Анотація до роботи:

Лішневська В.Ю. Роль дестабілізації гемоваскулярного гомеостазу в розвитку ішемії міокарда у пацієнтів старшого віку з ішемічною хворобою серця та можливості медикаментозної корекції виявлених змін. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2004.

Вивчався стан системи гемоваскулярного гомеостазу у здорових людей різного віку та у хворих на ІХС 60-79 років. З’ясовано, що при старінні змінюється функціональний стан ендотелію та формених елементів крові, що пов’язано з активацією вільнорадикального окиснення, локальних запальних, аутоімунних реакцій та змінами ліпідного складу поверхневих мембран формених елементів крові (на прикладі мембран еритроцитів). Зазначені зміни гемоваскулярного гомеостазу прогресують у хворих на ІХС старше 60 років і відіграють важливу роль у розвитку ішемії міокарда. Встановлено зв'язок ішемії міокарда за даними добового моніторування ЕКГ із станом показників гемоваскулярного гомеостазу: об'ємною швидкістю кровотоку шкіри, динамікою цього показника при проведенні манжетової проби, індексом деформованості еритроцитів, рівнем спонтанної агрегації тромбоцитів, VCAM-1, ТНФ-, ІЛ-6. Визначено два гемодинамічних типи ішемічних синдромів за даними добового моніторування ЕКГ: епізоди пов'язані і не пов'язані з гемодинамічними передумовами. Характер розвитку епізодів ішемії міокарда, свідчить про те, що ішемія, пов’язана з гемодинамічними передумовами, спостерігається у хворих, які мають виражені системні прояви активності атеросклеротичного процесу, ішемія не пов’язана із гемодинамічними передумовами, виникає переважно внаслідок дестабілізації гемоваскулярного гомеостазу. Запропоновано диференційований підхід до призначення препаратів, які сприяють стабілізації гемоваскулярного гомеостазу і зменшенню кількості і тривалості епізодів ішемії за даними добового моніторування ЕКГ. Визначено, що препарати, які впливають на гемоваскулярний гомеостаз доцільно приймати тривалий час (протягом року). Основні результати дисертації впроваджено в закладах практичної охорони здоров’я.

В роботі представлено теоретичне обґрунтування і нове практичне рішення наукової проблеми, що полягає в характеристиці вікових особливостей системи гемоваскулярного гомеостазу, визначенні ролі дестабілізації гемоваскулярного гомеостазу в розвитку ішемії міокарда у пацієнтів старшого віку з ІХС і розробці диференційованого підходу до призначення препаратів, які впливають на гемоваскулярний гомеостаз.

1. В результаті проведеного дослідження встановлено, що при старінні відбуваються зміни гемоваскулярного гомеостазу, які характеризуються підвищенням рівня спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів, збільшенням в'язкості крові за рахунок плазмового і клітинного компонентів, порушенням судинорухової, антитромбоцитарної, антикоагулянтної і фібринолітичної активності ендотелію.

2. Дестабілізація гемоваскулярного гомеостазу при старінні пов’язана з активацією вільнорадикального окиснення і локальних запальних реакцій, додатковим фактором порушення стабільності гемоваскулярних показників в цій групі є активація аутоімунних реакцій.

3. Важливу роль в порушенні стабільності функціонального стану формених елементів крові і ендотелію при старінні відіграє зміна ліпідного і жирнокислотного
   складу клітинних мембран (показане на прикладі мембран еритроцитів), а саме підвищення вмісту холестерину в мембранах і порушення співвідношення жирних кислот на користь насичених жирних кислот при зниженні рівня ненасичених та поліненасичених.

4. У хворих на ІХС старшого віку зміни гемоваскулярного гомеостазу однонаправлені з віковими, однак порушення функціонального стану формених елементів крові і ендотелію значно більш виражені, ніж при фізіологічному старінні.

