1. В результаті аналізу місця і обсягу родини Cornaceae у сучасних системах вищих рослин та їх історичного становлення приймається місце і обсяг родини Cornaceae у розумінні А.Л. Тахтаджяна (1987) як такої, що містить 55 видів. 2. На основі аналізу літературних даних з морфологічних, анатомічних, каріологічних, хемотаксономічних та палеоботанічних досліджень видів Cornaceae вважаємо обґрунтованим виділення у її складі 7 родів: Afrocrania (1 вид), Bothrocaryum (2 види), Сhamaeperyclymenum (3 види), Сornus (4 види), Сynoxylon (16 видів), Swida (28 видів), Yinquania (1 вид). Враховуючи складну синоніміку назв окремих видів роду Swida, доведено пріоритетність застосування назв: S. stricta (Lam.) Small та S. sericea (L.) Holub. 3. За нашими даними, на сьогодні в Україну інтродуковано 27 видів родини Cornaceae, що складає половину світового обсягу родини. У Лісостепу України інтродуковано 22 види деренових, з них 11 – північноамериканські, 11 – євразійські; по родах інтродуценти розподілені так: Bothrocaryum – 1 вид, Сornus та Сynoxylon – по 2 види, Swida – 17 видів. 4. Визначено терміни та тривалість фенофаз інтродукованих видів, що корегуються погодними умовами. Тривалість вегетаційного періоду коливається від 182 (у Swida stricta) до 220 днів (у Cornus mas). Початок вегетації відбувається у період з 25 березня (Cornus mas) по 23 квітня (Swida stricta, Cynoxylon japonicum) при сумі ефективних температур від 62,75 до 224,32C; у C. mas – це дата початку цвітіння, у решти видів – початку появи зеленого конусу листків. 5. Встановлено, що інтенсивний приріст пагонів усіх досліджених видів припадає на травень – середину червня. Найбільша довжина річного приросту вегетативних пагонів спостерігається у видів, яким властивий вторинний приріст: Swida baileyi, S. sericea, S. alba, найменша – у Cornus officinalis, Cynoxylon japonicum та Swida stricta. 6. За строками цвітіння види Cornaceae поділяються на дві групи: 1) з початком цвітіння у березні – квітні, до розпускання листків (види роду Cornus); 2) з початком цвітіння у 2-3 декаді травня – 1 декаді червня, після розпускання листків (види родів Swida та Bothrocaryum). У деяких видів відмічене вторинне цвітіння. 7. Найбільшу залежність строків і тривалості періоду достигання плодів від погодних умов виявлено у азійських інтродуцентів Swida walteri i S. poliophylla, найменшу – у північноамериканських видів S. sericea i S. baileyi та євразійського виду S. alba. 8. Відмічено високу екологічну пластичність видів родини Cornaceae посухостійкість, стійкість проти шкідників та хвороб. Зимостійкість більшості видів висока (1 бал), лише у Cynoxylon japonicum, Swida racemosa, S. stricta, S. poliophylla та S. walteri вона оцінюється 1-2 балами. Види зі щорічним вторинним ростом – Swida baileyi, S. sericea, S. alba, Bothrocaryum alternifolium – теж високозимостійкі. За ступенем стійкості проти газового і пилового забруднення види родів Cornus i Swida належать до стійких рослин. 9. За тривалістю періоду органічного спокою насіння видів Cornaceae та особливостями його проходження виділено дві групи: види з коротким періодом органічного спокою – Swida amomum (1 місяць), S. australis, S. sanguinea, S. sericea, S. walteri (3–3,5 місяці), S. racemosa, Bothrocaryum alternifolium, Cynoxylon floridum (4 місяці) та види з тривалим періодом органічного спокою – Сynoxylon japonicum (8 місяців), Swida alba, S. poliophylla (8–10 місяців), Сornus mas, C. officinalis (12–18 місяців). 10. Опрацьовано способи насінного та вегетативного розмноження. Для прискорення проростання насіння з тривалим періодом органічного спокою (Bothrocaryum alternifolium, Сornus mas, C. officinalis, Cynoxylon japonicum, Swida racemosa) ефективна двоетапна стратифікація зі зміною температурного режиму. Для видів з коротким періодом органічного спокою ефективним є посів під зиму свіжозібраного насіння, очищеного від оплодня. Найефективніші способи вегетативного розмноження Cornus mas i C. officinalis – літнє окулірування та розмноження відсадками, для розмноження видів родів Swida і Bothrocaryum – літнє та весняне живцювання, розмноження поділом куща та відсадками. 11. Встановлено, що переважна більшість інтродуцентів є цілком перспективними або перспективними для культури в Лісостепу України. Менш перспективними визначено лише два види – Cynoxylon japonicum i Swida stricta. 12. За господарсько-цінними ознаками виділено такі групи: декоративні – всі види Cornaceae; плодові і джерела вітамінів – Cornus mas, C. officinalis, Cynoxylon capitatum, C. japonicum; лікарські та джерела лектинів – види родів Cornus, Bothrocaryum, Cynoxylon, Swida; меліоративні – види родів Cornus та Swida. |