Анотація до роботи:

Бойко О.А. Роль генотипу шовковичного шовкопряда в прояві ефекту гетерозису, неспецифічної стійкості та успадкуванні кількісних ознак після електромагнітного опромінення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с.Чубинське Київської обл., 2007.

Дисертація присвячена питанням ролі генотипу шовковичного шовкопряда у визначенні показників неспецифічної стійкості і продуктивності після впливу низькоінтенсивних НВЧ і лазерних випромінювань на ранніх стадіях ембріогенезу, вивченню ефекту гетерозису за низкою кількісних ознак у нормі й після опромінення, а також успадкуванню ефектів опромінення наступними поколіннями. У результаті досліджень встановлено, що гібриди шовковичного шовкопряда мають більшу стійкість до даних фізичних впливів у порівнянні з батьківськими породами. При цьому внаслідок більшої стійкості гібридів до опромінювання в ряді випадків було показано прояв ефекту гетерозису тільки в умовах електромагнітного опромінення. Запропоновано методику прогнозу стимулювальної дії опромінення на ранніх стадіях розвитку шовкопряда за показником терморезистентності. Виявлено вплив плоїдності геному на характер змін кількісних ознак після електромагнітного впливу. Показано роль генотипу шовковичного шовкопряда у визначенні ефективності термічного амейотичного партеногенезу після опромінення, успадкування підвищеної здатності до партеногенезу в наступних поколіннях після дії лазера за різних типів статевого розмноження, а також зменшення модифікуючого ефекту опромінення на ознаки партеногенезу в ряді поколінь і затухання модифікацій в шостої генерації. Установлено прояв тривалих модифікацій за господарськи цінними показниками в другому поколінні після опромінення за партеногенетичного способу розмноження.

1. Результати дисертаційної роботи свідчать про генетичну обумовленість реакції шовковичного шовкопряда на дію низькоінтенсивних електромагнітних випромінювань. За показниками неспецифічної стійкості й продуктивності установлено більшу, ніж у батьківських форм, стійкість гібридів шовкопряда до НВЧ і лазерного опромінення, прояв ефекту гетерозису в умовах електромагнітного впливу, роль плоїдності геному в реакції на опромінення, а також збереження модифікаційних змін кількісних ознак у наступних поколіннях, що уможливлює поліпшення господарськи цінних ознак шовкопряда.

2. У міжпорідних та клон-порідного гібридів шовкопряда за показниками ембріональної терморезистентності, життєздатності гусениць, маси кокона, маси шовкової оболонки та плодючості імаго виявлено більшу стійкість до НВЧ і лазерного опромінення, порівняно з батьківськими формами, що виражалося у відсутності достовірних змін показників у гібридів, водночас у порід за тих самих умов опромінення були встановлені їх істотні зміни. Внаслідок різної реакції на опромінення між гібридами й породами у дослідних варіантах встановлено прояви гетерозисного ефекту, які в контролі не спостерігались.

3. Виявлено подібність реакції шовкопряда на опромінення хвилями різної довжини (НВЧ та He-Ne лазера) за однакових енергетичних доз, при цьому гібрид Укр.-19Укр.-20 характеризувався більшою стійкістю до впливу у порівнянні з батьківськими формами Укр.-19 і Укр.-20 – зміна показників коконів у порід спостерігалася за дози 750 мДж/см², а у гібрида – 1500 мДж/см².

4. Показано відмінності в стійкості різних генотипів шовкопряда до вірусу ядерного поліедрозу після НВЧ опромінення. У породи Б-2_пол. максимальне підвищення стійкості до вірусу (на 18,1 %, Р<0,01) спостерігалося за експозиції опромінення 1 хв, а в гібрида Б-1_пол.ЧБ-2_пол. (на 35,9 %, Р<0,01) за 30 хв впливу, що свідчить про більшу стійкість гібрида до дії НВЧ.

5. Виявлено прояв ефекту гетерозису у клон-порідного гібрида Укр.-28Укр.-15 за показником інтенсивності утворення меланіну в гемолімфі гусениць через 30–120 хв після контакту гемолімфи з повітрям. Лазерне опромінення грени (експозиції 5 і 10 хв) зумовлює достовірне зниження даного показника у гібрида (на 17,9–25,3 %, Р<0,05–Р<0,01) та його підвищення у батьківських форм (на 30,6–51%, Р<0,05–Р<0,001), порівняно з контролем, що може бути пов’язано з модифікаціями активності генів метаболізму тирозину, які беруть участь у біосинтезі меланіну.

6. Установлено позитивні кореляції (Р<0,05) між зміною ембріональної терморезистентності й низки кількісних ознак після НВЧ і лазерного опромінення.

7. Методом двофакторного дисперсійного аналізу виявлено достовірний вплив генотипу, опромінення (НВЧ і лазерного) та їх взаємодії на кількісні ознаки шовковичного шовкопряда. Сила впливу генотипу (максимальна для ембріональної терморезистентності – 66,1 %, Р<0,001) була більшою, ніж сила впливу опромінення, що знаходилась в межах 1,0–7,8 % (за виключенням стійкості до ядерного поліедрозу – 38,1 %, Р<0,01).

8. Показано вплив плоїдності геному на характер змін низки кількісних ознак після опромінення: у диплоїдного партеноклону після впливу лазером (експозиція 20 хв) спостерігалось достовірне підвищення маси кокона (на 15,5 %, Р<0,001), маси шовкової оболонки (на 19,9 %, Р<0,001) і шовконосності (на 4,5 %, Р<0,05), а в тетраплоїдного, навпаки, зниження зазначених показників (на 7,7 %, 12,1 % и 4,6 %, Р<0,01, відповідно) порівняно з контролем.

9. Установлено модифікуючий вплив лазерного опромінення на показники партеногенезу наступних поколінь шовкопряда за різних типів статевого розмноження, а також зменшення модифікуючої дії опромінення у ряді поколінь і повне затухання модифікацій показників партеногенезу в шостої генерації після опромінення у партеноклону.

10. Показано вплив типу статевого розмноження на прояв тривалих модифікацій за ознаками коконів: за партеногенетичного розмноження модифікуючий ефект НВЧ і лазерного опромінення, який було виявлено в першому поколінні (підвищення у партеноклону Укр.-27 после впливу НВЧ маси кокона на 9,9 %, маси шовкової оболонки на 16,5 %, шовконосності на 6,1 %, Р<0,001) зберігається і в другому поколінні, а за звичайного статевого – нівелюється.