1. Подальша селекційна робота з українською чорно-рябою молочною породою залежить від удосконалення системи розведення за лініями і родинами на основі принципів великомасштабної селекції. Разом з тим, у селекції використовуються різні методи оцінки корів, бугаїв, ліній та родин. Виявлення в лініях бугаїв-лідерів, а в родинах – цінних корів-рекордисток, дасть можливість підвищити інтенсивність добору і використання плідників і корів, а також значною мірою збільшити темпи генетичного прогресу за молочною продуктивністю в популяції. 2. Племінна цінність за надоєм і кількістю молочного жиру використовуваних бугаїв в умовах племінних господарств відзначається дуже високою мінливістю показників за надоєм (=426 кг) і кількістю молочного жиру (=16,3 кг). Так, розмах мінливості їх індивідуальної племінної цінності за надоєм коливається в межах від +1138 кг до –724 кг молока, за кількістю молочного жиру – від +50 до –26 кг. Середня племінна цінність оцінених бугаїв становила за надоєм - +215 кг молока, за вмістом жиру - +0,01%, за кількістю молочного жиру - +7,90 кг. 3. Загальний рівень племінної цінності оцінених бугаїв у племзаводах “Бортничі”, “Плосківський” і “Терезине” становить +215 кг молока, що свідчить про необхідність значного підвищення жорсткості відбору серед бугаїв-плідників. Більш високою племінною цінністю, як показали дослідження, відзначаються голштинські бугаї американської селекції (+650 кг молока, +0,03% жиру, +26,0 кг молочного жиру). Бугаї власної репродукції (+179 кг молока, -0,01% жиру, +8,0 кг молочного жиру) і канадського походження (+132 кг молока, -0,01% жиру, +6,0 кг молочного жиру) не досить високого рівня племінної цінності. 4. Досягнення максимального генетичного прогресу в породі можливе лише при відборі у групу батьків-бугаїв і корів найцінніших плідників за племінною цінністю. Кореляція між середнім надоєм дочок і племінною цінністю бугаїв-поліпшувачів складає +0,406 (Р>0,95). 5. Доведено, що племінна цінність батьків бугаїв і корів корелює з середнім надоєм корів і рівнем племінної цінності у синів. Проведений нами аналіз кореляційних зв’язків між продуктивністю батьків-бугаїв і потомства вказує на те, що бугаї-погіршувачі мають низький рівень такого взаємозв’язку - 0,144-0,152 (Р<0,95) з синами і дочками. Трохи вищими виявились коефіцієнти кореляції у нейтральних бугаїв, відповідно 0,206-0,213 (P<0,95). Але й ці значення загалом невисокі. Найвищий корелятивний зв’язок спостерігається між продуктивністю дочок бугаїв-поліпшувачів і їх батьками, а також між племінною цінністю синів бугаїв-лідерів – 0,355-0,406 (Р>0,999). 6. Серед використаних батьків бугаїв-плідників є родоначальники ліній (Валіант 1650414, Старбак 279, Елевейшн 1491007 ). Виявлення в лініях бугаїв-лідерів і одержання від них синів, сприяє не тільки скороченню числа батьків бугаїв, а й вдосконаленню генеалогічної структури української чорно-рябої молочної худоби. Зниження числа батьків-бугаїв з 24 до 4-5 голів, які будуть лідерами ліній, призведе до підвищення генетичного прогресу з 21,8 до 37,8 кг молока в розрахунку на одну корову в рік. 7. Рівень племінної цінності синів порівняно з племінною цінністю батьків-лідерів був нижчим. Це пояснюється низькою інтенсивністю добору і недостатньо добрими умовами середовища для реалізації потенціалу плідників. 8. Встановлено, що на показники оцінки родин за лактаціями значно впливає добір. Достовірність оцінки підвищується при врахуванні кількох джерел інформації. Так, племінна цінність родини корови Песізи 1514 за I лактацію становила +117 кг молока, I-III - +93 кг молока, за трьома джерелами інформації - +72 кг молока. |
