Анотація до роботи:

Рудь О.Г. Роль молодняку великої рогатої худоби в епізоотичному процесі лейкозу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. – Одеський державний аграрний університет, Одеса, 2003.

Основною метою дисертаційної роботи є визначення ролі молодняку великої рогатої худоби в епізоотичному процесі лейкозу і удосконалення та впровадження більш ефективних протилейкозних заходів на основі отриманих даних.

Для підвищення ефективності наявних оздоровчих заходів теоретично та експериментально обгрунтовано й застосовано системи протилейкозних заходів з визначенням титрів противірусних антитіл у корів–матерів та диференційованим підходом до встановлення терміну першого серологічного дослідження телят. Одержані результати дали можливість запропонувати комплекс протилейкозних оздоровчих заходів, який передбачає виконання першого серологічного дослідження у тварин молодших вікових груп залежно від титру антитіл їх матерів, чіткий серологічний контроль кожної вікової групи тварин у даній популяції.

Встановлено, що у неблагополучному щодо лейкозу великої рогатої худоби стаді важливе місце у формуванні, розвитку та згасанні епізоотичного процесу поряд з тваринами основного стада займають тварини молодших вікових груп. Ці тварини є тією складовою епізоотичного процесу, за рахунок якої підтримується його перебіг у неблагополучних господарствах, саме тому вони і є одним із об’єктів, на який необхідно впливати на всіх етапах проведення оздоровчих протилейкозних заходів. Наявність колостральних антитіл у телят профілактує зараження вірусом лейкозу великої рогатої худоби у постнатальний період протягом 4-5-ти місяців їх життя. Зараження телят збудником лейкозу великої рогатої худоби відбувається переважно в постнатальний період їх розвитку. Доведено, що скорочення інтервалів серологічних досліджень до 10 днів та вчасне видалення із стад інфікованих тварин сприяє швидкому оздоровленню господарств.

Результати досліджень увійшли до методичних рекомендацій “Прискорений метод оздоровлення господарств від лейкозу”, схвалених науково-технічною радою Інституту епізоотології УААН. Державний департамент інтелектуальної власності видав деклараційний патент на винахід “Спосіб виявлення захворювання на лейкоз у великої рогатої худоби” за № 44416 А.

1. У господарствах з різним початковим ступенем інфікованості тварин ВЛВРХ динаміка виділення серопозитивних тварин має певні закономірності. У неблагополучному щодо лейкозу великої рогатої худоби стаді важливе місце у формуванні, розвитку та згасанні епізоотичного процесу, поряд з тваринами основного стада, займають тварини молодших вікових груп. Показники інфікованості на початку проведення оздоровчих заходів є вищими у групах маточного стада і нижчими у групах молодняку. Виконання протилейкозних оздоровчих заходів приводить до припинення виділення інфікованих тварин спочатку у старших вікових групах, а потім у молодняку. Молодняк великої рогатої худоби на завершальних етапах виконання оздоровчих протилейкозних заходів виступає основним джерелом збудника захворювання.

2. Основним шляхом зараження тварин ВЛВРХ є горизонтальний. Позитивна реакція на лейкозний антиген протягом 4-5-ти місяців зумовлена колостральними антитілами, отриманими від матерів. Тривалість циркуляції колостральних антитіл пропорційна титрам антитіл матерів.

3. В умовах проведення експериментальних досліджень: а) телята, отримані від позитивно реагуючих в різних титрах на лейкоз корів, при народженні вільні від онкорнавірусної інфекції; б) молозиво інфікованих корів не є фактором передачі ВЛВРХ нащадкам; в) у частини телят, які не отримали колостральних противірусних антитіл, на 45-ий день життя в сироватці крові відзначали присутність протилейкозних антитіл.

4. У корів, що мали титр противірусних антитіл від нативного до 1:8 в день розтелення відзначали повне їх зникнення. Після розтелення позитивна реакція сироватки крові корів у РІД відновлювалася на 37-43-ій день.

