Хара Марія Романівна. Роль холінергічної системи в патогенезі адреналінової міокардіодистрофії у тварин різної статі : дис... д-ра мед. наук: 14.03.04 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. - Т., 2006.
Анотація до роботи:
Хара М.Р. Роль холінергічної системи в патогенезі адреналінової міокардіодистрофії у тварин різної статі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. - Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2006 р.
Дисертація присвячена вивченню особливостей холінергічних процесів у серці тварин різної статі при дії кардіотоксичної дози адреналіну.
Доведено, що більша резистентність серця самок до адреналіну зумовлена домінуванням холінергічних механізмів у комплексі адаптаційних змін. Ця закономірність визначає більшу залежність наслідків дії катехоламіну від ініціальної активності холінорецепторів, зміненої препаратами холінорецепторної дії.
Гонадектомія суттєво зменшує резистентність міокарда до токсичного впливу адреналіну лише у самок. Така залежність зумовлена зменшенням ефективності холінергічних процесів при адаптації серця до пошкодження і підтверджується суттєвішим, ніж у самців, зменшенням активності препаратів холінорецепторної дії.
Встановлено, що організм самців використовує холінергічні кардіопротекторні механізми лише при застосуванні -адреноблокатора. Гонадектомія зменшує кардіопротекторний ефект -адреноблокатора головним чином у самок, що викликане зниженням ролі холінергічних процесів у комплексі пристосувальних змін. Це доводить суттєвий вплив естрогенів на формування холінергічного компонента адаптації серця і визначає більшу резистентність міокарда самок до токсичного впливу адреналіну.
В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні особливостей холінергічної регуляції серця тварин різної статі в умовах адреналінової міокардіодистрофії, впливу зміненої активності холіно- та адренорецепторів серця і зниженого рівня статевих гормонів на ступінь пошкодження серця адреналіном на підставі дослідження інтенсивності структурних та метаболічних змін, активності ланок автономної нервової системи, чутливості холінорецепторів, вмісту та ферментативного гідролізу ацетилхоліну у міокарді.
1. Кардіотоксична доза адреналіну викликає якісно аналогічне пошкодження міокарда шлуночків у самців і самок щурів. Більша кількість некротизованих кардіоміоцитів у шлуночках самців є наслідком інсивнішого нагромадження пірувату, лактату, подуктів ліпопероксидації, іонів натрію, кальцію, дефіциту калію та магнію.
2. Вища резистентність серця самок до пошкоджуючого впливу адреналіну зумовлена переважанням холінергічного контролю діяльності серця з боку автономної нервової системи, більшою, ніж у самців, чутливістю холінорецепторів (в 1,9 раза; Р<0,001) та вмістом ацетилхоліну в міокарді шлуночків (в 1,5 раза; Р<0,001).
3. Попереднє застосування карбахоліну сприяє виживанню самок, зменшенню смертності самців в умовах гіперадреналемії, зменшує ступінь структурних та метаболічних змін у міокарді. Кардіопротекторна властивість препарату яскравіше виявляється у самок, вміст ацетилхоліну в серці яких при реалізації токсичного ефекту адреналіну залишається стабільним, незважаючи на обмеження холінергічних впливів на серце з боку автономної нервової системи. Розвиток некротичного процесу в серці самців на тлі активованих холінорецепторів та посилення холінергічного контролю діяльності серця з боку автономної нервової системи супроводжується зменшенням вмісту та активності ферментативного гідролізу ацетилхоліну.
4. Попереднє введення атропіну сприяє пошкоджуючій дії адреналіну, що виявляється зростанням смертності, ступеня некротизування міокарда, більш інтенсивного у самок (відсоток некрозів у самок зростає в 5,2 раза (Р<0,001), у самців – в 1,9 раза (Р<0,001)), та розладами метаболізму. Реалізація кардіотоксичного ефекту адреналіну в організмі самок відбувається за умов обмеження холінергічних та посилення адренергічних впливів автономної нервової системи на серце, на тлі меншого, ніж у самців, вмісту ацетилхоліну та значного пригнічення активності ферментативного гідролізу ацетилхоліну.
