Анотація до роботи:

Баранський О.Р. Рідкісні та зникаючі види флори Волинського Полісся (хорологія, еколого-ценотичні особливості, охорона). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2005.

У дисертації викладені результати багаторічних хорологічних та еколого-ценотичних досліджень рідкісних і зникаючих видів флори Волинського Полісся.

Установлено, що на території Волинського Полісся зростає 395 рідкісних і зникаючих видів рослин. З’ясовано закономірності географічного поширення, флористичні й еколого-ценотичні особливості рідкісних і зникаючих видів флори Волинського Полісся. Простежено динамічні тенденції поширення реліктових рідкісних видів від дольодовикового періоду до нашого часу. Установлено, що рефугіум третинних реліктів займав не лише територію Волинської та Подільської височин, а й південну частину Волинського Полісся. З’ясовано, що протягом XIX-XX століть 12 рідкісних видів уже зникли з території області, 36 видів перебувають на межі зникнення, 107 видів скорочують свої ареали, 170 видів займають стабільні фітоценотичні позиції, 27 видів розширюють свої ареали на територію Волинського Полісся. На основі аналізу поширення граничноареальних рідкісних видів запропоновано схему флористично-созологічного районування Волинського Полісся. Розроблено рекомендації щодо забезпечення охорони унікальних фітоценозів лісостепової, лісової та болотної рослинності з багатьма рідкісними видами.

У результаті дослідження встановлено закономірності географічного поширення, флористичні й еколого-ценотичні особливості рідкісних і зникаючих видів флори Волинського Полісся, з’ясовано динаміку ареалів та популяцій рідкісних видів протягом останніх 150-200 років, розроблено рекомендації щодо забезпечення їх охорони.

1. На Волинському Поліссі виявлено 395 рідкісних і зникаючих видів рослин (33% від загальної кількості видів флори). Домінують європейські види (43%), дещо менша частка голарктичних (20%), бореальних (18%) і лісостепових видів (9%). Субсередземноморські, субатлантичні та полірегіональні види представлені незначною кількістю. У складі рідкісних видів – 3 вузьколокальних ендеміка флори України, 267 видів – граничноареальні, 4 види – третинні релікти, 26 – гляціальні релікти, 32 види – інтергляціальні та голоценові релікти.

2. На основі географічного й еколого-ценотичного аналізу встановлено специфіку локалізації на території Волинського Полісся рідкісних видів різних елементів флори. Усі неморальні та лучно-болотні центральноєвропейські рідкісні види (Astrantia major, Hedera helix, Carex davallia та ін.) поширені лише в південно-західній частині Волинського Полісся, північно-східні межі їх ареалів зумовлені зростанням континентальності клімату. Лучно-степові види (Carex humilis, Cerasus fruticosa, Orchis morio та ін.) поширені лише в найбільш південних районах області, північні межі їх ареалів зумовлені надмірним зволоженням території та відсутністю відповідних едафотопів. Бореальні види осоково-сфагнових боліт (Oxycoccus microcarpus, Chamaedaphne calyculata, Carex chordorriza та ін.) трапляються лише в північній частині області, південні межі ареалів цих видів зумовлені відсутністю відповідних едафотопів у південній частині області, де частка осоково-сфагнових боліт дуже незначна.

3. Зростання третинних реліктів (Daphne cneorum, Euphorbia volhynica) у південній частині Волинського Полісся, яка не покривалася льодовиками, свідчить про те, що Волино-Подільський рефугіум третинних реліктів займав не лише територію Волинської Височини, а й південну частину Волинського Полісся.

4. На основі хорологічного та фітосозологічного аналізу рідкісних видів установлено, що протягом XIX-XX століть 12 рідкісних видів уже зникли з території області (Cardamine hirsuta, Empetrum nigrum, Fagus sylvatica, Leymus arenarius, Linnaea borealis, Ranunculus nemorosus, R. montanus, Rubus chamaemorus, Orchis ustulata, Pedicularis exaltata, Thalictrum uncinatum, Marsilea quadrifolia), 36 видів перебувають на межі зникнення, 107 видів скорочують свої ареали, 170 видів займають стабільні фітоценотичні позиції, 27 видів розширюють свої ареали на територію Волинського Полісся.

5. Найбільш вразливими до антропогенної трансформації рослинності є рідкісні види зональних клімаксових угруповань (Daphne cneorum, Betula humilis, Isoёtes lacustris, тощо). Менш вразливі рідкісні види, які займають піонерні та вторинні екотопи – псаммофільних, лучних, лучно-болотних, рудерально-сегетальних угруповань (Sarothamnus scoparius, Hypericum humifusum та ін.). Певною мірою антропогенні зміни рослинності можуть сприяти поширенню цих видів.

6. Антропогенна трансформація рослинності (осушення боліт, вирубування лісів) і можливе глобальне потепління клімату призводять до інсуляризації популяцій бореальних видів у південних районах Волинського Полісся, міграції деяких лісостепових і неморальних видів у північні райони, міграції субатлантичних видів на схід у більш континентальні райони.

