Сенченко Наталія Григорівна. Роль метаболічних, імунних факторів паротидної слини та бактеріальної персистенції в патогенезі карієсу у дітей 5-15 років : Дис... канд. наук: 14.03.04 - 2008.
Анотація до роботи:
Сенченко Н.Г. Роль метаболічних, імунних факторів паротидної слини та бактеріальної персистенції в патогенезі карієсу у дітей 5-15 років. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Луганський державний медичний університет. – Луганськ, 2008.
В роботі визначена роль метаболічних, імунних факторів паротидної слини та бактеріальної персистенції в патогенезі карієсу у дітей 5-15 років. Вперше вивчена інтенсивність паротидної салівації, окислювально-антиокислювальна активність паротидної слини, дія паротидної слини на коагуляційну та фібринолітичну ланки системи гемостазу в здорових та хворих на карієс дітей 5-15 років. Вперше досліджений вміст в паротидній слині здорових та хворих на карієс дітей 5-15 років клітинних та гуморальних факторів імунітету. Досліджена видова структура бактерій, виділених з каріозних порожнин, вивчені їх антилізоцимна та антиімуноглобулінова активність. Розроблений і апробований лабораторний метод дослідження активності активатора плазміногену в слині.
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування ролі метаболічних, імунних факторів паротидної слини та факторів, які сприяють бактеріальній персистенції в каріозних порожнинах, в патогенезі карієсу у дітей 5-15 років.
Інтенсивність паротидної салівації зі збільшенням віку як в здорових, так і в хворих на карієс дітей знижується: вона є в 2 рази вищою у п’ятирічних дітей порівняно з п’ятнадцятирічними. У дітей, хворих на карієс, інтенсивність паротидної салівації є на 9-12 % нижчою, ніж в здорових. Не виявлено асиметрії швидкості салівації лівої та правої паротидних залоз у здорових та хворих на карієс дітей різного віку.
Окислювально-антиокислювальна активність паротидної слини залежить як від стану здоров’я ротової порожнини, так і від віку дітей. Паротидна слина здорових дітей характеризується стабільним переважанням в ній антиокислювальних властивостей, тоді як в дітей, хворих на карієс, реєструють посилення окислювальних та зменшення антиокислювальних властивостей. Незалежно від стану здоров’я ротової порожнини, активність процесів ПОЛ/АОЗ в паротидній слині зі збільшенням віку дітей інтенсифікується, що має прояв у збільшенні вмісту ГПЛ, ДК та МДА, а також активності каталази та СОД, максимальному у п’ятнадцятирічних дітей. Частка продуктів ПОЛ та активність ферментів АОЗ на 1 мл ротової порожнини зі збільшенням віку дітей знижуються. Асиметрії вмісту продуктів ПОЛ та активності ферментів системи АОЗ в слині лівої та правої паротидних залоз в залежності від віку дітей та стану здоров’я ротової порожнини не виявлено.
Слина паротидних залоз суттєво впливає як на коагуляційну, так і на фібринолітичну ланку системи гемостазу, що має прояв у посиленні першої та ослабленні останньої. Активуюча дія паротидної слини на коагуляційну ланку має прояв у збільшенні часу рекальцифікації плазми крові та в скороченні тромбінового часу, що є найбільш вираженим в дітей, хворих на карієс, особливо в тринадцяти-п’ятнадцятирічних. Вплив паротидної слини на фібринолітичну ланку не залежить від віку дітей та має прояв у збільшенні часу фібринолізу та в зниженні активності активатора плазміногену. Найбільше подовження часу фібринолізу та зниження активності активатора плазміноген спостерігали в дітей, хворих на карієс.
Вміст в паротидній слині клітинних та гуморальних факторів імунітету залежить як від віку дітей, так і від стану здоров’я ротової порожнини. Зі збільшенням віку у здорових та хворих на карієс дітей в одиниці об’єму паротидної слини кількість нейтрофілів та лімфоцитів знижується, а вміст sIg А та лізоциму – збільшується. В паротидній слині дітей, хворих на карієс, має місце недостатність клітинних та гуморальних факторів імунітету, що має прояв у більш низьких рівнях нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, sIg А та лізоциму, а також у більш низькій фагоцитарній активності нейтрофілів при збільшенні активності мієлопероксидази та лужної фосфатази. Зі збільшенням віку дітей кількість клітинних та гуморальних факторів імунітету на одиницю об’єму ротової порожнини знижується, більш виражено – у дітей, хворих на карієс. Асиметрії вмісту клітинних та гуморальних факторів імунітету в слині лівої та правої паротидної залоз дітей різного віку з різним станом здоров’я ротової порожнини не виявлено.
