Тацій Оксана Василівна. Роль іонізуючої радіації у розвитку гормональних порушень у віддалені строки після аварії на Чорнобильській АЕС у жінок репродуктивного віку, які зазнали опромінення в пре- і пубертатному періоді : Дис... канд. наук: 03.00.01 - 2006.
Анотація до роботи:
Тацій О.В. Роль іонізуючої радіації у розвитку гормональних порушень у віддалені строки після аварії на Чорнобильській АЕС у жінок репродуктивного віку, які зазнали опромінення в пре- і пубертатному періоді. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія (медичні науки). Науковий центр радіаційної медицини АМН України. Київ, 2006.
На підставі поглибленого клініко-епідеміологічного дослідження з урахуванням отриманої дози та віку на час опромінення, визначено структуру та ризики розвитку окремих хвороб ендокринної та статевої системи у жінок, евакуйованих з 30-км зони та м.Прип’ять. Для опромінених у пре- та пубертатному віці визначено достовірний ризик розвитку функціональних порушень (дисфункцїя яєчників, розлади менструального циклу). В опромінених у пубертатному та репродуктивному періоді визначено достовірний ризик набутого гіпотиреозу, тиреоїдиту, доброякісних новоутворень матки. В експерименті досліджені особливості морфофункціональних змін в гормонопродукуючих клітинах яєчника та аденогіпофізу самиць щурів у віддаленому періоді після одноразового зовнішнього опромінення в дозі 1,0 Гр в залежності від періоду статевої зрілості на час опромінення.. У жінок з синдромом гірсутизму на тлі синдрому полікістозних яєчників, евакуйованих з 30-км зони ЧАЕС у пре- та пубертатному віці, визначено дисбаланс в системі статевих та тиреоїдних гормонів, що призводив до гіперандрогенії. Розроблено оптимальний комплекс лікування синдрому гірсутизму, спрямований на системне відновлення гормонального балансу та місцеву епіляцію з використанням сучасної лазерної технології.
У дисертації теоретично обгрунтовано та підтверджено результатами клініко-епідеміологічного та експериментального дослідження нове вирішення актуальної науково-прикладної задачі радіобіології, а саме – визначення ролі іонізуючого випромінення в розвитку порушень гормонального гомеостазу у жінок репродуктивного віку, Встановлена наявність гормональної дисфункції у вигляді гіперандрогенії, гіпотиреозу як підстави для розвитку андрогенізації та формування синдрому гірсутизму у опромінених жінок у віддаленому післярадіаційному періоді. Розроблені практичні рекомендації щодо підвищення ефективності діагностики та патогенетично-обгрунтованого медикаментозного лікування, спрямованого на відновлення балансу статевих та тиреоїдних гормонів за наявності гіперандрогенії та гіпотиреозу.
На підставі поглибленого клініко-епідеміологічного дослідження з використанням бази даних КЕР НЦРМ АМН України з урахуванням отриманої дози та віку на час опромінення визначено структуру та ризики розвитку окремих хвороб ендокринної та статевої системи жінок, евакуйованих з 30-км зони ЧАЕС та м.Прип’ять, які зазнали зовнішнього гамма-опромінення на все тіло в діапазоні доз 0,05–25,30 сГр та 14,80–167,60 сГр на щитовидну залозу.
У віддаленому післярадіаційному періоді спостереження частота захворювань органів статевої системи незапального генезу у жінок репродуктивного віку, що сформувалися в опромінених у пре- та пубертатному періоді, є у 2,5 рази вищою, ніж у опромінених в репродуктивному віці, і складає у вікових когортах відповідно 62,30 , 65,69 та 25,03 .. Частота функціональних порушень в статевій системі жінок, опромінених в препубертатному віці, є у 1,8 рази вищою, ніж у опромінених в пубертатному та репродуктивному віці, і складає відповідно 41,99 , 22,54 та 22,82 .
Встановлено достовірний ризик функціональних порушень в статевій системі жінок репродуктивного віку, опромінених у пре- та пубертатному періоді (дисфункція яєчників, RR = 2,08; DI 1,92; 5,11; порушення менструального циклу, RR =2,78, DI 1,88;5,78). У жінок, опромінених у репродуктивному віці, встановлено достовірний ризик окремих нозологічних форм ендокринної та статевої системи: набутий гіпотиреоз (RR = 10,12, DI 3,64; 27,16); тиреоїдит (RR = 1,54, DI 1,01; 5,23); доброякісні новоутворення матки ( RR =2,26, 95 %-й 1,51, 8,79).
У жінок репродуктивного віку з синдромом гірсутизму, опромінених в пре- та пубертатному періоді, виявлено гормональний дисбаланс в системі статевих та тиреоїдних гормонів, що призводив до гіперандрогенії. За наявності гірсутизму на тлі полікістозних яєчників визначалося зниження рівня естрадіолу та підвищення загального тестостерону; при ідіопатичному гірсутизмі – підвищення рівня вільного тестостерону за рахунок зниження вмісту глобуліну, що зв’язує тестостерон. Найбільш виразний гормональний дисбаланс зареєстровано у жінок, які зазнали дії іонізуючої радіації в пубертатному періоді.
На підставі результатів клініко-лабораторного дослідження удосконалено діагностику та розроблено схему комплексного лікування синдрому гірсутизму у жінок, які зазнали дії іонізуючої радіації в пре- та пубертатному періоді, спрямована на відновлення балансу статевих та тиреоїдних гормонів, а також рівня глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, з подальшою місцевою епіляцією надмірного обволосіння.