5. Встановлено взаємозв’язок збільшення рівня холестерину та зниження рівня поліненасичених жирних кислот в мембранах клітин із змінами функціонального стану формених елементів крові та ендотелію: підвищенням агрегації еритроцитів, спонтанної агрегації тромбоцитів, зниженням судиннорушівної функції ендотелію у хворих на ІХС старше 60 років.

6. Важливу роль в дестабілізації гемоваскулярного гомеостазу у пацієнтів старшого віку з ІХС відіграє активація вільнорадикального окиснення і запальних реакцій, про що свідчить підвищення рівня МДА, прозапальних цитокінів, факторів росту, адгезивних молекул, фібриногену і СРБ в плазмі крові хворих. Збільшення титру ЛПНЩ-IgG і кардіоліпінових IgG у цій групі відображає активність аутоімунних реакцій і може бути розцінено як додатковий показник активності атеросклеротичного процесу.

7. Встановлено кореляційний зв'язок (p < 0,05) тривалості ішемії міокарда за даними добового моніторування ЕКГ з показниками гемоваскулярного гомеостазу – із об'ємною швидкістю кровотоку шкіри (r = -0,35), динамікою цього показника при проведенні манжетової проби (r = -0,77), індексом деформованості еритроцитів (r = -0,45), рівнем спонтанної (r = 0,50) та колагеніндукованої агрегації тромбоцитів (r = 0,79), VCAM-1 (r = 0,70), ТНФ- (r = 0,64), ІЛ-6 (r = 0,69).

8. Результати аналізу епізодів ішемії за даними добового моніторування ЕКГ свідчать про наявність двох гемодинамічних типів ішемічних синдромів: пов'язаного і не пов'язаного з гемодинамічними передумовами. Епізоди ішемії міокарда, пов'язані з гемодинамічними передумовами, спостерігаються у хворих, які мають виражені системні прояви активності атеросклеротичного процесу (підвищений рівень СРБ, фібриногену ЛПНЩ-IgG), та менше залежать від стану показників гемоваскулярного гомеостазу та локальних внутрішньосудинних реакцій. На відміну від цього, в розвитку епізодів ішемії, не пов’язаних гемодинамічними передумовами, значну роль відіграє дестабілізація гемоваскулярного гомеостазу: погіршення судиннорушівної функції ендотелію, підвищення агрегаційної активності тромбоцитів та зниження деформованості еритроцитів, вираженість локальних запальних реакції, а саме підвищений рівень
   Р-селектину та ІЛ-6. На основні отриманих даних сформовані "гемоваскулярні портрети" наведених типів ішемії.

9. У хворих на ІХС, що мають не пов’язані з гемодинамічними передумовами епізоди ішемії тривалістю більше 10 хв спостерігаються виражені зміни гемоваскулярного гомеостазу, які супроводжуються значною активацією запалення і вільнорадикального окиснення, що може свідчити про несприятливий характер перебігу захворювання у цій групі.

10. Запропоновано диференційований підхід до призначення препаратів, які сприяють стабілізації стану гемоваскулярного гомеостазу і зменшенню кількості і тривалості епізодів ішемії за даними добового моніторування ЕКГ. Згідно з цим підходом хворим, у яких під час проведення добового моніторування ЕКГ превалювали епізоди ішемії, переважно пов'язані з гемодинамічними передумовами, для корекції гемоваскулярного гомеостазу доцільно призначати ацетилсаліцилову кислоту, тіклопідин, інгібітори АПФ (еналаприл) і статини (ловастатин). У хворих з превалюванням епізодів ішемії, не пов'язаних з гемодинамічними передумовами, доцільніше використовувати клопідогрель, дипіридамол і препарати -3 ПНЖК. Призначати вказані препарати можна окремо або в комбінації один з одним залежно від індивідуального стану хворого.