В загальній видовій структурі бактерій, виділених з каріозних порожнин, частка Streptococcus mutans склала 13,7 %, частка Streptococcus salivarius – 12,7 %, Streptococcus oralis – 13,4 %, Staphylococcus epidermidis – 10,3 %, Stomatococcus mucilaginosus – 6,2 %, Peptococcus niger – 9,9 %, Peptostreptococcus magnus – 5,1 %, Porphyromonas gingivalis – 9,2 %, Porphyromonas endodontalis – 13 %, лактобацил – 6,5 %. Всі виділені штами бактерій мали певну АЛА та АІА, найбільш виражену у Streptococcus mutans, Streptococcus oralis, Streptococcus salivarius, Stomatococcus mucilaginosus та лактобацил, та найменш виражену – у Porphyromonas endodontalis. АІА ізольованих бактерій була найбільшою відносно Ig A, помірною – відносно Ig G та найменшою – відносно Ig M.
Публікації автора:
Сенченко Н.Г. Гемокоагуляційна активність паротидної слини людей різного віку // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2005. – № 3. – С. 54-58.
Сенченко Н.Г. Асиметрія захисних властивостей слини людей різного віку // Вісник проблем біології і медицини. – 2005. – № 3. – С. 103-106.
Сенченко Н.Г. Вікові зміни швидкості слиновиділення і вмісту чинників імунітету в слині // Український стоматологічний альманах. – 2005. – № 6. – С. 5-8.
Сенченко Н.Г., Труфанова М.С. Влияние разных способов стимуляции слюноотделения на скорость слюноотделения и кислотность слюны // Український медичний альманах. – 2007. – № 4. – С. 153-155. (Здобувачка провела лабораторні дослідження, написала текст статті).
Чалая Т.А., Кожухарь Ю.Ю., Сенченко Н.Г., Дорофеева Н.Г., Загайнова Н.Н., Онищенко С.И., Горбанёва Ю.В. Возможность восстановления бактериальной флоры после лечения инфицированных зубов // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Випуск 15. – К.-Луганськ. – 2008. – С. 286-289. (Здобувачка провела клінічні дослідження і статистичну обробку результатів).
Сенченко Н.Г. Інтенсивність паротидної салівації у здорових та хворих на карієс дітей віком 5-15 років // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2008. – № 2. – С. 15-17.
Сенченко Н.Г. Окислювально-антиокислювальна активність паротидної слини здорових та хворих на карієс дітей віком 5-15 років // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2008. – № 3. – С. 26-28.
Сенченко Н.Г. Видовий склад, антилізоцимна та антиімуноглобулінова активність бактерій, ізольованих з каріозних порожнин дітей 5-15 років // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2008. - № 4. – С. 21-23.
Патент 19838 Україна, МПК G 01 N 33/48. Спосіб визначення активності активатора плазміногена у біологічній рідині. Спосіб визначення активності активатора плазміногену у слині / Міщенко В.П., Сенченко Н.Г.; заявник та власник патенту Луганський державний медичний університет. – № 200600214; заявл. 10.01.06; опубл. 15.01.07, Бюл. №1. (здобувачкою обґрунтована необхідність впровадження даного методу, проведено лабораторні дослідження, статистичну обробку результатів).
Сенченко Н.Г. Возрастные особенности гемокоагуляционной активности слюны // Материалы ІІ Всероссийской научной конференции «Клиническая гемостазиология и гемореология в сердечно-сосудистой хирургии» (с международным участием). – Москва, 2005. – С. 296.
Сенченко Н.Г. Особливості гемокоагуляційної активності слини людей різного віку // Матеріали ІХ Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2005. – С. 147.
Міщенко В.П., Сенченко Н.Г. Захисні функції порожнини рота і їх вікові особливості // Проблемы старения и долголетия. – 2005. – Том 14. – Приложение. – С. 173.
Сенченко Н.Г., Чалая Т.А., Кожухарь Ю.Ю., Дорофеева Н.Г., Загайнова Н.Н., Онищенко С.И., Горбанёва Ю.В., Казимирко Н.К. Возможность восстановления микрофлоры после лечения периодонтита // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів, інтернів, магістрів, аспірантів та молодих вчених медичного факультету Ужгородського національного університету. – Ужгород. – 2008. – С. 25.
