У дисертаційній роботі за результатами теоретичних узагальнень і експериментальних досліджень виcвітлено багатофункціональну роль бактерій роду Bacillus у формуванні активних мікробних ценозів і, як наслідок, родючості чорнозему опідзоленого. Отримано біологічно активні культури бацил з комплексом агрономічно корисних властивостей, використання яких підвищує урожайність сільськогосподарських культур та поліпшує якість продукції. Проведені дослідження дають можливість стверджувати: 1. Застосування невисоких доз добрив створює сприятливі умови для реалізації біологічного потенціалу ґрунту, поліпшує структуру і функціональні характеристики мікробних угруповань прикореневої зони сільськогосподарських культур. Особливо це проявляється при вирощуванні гречки, зважуючи її чутливість до зовнішнього фактору. 2. Значне місце у структурі мікробіоценозів належить бактеріям pоду Bacillus, вміст яких у прикореневій зоні сільськогосподарських культур становить 63-81% від загальної чисельності мікробних угруповань чорнозему опідзоленого, а їх біологічна активність залежить від агрофону і виду сільськогосподарської культури. 3. Для бактерій pоду Bacillus властива рістстимулювальна активність, яка виявлена у 49% досліджуваних штамів. Під впливом агрофону та біологічних особливостей сільськогосподарської культури проявляється органотропна дія бацил при формуванні проростків кукурудзи. 4. За умов внесення невеликих доз NPK (30-45 кг на 1 га) зростає рістстимулювальна активність домінуючих штамів бацил та їх кількість, зокрема під гречкою з 21 до 33%, а під ячменем - з 11% до 50% від загальної кількості апробованих штамів. 5. Кількість активних бацил-азотфіксаторів і рівень їх нітрогеназної активності також залежить від доз внесених мінеральних добрив: з неудобрюваного ґрунту прикореневої зони ячменю i гречки виділено бацил з азотфіксувальними властивостями більше на 29%, а рівень їх нітрогеназної активності вище в 1,7-1,8 рази порівняно з удобрюваними варіантами. 6. Для бацил характерною є антагоністична властивість: від 43,3% до 80,0% досліджених штамів Bacillus sp. проявили високі показники антагоністичної активності до Fusarium oxysporum, Fusarium culmorum, Bipolaris sorokiniana i Alternaria alternata - збудників кореневих гнилей сільськогосподарських культур. Отже, бацили є важливим компонентом ґрунтової мікробіоти чорнозему опідзоленого і сприяють процесам саморегуляції з оздоровлення ґрунту. 7. За результатами скринінгу в лабораторних умовах відібрано штами Bacillus sp. 123, 235, 531, які володіють комплексом корисних властивостей і характеризуються як біоагенти захисту рослин від кореневих гнилей. Так, біологічна ефективність штамів Bacillus sp. 123, 235, 531 на штучному інфекційному фоні з Fusarium oxysporum становила 86,2 – 96,9% і на фоні з Bipolaris sorokiniana - 51,1–73,8%. Одержані дані свідчать про тонкі механізми екологічних взаємозв’язків, які формуються в системі ґрунт – мікроорганізми – рослина на протязі всього онтогенезу сільськогосподарських культур. 8. За умов інтродукції бацил у чорнозем опідзолений у структурі і функціях мікробіоценозів прикореневої зони рослин відбуваються зміни, які залежать від виду сільськогосподарської культури. При вирощуванні гречки бактеризація сприяла зростанню чисельності окремих груп мікроорганізмів в 1,8-2,2 рази, а при вирощуванні ячменю – зростанню біохімічних показників, а саме: інвертазної активності від 6% до 19%, поліфенолоксидазної – від 22% до 68%, амоніфікаційної та нітрофікаційної активності ґрунту відповідно на 63,5% і 18,3%. 9. Експериментально доведено доцільність використання в екологізованій системі землеробства інтродукції в чорнозем опідзолений штамів Bacillus sp., що сприяє збагаченню ґрунту високоефективними культурами мікроорганізмів та активізації аборигенної мікробіоти. 10. Найбільшу ефективність бактеризації, яка позначилася на прирості маси зерна гречки на 23,4-38,4% і ячменю на 3-19%, виявили штами 123, 235 і 531 бацил з антагоністичними властивостями; вміст клейковини в зерні ячменю у цих варіантах збільшився від 31,26 до 31,97%, а до 32,57% - під впливом штаму 333, якому характерні висока азотфіксувальна та рістстимулювальна активність. Вміст білка в зерні ячменю зріс від 15,56% до 16,73% у варіантах з бактеризацією штамом 123 з комплексом всіх досліджуваних агрономічно корисних властивостей. |