11. Стабілізація гемоваскулярного гомеостазу при тривалій (протягом 1 року) терапії препаратами, що впливають на стан гемоваскулярного гомеостазу призводить до зменшення кількості епізодів ішемії, пов’язаних та не пов’язаних з гемодинамічними передумовами за даними добового моніторування ЕКГ, сприяє покращанню самопочуття пацієнтів, переносності фізичного навантаження, зменшенню частоти, інтенсивності та тривалості больових проявів ІХС, зменшенню кількості таблеток нітрогліцерина, що приймається за потребою, та частоти звернення за медичною допомогою у хворих на ІХС старше 60 років.

Практичні рекомендації

1. З метою вибору адекватної терапії для пацієнтів старшого віку з ІХС серед діагностичних заходів має бути вивчення стану системи гемоваскулярного гомеостазу, і особливо показників, що складають "гемоваскулярні портрети" окремих типів ішемічних синдромів: рівня спонтанної та колагеніндукованої агрегації тромбоцитів, стану судинорухової функції ендотелію, деформованості еритроцитів, рівня ІЛ-6, СРБ, ЛНП-IgG та Р-селектину.

2. Для оптимізації терапії хворих на ІХС старше 60 років у схему їх лікування необхідно включати препарати, які впливають на систему гемоваскулярного гомеостазу. При призначенні препаратів слід враховувати особливості впливу препаратів на "гемоваскулярні портрети" ішемічних синдромів: у пацієнтів з підвищеною агрегаційною активністю тромбоцитів, що не сполучається з проявами вираженої ендотеліальної дисфункції і гемореологічними порушеннями, перевагу слід віддавати ацетилсаліциловій кислоті та тиклопідину. Клопідогрель доцільно призначати пацієнтам, у яких окрім підвищеного рівня агрегації тромбоцитів наявні ознаки помірного внутрішньосудинного запалення. Інгібітори АПФ (еналаприл) показані хворим з вираженими проявами дисфункції ендотелію. Дипіридамол, який є одночасно ендотеліопротектором і антиагрегантом, а також справляє помірний вплив на показники внутрішньосудинного запалення, є більш оптимальним для хворих з широким спектром гемоваскулярних порушень за умови помірної вираженості цих змін. У разі недостатньої ефективності монотерапії зазначеними препаратами, можливе їх комбіноване застосування виходячи з особливостей гемоваскулярного статусу конкретного хворого.

3. Статини та -3 ПНЖК вважаються препаратами другого ряду, які виявляють системний вплив на гемоваскулярний гомеостаз і можуть призначатися як окремо, так і бути доповненням до терапії іншими наведеними препаратами.

4. Визначаючи доцільність призначення препарату для корекції гемоваскулярного гомеостазу необхідно враховувати переважний гемодинамічний тип, кількість і тривалість епізодів ішемії за даними добового моніторування ЕКГ. У хворих, у яких, за даними добового моніторування ЕКГ, виявлено ішемію, переважно пов'язану з гемодинамічними передумовами, з тривалістю окремих епізодів ішемії не більше 10 хв, для стабілізації гемоваскулярного гомеостазу доцільно використовувати ацетилсаліцилову кислоту, тіклопідин, еналаприл в якості монотерапії або, у разі при недостатньої ефективності, комбінувати їх зі статинами (ловастатин). Хворим, у яких, за даними добового моніторування ЕКГ, виявлено ішемію, не пов'язану з гемодинамічними передумовами, доцільно призначати дипіридамол або клопідогрель, а в якості препарату другого ряду –
   -3 ПНЖК.

5. Епізоди ішемії міокарда, не пов'язані з гемодинамічними передумовами, тривалістю більше 10 хв слід розцінювати як несприятливу прогностичну ознаку і проводити лікування таких хворих в умовах стаціонару з обов'язковим включенням в схему терапії препаратів, які впливають на гемоваскулярний гомеостаз. Як можливу комбінацію можна рекомендувати поєднання антиагреганта з ендотеліопротектором та одним з препаратів другого ряду. У рефрактерних випадках статини і -3 ПНЖК можна призначати одночасно.

Публікації автора:

1. Лишневская В.Ю. Влияние -3 полиненасыщенных жирных кислот на состояние гемоваскулярного гемостаза у больных ИБС старших возрастов // Врачебная практика. – 2002. – № 6. – С. 89–93.

