Анотація до роботи:

Бараєва Т. Е. Ресурси дикоростучих лікарських рослин Правобережного степового Придніпров’я. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена вивченню сучасного стану основних видів дикоростучих лікарських рослин у складі флороценотичних комплексів Криворізького геоботанічного округу (Правобережного степового Придніпров'я) та їх ресурсів. Під час проведених досліджень з’ясовано видовий склад лікарських рослин, встановлена їх еколого-ценотична приуроченость й особливості поширення. Визначені біологічні, експлуатаційні запаси і обсяги можливих щорічних заготівель. Розроблені рекомендації щодо раціонального використання наявних ресурсів та охорони рідкісних і зникаючих лікарських рослин. Складено картосхеми розміщення масивів рідкісних і зникаючих лікарських рослин, а також лікарських рослин, перспективних для заготівель сировини.

Встановлено, що на досліджуваной території росте 355 видів дикоростучих лікарських рослин. З них в офіційній медицині використовується 85 видів, що належать до 65 родів й 33 родин. 35,5 % видів лікарських рослин зосереджено в трьох провідних родинах: Asteraceae (14 родів, 16 видів), Rosaceae (7 родів, 13 видів), Lamiaceae (5 родів, 9 видів).

Найбільша кількість видів лікарських рослин (38 видів) приурочена до степового флороценотичного комплексу. Значна кількість видів приурочена до синантропного (30 видів) і петрофільного (27 видів) флороценотичних комплексів. 25 видів приурочено до лучного флороценотичного комплексу, 16 видів – до неморально-лісового й 8 видів – до болотного. Сировинне значення для офіційної медицини мають 40 видів. Серед них найбільш перспективними для заготівлі сировини є 18 видів. При правильному (навіть щорічному) зборі сировини цих рослин їхня врожайність не знижується. Не мають значних запасів 22 видів (заготівля сировини може проводитись в кількостях від 800 до 2000 кг повітряно-сухої сировини). Заготівля сировини 45 видів через незначну їх рясність і мале поширення не можлива. З них 12 видів, що мають охоронятися, відносяться до рідкісних і зникаючих видів: Acorus calamus L., Adonis vernalis L., Astragalus dasyanthus Pall., Berberis vulgaris L., Convallaria majalis L., Dryopteris filix-mas L., Filipendula vulgaris Moench, Helichrysum arenarium (L.) Moench, Hypericum perforatum L., Iris pseudacorus L., Origanum vulgare L., Nuphar lutea (G.) Smith. Існуюча природно-заповідна мережа не забезпечує ефективну охорону цих видів. Не рекомендуємо проводити заготівлю сировини даних видів навіть у незначних кількостях. Провідними чинниками впливу антропогенних факторів є надмірний випас, сінокосіння, штучне заліснення схилів та виснажлива, зокрема щорічна заготівля.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та результати комплексних досліджень основних видів дикоростучих лікарських рослин Правобережного степового Придніпров'я. Визначено видовий склад лікарських рослин, встановлено їх еколого-ценотичне приурочення, особливості поширення, а також дана оцінка існуючих запасів сировини і розроблені рекомендації з охорони та раціонального використання.

2. На території Правобережного степового Придніпров'я виявлено 355 видів дикоростучих лікарських рослин. З них у офіційній медицині використовується 85 видів, що належать до 65 родів й 33 родин. 35,5 % видів лікарських рослин зосереджено в трьох провідних родинах флори району: Asteraceae, Rosaceae і Lamiaceae.

3. Природна рослинність займає лише 7–8 % площі району дослідження, в її складі переважає степова (26,7 %). Значні площі займає синантропна (25 %) рослинність.

4. Найбільша кількість видів лікарських рослин (38 видів) приурочена до степового флороценотичного комплексу. Значна кількість – до синан-тропного (30 видів) і петрофільного (27 видів) флороценотичних комплексів. 25 видів включає лучний флороценотичний комплекс, 16 видів – до неморально-лісовий і 8 видів – болотний.

5. Сировинне значення для офіційної медицини мають 40 видів. Серед них найбільш перспективними для заготівлі є 18 видів (Achillea millefolium, Artemisia absinthium, Capsella bursa-pаstoris, Cichorium intybus, Crataegus fallacina, Melilotus officinalis, Polygonum aviculare, Taraxacum officinale, Tussilago farfara та ін.). При належному (навіть щорічному) зборі сировини цих рослин зниження їх врожайності не виявлено. Відсутні значні запаси для 22 видів (Erysimum diffusum, Phlomis pungens, Potentilla anserine, Potentilla argentae, Rhamnus cathartica, Rosa bordzilowskii, Rosa grossheimii, Rosa subpygmaea, Thymus dimorphus, Thymus marschallianus, Thymus pallasianus та ін.). Заготівлю їх сировини може проводитись в кількостях від 800 до 2000 кг повітряно-сухої сировини).

6. Заготівля сировини 43 видів (Althaea officinalis, Berberis vulgaris, Centaurea cyanus, Cotinus coggygria, Fragaria viridis, Inula helenium, Iris pseudacorus, Sedum hispanicum, Salvia aethiopis, Viola tricolor та ін.), що входять до степового й петрофільного комплексів неможлива через незначну їх рясність і поширення.

