Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Барна Микола Миколайович. Репродуктивна біологія видів і гібридів родини вербових (Salicaceae Mirb.): Дис... д-ра біол. наук: 03.00.05 / Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Т., 2001. - 368арк. - Бібліогр.: арк..



Анотація до роботи:

Барна М.М. Репродуктивна біологія видів і гібридів родини Вербових (Salicaceae Mirb.).

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка – Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. Київ, 2001.

Дисертація присвячена вивченню морфологічних і функціональних особливостей репродуктивних структур, закономірностей морфогенезу генеративних органів, ембріології видів і гібридів родини Salicaceae та теоретичних і практичних аспектів гібридизації її видів. Розроблена класифікація пагонів і бруньок, виділені 9 етапів органогенезу чоловічих і 12 – жіночих квіток і суцвіть. Подані розгорнуті ембріологічні діаграми 21 виду родів Populus, Salix і Chosenia родини Salicaceae, ґрунтуючись на яких визначений рівень еволюційного процесу цієї родини та еволюційний ряд її родів: Populus Salix Chosenia. На основі аналізів віддаленої гібридизації в родах Populus і Salix, комплексних методів дослідження встановлено, що постійне магнітне поле напруженістю 500 Е та «намагнічена» вода з експозицією 30 сек. не погіршують, а навпаки, стимулюють метаболічні процеси в репродуктивних структурах. Теоретично та практично обґрунтовано застосування постійного магнітного поля та «намагніченої» води у віддаленій гібридизації видів родини Salicaceae для подолання бар’єрів міжвидової несумісності. Розроблені метод підбору батьківських форм для одержання гетерозисних гібридів і метод раннього прогнозування гетерозису.

1. Результати 25-річних (1975-2000 рр.) досліджень морфогенезу генеративних органів, етапів органогенезу різних статевих типів квіток і суцвіть, ембріології 21 виду та міжвидових гібридів родини Salicaceae з використанням порівняльно-ембріологічного, морфометричного, гістохімічного, цитологічного методів дослідження та методу віддаленої гібридизації дозволили уточнити і по-новому висвітлити ряд аспектів репродуктивної біології видів і гібридів цієї родини.

2. Розроблена оригінальна класифікація бруньок і пагонів, в основу якої покладено особливості їх будови, функції, походження та розміщення.

Виділено їх три основні типи: вегетативні, генеративні та вегетативно-генеративні. Генеративні розділені на: генеративні (чоловічі), генеративні (жіночі), генеративні (бісексуальні), генеративні (полімонойкістичні). Серед вегетативно-генеративних виділені: вегетативно-генеративні (чоловічі), вегетативно-генеративні (жіночі), вегетативно-генеративні (бісексуальні), вегетативно-генеративні (полімонойкістичні).

3. Встановлено, що ранні етапи морфогенезу вегетативних і генеративних структур не відрізняються між собою. Відмінність виявляється в період закладання брактей. До появи їх примордіїв розвиток усіх аксилярних бруньок відбувається подібно.

4. Виявлено два типи диференціації примордіїв андроцея і гінецея в межах роду Populus: апікальний і латеральний, які зумовлені різними напрямками клітинних поділів та різною мітотичною активністю клітин репродуктивних апексів. Обидва типи є стійкими таксономічними ознаками, властивими лише для певного підроду.

5. Встановлені терміни, тривалість та особливості етапів органогенезу вегетативних і генеративних структур. Виділено 9 етапів органогенезу чоловічих і 12 – жіночих генеративних структур. Ранні етапи органогенезу різних статевих типів квіток і суцвіть протікають однотипно.

6. Чоловічі та жіночі квітки належать до структурно одностатевих квіток. У видів роду Populus (Р. nigra, P. laurifolia, P. italica) і роду Salix (S.alba, S. cinerea, S. triandra, S.fragilis) виявлені однодомні особини, на яких, крім чоловічих і жіночих квіток, містилися гінандроморфні квітки двох типів: 1) квітки, які мали тичинки і маточки нормальної будови; 2) квітки, до складу яких входили лише інтерсексуальні спорофіли.

7. Виявлена закономірність у порядку зацвітання досліджених видів роду Salix: кожний вид зацвітає в певній послідовності один за одним, займаючи свою екологічну нішу. Із всіх фаз цвітіння наймінливішою виявилася фаза – початок цвітіння, яка залежить не лише від біологічних особливостей виду, але й від кліматичних умов, зокрема температурного режиму. Тривалість цвітіння видів становить 13-17 діб, окремих особин – 5-7, сережок – 2-4, а квіток – 1-3 доби. Масове розкривання чоловічих і жіночих квіток в добовому ритмі спостерігається між 12 і 15 годинами. Чоловічі особини зацвітають на 1-2 дні раніше, ніж жіночі.

