1. В умовах трансформаційної економіки вирішальною умовою розвитку й стабільності підприємств є ефективність їх інноваційної діяльності. При цьому результативність інноваційної діяльності прямо залежить від того, наскільки точно проведено оцінку ефективності інновацій, наскільки адекватно визначено її методи. З метою підвищення ефективності інноваційної діяльності в роботі уточнено поняття: „інновація”, „інноваційний процес”, „інноваційний цикл”. Запропоновано класифікатор інновацій. У дисертації проаналізовано інноваційну діяльність промислових підприємств Харківської області, визначено недоліки та запропоновано заходи щодо їх усунення. 2. Дослідження взаємозв’язку інноваційної і виробничої діяльності підприємства дозволило розкрити сутність і типи інновацій, зміст, роль та місце інноваційної діяльності у внутрішньофірмовому процесі відтворювання. Це, у свою чергу, дозволило сформулювати основні напрямки подальшого дослідження невикористаних можливостей підвищення інноваційної активності підприємств та виробити конкретні заходи щодо їх реалізації. 3. У результаті дослідження показників інноваційної діяльності машинобудівних підприємств Харківського регіону було показано спад як продуктових, так і технологічних інновацій. Аналіз зниження обсягів інноваційної діяльності дозволив виявити цілий ряд об’єктивних причин цього: відсутність необхідних фінансових коштів; плинність кваліфікованих спеціалістів; погіршення взаємозв’язку підприємств з НДУ, КБ; психологічні проблеми, пов’язані з впровадженням інновацій. 4. Проаналізовано вплив розміру підприємства на інтенсивність інноваційної діяльності. Виконано кореляційну обробку залежності інноваційної діяльності від розміру підприємства. 5. Досліджено вплив організаційно-правової форми підприємства на його інноваційну діяльність, виявлено різке зниження впровадження інновацій державними підприємствами і значний ріст їх впровадження на підприємствах колективної форми власності. Отже, процеси, які відбуваються в Україні щодо зміни форм власності, не знизять інтенсивності інноваційної діяльності у цілому. 6. Обґрунтовано методи пошуку та використання резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності, які можна виразити як різницю між потенціально можливою прибутковістю від цієї діяльності і фактично очікуваної в цьому плановому періоді. 7. Запропоновано методики кількісної оцінки резервів підвищення ефективності організації інноваційної діяльності. Для цього визначено показники, які характеризують кожну стадію інноваційного процесу окремо і всю інноваційну діяльність в цілому. Зазначену методику апробовано та впроваджено на підприємствах. 8. Запропоновано шляхи реалізації резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності з використанням оперограм за етапами інноваційного процесу. Використання оперограм в управлінні інноваційною діяльністю дозволить суттєво скоротити час та підвищити ефективність стадій за рахунок зниження усіх видів ресурсів. | 