Доведена висока ефективність використання в системній терапії естроген-гестагенного контрацептиву, який містить прогестін 4-го покоління (дієногест), та застосування для місцевої епіляції методу селективного фототермолізіса за допомогою імпульсного олександритового лазера з довжиною хвилі 755 нм.
В експериментальному дослідженні визначені морфофункціональні зміни в гормонопродукуючих клітинах яєчника та аденогіпофізу самиць щурів у віддаленому періоді після одноразового зовнішнього опромінення в дозі 1,0 Гр в залежності від періоду статевої зрілості на час опромінення Результати електронномікроскопічного та морфометричного дослідження текаклітин та ФСГ-гонадотропоцитів вказують на зниження білоксинтетичної, енергопродукуючої та гормоноутворюючої функцій через місяць після опромінення у статевонезрілих самиць в 1,5 - 2,0 рази, у дорослих самиць раннього репродуктивного віку – майже втричі (у порівнянні з контролем). Відновлення відбувалося повільно: навіть через 3 місяці після опромінення значення функціональних показників в тека-клітинах та ФСГ-гонадотропоцитах молодих самиць були знижені на 20 та 25-30 %, дорослих самиць – 30 та 15-30 % відповідно. Дані експериментального дослідження підтверджують результати клініко-епідеміологічних та клініко-лабораторних спостережень щодо особливостей розвитку післярадіаційних гормональних порушень в залежності від отриманої дози та віку на час опромінення.
.
Публікації автора:
Тацій О.В. Досвід застосування різних типів лазерного впливу (александритового і гелій-неонового) для корекції проявів гіпертрихозу в жінок з гормональними порушеннями, що проживали на радіоактивно забруднених територіях після аварії на ЧАЕС // Укр. радіологічний журнал. – 2003. - № 4. – С.455-459.
Таций О.В. Первые опыты лечения гирсутизма в Украине при помощи александритового лазера (методом лазерной эпиляции) // Дерматологія та венеролія. – 2004. - № 3 (25). – С.61-64.
Бузунов В.О., Талько В.В., Прикащикова К.Є., Тацій О.В., Стрій Н.І Епідеміологічний аналіз захворюваності статевої системи жінок, евакуйованих з 30-км зони ЧАЕС, у віддаленому періоді після опромінення // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Зб. наук. праць, Київ-Луганськ-Харків. - 2004. – Вип. 9 (62).- С. 293-300 (статистичний аналіз результатів, участь у написанні та підготовці статті до друку).
Тацій О.В., Талько В.В. Морфофункціональний стан клітин яєчника та аденогіпофізу у щурів у різні вікові періоди за умов впливу малих доз іонізуючої радіації // Проблеми радіаційної медицини. – 2005. – Вип. 11. – С. 79-90 (участь у проведенні експериментальних досліджень,статистичний аналіз результатів,, участь у написанні та підготовці статті до друку).
Таций О.В. Использование александритового лазера в медицинской косметологии для лечения гипертрихоза // Применение лазеров в медицине и биологии: Тез. докл. Междунар. наук.-практ. конф. Одесса, 25-28 мая 2003 г. – Одесса, 2003. – С.45.
Таций О.В., Белогурова Л.В. Применение низкоинтенсивного лазерного излучения для коррекции гормональных нарушений у женщин-эвакуанток в отдаленный период после аварии на ЧАЭС // Применение лазеров в биологии и медицине: Тез. докл. Междунар. наук.-практ. конф. Ялта, 8-11 октября 2003 г. – Ялта, 2003. – С.76 (участь у проведенні досліджень з визначення вмісту статевих гормонів, безпосереднє проведення клінічного обстеження та місцевого лікування з використанням лазеру).
Тацій О.В., Талько В.В. Синдром гірсутизму у жінок, які зазнали дії малих доз іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (клініко-епідеміологічне та експериментальне дослідження) / Тези допов. Ювілейного VIII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. – Івано-Франківськ, 21-22 квітня 2005 р. // Українські медичні вісті. Науково-практичний часопис ВУЛТ. – 2005. – Т.6, № 1-2 (64-65). – С.330 (участь у проведенні експериментальних досліджень,статистичний аналіз результатів експериментального та клініко-епідемологічного дослідження, підготовка матеріалів до друку).
Тацій О.В. Особливості гормональних порушень у пацієнток з синдромом полікістозу яєчників, які зазнали радіаційного впливу в малих дозах після аварї на ЧАЕС у дитячому та підлітковому віці // Радіобіологічні ефекти: ризики, мінімізація, прогноз: Матеріали міжнародної конференції. Київ, 22-24 березня 2005 р. – К., 2005. – С. 107-108.
Тацій О.В., Прикащикова К.Є. Епідеміологічний аналіз непухлинної захворюваності у евакуйованих із 30-км зони, які на момент катастрофи перебували у дитячому та підлітковому віці // Радіобіологічні ефекти: ризики, мінімізація, прогноз: Матеріали міжнародної конференції. Київ, 22-24 березня 2005 р. – К., 2005. – С. 109 (статистичний аналіз результатів, участь у написанні та підготовці матеріалів до друку).
Талько В.В., Яніна А.М., Тацій О.В. Морфофункціональна характеристика клітин яєчника та аденогіпофізу щурів-самиць за умов одноразового зовнішнього гамма-опромінення в дозі 1,0 Гр / Тези допов. Всеукр. наук. конф. “Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії”. Чернівці, 12-13 квітня 2006 р.// Клін. анатомія та експериментальна хірургія. – 2006. – Т.5, № 2. – С.61 (участь у проведенні експериментальних досліджень,морфометричний аналіз препаратів, статистичний аналіз результатів,, участь у написанні та підготовці матеріалів).
