У дисертаційній роботі на основі результатів досліджень 2000-2002 рр. наведено теоретичні і практичні підсумки, спрямовані на вирішення наукового завдання з підвищення ефективності виробництва насіння моркви з коренеплодів-штеклінгів шляхом застосування елементів ресурсозберігаючої технології. Вирішення цієї проблеми є актуальним для насінництва моркви, особливо на сучасному етапі розвитку аграрного сектору України. На основі одержаних експериментальних даних та виробничої перевірки можна сформулювати такі основні висновки: 1. Максимальний вихід маточних коренеплодів моркви (до 414 тис.шт./га), у тому числі штеклінгів фракцією 51-110 мм, досягається при сівбі насіння в другій декаді червня з густотою 1,5 млн.шт./га. 2. Визначено параметри маточних коренеплодів, у тому числі штеклінгів: довжина коренеплодів-штеклінгів – 51-110 мм; їх вік – 110 діб; середня маса – 27-39 г; індекс форми – 3,1-3,5. Встановлено тісний прямий кореляційний зв’язок між масою коренеплодів та їх довжиною (r=0,96) і віком (r=0,93). 3. Використання коренеплодів-штеклінгів, за рахунок збільшення їх кількості в 1 м3 бурта, дозволяє зменшити об’єми зберігання в 1,4-2,7 рази. Виявлено сильний обернений кореляційний зв’язок між кількістю коренеплодів у 1 м3 та їх довжиною (r= –0,95) і віком (r= –0,98). 4. Хімічний склад коренеплодів моркви (вміст сухої речовини, цукрів, -каротину та аскорбінової кислоти) перед закладанням на зберігання не залежав від строку сівби (вік коренеплоду) та розміру коренеплоду (фракція). Вміст нітратів істотно підвищувався із зменшенням віку коренеплодів. Найбільшим (485 мг/кг) він був за сівби у І декаді липня. Після зберігання вміст хімічних показників у коренеплодах моркви, незалежно від досліджуваних елементів, зменшувався. 5. Збереженість маточників у перфорованих поліетиленових мішках не поступається збереженості їх у буртах з перешаруванням піском. При цьому не знижується: вихід здорових коренеплодів (87,1-97,0% та 92,2-96,2% відповідно); урожайність насіння, одержаного з даних коренеплодів (1,2-2,3 т/га та 1,3-2,3 т/га); його посівні якості. Але, з урахуванням більшої трудомісткості при зберіганні в буртах з перешаруванням піском, зберігання коренеплодів в поліетиленових мішках є більш доцільним. 6. Приживання у полі коренеплодів-штеклінгів фракції 51-110 мм коливалось від 94% до 99%, що на 3,2-12,6% вище порівняно з цим показником при застосування маточників стандартної фракції (111-150 мм). У процесі росту та розвитку насінні рослини із коренеплодів-штеклінгів формують центральний зонтик та зонтики лише першого порядку; із стандартних коренеплодів – центральний, першого, другого та наступних порядків. 7. Маточні коренеплоди-штеклінги виділеної фракції (51-110 мм) здатні формувати вищий рівень урожайності насіння порівняно з маточниками стандартних розмірів (111-150 мм). За густоти насінників 70 тис.шт./га одержано 1,3 т/га та 1,1 т/га насіння відповідно; 140 тис.шт./га – 1,5 т/га та 1,4 т/га; за максимального загущення насінних рослин (280 тис.шт./га) – 1,7 т/га та 1,5 т/га відповідно. Кореляційний аналіз підтвердив, що врожайність насіння моркви сильно прямофункціонально залежить від густоти рослин (r=0,95) та середньо прямофункціонально – від віку маточних коренеплодів (r=0,60). 8. Посівні якості насіння, одержаного із коренеплодів-штеклінгів (енергія проростання становить 66,7-73,3%; лабораторна схожість – 78,2-82,5%; маса 1000 насінин – 1,08-1,17 г), перевищують аналогічні показники насіння, одержаного зі стандартних маточників (60,7-69,4%; 73,1-83,1%, 1,09-1,14 г відповідно) і повністю відповідають вимогам діючого ДСТУ 2240-93. 9. Застосування гербіциду ґрунтової дії Стомп в рекомендованій дозі (4,5 л/га) сприяє суттєвому зниженню забур’яненості маточних посівів моркви (98-100%). При цьому препарат не призводить до зрідженості сходів, зниження врожайності та виходу маточних коренеплодів, а також не мав негативного впливу на хімічний склад коренеплодів моркви. 10. Ріст та розвиток насінних рослин моркви, їх урожайність, а також посівні якості одержаного насіння не погіршуються при застосуванні Стомпу (4,5 л/га) як на маточниках, так і в системі захисту від бур’янів на насінницьких посівах. Ефективним заходом захисту насінних рослин від бур’янів є дворазове підгортання насінників ґрунтом при висоті центрального квітконосу 15-20 см та повторне – через 20 діб. 11. Проведення ґрунтового контролю дало можливість встановити в репродукційному потомстві, незалежно від технологічних елементів виробництва насіння, високу стабільність морфологічних апробаційних ознак (сортова чистота вирощених коренеплодів становила 91-96%). 12. Розроблені елементи ресурсозберігаючої технології, а саме: застосування літніх строків сівби (ІІ декада червня), загущення рослин у перший рік вирощування до 1,5 млн.шт./га, використання коренеплодів-штеклінгів фракцій 51-110 мм і садіння їх за схемою 7010 см, дозволяють порівняно з базовою технологією зменшити площу під насінниками в 1,6 рази; одержати додатково з одиниці площі 2,3 т насіння; знизити його собівартість на 7,1 грн./кг. При цьому розрахунковий прибуток з усієї площі становив 101 тис.грн., рентабельність виробництва – 233%. Запропоновані елементи ресурсозберігаючої технології дозволяють знизити витрати на вирощування 1 т насіння: праці механізаторів на 34%, інших працівників – на 72%, палива – на 36%. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності при вирощуванні маточників найвищий і становив 5,3; показник енергії, витраченої на 1 кг насіння, навпаки, найнижчий – 63 МДж/кг. 13. Економічно доцільним є застосування в перший рік вирощування гербіциду ґрунтової дії Стомп (4,5 л/га). При цьому на насінниках ефективно також застосовувати даний гербіцид з подальшим підгортанням рослин ґрунтом, або проводити дворазове підгортання насінників ґрунтом без внесення гербіциду. Це дозволяє отримати розрахунковий прибуток на рівні 13,2-14,6 тис.грн./га, рентабельність – 55-60%, та знизити собівартість 1 кг насіння на 2,9-4,1 грн., а витрати енергії на його вирощування – на 13-18 МДж , порівняно з проведенням лише ручних прополювань. |