической нагрузки на организм человека // Вісник морської медицини (Материалы ІІ Украинской международной конференции «Актуальные проблемы морской медицины»). – 1997. - № 1. – С. 14-15 (соав. Гоженко А.И., Славина Н.Г., Федорук А.С., Котюжинский А.Л.; внесок автора – статистична обробка і аналіз результатів).

9. Вплив оксиду азоту на фібринолітичну систему // Фізіологічний журнал (Матеріали ІІІ Національного конгресу патофізіологів України з міжнародною участю). – 2000. – Т. 46, № 2(а). – С. 8-9 (співав. Котюжинський А.Л.; внесок автора – аналіз результатів і написання роботи).

10. Система гемостазу при гострій дії нітриту натрію // Українські медичні вісті (Матеріали VI з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства). – 2001. – Т.4,
    № 1. – С. 31.

11. Стан системи гемостазу при інгібуванні NO-синтази // Ювілейна 70-та наук. конф. студ. та молодих вчених: Тези доповід. – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. – С. 92-93.