2. Лишневская В.Ю. Эндотелиальная дисфункция и возраст // Врачебная практика. – 2003. – № 4. – С. 5–11.

3. Лишневская В.Ю. Состояние антитромбогенной активности сосудистой стенки у пациентов пожилого возраста с ишемической болезнью сердца // Укр. терапевтич. журн. – 2002. – Т. 4, № 4. – С. 23–26.

4. Лишневская В.Ю. Роль дестабилизации гемоваскулярного гомеостаза в развитии ишемии миокарда у больных ИБС старших возрастных групп // Укр. терапевтич. журн. – 2004. – № 1. – С. 98–103.

5. Лішневська В.Ю. Мікроциркуляторна ішемія у хворих на ІХС старших вікових груп // Архів клінічної медицини. – 2003. – № 1(2). – С. 57–61.

6. Лішневська В.Ю. Реологічні властивості крові в осіб літнього віку, хворих на ішемічну хворобу серця // Буковинський медичний вісник. – 2002. – № 4. – С. 93–96.

7. Лішневська В.Ю. Механізми розвитку мікросудинної ішемії у хворих на ішемічну хворобу серця старших вікових груп // Буковинський медичний вісник. – 2003. – № 3. –
   С. 46–51.

8. Лишневская В.Ю. Ингибиторы ангиотензинпрепаращающего фермента в терапии пожилых больных ишемической болезнью сердца // Проблемы старения и долголетия. – 2004. – Т. 13., № 2.– С. 170–177.

9. Лишневская В.Ю. Внутрисосудистое воспаление и ишемия миокарда у больных ИБС пожилого возраста // Проблемы старения и долголетия. – 2003. – Т. 12., № 4. – С. 379–387.

10. Лішневська В.Ю. Роль внутрішньосудинного запалення в розвитку ендотеліальної дисфункції у хворих на ішемічну хворобу серця старших вікових груп // Одеський медичний журнал. – 2003. – № 5 (79). – C. 76–80.

11. Лишневскя В.Ю. Роль гемореологических нарушений в развитии ишемического синдрома у больных ИБС старших возрастов // Український медичний альманах. – 2003. – Т. 6, № 3. – С. 89–93.

12. Лішневська В.Ю. Мікросудинна ішемія в осіб похилого віку, хворих на ішемічну хворобу серця // Збірка наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2003. – С. 448–456.

13. Лишневская В.Ю., Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Дужак Г.В. Роль функционального состояния эндотелия и тромбоцитов в патогенезе ишемии миокарда у пациентов пожилого возраста с ишемической болезнью сердца // Укр. кардіол. журн. – 2001. – № 2. – С. 37–40. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, функцію ендотелію, узагальнила результати та зробила висновки).

14. Лишневская В.Ю., Коркушко О.В., Дужак Г.В., Чижова В.П. Алиментарная гиперлипидемия – нагрузочный тест для выявления нестабильности внутрисосудистого гомеостаза у пациентов с ишемической болезнью сердца пожилого возраста // Укр. кардіол. журн. – 2002. – № 1. – С. 12–16. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, реологічні властивості крові та функцію ендотелію, узагальнила результати та зробила висновки).

15. Лишневская В.Ю., Дужак Г.В., Чижова В.П. Влияние клопидогреля (Плавикса) на капиллярный кровоток у пожилых больных ишемической болезнью сердца // Проблемы старения и долголетия. – 2003. – Т. 12., № 3. – С. 281–287. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, реологічні властивості крові та функцію ендотелію, узагальнила результати та зробила висновки).

16. Лішневська В.Ю., Брюзгіна Т.С., Коркушко О.В. Вікові зміни жирнокислотного складу мембран еритроцитів // Фізіологічний журнал. – 2003. – Т. 49., № 6. – С. 47–52. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, узагальнила результати та зробила висновки).