5. Гонадектомія у самців не впливає на ступінь структурних та метаболічних розладів у міокарді, зумовлених адреналіном, а у самок - сприяє збільшенню смертності та ступеня некрозоутворення (на 87,8 %; Р<0,001) внаслідок значного нагромадження продуктів ліпопероксидації та гліколізу. Кастрація нівелює відмінність між самцями і самками у ступені пошкодження серця адреналіном.
6.У самок кастрація викликає інтенсивніше, ніж у самців, обмеження холінергічного контролю діяльності серця з боку автономної нервової системи, зменшення чутливості міокардіальних холінорецепторів до ендогенного (самці - на 61,5 % (Р<0,001), самки - в 3,1 раза (Р<0,001)) та екзогенного ацетилхоліну (самці - на 61,3 % (Р<0,001), самки - в 4,7 раза (Р<0,001)). Зниження резистентності серця кастрованих самок до токсичної дії адреналіну є наслідком інертності холінергічної ланки автономної регуляції серця у пристосуванні до патологічних умов. Нагромадження ацетилхоліну в міокарді та збільшення чутливості холінорецепторів в умовах некротизування не компенсують дефіцит холінергічного компонента адаптації гонадектомованих самок.
7. Гонадектомія зменшує здатність холіноміметика карбахоліну та холіноблокатора атропіну модулювати ступінь пошкодження серця адреналіном. Зменшення активності препаратів, що виявляєтся головним чином у кастрованих самок, є наслідком зниження ролі холінергічних реакцій у пристосуванні серця до пошкодження і свідчить про більшу залежність їхньої реалізації від рівня естрогенів.
8. Попереднє застосування -адреноблокатора тразикору сприяє виживанню тварин в умовах гіперадреналінемії, зменшує розлади метаболізму та структури міокарда (у самців відсоток некрозів зменшується в 3,5 раза (Р<0,001), в самок – у 2,6 раза (Р<0,001)). Обмеження адренергічних та посилення холінергічних впливів на серце самців з боку автономної нервової системи, зростання чутливості холінорецепторів, збільшення вмісту ацетилхоліну у міокарді доводять активну участь холінергічних механізмів у адаптації, що виявляється лише за умов низької вихідної активності -адренорецепторів.
9. Посткастраційний стан зменшує кардіопротекторний ефект -адреноблокатора, особливо у самок. Обмеження участі холінореактивних структур серця самок у формуванні адаптаційних реакцій та значний дефіцит ацетилхоліну сприяють пошкодженню міокарда адреналіном, незважаючи на застосування тразикору, і свідчить про контроль естрогенами холінергічних механізмів адаптації серця.
10. Отримані експериментальні дані є обгрунтуванням провідної ролі холінергічних механізмів у життєдіяльності серця самок, та адренергічних – у самців. Головна роль естрогенів у формуванні та ефективній реалізації компенсаторно-пристосувальних реакцій за участю холінергічних механізмів є підгрунтям для значної переваги самок в умовах гіперадреналінемії, що сприяє максимальній кардіопротекції та виживанню.
Публікації автора:
Хара М.Р. Стать визначає особливість холінергічних реакцій серця при некротичному його ураженні // Науковий вісник Волинського державного університету імені Л.Українки. – 1998. - № 4. – С. 106-109.
Особливості структурного пошкодження серця при адреналіновій міокардіодистрофії у щурів з різними типами реактивності / М.Р. Хара, О.В. Денефіль, Я.Я. Боднар, В.В. Файфура // Український медичний альманах. – 2000. – Т.3, № 3. – С. 168-171. (Автор самостійно виконав дослідження, що стосувалися підготовки тварин, створення експериментальної моделі адреналінової міокардіодистрофії, проведення морфометричного аналізу міокарда шлуночків самців і самок щурів, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).
