За результатами проведених досліджень можна зробити наступні висновки: 1. В умовах Західного Поділля особини із ознаками зміни статі виявлено у таких представників роду Salix: S. alba f. vitellina pendula, S. triandra, S. cinerea, S. caprea та S. fragilis x S. alba. Найбільшу кількість особин із ознаками однодомності і гінандроморфізму відмічено у S. alba f. vitellina pendula, S. triandra, S. cinerea, менше – у S. caprea, поодинокі – у S. fragilis x S. alba. Серед можливих причин зміни статі рослин слід відзначити високий вміст у ґрунтах гумусу та основних макроелементів, негативний вплив антропогенного навантаження, нанесені рослинами ушкодження, тривале культивування. 2. На особинах із зміненою статтю встановлено формування трьох основних типів квіток: маточкових, тичинкових і гінандроморфних. Порівняльний морфологічний аналіз різних типів квіток верб показав, що найбільша різноманітність тератологічних змін властива маточковим і гінандроморфним квіткам. Маточкові квітки містять апокарпний, паракарпний чи паракарпно-апокарпний типи гінецея. Гінандроморфні квітки можуть включати: а) один або два інтерсексуальних спорофіли; б) маточку та інтерсексуальний спорофіл; в) тичинку та інтерсексуальний спорофіл; г) маточку і тичинку. 3. В залежності від кількісного співвідношення різних типів квіток у досліджуваних видів можна виділити два типи особин із ознаками зміни статі: а) однодомні, на яких тичинкові і (або) маточкові квітки кількісно переважають. Цей тип особин спостерігали в усіх досліджуваних видів, що виявляли ознаки зміни статі рослин; б) гінандроморфи, на яких гінандроморфні квітки кількісно переважають над маточковими і (або) тичинковими. Такі особини виявлені у S. caprea і S. cinerea. 4. Виявлено відмінності у проходженні основних етапів морфогенезу генеративних органів представників підродів Salix і Vetrix, встановлено видову специфічність кількості насінних зачатків (у зав’язі маточки S. alba формується 4–8 насінних зачатків, S. triandra – 18–24 (іноді до 28), S. caprea – 9–14, S. cinerea – 8–12). 5. На рослинах із зміненою статтю маточкові і тичинкові квітки нормальної будови формуються переважно без відхилень. В апокарпних маточках насінні зачатки закладаються у меншій кількості, ніж у нормі, та виявляють ознаки дегенерації під час спорогенезу і гаметогенезу. На однодомних особинах S. triandra відмічено формування маточкових квіток, у яких насінні зачатки зосереджені на зовнішньому боці плодолистків. 6. Найбільшу різноманітність відхилень та високий ступінь стерильності виявлено під час формування гінандроморфних квіток, що включають інтерсексуальні спорофіли. У них мікроспорангії сильно варіюють за кількістю (від 1 до 16), формою, розмірами, розміщенням та виявляють високий ступінь дегенерації пилкових зерен. Насінні зачатки в інтерсексуальних спорофілах зупиняються в розвитку на стадії утворення мегаспор або 1–4-ядерного зародкового мішка, іноді вони формуються як ортотропні. Самозапилення в межах гінандроморфних квіток неможливе через високий ступінь дегенерації мікроспорангіїв і насінних зачатків, а також неодночасний їх розвиток. На однодомних і гінандроморфних рослинах відмічене явище протогінії. 7. Встановлено закономірність у послідовності зацвітання різних видів роду Salix та залежність процесів цвітіння і запилення від дії екологічних факторів. У S. triandra вивчено особливості прискореного розвитку генеративних бруньок у зв’язку з повторним цвітінням частини чоловічих, жіночих і однодомних особин у літньо-осінні місяці. |