Анотація до роботи:

Романов О.В. Ресурсозберігаюча технологія вирощування насіння буряка столового. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 – насінництво. – Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Харків, 2005.

Дисертаційна робота присвячена актуальним питанням сучасного насінництва овочевих рослин, а саме, елементам ресурсозберігаючої технології вирощування насіння, раціональному використанню маточних коренеплодів буряка столового двох сортів зі збереженням сортових та морфологічних ознак. Вивчено вплив строків сівби і густоти рослин на врожайність і вихід маточних коренеплодів, визначені параметри маточників, у тому числі штеклінгів, встановлено оптимальну схему і густоту їх посадки – 70х20 см (71 тис.шт./га), виявлено можливість отримання додаткового врожаю ранніх овочів перед сівбою буряка столового на маточник. Доведена можливість використання частин перерослих коренеплодів (половинок, четвертин) для отримання насіння, визначено оптимальну схему і густоту їх посадки 70х20 см (71 тис.шт./га). Запропонована ресурсозберігаюча технологія дозволяє підвищити рентабельність вирощування насіння на 25% при зменшенні його собівартості на 2,6 грн./кг.

В дисертації на основі результатів досліджень 2001-2004 рр. наведено теоретичні і практичні підсумки, спрямовані на вирішення наукового завдання по підвищенню ефективності виробництва насіння буряка столового шляхом застосування ресурсозберігаючої технології. Вирішення цієї проблеми є дуже актуальним для насінництва буряка столового особливо на сучасному етапі розвитку сільського господарства України. На основі одержаних експериментальних даних та виробничої перевірки можна сформулювати наступні основні висновки:

1. Максимальний вихід маточних коренеплодів буряка столового, в тому числі штеклінгів фракції 41-60 мм, спостерігається при сівбі в 1 декаді червня на густоті 480-520 тис.шт./га – до 334 тис.шт. (сорт Бордо харківський), і до 309 тис.шт. (сорт Дій). Урожайність при цьому становить 37,3 і 33,9 т/га відповідно кожного з сортів.

2. Встановлено, що маточні коренеплоди фракцій 41-50, 51-60 та 61-100 мм літніх строків сівби зберігаються на 9-18% (сорт Бордо харківський) та 2-24% (сорт Дій) краще маточників стандартного розміру (61-100 мм) травневого строку.

3. Визначені параметри маточних коренеплодів, в тому числі штеклінгів: вік штеклінгів – 90-110 діб; індекс форми сорту Бордо харківський фракції 41-60 мм – 0,8-0,9; 61-100 мм – 0,9-1,0; >100 мм – 0,9-1,0; сорту Дій – відповідно 0,9-1,0; 0,9 і 0,8-0,9; середня маса для обох сортів: 60-112 г (штеклінги фракції 41-60 мм), 249-285 г (стандартна фракція 61-100 мм), 593-715 г (фракція >100 мм).

4. Використання штеклінгів дозволяє в 2,5-4 рази зменшити об’єми зберігання коренеплодів: 1 м³ бурту містить 1,9-2,1 тис. маточників стандартного розміру (61-100 мм), а маточників-штеклінгів фракції 51-60 мм – в 2,5, фракції 41-50 мм – в 4 рази більше.

5. Для більш доцільного використання площі перед сівбою буряка столового на маточник в 2 декаді травня можна отримати додатково 6,3 т/га цибулі на зелень; перед сівбою в 1-3 декаді червня – 14,2-15,3 т/га цибулі на зелень, 7,5-8,0 т/га редиски або 8,7-10,4 т/га салату.

6. Приживаємість штеклінгів фракцій 41-50 і 51-60 мм після висадки в полі не поступається маточним коренеплодам стандартного розміру і сягає 100%. Приживаємість частин перерослих коренеплодів (половинок, четвертин) сягає 91%.

7. Найбільший вплив на архітектоніку насіннєвого куща має схема розміщення і густота рослин: при загущенні від 41 (70х35 см) до 143 тис.шт./га (70х10 см) значно зменшується кількість сильнорозгалужених рослин ІІІ-го (з 27 до 13%) та IV-го типів (з 10 до 7%) галуження і збільшується кількість кущів І-го типу (з 5 до 28%).

