1. Вміст Pb і Cd у прибережній воді на станціях Нафтова гавань, Дача Ковалевського й Дельфін перевищує мінімальні мутагенні концентрації в 14,2 – 32,3 і 4,0 – 6,2 рази, відповідно. 2. Проби морської води індукують у Salmonella typhimurium TA 98 вихід мутацій, середні значення яких перевищують рівень спонтанних мутацій для Нафтової гавані в 6,8 рази, Дачі Ковалевського – 4,6 рази, Дельфіна – 1,3 рази. Виявлено тісні кореляційні зв'язки між мутагенною активністю й присутністю у воді Нафтової гавані й Дачі Ковалевського Cd і Pb. 3. Вміст бактеріоплактону на всіх станціях був найбільшим у літній період і зменшувався в ряду літо, осінь, весна, зима. Протягом усіх сезонів найбільший вміст бактерій встановлений на станції Нафтова гавань (від 490 до 9540 КУО/мл), найменший – на станції Дельфін (від 120 до 2710 КУО/мл). 4. У морських біоценозах виявлені бактерії, резистентні до концентрацій металів, що у багато разів перевищують їх вміст в морській воді. Абсолютні значення МІК Pb для бактерій всіх досліджених станцій склали 1,5 ммоль/л, Cd – 1 ммоль/л, Hg – 0,1 ммоль/л. 5. Рівень резистентності представників бактеріопланктону вивчених станцій до Pb, Cd, Hg за всіма показниками (значенням МІК, частці резистентних бактерій і співвідношенню Nr : Ns) в усі сезони зменшується в ряду: Нафтова гавань, Дача Ковалевського, Дельфін, що узгоджується з рівнем антропогенного забруднення цих районів. 6. Серед бактерій, що найчастіше зустрічалися в відібраних пробах домінували: у районі станції Дельфін – Pseudomonas stutzeri, Vibrio alginolyticus, Vibrio natriegens, Enterobacter agglomerans, Дачі Ковалевського – Vibrio campbellii, Vibrio harveyi і Aeromonas veronii, Нафтової гавані – Vibrio nereis і Pseudomonas nautica. 7. Уперше на досліджених станціях установлена видова різноманітність представників бактеріопланктону, резистентних до Pb, Cd, Hg. Серед бактерій, резистентних до Pb переважають представники видів Vibrio nereis, Vibrio campbellii, Vibrio natriegens, до Cd – Enterobacter agglomerans, Vibrio harveyi, Vibrio nereis, до Hg – Pseudomonas nautica, Vibrio harveyi, Vibrio natriegens. 8. При підтримці бактерій на середовищі без металів рівень резистентності до них має стабільну тенденцію до зниження. Досліджені штами з фоновим і високим рівнем резистентності до металів за 12 місяців підтримки зменшили вихідні значення МІК Pb відповідно на 9,8 % і 6,7 %, Cd – на 53,7 % і 69,0 %, Hg – на 92,0 % і 79,0 %. 9. При тривалому впливі токсикантів у бактерій відзначалися адаптивні зміни, що у перші три місяці проявились у збільшенні МІК всіх досліджених металів. Згодом, до 12 місяця значення МІК Pb знижувалися на 9,8 %, Cd – на 46,2 %, Hg – на 50,0 %. 10. Ізольовані з морської води бактерії характеризуються здатністю акумулювати Cd у межах 1,7 – 7,5 мг/г сухої біомаси. Статистично достовірної залежності між рівнем резистентності досліджених морських бактерій до Cd і здатністю акумулювати цей метал не встановлено. 11. Отримані результати дають підставу рекомендувати для практичного використання показника резистентності бактеріопланктону до Pb, Cd, Hg як інтегрального показника реакції мікробіоти морських біоценозів на антропогенне забруднення в комплексному екологічному моніторингу. |