5. У телят, народжених інфікованими ВЛВРХ коровами, показники динаміки кількості лейкоцитів і лімфоцитів не відрізняються від аналогічних у телят, народжених серонегативними коровами.

6. Період появи позитивної серологічної реакції (РІД) на лейкозний антиген в експериментально заражених тварин кров’ю від гематологічної хворої корови становить 21 день.

7. При титрах антитіл сироватки крові у матерів від нативної до 1:4 перше серологічне дослідження телят на лейкоз слід розпочинати з 4-х місяців, а при титрах 1:8 та вище – з 5-ти місяців. При неможливості визначення титрів противірусних антитіл перше серологічне дослідження молодняку необхідно розпочинати також з 5-місячного віку.

Публікації автора:

1. Рудь О.Г. Перебіг епізоотичного лейкозного процесу в господарствах з різним ступенем інфікованості вірусом лейкозу великої рогатої худоби // Науковий вісник ЛДАВМ ім. Гжицького. - Львів, 2001.- Том 3.- №2.- С.136-139.

2. Рудь О.Г. Перебіг лейкозної інфекції у різновікових групах тварин // Вісник Полтавської державної аграрної академії . - Полтава, 2002.- № 2-3.- С.78-81.

3. Патент 44416А Україна, МПК G 01N33/48. Спосіб виявлення захворювання на лейкоз у великої рогатої худоби / В.О. Бусол, М.С. Мандигра, О.Б. Грицик.,О. Г. Рудь - 2000084727; Опубл. 15.02.2002. Бюл.№2. (Дисертант особисто брав участь в проведенні виробничої перевірки запропонованого способу виявлення захворювання на лейкоз, брав участь в проведенні серологічних досліджень та їх аналізу).

4. Рудь О.Г., Мандигра М.С. Вивчення шляхів передачі вірусу лейкозу у великої рогатої худоби// Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Харків, 1999. - Вип. 76.- С. 31-35. (Дисертант проводив забір крові у тварин, брав участь в проведенні гематологічних, імунологічних та серологічних дослідженнях та аналізував результати досліджень).

5. Рудь О.Г., Мандигра М.С. Роль колостральних антитіл у захисті телят від зараження ВЛВРХ// Вісник БДАУ.–Біла Церква, 2000.-Вип.11.-С.107-111.(Дисертант проводив забір крові у тварин, брав участь в проведенні серологічних досліджень та аналізував їх результати).

6. Рудь О.Г., Мандигра М.С. Гематологічні та імунологічні показники у великої рогатої худоби на різних стадіях лейкозного процесу// Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник.–Харків,2001.-Вип.79 (11).-С.18-22.(Дисертант розробляв методику постановки експерименту, проводив забір крові у дослідних тварин, клінічні, гематологічні, імунологічні та ретроспективні дослідження, аналізував результати досліджень, та готував матеріали статті до друку).

7. Реультати експериментального вивчення інкубаційного періоду лейкозу великої рогатої худоби / М.С. Мандигра, Б.М. Куртяк, Р.П. Сімонов, О.Г. Рудь, О.Б. Грицик // Вісник БДАУ: Зб. наукових праць. - Біла Церква, 2001.- Вип.16.- С. 126-129. (Дисертант проводив забір крові у дослідних тварин та брав участь у проведенні гематологічних, імунологічних та серологічних дослідженнях, аналізував результати досліджень).

8.Особливості перебігу інфекційного лейкозного процесу у молодняку великої рогатої худоби / М.С. Мандигра, Б.М. Куртяк, О.Б. Грицик, Р.П. Сімонов, О.Г. Рудь // Ветеринарна медицина України .- 2002. -№7.–С.12-14. (Дисертант проводив ретроспективний аналіз та результати гематологічних та імунологічних досліджень, аналізував результати досліджень).

9.Мандигра М.С., Рудь О.Г. Система вирощування молодняку у господарствах, неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби // Аграрний вісник Причорномор’я.–Одеса,2003.–Вип.21.–С.76-81. (Дисертант брав участь у розробці та впровадженні у виробництво прискореного методу оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу господарств, аналізував результати досліджень та готував матеріали статті до друку).