Ебрахімі Мохаммад. Роль генетичних маркерів спадкової схильності та факторів середовища у виникненні та перебігу бронхіальної астми : дис... канд. мед. наук: 03.00.15 / Науковий центр радіаційної медицини АМН України. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Эбрахімі М. Роль генетичних маркерів спадкової схильності та факторів середовища увиникненні та перебігу бронхіальної астми. - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальностю 03.00.15 – генетика. – Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ, 2006.
Дисертаційна робота присвячена вивченню поліморфізму генів GSTM1 і GSTТ1 і факторів середовища у виникненні та перебігу бронхіальної астми у жителів України для розробки діагностичного алгоритму виявлення спадкової схильності до розвитку захворювання.
На основі клініко-генеалогічного дослідження було виявлено, що у родичів пробандів ймовірність розвитку БА в 8,2 рази більша, ніж у кожного індивіда в даній популяції. При порівнянні груп пацієнтів з сімейною та несімейною формами БА частота делеційних і нормальних варіантів генів GSTT1 та GSTМ1 вірогідно не відрізнялись. Було встановлено наявність асоціації генотипу GSTT1"-" зі схильністю до розвитку БА у дорослих хворих в Україні. Для оцінки ролі основних факторів ризику у виникненні БА була проаналізована дія 65 факторів середовища, які потенційно можуть впливати на розвиток або загострення БА. На основі отриманих результатів вперше в Україні розроблений діагностичний алгоритм, який дозволяє виявити ступінь спадкової схильності до виникнення БА.
В работі оцінена роль поліморфних маркерів генетичної схильності та окремих факторів середовища у розвитку і характеру перебігу бронхіальної астми у дорослих.
Сімейну форму БА виявлено у 43 із 105 хворих на БА (41%), при цьому 31 пацієнт (72,1%) мав у сім’ї хоча б одного хворого на БА родича першого ступеня спорідненості і 12 (27,9%) – другого ступеня. При розрахунках сімейної агрегації встановлено, що у родичів хворих на БА ймовірність розвитку БА в 8,2 разів більша, ніж у будь-якого індивіда в загальній популяції та в 11,3 разів більша, ніж в групі контролю. Виявлено вірогідне підвищення частоти гормонозалежності у пацієнтів з сімейними випадками БА (2 =5.60, P=0.018) у порівнянні з несімейними випадками БА.
Частота генотипів GSTT1"-" та GSTМ1"-" в групі контролю становила 14,12% і 50,59% відповідно, що не відрізняє частоту цих поліморфних варіантів в популяції України від аналогічних в різних популяціях білої раси. В групі хворих на БА встановлено вірогідне підвищення частоти генотипу GSTT1"-" (25,72%), ніж в групі контролю (2 =5,98, P=0.014).
Показано, що гени GSTM1 і GSTT1 відіграють однакову роль у розвитку БА у хворих з сімейною і несімейною формами БА [(2 =0,74., P=0,712) и (2=0,43.,P=0.014) відповідно]. Ймовірність розвитку передменструальної БА суттєво вище у осіб з генотипом GSTT1"+" (P=0.00001), незалежно від генотипу по гену GSTМ1.
Встановлено, що із 65 проаналізованих факторів середовища достовірний вплив на розвиток БА мали: 1) алергія (2 = 81,34., P=0.0001), 2) хронічний риніт (=91,60., P=0.0001), незалежно від алергічної чи неалергічної природи захворювання, 3) наявність професійних шкідливостей (2 =39,97. P=0.001), 4) порядок народження в дводітних сім’ях –– вірогідність розвитку БА у першої дитини вище, ніж у другої дитини у сім’ях з двома дітьми (2 =5,55. P=0.012). Для інших факторів не виявлено асоціацій, які могли б характеризувати їх як значущі в розвитку БА для осіб української популяції. Показано, що при відсутності алергії перебіг БА значно тяжчий, ніж при її наявності (2= 4.07., P=0.04), а розвиток гормонозалежного статусу при БА частіше виникає у тих пацієнтів з сімей з двома дітьми, котрі народились першими (P=0.001).
Виявлені асоціації GSTТ1"-" генотипу та схильності до БА у сільських жителів (=7,09.,P=0,008) та GSTМ1"-" генотипу у жителів міст України (=3,86.P=0,05), а також, сполучення генотипів GSTТ1"+"/GSTМ1"-" та розвитку БА у жителів міста (=6.,P=0.014).