17. Коркушко О.В., Лішневська В.Ю., Брюзгіна Т.С. Жирнокислотний склад мембран еритроцитів у хворих на ішемічну хворобу серця похилого віку // Медичні перспективи. – 2003. – № 3. (ч.1). – С. 43–46. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї статті, статистичну обробку даних, узагальнення результатів, та висновки).

18. Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Лишневская В.Ю., Дужак Г.В. Влияние тиклопидина (Тиклида) на микроциркуляцию и гемореологию у пациентов пожилого возраста с ишемической болезнью сердца // Укр. медич. часопис. – 1999. – № 6 (14). – С. 68–71. (Виконувала частину дослідження по визначенню агрегаційної активності тромбоцитів, реологічних властивостей крові та функції ендотелію, узагальнила результати та зробила висновки).

19. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Дужак Г.В., Чижова В.П. Курантил в лечении пациентов в возрасте старше 60 лет с ишемической болезнью сердца. // Укр. медич. часопис. – 2002. – № 1(27). – С. 130–138. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, реологічні властивості крові та функцію ендотелію).

20. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. Аклотин в лечении пациентов пожилого возраста со стабильным течением ишемической болезни сердца // Укр. медич. часопис. – 2002. – № 3(29). – С. 98–100. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, реологічні властивості крові та функцію ендотелію).

21. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Дужак Г.В., Чижова В.П., Рухляда Т.В. Ловастатин КМП в лечении пациентов старших возрастных групп с ишемической болезнью сердца // Укр. медич. часопис. – 2003. – № 1(33). – С. 90–96. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, реологічні властивості крові та функцію ендотелію, узагальнила результати та зробила висновки).

22. Гавриш А.С., Сергиенко О.В., Лисовец М.А., Лишневская В.Ю. Структурно-метаболические изменения эндотелия сосудов и тромбоцитов при комлексном воздействии хронической гиперхолестеринемии и стресса // Укр. кардіол. журнал. – 1999. – № 5. – С. 56–61. (Визначила агрегаційну активнсіть тромбоцитів, зробила математичну обробку даних,сформулювала висновки).

23. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Дужак Г.В., Чижова В.П. Омега–3–полиненасыщенные жирные кислоты в терапии больных ишемической болезнью сердца пожилого возраста // Укр. кардіол. журн. – 2002. – № 6. – С. 34–40. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, реологічні властивості крові та функцію ендотелію, узагальнила результати та зробила висновки).

24. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. Особенности применения клопидогреля у пожилых больных с ишемической болезнью сердца // Укр. кардіол. журн. – 2003. – № 5. – С. 23–27. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, та функцію ендотелію, добове моніторування ЕКГ, узагальнила результати та зробила висновки).

25. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. Микрососудистая ишемия – современный взгляд на проблему // Укр. кардіол. журн. – 2004. – № 1. – С. 64–71. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, реологічні властивості крові та функцію ендотелію, добове моніторування ЕКГ, узагальнила результати та зробила висновки).

26. Саркисов К.Г., Коркушко О.В., Дужак Г.В., Лишневская В.Ю. Коррекция функционального состояния тромбоцитов ацетилсалициловой кислотой у больных ИБС пожилого возраста // Проблемы старения и долголетия. – 2000. – Т. 9, № 1. – С. 58–61. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, узагальнила результати та зробила висновки).

27. Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Лишневская В.Ю. Роль возрастных изменений сердечно–сосудистой системы в развитии гипоксии // Проблемы старения и долголетия. – 2002. – Т. 11, № 1. – С. 87–106. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, реологічні властивості крові та функцію ендотелію, узагальнила результати).

28. Коркушко О.В., Лішневська В.Ю., Чижова В.П., Рухляда Т.В., Дужак Г.В. Особливості розвитку гіпоксії у людей літнього віку //Фізіологічний журнал. – 2003. – Т. 49, № 3. –
    С. 50–57. (Визначила агрегаційну активність тромбоцитів, реологічні властивості крові та функцію ендотелію).

29. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Асинова М.А. Возрастные изменения уровня эндотелиальных вазодилятаторов и вазоконстрикторов в плазме крови практически здоровых людей // Журнал АМН Украины. – 2003. – № 1. – С. 164–169. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, узагальнила результати та зробила висновки).

30. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чернышов В.П., Донской Б.В. Роль внутрисосудистого воспаления в нарушении гемоваскулярного гомеостаза у больных ИБС пожилого возраста // Журнал АМН Украины. – 2003. – № 4. – С. 791–801. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, узагальнила результати та зробила висновки).

31. Гавриш А.С., Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Сергиенко О.В., Саркисов К.Г. Роль изменений ультраструктуры тромбоцитов в повышении их агрегационной активности у лиц пожилого возраста // Журнал АМН Украины. – 2001. – № 3. – С. 584–592. (Зробила теоретичне обґрунтування ідеї, визначила агрегаційну активність тромбоцитів, узагальнила результати та зробила висновки).

32. Деклараційний патент України 46415А, МКІ А61В5/00, А61В10/00. Спосіб визначення функціонального стану ендотелію мікросудин в осіб похилого віку: Пат. 46415А Україна, МКІ А61В5/00, А61В10/00. Коркушко О.В., Лішневська В.Ю., Дужак Г.В. (Україна); Бюл. Промисл. Власн. – № 5; Заяв. № 2001074888, 11.07.2001; Друк. 15.05.2002.

33. Деклараційний патент України 68760А, МКІ А А61К31/00 Спосіб лікування ішемічної хвороби серця в осіб похилого віку. Пат. 68760А Україна, МКІ А61К31/00. Лішневська В.Ю. (Україна); Бюл. Промисл. Власн. – № 8; Заяв. № 2003109484, 21.10.2003; Друк. 16.08.2004

34. Лишневская В.Ю. Роль свободнорадикального окисления в нарушении гемоваскулярного гомеостаза при старении // Успехи геронтологии. – 2004. – № 13. – С. 52–57.

35. Лишневская В. Ю. Антиагреганты в терапии пациентов с ишемической болезнью сердца // Кровообіг та гемостаз. – 2003. – № 1. – С. 98–102.

36. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. Современные представления о синдроме миокардиальной ишемии // Кровообіг та гемостаз. – 2003. – № 1. – С. 8–17. (Пошук літератури, узагальнення даних).

37. Коркушко О.В., Лишневская В. Ю. Эндотелиальная дисфункция. Клинические аспекты проблемы // Кровообіг та гемостаз. – 2003. – № 2. – С. 4–15.

38. Коркушко О.В., Лишневская В. Ю. Антиагреганты в гериатрической практике // Доктор (журнал для практикующих врачей). – 2002. – № 5. – С. 18–22. (Узагальнення даних).

39. Лишневская В.Ю., Коркушко О.В. Эндотелиально–тромбоцитарное взаимодействие у больных ИБС старших возрастов //Тромбы, кровоточивость и болезни сосудов. – Москва, – 2002. – № 1. – С. 85–86. (Визначення функціонального стану ендотелію та тромбоцитів).

40. Лишневская В.Ю., Коркушко О.В. Влияние омега–3 ПНЖК на гемоваскулярный гомеостаз у больных ИБС пожилого возраста // Материалы 1 Всероссийской конференции "Клиническая гемостазология и гемореология в сердечно–сосудистой хирургии" – Москва, – 2003. – С. 116–117. (Визначення функціонального стану ендотелію, тромбоцитів, реологічних властивостей крові).

41. Лишневская В.Ю., Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Левина И.Г., Дужак Г.В. Мембранный механизм изменений функционального состояния эритроцитов и тромбоцитов у больных ИБС пожилого возраста // Материалы международной конференции по гемореологии. – Ярославль, 2001. – С. 16. (Визначення функціонального стану тромбоцитів, узагальнення даних, висновки).

42. Лишневская В.Ю. Роль внутрисосудистого воспаления в нарушении микроциркуляции у больных ИБС старших возрастов // Материалы международной конференции "Гемореология и микроциркуляция". – Ярославль, 2003. – С. 123.