7. Механізм міграції окремих неморальних видів найбільш детально простежено на прикладі центральноєвропейського виду Galanthus nivalis. Протягом XX століття вид мігрував долинами рік, які на Поліссі мають меридіональне простягання, з основної південної частини ареалу на північ у заплавні ліси Волинського Полісся, внаслідок чого північна межа ареалу виду просунулася вглиб області на 70-90 км. Galanthus nivalis у межах Волинського Полісся є ценотичноактивним видом.

1. На основі вивчення географічного поширення граничноареальних рідкісних видів розроблено схему флористично-созологічного районування регіону. У межах Волинського Полісся виділено дві флористично-созологічні області: північнополіська, для якої характерні бореальні види осоково-сфагнових боліт, що перебувають тут на південних межах ареалів (Chamaedaphne calyculata, Carex heleonastes, Juncus filiformis, Diphasiastrum tristachyum, Oxycoccus microcarpus, Isoёtes lacustris, Lycopodiella inundata та ін.), і південнополіська, для якої характерні неморальні та лісостепові види, що перебувають тут на північних межах ареалів (Adonis vernalis, Allium sphaerocephalon, Aster amellus, Cephalanthera damasonium, Cirsium pannonicum, Galanthus nivalis, Allium ursinum, Hepatica nobilis та ін.).

2. Мережа природоохоронних територій Волинського Полісся досить повно охоплює лише північні райони області, популяції рідкісних видів у південних районах залишені майже без охорони, що призводить до їх деградації. Виходячи з цього, ми розробили рекомендації щодо збереження унікальних осередків лісостепової, лісової та болотної рослинності з рідкісними видами (Botrychium multifidum, Anemone sylvestris, Plathantera bifolia, Galanthus nivalis, Allium ursinum, Hedera helix, Astrantia major, Dactylorhiza incarnata, Cladium mariscus, Epipactis palustris, Pinguicula vulgaris, Salix lapponum, Betula humilis, Liparis loeselii), шляхом створення 5 ботанічних заказників.

3. Багаторічний досвід інтродукції рідкісних і зникаючих видів флори Волинського Полісся на ботаніко-географічних ділянках Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка показав, що найбільш ефективною є інтродукція лісових мезофітних, лучно-степових ксеро-мезофітних видів. Рідкісні види Allium ursinum, Galanthus nivalis, Hedera helix, Scilla bifolia утворили стійкі інтродукційні популяції, які за характером вікових спектрів не відрізняються від природних популяцій цих видів на Волинському Поліссі.

Публікації автора:

1. Смарагдові перлини Волині: Монографія / Філіпенко А.Б., Терлецький В.К., Собко В.Г., Собко В.С., Решетюк О.В., Лисак Г.Г., Баранський О.Р. – К., Вид-во “Фітосоціоцентр”, 2004. – 220 с.

2. Баранський О.Р. Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) на північній межі ареалу у Волинському Поліссі // Інтродукція рослин. – 1999. – №3-4. – С. 12-17.

3. Баранський О.Р. Нові місцезнаходження рідкісних видів рослин у Волинському Поліссі // Інтродукція рослин. – 2000. – №1. – С. 22-24.

4. Мельник В.И., Баранский А.Р. Распространение и эколого-ценотические условия местообитаний Hypericum humifusum L. на Украине // Растительные ресурсы. – 1999. – Т.35. – Вып. 4. – С. 21–25.

5. Баранський О. Сучасне поширення підсніжника білосніжного (Galanthus nivalis L.) у Волинському Поліссі // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 1999. – №4. – С. 143-144.

6. Баранський О.Р. Особливості поширення ценопопуляцій Galanthus nivalis (Amaryllidaceae) на північній межі ареалу в Західному Поліссі // Вісник Національного університету ім. Тараса Шевченка “Інтродукція та збереження рослинного різноманіття”. – 1999. – Вип. 1. – С. 10.

7. Баранський О.Р. Орхідеї Волинського Полісся // Охорона і культивування орхідей: Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, вересень, 1999 р.). – К., 1999. – С. 30 – 32.

8. Баранський О.Р., Кудрик В.В. Вікова і просторова структура ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) у Волинському Поліссі // Природні ресурси, екологія та охорона здоров’я Полісся: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції. – Луцьк, 2000. – С. 5–11.

9. Баранський О.Р. Созологічний аналіз рідкісних та зникаючих видів рослин Волинського Полісся // Проблеми охорони генофонду природи Полісся: Збірник наукових праць. – Луцьк, 2001. – С. 7-10.

10. Баранський О.Р. Динамічні зміни в просторовій структурі ценопопуляцій деяких видів родини орхідних Волинського Полісся // Охрана и культивирование орхідей: Материалы международной научной конференции. – Харьков. 2003. – С. 14 – 16.

11. Баранский А.Р. Динамика популяций Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) на северной границе ареала в Украинском Полесье // Тезисы VII молодежной конференции ботаников в Санкт-Петербурге. – Санкт-Петербург, 2000. – С. 6-7.

12. Баранский А.Р. Флористическо-созологическое районирование // “Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья”. Материалы международной научно-практической конференции. – Тирасполь, 2001. – С. 20-21.