Встановлено асоціацію алергії і схильності до виникнення БА у дорослих хворих та GSTT1"-" генотипу (OR=2.25 95%. CI=1.134-4.462), а також хронічного риніту, як алергічної, так і неалергічної природи, з GSTМ1"-" генотипом (OR=2.57, 95% CI= 1.1-5.1), незалежно від генотипу GSTТ1. Показана висока ймовірність розвитку БА у осіб, що палять, і мають GSTМ1"-" генотип у порівнянні з особами, що не палять, і мають такий же генотип (=4,06.,P=0.04).
Показана можливість проведення двоетапного скринінгового обстеження осіб для визначення ступеня спадкової схильності до розвитку БА і розробки в залежності від ступеня схильності індивідуальних рекомендацій по профілактиці виникнення захворювання.
Публікації автора:
Эбрахими М., Подольская С.В., Горовенко Н.Г. Генетический полиморфизм глутатион–S-трансфераз М1 и Т1 у больных бронхиальной астмой в Украине // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика.-2004.- випуск 13.- книга 5.-С.327-333.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення досліджень, статистичний аналіз, підготовка публікації до друку.
Эбрахими М., Подольская С.В., Горовенко Н.Г. Полиморфизм генов глутатион–S-трансфераз М1 и Т1 и факторы риска возникновения бронхиальной астмы // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика.-2005.- випуск 14.- книга 5.-С.118-130.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення досліджень, статистичний аналіз, підготовка публікації до друку.
Эбрахими М., Подольская С.В., Горовенко Н.Г. Роль факторів навколишнього середовища у розвитку бронхіальної астми // Медичні перспективи.-2005.-Т. 10. - № 2.-С.110-114.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення досліджень, статистичний аналіз, підготовка публікації до друку.
Эбрахими М., Подольская С.В., Горовенко Н.Г. Семейная агрегация бронхиальной астмы и полиморфизм генов глутатион –S-трансфераз // Астма та алергія.-2005.-№1.-С.19-23.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення досліджень, статистичний аналіз, підготовка публікації до друку.
Ebrahimi M., Podolskaya S. V., Gorovenko N. G. Genetic polymorphisms of glutathione-S-transferase mu1(GSTM1) and theta1(GSTT1) and bronchial asthma susceptibility in Ukraine population//Iranian Journal of biotechnology.-2004.- Vol.2.- № 4.-P. 230-235.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення досліджень, статистичний аналіз, підготовка публікації до друку.
Ebrahimi M., Podolskaya S. V., Gorovenko N. G. GSTM1, GSTT1 polymorphism, chronic allergic rhinitis and risk of asthma: a case-contril study in Ukranian population// European respiratory Journal.-2005.- Vol.26.-Supplement.49.- 708s.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення досліджень, статистичний аналіз, підготовка публікації до друку.
Gorovenko N. G., Ebrahimi M., Podolskaya S. V. Antioxidant gene polymorphism and susceptibility to bronchial asthma in rural and urban areas in Ukraine// European Respiratory Journal.-2005.-Vol.26.-Supplement.49.-.-141s.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення досліджень, статистичний аналіз, підготовка публікації до друку.
Gorovenko N.G., Ebrahimi M., Podolskaya S.V. Genetic polymorphism of Glutathione-S-transferase M1,T1 and susceptibility to premenstrual asthma in Ukrainian population// CHEST 2005 the 71st annual international scientific assembly of the American College of Chest Physician.-Montral, Qubec, Canada.-127.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення досліджень, статистичний аналіз, підготовка публікації до друку.
Ebrahimi M., Podolskaya S., Gorovenko N. Genetic polymorphism of Glutathion-S-transferase M1 and T1,allergy, smoking and risk of asthma: a case-control study in Ukrainian population//8th Annual Congress of Turkish Thoracic Society.- Antalya, Turkey.-11.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення досліджень, статистичний аналіз, підготовка публікації до друку.
Эбрахими М., Подольская С.В., Горовенко Н.Г. Семейные случаи бронхиальной астмы и полиморфизм генов глутатион- S-трансфераз (GSTs) // Ультразвукова перинатальна діагностика. II Український конгрес з міжнародною участю (метаболічні спадкові захворювання).-Україна, Харків, 4-7 жовтня 2005.-С. 143.
Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення досліджень, статистичний аналіз, підготовка публікації до друку.