Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Ветеринарна мікробіологія та вірусологія


Сорокова Вікторія Василівна. Роль бактерій Сlostridium perfringens в патології сільськогосподарської птиці : Дис... канд. наук: 16.00.03 - 2007.



Анотація до роботи:

Сорокова В.В. Роль бактерій Clostridium perfringens в патології сільськогосподарської птиці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. ННЦ „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” УААН, Харків, 2007.

Дисертація присвячена вивченню патогенезу й перебігу клостридіозу у птиці в експерименті та умовах птахогосподарств. У ізольованих епізоотичних штамів збудника клостридіозу Clostridium perfringens вивчені біологічні властивості, в тому числі вірулентність; визначена чутливість до антибіотиків. Встановлена залежність прояву хвороби від шляху проникнення збудника в організм курчат. Вивчено в динаміці кількісні та якісні зміни мікрофлори кишечника у курчат, хворих на клостридіоз.

З’ясовано в динаміці вплив штучного інфікування курчат Clostridium perfringens на морфометричні показники основних органів імунокомпетентної системи та наднирників.

Вивчено патанатомічні й патоморфологічні зміни, що відбуваються внаслідок інфікування курчат збудником клостридіозу.

Встановлена кількісна динаміка біохімічних показників сироватки крові штучно інфікованих Clostridium perfringens курчат.

Проведено виробничі випробування схем профілактики клостридіозу курчат із використанням антибіотиків та пробіотиків.

У співавторстві розроблені методичні рекомендації щодо діагностики та профілактики клостридіозу птиці.

1. Вперше в Україні вивчено захворювання птиці на клостридіоз, що викликається збудником Clostridium perfringens. Захворювання реєструється в окремих господарствах Центрально-північного регіону України й характеризується діареєю, дисбактеріозом кишечника, порушенням обміну білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, пригніченням імунної системи та є токсикоінфекцією, що веде до декомпенсації життєзабезпечуючих функцій і загибелі птиці, призводячи до значних економічних збитків.

2. Клостридіоз птиці, спричинений Clostridium perfringens, передусім викликав захворюваність курей від 2% до 10% та курчат – 15%-41%. Летальність становила 1-36%. Перебіг хвороби був гострий, підгострий, хронічний і субклінічний. Клінічно захворювання проявлялося пригніченням, діареєю, виснаженням і загибеллю курчат. На поголів’ї гусей та качок спостерігали субклінічний перебіг хвороби з летальністю 2-3%.

3. Збудника хвороби (Clostridium perfringens) виділено в господарствах України з патматеріалу від трупів курей (11,9%), курчат (70%), гусей (2,4%) і гусенят (2,4%), качок (1,4%) та комбікормів (11,9%).

4. Ізольовані штами Clostridium perfringens відповідали основним морфологічним, тінкторіальним, біохімічним властивостям, характерним для цих бактерій. LD50 Clostridium perfringens типу А ПШ/К-01 для курчат 10-денного віку становив 1380 м.т./см3. Для морських свинок патогенними були 86% виділених штамів. Серед вивчених штамів (що становили 20,59% від загальної кількості ізолятів) C. perfringens 57,14% віднесені до типу А, 26,19% – до типу С, 2,38% – до типу В, у 14,29% штамів тип не визначено.

5. Встановлена чутливість ізолятів Clostridium perfringens до бензил-пеніциліну (у 73,8% штамів), мезлоциліну (72,6%), амоксициліну (78,6%), ампіциліну (83,3%), оксациліну (78,6%), метициліну (69,0%), бактриму (83,3%), тетрацикліну (83,3%), енрофлоксацину (90,5%), цефазоліну (90,8%), цефотаксиму (92,9%).

6. Експериментальний клостридіоз вдалося відтворити внутрішньо-очеревинним (70%), пероральним інфікуванням (40%) та аплікацією збудника на кон’юнктиву й склеру ока (80%).

7. Паразитоценоз клостридій викликав зростання загальної кількості аеробів ((3,35±0,16)х 1011– 6,05±0,22)х 1011 бактерій в 1,0 г хімусу)), анаеробів ((5,58±0,38)х 106– 3,27±0,34)х 1010 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)), колібактерій ((1,93±0,59)х 1010– 3,32±0,34)х 1011 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)), грибкової флори ((3,52±0,48)х 108 – 3,41±1,09)х 1010 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)) при обмеженні вегетації ентерококів ((6,90±0,75)х 106– 4,69±0,55)х 108 бактерій в 1,0 г хімусу)) та молочно-кислої флори кишечника ((4,07±0,41)х 106– 4,39±0,45)х 109 бактерій в 1,0 г хімусу)).

8. Експериментальне інфікування курчат клостридіями призвело до збільшення відносної маси наднирників (в 3,6 - 4,04 рази) при зменшенні тимусу (в 3,6 - 4,8 рази), селезінки (в 1,57 - 2,07 рази), фабрицієвої бурси (в 5,45 - 5,9 рази).

9. В органах імунокомпетентної системи, а також у наднирниках при експериментальному клостридіозі в перші дні інфекційного процесу спостерігалися деструктивно-альтеративні та гострі запальні явища, які з часом змінювалися на адаптаційно-пристосувальні чи декомпенсаторні процеси. В паренхіматозних органах (печінка, нирки) спостерігалися крововиливи, дистрофічні явища та вогнищеві некрози. В слизовій оболонці кишечнику клостридії викликали катарально-десквамативні та деструктивні процеси.