8. Маточники-штеклінги буряка столового обох сортів фракцій 41-50 і 51-60 мм, висаджені за схемою 70х20 см здатні сформувати урожайність насіння (0,40-1,7 т/га – Бордо харківський, 0,87-1,27 т/га – Дій) на рівні з маточними коренеплодами стандартного розміру, висадженими за загальноприйнятою схемою 70х35 см. За необхідності (нестача посадкового матеріалу, необхідність швидкого розмноження сорту тощо) доцільним з точки зору раціонального використання маточників є висадка по 1 половинці та по 1 четвертині перерослих коренеплодів в гніздо за схемою 70х20 см. Урожайність насіння при цьому складає відповідно – 1,01 і 0,80 т/га (сорт Бордо харківський) та 1,11 і 1,01 т/га (сорт Дій) при врожайності від маточників стандартного розміру 0,97 і 1,04 т/га відповідно. Схема посадки 70х10 см для всіх фракцій та частин коренеплодів недоцільна через нераціональне використання маточників (кількість посадкового матеріалу збільшується вдвічі в порівнянні зі схемою 70х20 см).

9. Насіння буряка столового обох сортів, отримане через штеклінги і частини перерослих коренеплодів, має високі посівні і сортові якості, які повністю відповідають вимогам діючого ДСТУ 2240-93.

10. Розроблена ресурсозберігаюча технологія складається з слідуючих елементів: застосування літніх строків сівби (1-3 декади червня), загущення рослин до 480-520 тис.шт./га, використання додатково маточників-штеклінгів фракції 41-60 мм, висадка їх за схемою 70х20 см дозволяє збільшити площу під насінниками в 1,6-1,7 рази в порівнянні з загальноприйнятою технологією, отримати додатково 1,39-1,64 т насіння з одиниці площі маточників, знизити його собівартість на 0,7-2,6 грн./кг, підвищити рентабельність на 7-25% і одержати додатковий прибуток з усієї площі 29,4-42,1 тис.грн. В перерахунку на 1 га насінників зменшується площа під маточниками на 0,15-0,17 га, а прибуток перевищує стандартну технологію на 0,7-2,3 тис.грн./га.

11. Запропонована ресурсозберігаюча технологія дозволяє зменшити в 1,6-1,7 рази площу під маточниками для висадки 1 га насінників або збільшити в стільки ж разів площу під насінниками з 1 га маточників, знизити витрати праці механізаторів на вирощування 1 тис. маточників на 67%, інших працівників – 65-66%, палива – на 66%; для виробництва 1 т насіння зменшити витрати на 24-29%; 7% і 19-21% відповідно в порівнянні з загальноприйнятою технологією.

Публікації автора:

1. Романов А.В. Сроки посева и густота растений при выращивании маточников свеклы столовой // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2003. – Вип. 48. – С. 179-183.

2. Романов О.В. Урожайність насіння буряку столового в залежності від строків посіву, розміру маточників та схеми посадки // Селекція і насінництво. – Харків, 2003. – Вип. 87. – С. 176-185.

3. Романов О.В. Якість насіння буряка столового в залежності від технологічних прийомів вирощування // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2004. – Вип. 49. – С. 142-148.

4. Романов А.В. Использование переросших корнеплодов в семеноводстве свеклы столовой// Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Агрономія і біологія” – Суми, 2004. – Вип. 6(9). – С. 44-47.

5. ДСТУ 4341:2004. Насіння буряка столового. Технологія вирощування. Основні положення. – Наказ №203 від 26.09.2004; Введ. з 01.01.2005. – Київ: Держспоживстандарт, 2004. (Т. Горова, О. Вітанов, О. Гарбуз, В. Розторгуєв, А. Ящук, О. Антонов, І. Гордієнко, М. Гаврилюк, С. Даценко, Л. Бєлашова, О. Романов, Т. Парамонова). (Частка здобувача стосовно штеклінгів і частин перерослих коренеплодів складає 90%).

6. Методичні рекомендації щодо вирощування насіння буряка столового / О.Д. Вітанов, Г.І. Яровий, О.В. Романов, О.В. Антонов, Т.В. Парамонова, Л.М. Урюпіна – Харків: ІОБ УААН, 2005. – 16 с. (80% авторства, аналіз літератури, отримання експериментальних даних, підготовка до друку).

7. Витанов А.Д., Герман Л.Л., Романов А.В. Ресурсосберегающие приемы выращивания семян столовых корнеплодов // Тр. Междунар. конф. "Эффективное овощеводство в современных условиях". – Минск: Белпринт, 2005. – С. 49-52. (Особистий внесок здобувача стосовно прийомів вирощування насіння буряка столового складає 80%, досліджено і узагальнено результати).

8. Романов О.В. Урожайність маточних коренеплодів і вихід маточників різних фракцій залежно від строків сівби і густоти рослин буряка столового// Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2005. – Вип. 50. – С. 333-341.