1. Вперше в Україні вивчено захворювання птиці на клостридіоз, що викликається збудником Clostridium perfringens. Захворювання реєструється в окремих господарствах Центрально-північного регіону України й характеризується діареєю, дисбактеріозом кишечника, порушенням обміну білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, пригніченням імунної системи та є токсикоінфекцією, що веде до декомпенсації життєзабезпечуючих функцій і загибелі птиці, призводячи до значних економічних збитків. 2. Клостридіоз птиці, спричинений Clostridium perfringens, передусім викликав захворюваність курей від 2% до 10% та курчат – 15%-41%. Летальність становила 1-36%. Перебіг хвороби був гострий, підгострий, хронічний і субклінічний. Клінічно захворювання проявлялося пригніченням, діареєю, виснаженням і загибеллю курчат. На поголів’ї гусей та качок спостерігали субклінічний перебіг хвороби з летальністю 2-3%. 3. Збудника хвороби (Clostridium perfringens) виділено в господарствах України з патматеріалу від трупів курей (11,9%), курчат (70%), гусей (2,4%) і гусенят (2,4%), качок (1,4%) та комбікормів (11,9%). 4. Ізольовані штами Clostridium perfringens відповідали основним морфологічним, тінкторіальним, біохімічним властивостям, характерним для цих бактерій. LD50 Clostridium perfringens типу А ПШ/К-01 для курчат 10-денного віку становив 1380 м.т./см3. Для морських свинок патогенними були 86% виділених штамів. Серед вивчених штамів (що становили 20,59% від загальної кількості ізолятів) C. perfringens 57,14% віднесені до типу А, 26,19% – до типу С, 2,38% – до типу В, у 14,29% штамів тип не визначено. 5. Встановлена чутливість ізолятів Clostridium perfringens до бензил-пеніциліну (у 73,8% штамів), мезлоциліну (72,6%), амоксициліну (78,6%), ампіциліну (83,3%), оксациліну (78,6%), метициліну (69,0%), бактриму (83,3%), тетрацикліну (83,3%), енрофлоксацину (90,5%), цефазоліну (90,8%), цефотаксиму (92,9%). 6. Експериментальний клостридіоз вдалося відтворити внутрішньо-очеревинним (70%), пероральним інфікуванням (40%) та аплікацією збудника на кон’юнктиву й склеру ока (80%). 7. Паразитоценоз клостридій викликав зростання загальної кількості аеробів ((3,35±0,16)х 1011– 6,05±0,22)х 1011 бактерій в 1,0 г хімусу)), анаеробів ((5,58±0,38)х 106– 3,27±0,34)х 1010 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)), колібактерій ((1,93±0,59)х 1010– 3,32±0,34)х 1011 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)), грибкової флори ((3,52±0,48)х 108 – 3,41±1,09)х 1010 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)) при обмеженні вегетації ентерококів ((6,90±0,75)х 106– 4,69±0,55)х 108 бактерій в 1,0 г хімусу)) та молочно-кислої флори кишечника ((4,07±0,41)х 106– 4,39±0,45)х 109 бактерій в 1,0 г хімусу)). 8. Експериментальне інфікування курчат клостридіями призвело до збільшення відносної маси наднирників (в 3,6 - 4,04 рази) при зменшенні тимусу (в 3,6 - 4,8 рази), селезінки (в 1,57 - 2,07 рази), фабрицієвої бурси (в 5,45 - 5,9 рази). 9. В органах імунокомпетентної системи, а також у наднирниках при експериментальному клостридіозі в перші дні інфекційного процесу спостерігалися деструктивно-альтеративні та гострі запальні явища, які з часом змінювалися на адаптаційно-пристосувальні чи декомпенсаторні процеси. В паренхіматозних органах (печінка, нирки) спостерігалися крововиливи, дистрофічні явища та вогнищеві некрози. В слизовій оболонці кишечнику клостридії викликали катарально-десквамативні та деструктивні процеси. 10. Експериментальне інфікування курчат Clostridium perfringens викликало в перші дні захворювання зростання загального вмісту альбумінів у сироватці крові: на 3-й день інфікування – в 1,46 рази, а з 7-го дня і далі спостерігалося їх зменшення в 1,30-1,44 рази; підвищення загального вмісту білка в 1,32 рази відбувалося на 3-й день інфікування, активності лужної фосфатази – на 7-й день (в 1,27 рази), АСТ (в 1,24-1,58 рази) при зниженні показників АЛТ (в 1,03-1,67 рази), ГГТП (в 1,29-2,4 рази) та сечовини (в 1,09-1,97 рази). Крім того, відмічалося підвищення вмісту глюкози (в 1,14-1,58 рази), холестерину ( в 1,06-1,85 рази) і тригліцеридів (в 1,66-11,48 рази) при зниженні вмісту білірубіну (в 1,22-1,95 рази), а фосфору (в 0,12-1,83 рази) і кальцію (в 1,27-1,57 рази) при порушенні співвідношення між цими мікроелементами. 11. Встановлене поступове збільшення питомої маси фракцій альфа-1 (в 1,11-2 рази) та альфа-2 (в 1,14-1,37 рази) у загальному вмісті альбумінів при зниженні питомої ваги бета- (у 1,05-1,42 рази) і ґамаглобулінів (у 1,02-1,76 рази) в перші дні експериментального клостридіозу в курчат, що свідчить про запальні процеси в кишковому тракті, токсикодистрофічні, а згодом і запальні, процеси в печінці та нирках. 12. Застосування 10% енрофлоксацину з урахуванням чутливості Clostridium perfringens дозволило одержати профілактично-лікувальний ефект зі збереженістю 97,6% - 98,1% і приростом курчат 260,9±2,22 – 264,1±0,98 г, що перевищує контрольні показники зі збереження на 14-15%, а за приростом живої маси – на 11-12%. Використання пробіотика БПС-44 в дозі 0,1 г на 50 голів курсом п’ять діб дозволило отримати прирости живої ваги на рівні 257,1±1,03 – 253,0±0,62 г (тоді як у контрольній групі приріст склав 243,6±1,27 г); збереженість становила 96,4 - 95,7% (контрольний показник – 83,3%). |