Анотація до роботи:

Кишеня М.С. Роль факторів гуморальної регуляції в формуванні порушень системної гемодинаміки в ранньому періоді травматичної хвороби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04 – патологічна фізіологія.– Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню ролі регуляторних гуморальних механизмів в формуванні порушень системної гемодинаміки при травматичній хворобі. Встановлено формування гіподинамічного та декомпенсованого типів системної гемодинаміки. Виявлені порушення системної гемодинаміки вперше було оцінено з позицій стадійности, визначено роль гуморальних механізмів при різних типах системної гемодинаміки залежно від стадії порушення. Доведено діагностичну цінність кардіоселективного маркера КФК-МВ у визначенні ушкодження міокарда при травматичній хворобі. Встановлено характер і взаємозв'язок змін симпатоадреналової, про- і антиоксидантної систем, системи циклічних нуклеотидів і вазоактивних простаноїдів при різних типах порушення системної гемодинаміки. Вивчення системи синтезу оксиду азоту в міокарді при травматичній хворобі показало пригнічення синтезу NO, зменшення активності NO-синтази й збільшення активності неокиснювального аргіназного механізму з накопиченням кінцевого продукту – сечовини. Вивчено реакції пригнічення синтезу NO за рахунок активації ліпопероксидації й пригнічення антиоксидантної системи.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення наукової проблеми встановлення ролі факторів гуморальної регуляції в порушенні системної гемодинаміки в ранньому періоді травматичної хвороби. Аналіз проведеного комплексного експериментального дослідження порушень регуляторних механізмів серцево-судинних реакцій у ранньому періоді травматичної хвороби дозволив визначити механізми формування недостатності кровообігу й ушкодження міокарда при травматичній хворобі.

1. Комплексно вивчений стан системної гемодинаміки при травматичній хворобі. Визначено два типи реакції системної гемодинаміки: гіподинамічний і декомпенсований. Порушення системної гемодинаміки мали стадійність, що характеризувала реагування й функціонування серцево-судинної системи. Доведено діагностичну цінність кардіоселективного маркера КФК-МВ – збільшення активності більш ніж в 10 разів свідчило про розвиток необоротних ушкоджень у міокарді.

2. Установлено роль симпатоадреналової системи у формуванні порушень системної гемодинаміки. Вираженість порушень системної гемодинаміки й ушкоджень міокарда прямо залежала від функціональної активності симпатоадреналової системи. Активація симпатоадреналової системи була біологічно доцільною реакцією ушкодженого організму, спрямованою на реалізацію адаптивних і гомеостатичних механізмів. Разом з тим посилена продукція адреналіну при декомпенсованому типі (більш ніж у 4 рази) викликала виражений ушкоджувальний ефект на діяльність серцево-судинної системи, ускладнюючи перебіг травматичної хвороби.

3. З’ясовано значення системи простагландинів і циклічних нуклеотидів у формуванні порушень системної гемодинаміки. Баланс простацикліна і тромбоксана мав патогенетичне значення у формуванні компенсаторно-пристосувальних реакцій серцево-судинної діяльності. Для гіподинамічного типу системної гемодинаміки були характерні менша амплітуда коливань, синхронні й односпрямовані зміни простацикліна і тромбоксана. При декомпенсованому типі баланс зміщався вбік ушкоджувального міокардіодепресивного тромбоксана із паралельним пригніченням синтезу простацикліна. Встановлено значення системи циклічних нуклеотидів у формуванні порушень системної гемодинаміки. Група з гіподинамічним типом характеризувалася перевагою цАМФ-залежного шляху регуляції надходження сигналу в клітину. Стабільний рівень цГМФ із незначним перевищенням і тенденцією до стабілізації свідчив про помірний вплив ушкоджувальних факторів на клітину. В 2-й групі поряд з високим вмістом цАМФ (у 25 разів більший від контролю) виражена паралельна активація цГМФ-залежного шляху регуляції супроводжувала формування декомпенсації системної гемодинаміки й розвиток посттравматичної міокардіодистрофії.

4. Визначено роль системи оксиду азоту в патогенезі порушень системної гемодинаміки й ушкодженні міокарда. Синтез оксиду азоту характеризувався пригніченням для обох типів системної гемодинаміки. При гіподинамічному типі зниження синтезу оксиду азоту супроводжувалося подальшим відновленням. При декомпенсованому типі пригнічення синтезу оксиду азоту досягало трикратного зниження, не мало тенденції до відновлення, супроводжувалося високою летальністю. Установлено, що інгібування ендотеліальної NO-синтази зумовлено активацією аргінази, нагромадженням продуктів перекисного окиснення ліпідів, пригніченням антиоксидантної системи.

5. Встановлено роль змін гуморальних факторів регуляції в патогенезі порушень системної гемодинаміки й ушкодженні міокарда в ранньому періоді травматичної хвороби. Визначено функціональний стан, характер і фазність реагування вазоактивних систем, взаємозв'язок з гемодинамічними реакціями й метаболічними порушеннями.

Публікації автора:

1. Зябліцев С.В., Пищуліна С.В., Кишеня М.С. Нова технологія оцінки балансу нейрогуморальних систем і вторинних посередників у гострий період травматичної хвороби // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, № 4. – С. 119-120. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, проведені експерименти).

2. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Пищулина С.В., Кишеня М.С. Исследование состояния нейрогуморальных систем баланса вторичных посредников при травматической болезни // Запорожский медицинский журнал. – 2002. - № 3. – С. 35-38. (Особисто здобувачем проведено експериментальні дослідження, проведена статистична обробка даних).

3. Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Роль оксида азота и цитокинов при травматической болезни // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т. 7, № 1-2. – С. 49-51. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, проведені експерименти, проведено узагальнення результатів, сформульовано висновки).

4. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Механизмы апоптоза в миокарде при травматической болезни // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. III, № 2, Ч. 2. – С. 338-340. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, експерименти, аналіз отриманих даних).

5. Зяблицев С.В., Пищулина С.В., Кишеня М.С. Взаимодействие оксида азота и цитокинов при травматической болезни // Травма. – 2004. – Т. 5, № 1. – С. 18-21. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, проведені експерименти, проведено узагальнення результатів, сформульовано висновки).

6. Ельский В.Н., Кишеня М.С. Состояние функциональной активности гипофизарно-кортикоадреналовой системы, метаболизма NO и цитокинов в остром периоде травматической болезни // Запорожский медицинский журнал – 2005. – № 3. – С. 118. (Особисто здобувачем проведені експерименти, проведено узагальнення результатів, сформульовано висновки).

7. Ельский В.Н., Кишеня М.С. Особенности синтеза оксида азота в миокарде при травматической болезни // Патологія. – 2005. – Т. 2, № 2. – С. 49. (Особисто здобувачем проведені експерименти, статистична обробка, описані результати роботи).

8. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Влияние симпатоадреналовой системы на гемодинамические реакции и состояние прооксидантной и антиоксидантной системы при травматической болезни // Запорожский медицинский журнал – 2007. – № 5. – С. 6-10. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, експерименти, аналіз отриманих даних).

9. Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Типы реакций сердечно-сосудистой системы в раннем периоде травматической болезни // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т. 8, № 2. – С. 272-275. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, проведені експерименти, проведено узагальнення результатів, сформульовано висновки).

10. Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Функциональная активность системы оксида азота при травматической болезни // Укр. мед. альманах. – 2007. – Т. 10, № 5. – С. 91-93. (Особисто здобувачем проведені експерименти, проведено узагальнення результатів, сформульовано висновки).

11. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Изменения в системе оксида азота при травматической болезни // Патологія. – 2007. – Т. 4, № 3. – С. 19-22. (Особисто здобувачем проведені експерименти, статистична обробка, описані результати роботи).

12. Кишеня М.С. Роль оксида азота в повреждении миокарда при травматической болезни // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2004.–Вип. 8, т. 1. –С. 87-92.

13. Кишеня М.С. Состояние системной гемодинамики в раннем периоде травматической болезни // Питання експериментальної та клінічної медицини. / Зб. статей Донецьк: ДонДМУ, 2007. – Вип. 11, т. 1. – С. 139-145.

14. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Кишеня М.С., Пищулина С.В. Метаболизм оксида азота при травматической болезни // Материалы конференции: “Пурины и монооксид азота (регуляторная функция в организме)” / Ред.: В.Н. Гурин, В.А. Кульчицкий, А.Г. Чумак.- Мн.: УП “Технопринт”, 2003. – С. 36-37. (Особисто здобувачем проведені експерименти, статистична обробка і аналіз отриманих даних).

15. Кишеня М.С., Зяблицев С.В., Пищулина С.В., Чернобривцев П.А. Особенности метаболизма оксида азота в остром периоде травматической болезни // Нефрология и диализ. – 2003. – Т. 5, № 3. – С. 314-315. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел і аналіз отриманих даних).

16. Ельский В.Н., Кишеня М.С., Пищулина С.В. Содержание оксида азота в сыворотке крыс при травматической болезни // IV читання В.В. Підвисоцького: Бюлетень матеріалів наукової конференції (26-27 травня 2005 р.) - Одеса: Одес. держ. мед ун-т, 2005. – С. 39-40. (Особисто здобувачем проведені експерименти, аналіз отриманих даних, описані результати роботи).

17. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Роль оксида азота в миокардиальной дисфункции при травматической болезни // Матеріали XVII з’їзду Українського фізіологічного товариства 18-20 травня 2006 р., м. Чернівці. – Фізіологічний журнал – 2006. – Т. 52, № 2. – С. 92. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, експерименти, описані результати роботи).

18. Ельский В.Н., Зяблицев С.В., Кишеня М.С. Состояние системы оксида азота в миокарде при травматической болезни // Матеріали науковій конференції “Актуальні питання патофізіології” 5-6 жовтня 2006 р. – Труды Крымского госуд. мед. университета им. С.И. Георгиевского – 2006. – Т. 142, № 3. – С. 215-216. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, експерименти, проведено узагальнення результатів).

19. Ельский В.Н., Кишеня М.С., Зяблицев С.В. Взаимосвязь оксида азота и сердечно-сосудистых реакций при травматической болезни // Бюлетень VI читань ім. В.В. Підвисоцького, присвячених до 150-річчя з дня народження: Бюлетень матеріалів наукової конференції (31 травня-1 червня 2007 р.). – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2007. – С. 68-69. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, експерименти, описані результати роботи).