7. 12 видів лікарських рослин, що мають охоронятися є рідкісними і зникаючими в районі (Acorus calamus, Adonis vernalis, Astragalus dasyanthus, Berberis vulgaris, Convallaria majalis, Dryopteris filix-mas, Filipendula vulgaris, Helichrysum arenarium, Hypericum perforatum, Iris pseudacorus, Origanum vulgare, Nuphar lutea). Існуюча природно-заповідна мережа не забезпечує ефективну охорону цих видів.

8. Істотний вплив на скорочення місцезростань раритетних видів лікарських рослин мають антропогенні фактори. Провідними чинниками впливу є надмірний випас, сінокосіння, штучне залісення схилів та виснажлива, зокрема щорічна заготівля.

9. Виявлено загрозливий стан популяцій Astragalus dasyanthus й Adonis vernalis і запропоновано заходи їх охорони. Поряд із створенням нових природно-заповідних територій суворого режиму охорони запропоновано організацію резерватів для забезпечення потреб в сировині цих рослин. Рекомендовано проводити підсів у місцях із збереженими деградованими популяціями рідкісних видів та зазначено їх першочергові території.

Публікації автора:

1. Бараева Т.Э. Распространение и запасы Astragalus dasyanthus Pall. в Днепропетровском регионе // Інтродукція рослин.– 1999.– № 2.– С. 12–14.

2. Бараева Т.Э. Распространение и запасы видов рода Thymus L. на Криворожье // Сб. работ I Международной научной конференции молодых исследователей «Теоретические и прикладные аспекты интродукции растений и зеленого строительства».– Киев: НБС НАН Украины.– 2000.– №1 – С. 20–21.

3. Бараєва Т.Е. Стан і перспективи збереження Helichrysum arenarium (L.) Moench на Дніпропетровщині // Інтродукція рослин.– 2001.– № 1–2.– С. 231–233.

4. Бараєва Т.Е. Поширення Adonis vernalis L. на Дніпропетровщині // Бюллетень Никитского ботанического сада. – 2003.– Вып. 88. – С. 49–52.

5. Бараева Т.Э. Редкие и исчезающие виды лекарственных растений Степного Приднепровья // Фітотерапія в Україні.– 1998.– № 2–3.– С. 46–47.

6. Бараева Т.Э. Распространение Rosa canina L. на Криворожье // Фітотерапія в Україні.– 1998.– № 4.– С. 39–40.

7. Бараєва Т.Е. Врожайність видів роду Thymus L. в природних рослинних угрупованнях Криворізького району // Фітотерапія в Україні.– 1999.– № 1–2.– С. 46–47.

8. Бараева Т.Э. Распространение Hypericum perforatum L. на Правобережье степного Приднепровья // Фітотерапія в Україні.– 1999.– № 3–4.– С. 56–57.

9. Бараева Т.Э. Распространение и запасы Adonis vernalis L. на Криворожье // Фітотерапія в Україні.– 2000.– № 1.– С. 43–44 .

10. Бараева Т.Э. Распространение и запасы Origanum vulgare L. на Криворожье // Фітотерапія в Україні.– 2000.– № 2.– С. 54–55.

11. Бараева Т.Э. Распространение и запасы бессмертника песчаного на Правобережном степном Приднепровье // Фітотерапія в Україні.– 2000.– № 3–4.– С. 61–62.

12. Бараева Т.Э. Распространение и запасы Crataegus fallacina L. и Rosa canina L. на Криворожье // Фітотерапія в Україні.– 2001.– № 1.– С. 58–60.

13. Бараєва Т.Е. Поширення і запаси сировини грициків звичайних на Дніпропетровщині // Фітотерапія в Україні. – 2001. – № 4. – С. 54–56.

14. Комісар І.О., Бараєва Т.Е. Лікарські рослини в серійних угрупованнях відвальних місцезростань Криворіжжя // Матеріали VI Всеукраїнської конф. «Техногенні ландшафти: Структура, функціонування, оптимізація».– Ч. 2.– Кривий Ріг: КДПІ Мін. освіти України.– 1996. – С. 34 (особистий внесок здобувача – проведені експериментальні дослідження, написані тези).

15. Бараева Т.Э. Запасы Astragalus dasyanthus Pall. в Криворожье // Труды IV Международной конф. по медицинской ботанике.– Киев: ЦБС НАН Украины.– 1997.– С. 79.

16. Бараева Т.Э. Редкие и исчезающие виды лекарственных растений Степного Приднепровья // Труды VI молодежной конференции ботаников.– С.-Петербург.– 1997.– С. 93.

17. Бараева Т.Э., Коваленко Л.В. Распространение Adonis vernalis L. на Криворожье // Труды Международной конф. "Проблемы ботаники на рубеже ХХ-ХХI веков".– Т. 1.– С.-Петербург.– 1998.– С. 332 (особистий внесок здобувача – проведені експериментальні дослідження, написані тези).

18. Бараева Т.Э. Распространение Astragalus dasyanthus Pall. в Правобережной степи Приднепровья // Тез. докл. Международной конф. молодых ученых.– Херсон.– 1998.– С. 27.

19. Baraeva T.E. Propagation and stocks of Astragalus dasyanthus Pall. in Dnepropetrovsk region // Medicinal Raw Material and Phytopreparations for Medicine and Agriculture: Book of Abstracts of International Conference.– Karaganda, 1999.– P. 59–60.

20. Бараева Т.Э. Состояние и перспективы сохранности Helichrysum arenarium (L.) Moench в условиях Днепропетровщины // Труды VIІ молодежной конференции ботаников.– С.-Петербург. – 2000.– С. 216.