10. Експериментальне інфікування курчат Clostridium perfringens викликало в перші дні захворювання зростання загального вмісту альбумінів у сироватці крові: на 3-й день інфікування – в 1,46 рази, а з 7-го дня і далі спостерігалося їх зменшення в 1,30-1,44 рази; підвищення загального вмісту білка в 1,32 рази відбувалося на 3-й день інфікування, активності лужної фосфатази – на 7-й день (в 1,27 рази), АСТ (в 1,24-1,58 рази) при зниженні показників АЛТ (в 1,03-1,67 рази), ГГТП (в 1,29-2,4 рази) та сечовини (в 1,09-1,97 рази). Крім того, відмічалося підвищення вмісту глюкози (в 1,14-1,58 рази), холестерину ( в 1,06-1,85 рази) і тригліцеридів (в 1,66-11,48 рази) при зниженні вмісту білірубіну (в 1,22-1,95 рази), а фосфору (в 0,12-1,83 рази) і кальцію (в 1,27-1,57 рази) при порушенні співвідношення між цими мікроелементами.

11. Встановлене поступове збільшення питомої маси фракцій альфа-1 (в 1,11-2 рази) та альфа-2 (в 1,14-1,37 рази) у загальному вмісті альбумінів при зниженні питомої ваги бета- (у 1,05-1,42 рази) і ґамаглобулінів (у 1,02-1,76 рази) в перші дні експериментального клостридіозу в курчат, що свідчить про запальні процеси в кишковому тракті, токсикодистрофічні, а згодом і запальні, процеси в печінці та нирках.

12. Застосування 10% енрофлоксацину з урахуванням чутливості Clostridium perfringens дозволило одержати профілактично-лікувальний ефект зі збереженістю 97,6% - 98,1% і приростом курчат 260,9±2,22 – 264,1±0,98 г, що перевищує контрольні показники зі збереження на 14-15%, а за приростом живої маси – на 11-12%. Використання пробіотика БПС-44 в дозі 0,1 г на 50 голів курсом п’ять діб дозволило отримати прирости живої ваги на рівні 257,1±1,03 – 253,0±0,62 г (тоді як у контрольній групі приріст склав 243,6±1,27 г); збереженість становила 96,4 - 95,7% (контрольний показник – 83,3%).

Публікації автора:

  1. Методичні вказівки „Клостридіоз птиці”/ П.І. Вербицький, М.В. Косенко, Г.А. Зон, Л.Б. Івановська, С.Й. Павлій, І.К. Авдосьева, І.Л. Мельничук, В.В. Регенчук, О.Б. Бессараб, О.С. Сагло, В.В. Сорокова (Дисертантом у співавторстві були розроблені та оформлені методичні рекомендації).

  2. Зон Г.А., Макєєв О.В., Морозова С.А., Зон М.Г., Сорокова В.В. З’ясування причин виникнення діареї у сільськогосподарської птиці // Птахівництво: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Борки, 2001. – Вип. 51.– С. 523-527. (Дисертант брала участь в експериментальній частині роботи).

  3. Zon G.A., Makeev O.V., Zon M.G., Sorokova V.V. The new direction in preventon and treatment of diarrhea in poultry // Proc. XII WVPA International Congress. – Giza, Egypt, 2001. – P. 354. (Дисертант брала участь у проведенні експериментів та оформленні статті).

  4. Сорокова В.В., Зон Г.А. Вивчення патогенних властивостей культур C. perfringens, ізольованих від курей // Вісник Сумського НАУ. Науково-методичний журнал. Серія „Ветеринарна медицина”.– 2002. – Вип. 7. – С. 88-90. (Дисертант особисто проводила бактеріологічні дослідження матеріалу та приймала участь в оформленні матеріалу).

  5. Зон Г.А., Сорокова В.В. Морфологічна реакція органів імунокомпетентної системи і наднирників курчат, інфікованих C. perfringens // Вісник Сумського НАУ. Науково-методичний журнал. Серія „Ветеринарна медицина”.– 2002. – Вип. 8. – С. 34-36. (Дисертант брала участь у проведенні досліджень, аналізі отриманих результатів та оформленні статті).

  6. Сорокова В.В., Зон Г.А. Вивчення властивостей клостридій, ізольованих від курей // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – 2002. – Том 2 (21). – С. 207-209. (Дисертант провела дослідження, приймала участь в узагальненні та оформленні матеріалів).

  7. Зон Г.А., Сорокова В.В. До вивчення патогенезу клостридіозу курчат // Вісник Сумського НАУ. Науково-методичний журнал. Серія „Ветеринарна медицина”. – 2003. – Вип. 10. – С. 38-42. (Дисертант провела планування роботи, брала участь у виконанні експериментальної частини роботи та оформленні статті).

  8. Зон Г.А., Сорокова В.В. Реакція організму курчат на експериментальний клостридіоз // Птахівництво: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Харків, 2003. – Вип. 53. – С. 567-570. (Дисертантом особисто були проведені дослідження із відтворення клостридіозу на курчатах).

  9. Зон Г.А., Сорокова В.В. Патоморфологічні зміни в органах курчат, експериментально інфікованих C. perfringens // Вісник Сумського НАУ. Науково-методичний журнал. Серія „Ветеринарна медицина”. – 2004. – Вип. 7. – С.56-59. (Дисертант виконала експериментальну частину роботи).