43. Лишневская В.Ю. Роль микроциркуляции в патогенезе ишемии миокарда у больных ИБС пожилого возраста // Матер. I Української конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті акад. В.В. Фролькіса: – К., 2000. – С. 71–74.

44. Лишневская В.Ю. Коркушко О.В. Уровень эндотелина в плазме крови и функциональное состояние тромбоцитов у лиц пожилого возраста с сердечно-сосудистой патологией //Материалы IV Международного симпозиума "Биологические механизмы старения". – Харьков, 2000. – С. 76. (Визначення функціонального стану тромбоцитів).

45. Лишневская В. Ю. Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Дужак Г.В. Роль эндотелиальной дисфункции и функционального состояния тромбоцитов в патогенезе коронарной недостаточности у больных ИБС пожилого возраста // Матеріали III Національного Конгресу геронтологій і геріатрів України. – К., 2000. – С. 67. (Визначення функціонального стану тромбоцитів, узагальнення результатів).

46. Лишневская В.Ю., Федько Г.П., Бодрецкая Л.А. Возрастные изменения сосудистой стенки как фактор, предрасполагающий к развитию сосудистой патологии у пожилых людей // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, № 2. – С. 148–149. (Дизайн дослідження, узагальнення даних, висновки).

47. Лишневская В.Ю., Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Чеботарева Ю.Н. Роль изменений гемоваскулярного гомеостаза в патогенезе безболевой ишемии у больных ИБС старше 60 лет // Материалы Республиканской научно–практической конференции "Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении". – Харьков, 2001, – С. 75–77. (Визначення функціонального стану показників гемоваскулярного гомеостазу).

48. Лишневская В.Ю., Дужак Г.В., Чижова В.П. Один из механизмов антиишемического эффекта статинов // Матеріали Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів. Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС: профілактика ускладнень. – К: Четверта хвиля, 2003. – С. 110. (Визначненя функціонального стану тромбоцитів, узагальнення даних).

49. Лишневская В.Ю., Кахановская Л.Н., Калмыков М.П. Возможности медикаментозной коррекции состояния гемоваскулярного гомеостаза у больных ИБС старше 60 лет //
    1 Украинская конференция "Тромбозы в клинической практике: профилактика, диагностика, лечение". – Кровообіг та гемостаз (додаток). – 2004. – С. 107–110. (Дизайн дослідження, визначення функціонального стану показників гемоваскулярного гомеостазу, узагальнення даних).

50. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. Значение изменения отдельных показателей внутрисосудистого гомеостаза в развитии циркуляторной гипоксии при старении // Успехи геронтологии. – 2002. – № 9. – С. 73–78. (Визначення функціонального стану тромбоцитів, узагальнення даних).

51. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. Функциональное состояние эндотелия и тромбоцитов при старении // Материалы 1 Всероссийской конференции "Клиническая гемостазиология и гемореология в сердечно–сосудистой хирургии" – Москва, 2003. –
    С. 32. (Визначення функціонального стану ендотелію і тромбоцитів).

52. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. Функциональное состояние эндотелия при старении // Материалы международной конференции "Гемореология и микроциркуляция". – Ярославль, 2003. – С. 35. (Визначення функціонального стану ендотелію).

53. Коркушко О.В., Чеботарев Д.Ф., Саркисов К.Г., Дужак Г.В., Лишневская В.Ю. Возрастные изменения микроциркуляции и гемореологии у человека // Материалы научной конференции "Микроциркуляция и ее возрастные изменения" – К., 1999. – С. 59–61. (Узагальнення даних).

54. Коркушко О. В., Лишневская В. Ю., Саркисов К. Г., Дужак Г. В. Функциональное состояние эндотелия сосудов у практически здоровых людей пожилого возраста // Материалы IV Международного симпозиума "Биологические механизмы старения". – Харьков, 2000. – С. 83. (Узагальнення даних).

55. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Саркисов К.Г. Роль состояния микроциркуляции в патогенезе ишемии миокарда у больных ИБС пожилого возраста // Матеріали III Національного Конгресу геронтологій і геріатрів України. – К., 2000. – С. 64. (Визначення функціонального стану тромбоцитів, узагальнення даних).

56. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чижова В.П., Дужак Г.В. "Гемоваскулярные портреты" различных типов ишемических синдромов у больных ИБС старше 60 лет //
    1 Украинская конференция "Тромбозы в клинической практике: профилактика, диагностика, лечение". – Кровообіг та гемостаз (додаток). – 2004. – С. 89–96. (Математична обробка, аналіз даних, висновки).

57. Lishnevskaya V., Korkusko O., Sarkisov K., Fedko G. The changes in morphofunctional state of platelets and lipid composition of their membranes in healthy elderly people // Тез. докл. 2-го Европ. Конгресса по биогеронтологии. – Успехи геронтологии. – 2000. – № 5. – С. 102–103. (Визначення функціонального стану тромбоцитів).

58. Lishnevskaya V. Role of the intravascular inflammation in deterioration of functional state of endothelium in elderly patients with IHD // 12^th European conference of clinical hemoreology. – Sofia, 2003. – P. 80. (Аналіз та узагальнення даних).

59. Lishnevskaya V., Korkushko O. Endothelium dysfunction in the elderly as a risk factor for vascular pathology // Abstract of 3^rd European Congress of Biogerontology, Italy. – Biogerontology. – 2002. – V. 3, Supp. 1. – P. 71. (Визначення функціонального стану ендотелію).

60. Lishnevskaya V.Yu., Korkushko O.V., Sarkisov K.G. Increase in the platelets aggregation activity and the role of membrane mechanism in this process – the risk factors of thrombosis development in elderly people // IV^th European congress of gerontology. – Gerontology and geriatrie. – Berlin, 1999. – P. II/257. (Визначення функціонального стану тромбоцитів).

61. Lishnevskaya V.Yu., Korkushko O.V. Individual approach to the selection of drug improving the coronary microcirculation in elderly people with ischemic heart disease // 4^th International congress on coronary artery disease – from prevention to intervention – J. coronary heart disease. – 2001. – № 1. – P. 13. (Відбір групи дослідження, визначення функціонального стану тромбоцитів).

62. Korkushko O., Stupina A., Sarkisov K., Lishnevskaya V. Morpho–functional state of vessels endothelium in healthy elderly //Abstract of 3^rd European Congress of Biogerontology, Italy. – Biogerontology. – 2002. – V.3, Supp. 1. – P. 64–65. (Узагальнення даних, висновки).

63. Korkushko O.V., Lishnevskaya V.Yu. Administration of omega 3–polyunsaturated fatty acids in the therapy of elderly patients with ischemic heart disease ( IHD) // Abstract of V^th European Congress of Gerontology. – Barselona, 2003. – P. 109–110. (Відбір групи дослідження, визначення функціонального стану тромбоцитів).

64. Korkushko O. V., Sarkisov K. G., Lishnevskaya V. Yu., Gorbach T. I. Age related changes in lipid composition of platelets membranes as a risk factor of development and progression of atherosclerosis in elderly people // Abstracts of XII^th International symposium on atherosclerosis.– Stockholm, 2000. – P. 71. (Аналіз, обробка, узагальнення даних).

65. Korkushko O., Lishnevskay V., Dugak G. Action of free radicals oxidation in the development of endothelial dysfunction in elderly people // Abstract of 17^th World Congress of the International Association of Gerontology. – Vancouver, 2001. – P. 455. (Аналіз та узагальнення даних).

66. Sarkisov K.G., Korkushko O.V., Duzhak G.V., Lishnevskaya V.Yu. Age-related peculiarities of antiaggregational effect of the acetylsalycilic acid // IV^th European congress of gerontology. – Gerontology and geriatrie. – Berlin, 1999. – P. II/161. (Узагальнення даних).