Вагусні реакції серця різностатевих тварин з міокардіодистрофіями різного генезу / В.В. Файфура, М.Р. Хара, Л.М. Сас, Кіндрацька В.Б., Коляда Н.С. // Вісник наукових досліджень. – 2001. - № 3. – С. 75-76. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що передбачали вивчення реактивності серця до ендо- і екзогенного ацетилхоліну у самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки.
Хара М.Р. Динаміка показників гліколізу, ПОЛ та АОС у самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією // Медична хімія. – 2002. – Т. 4, № 4. – С.73-75.
Хара М.Р., Боднар Я.Я. Гістохімічні зміни в міокарді самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина” – 2002. – Вип. 18. – С. 137-139. (Автором самостійно було проведено підготовку тварин для досліджень, здійснено забір матеріалу, сформулювано положення і висновки.
Хара М.Р., Волков К.С., Кібук А.М. Особливості ультраструктури міокарда самців і самок щурів за умов дії кардіонекрозогенної дози адреналіну та протекції серця карбахоліном // Вісник морфології. – 2003. - № 1. – С. 10-12. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що стосувалися підготовки тварин, створення експериментальної моделі, забору матеріалу для дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).
Хара М.Р. Вміст макро- і мікроелементів у міокарді різностатевих тварин за умов адреналінової міокардіодистрофії та попередження її розвитку карбахоліном // Медична хімія. – 2003. – Т. 5, № 1. – С. 83-85.
Хара М.Р. Вплив карбахоліну на частоту серцевих скорочень і показники пульсографії інтактних і кастрованих щурів // Експериментальна і клінічна медицина. – 2003. - № 2. – С. 106-109.
Хара М.Р. Зміни рівня ацетилхоліну та холінестеразної активності міокарда за умов адреналінового ушкодження у тварин різної статі та уродженої резистентності до гіпоксії // Вісник наукових досліджень. – 2003. - № 2. – С. 88-89.
Хара М.Р. Модулюючий вплив карбахоліну та кастрації на холінергічну регуляцію серцевого ритму щурів різної статі в умовах пошкодження міокарда адреналіном // Актуальні проблеми сучасасної медицини. – 2003. – Т. 3, Вип. 2. – С. 13-15.
Хара М.Р. Вплив тразикору на частоту серцевих скорочень і показники кардіоінтервалографії некастрованих та кастрованих самців і самок щурів // Одеський медичний журнал. – 2003. - № 6. – С. 42-44.
Хара М.Р. Вплив кастрації на холінергічні реакції серця щурів різної статі в умовах розвитку адреналінової міокардіодистрофії // Вісник наукових досліджень. – 2004. - № 1. – С. 91-93.
Хара М.Р. Особливості холінергічної регуляції серця інтактних і кастрованих самців та самок щурів // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т. 8, № 1. – С. 153-155.
Хара М.Р. Вплив тразикору на холінергічні реакції серця тварин різної статі з адреналіновою міокардіодистрофією // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т. 11, № 1. – С.110-112.
Хара М.Р. Холінергічні реакції серця щурів різної статі в умовах адреналіновій міокардіодистрофії // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. 3, № 2, Ч. 1. – С. 39-40.
Хара М.Р. Вплив кастрації на вміст та ферментативний гідроліз ацетилхоліну при адреналіновій міокардіодистрофії у щурів різної статі // Медична хімія. – 2004. – Т. 6, № 2. – С. 65-67.
Хара М.Р. Зміни метаболізму міокарда кастрованих щурів з адреналіновою міокардіодистрофією під впливом атропіну // Вісник наукових досліджень. – 2004. - № 4. – С. 87-88.
Хара М.Р. Вплив тразикору на холінергічні реакції серця кастрованих самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. 3, № 4. – С. 80-82.
Хара М.Р. Вплив карбахоліну та кастрації на гліколіз, перекисне окиснення ліпідів та антиоксидантну систему міокарда щурів самців і самок при адреналіновому пошкодженні // Медична хімія. – 2004. – Т. 6, № 4. – С. 102-104.
Хара М.Р. Вплив карбахоліну на метаболізм ацетилхоліну в міокарді різностатевих тварин при адреналіновому пошкодженні міокарда // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т. 11, № 4. – С. 75-77.
Морфометричний аналіз пошкодження міокарда адреналіном у тварин різної статі за умов зміни активності адрено- та холінорецепторів / М.Р.Хара, І.М.Кліщ, Я.Я.Боднар, К.С.Волков // Вісник морфологіі. – 2004. - № 10 (2). – С. 342-345. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що передбачали підготовку тварин, створення експериментальної моделі, забору матеріалу та проведення морфометричних досліджень, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки.
Хара М.Р. Вплив кастрації та тразикору на холінергічні реакції серця тварин різної статі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина” – 2004. – Вип. 23. – С. 37-39.
Хара М.Р. Вплив атропіну на холінергічну регуляцію серця некастрованих і кастрованих щурів різної статі // Вісник наукових досліджень. – 2005. - № 1. – С. 149-150.
Хара М.Р. Зміни гліколізу, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи в серці різностатевих щурів з адреналіновою міокардіодистрофією на тлі блокади холінорецепторів // Медична хімія. – 2005. – Т. 7, № 1. – С. 21-24.
Хара М.Р. Вплив атропіну на метаболізм ацетилхоліну в міокарді різностатевих щурів при дії кардіотоксичної дози адреналіну // Медична хімія. – 2005. – Т. 7, № 2. – С. 24-27.
Хара М.Р. Вплив тразикору на вміст та гідроліз ацетилхоліну у різностатевих щурів в умовах адреналінової міокардіодистрофії // Вісник наукових досліджень. – 2005. - № 3. – С. 138-140.
Деклараційний патент на винахід 40297 А Україна, МКИ 7 В01D37/00, В01D49/00 (UA). Спосіб активації паперового фільтра / М.Р. Хара, В.В. Файфура. – № 20000116691; Заяв. 27.11.2000; Опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6. (Дисертантом самостійно сформульовано ідею та виконано дослідження з оптимізації умов проведення спектрофотометрії, статистично опрацювано отримані результати, сформульовано висновки і практичні рекомендації).
Хара М.Р. Особливості холінергічної регуляції серця у щурів різної статі при адреналіновій міокардіодистрофії // Фізіологічний журнал / Матер. XV з’їзду Укр. фізіол. тов-ва. –– 1998. – Т. 44, № 3. – С. 123.
Хара М.Р., Мисула І.Р., Бондаренко Ю.І. Реактивність визначає особливості перебігу адреналінового ураженя міокарда у щурів // Фізіологічний журнал / Матер. плен. тов-ва патофіз. Укр. - 1998. – Т. 44, № 4. – С. 122. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що стосувалися створення експериментальної моделі адреналінової міокардіодистрофії та дослідження тварин різної статі, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).
Хара М.Р., Отченашенко А.І. Статеві відмінності холінергічних реакцій серця при адреналіновій міокардіодистрофії // Матер. XLII підс. наук. конф. "Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С. 445-449. (Автор самостійно виконав дослідження, що стосувалися визначення холінореактивності серця, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).
Хара М.Р., Боднар Я.Я., Файфура В.В. Особливості структурних змін серця тварин різної статі при моделюванні адреналінової міокардіодистрофії // Российские морфологические ведомости / Матер. Всеросс. научного общества анатомов, гистологов и эмбриологов. – 2000. - № 1-2. – С. 289-290. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що передбачали підготовку тварин, провів забір матеріалу та морфометричні дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).
Хара М.Р., Кіндрацька В.Б. Холінергічні реакції серця самців і самок щурів з міокардіодистрофією // Фізіологічний журнал / Матер. ІІІ Нац. конгр. патофіз. Укр. –– 2000. – Т. 46, № 2. – С. 18-19. (Автор самостійно виконав дослідження, що стосувалися підготовки тварин, створення експериментальної моделі адреналінової міокардіодистрофії, визначення холінореактивності серця, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).
Хара М.Р. Холінергічні реакції серця щурів різної статі за умов активації холінорецепторів та блокади адренорецепторів / Матер. наук. конф. присв. 160-ти річчю Нац. мед унів-ту “Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні”. – Київ, 2001. – С. 116-117.
Структурні зміни серця самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією / М.Р.Хара, Я.Я.Боднар, В.В. Файфура К.С.Волков, Ю.І.Бондаренко, Т.В.Дацко // Матер. XLІV наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”.– Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 91. (Автор самостійно виконав дослідження, що передбачали підготовку тварин, провів забір матеріалу та морфометричні дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).
Хара М.Р. Динаміка вмісту натрію, калію, кальцію і магнію в серці самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією // Матер. XLV наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”.– Тернопіль: Укрмедкнига. 2002. – С. 144.
Хара М.Р., Волков К.С. Особливості ультраструктури міокарда самців і самок щурів за умов гіперкатехоламінемії // Наукові праці ІІІ Нац. конгр. анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України “Актуальні питання морфології”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 330-331. (Автор самостійно підготував тварин для дослідження, провів забір матеріалу, аналіз отриманих результатів, сформулював положення і висновки).
Хара М.Р. Вплив кастрації на зміну серцевої діяльності, зумовленої карбахоліном та тразикором // Матер. XLVI підс. наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. – 2003. - № 1. – С. 152.
Порівняльний аналіз структурних змн в міокарді некастрованих і кастрованих самців і самок за умов гіперадреналемії та зміни активності кардіальних холіно- та адренорецепторів / М.Р. Хара, Я.Я. Боднар, К.С. Волков, Г.О. Хара // Матер. нак.-практ. конф. “Гістологія на сучасному етапі розвитку науки”. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 72-73. (Дисертант самостійно підготував тварин для дослідження, провів забір матеріалу та морфометричні дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).
Хара М.Р. Морфометричний аналіз ступеня структурного пошкодження міокарда щурів різної статі при дії токсичної дози адреналіну та кардіопротекції // Матер. V міжнар. конгр. з інтеграт. антропології. – Вінниця, 2004. – С. 90-91.
Хара М.Р. Вплив кастрації та бета-адреноблокатора тразикору на холінергічний контроль серцевої діяльності самців і самок щурів // Матер.міжнар. медико-фарм. конгр. “Ліки і життя”. – Київ, 2005. – С. 60.
Хара М.Р., Москальчук О.Б. Динаміка вмісту та ферментативного гідролізу ацетилхоліну в серці тварин різної статі при адреналіновому пошкодженні міокарда // Матер. XLVII підс. наук.-практ. конф. "Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 140-141. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що передбачали підготовку тварин, забір матеріалу та виконав морфометричні дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).
Хара М.Р. Динаміка показників кардіоінтервалографії у кастрованих тварин з адреналіновою міокардіодистрофією, що розвивається на тлі тразикору // Матер. XLVIII підс. наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 212-213.
Хара М.Р., Хара Г.О. Особливості метаболізму ацетилхоліну в серці різностатевих щурів з адреналіновою міокардіодистрофією корегованою тразикором // Матер. наук. конф. - Бюлетень ІV читань В.В. Підвисоцького. - Одеса, 2005. – С. 99-100. (Автор самостійно провів підготовку тварин та визначення вмісту і ферментативного гідролізу ацетилхоліну, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).
Хара М.Р., Зятковська Н.Є., Хара Г.О. Вплив кастрації та блокади холінорецепторів на вміст та ферментативний гідроліз ацетилхоліну в міокарді щурів різної статі при гіперадреналемії // Матер. ІІ міжнар. наук. конфер. “Гомеостаз: фізіологія, патологія, фармакологія і клініка”. – Одеса. – 2005. – С. 165-168. (Дисертантом було проведено моделювання патології у тварин та визначення вмісту і ферментативного гідролізу ацетилхоліну, статистично опрацьовано отримані результати, сформульовано положення і висновки).