8. Встановлено, що проміжок часу між запиленням і заплідненням у видів роду Salix становить 24-30, родів Populus i Chosenia – 48-60, зрідка, за несприятливих погодних умов – 72-80 годин. За умови штучного виганяння гілок (cередньодобова toС–+18 – +22) проміжок часу між запиленням і заплідненням майже вдвічі коротший. Потрійне злиття передує сингамії. Первинне ядро ендосперму ділиться у видів роду Salix через 36-38, у – Chosenia – через 40-42, у – Populus – 56-60 годин після запилення.

9. У F1 міжвидових гібридів у родах Populus і Salix, які вирощуються в лісовому господарстві, розвиток генеративних структур відбувається однотипно з їх батьківськими формами. Водночас темпи органогенезу чоловічих і жіночих генеративних структур протікають сповільнено, синтез запасних органічних речовин у гібридному насінні відбувається на 5-7 діб пізніше, ніж у їх батьківських форм. Відмічені різні аномалії в розвитку генеративних структур, частка яких становить 28-30 відсотків.

10. Доведено, що несумісність у міжвидовій гібридизації в родах Populus i Salix виявляється в прогамній фазі, у процесі запліднення, в ембріогенезі, ендоспермогенезі, що призводить до значного зниження відсотку утворення життєздатного насіння.

11. Дослідження морфогенезу генеративних органів, етапів органогенезу різних статевих типів квіток і суцвіть та ембріології 21 виду підтверджують природність родини Salicaceae і заперечують виділення роду Populus у самостійну родину Populaceae Kim., що було запропоновано А.Kimura 1928 p. i Л.А. Купріяновою 1965 p. Наші дослідження свідчать на користь виділення Chosenia arbutifolia (Pall.) A.Skvorts. у самостійний рід Chosenia Nakai, що було запропоновано T.Nakai 1920 p. та О.К.Скворцовим 1968 р.

12. На основі порівняльно-ембріологічного аналізу (пиляк з 4 мікроспорангіями, 4-5-шарова стінка мікроспорангія, секреторний тапетум, тетраедральні та ізобілатеральні тетради мікроспор, двоклітинні пилкові зерна, насінних зачатків декілька або багато, жіночий археспорій одноклітинний і багатоклітинний, зародковий мішок Polygonum-типу, злиття полярних ядер до запліднення, нуклеарний тип ендосперму, стиглий зародок прямий, двосім’ядольний) обґрунтовано філогенетичну близькість родин Salicaceae i Flacourtiaceae та їх походження від загального анцестрального таксону. За морфологічними та ембріологічними ознаками роди родини Salicaceae займають такий еволюційний ряд Populus Salix Chosenia.

13. Встановлено, що ПМП у внутрішньовидових схрещуваннях і міжвидовій гібридизації в родах Populus i Salix можна використовувати в двох напрямках: шляхом безпосередньої дії на генеративні структури схрещуваних особин і шляхом опосередкованого впливу «намагніченою» водою на ембріологічні процеси за умови штучного виганяння гілок. ПМП напруженістю 500 Е та «намагнічена» вода з експозицію 30 сек. стимулюють ріст генеративних органів, прискорюють синтез запасних органічних речовин, підвищують активність окисно-відновних ферментів, дозволяють подолати бар’єри міжвидової несумісності на прогамній фазі запліднення, зменшують кількість аномалій у розвитку зародка та ендосперму, підвищують відсоток утворення життєздатного насіння.

14. Розроблені оригінальні методичні підходи, які дозволяють підбирати батьківські форми для міжвидової гібридизації та прогнозувати соматичний гетерозис у гібридів родини Salicaceae: – метод підбору батьківських форм для одержання гетерозисних гібридів за ембріологічними ознаками, що дозволяє в процесі гібридизації на основі порівняння кількісних значень глобулярних гібридних зародків та їх батьків підбирати такі батьківські форми, в потомстві яких виявляється ефект гетерозису; – метод прогнозування гетерозису в міжвидових гібридів за мітотичною активністю апікальної меристеми стебла та кореня, за якою судять про наявність гетерозису; – комплекс критеріїв для ранньої діагностики ефекту гетерозису в міжвидових гібридів; – формули для визначення об’ємно-ядерних коефіцієнтів для прогнозування гетерозису в гібридів, залежно від кількості, розмірів і об’єму ядер гібридів і їх батьків.

Публікації автора:

1. Барна М.М. Ботаніка. Терміни. Поняття. Персоналії: Навчальний посібник для студентів біологічних спеціальностей вищих закладів освіти. — К.: Видавничий центр «Академія», 1997. — 272 с.

2. Барна I.B., Барна М.М. Біологія. Задачі та розв'язки: Навчальний посібник для середніх навчальних закладів у 2-х ч. — Тернопіль: Мандрівець, 2000. — Ч. І. — 224 с. — Ч. Я. —160 с.

3. Барна М.М., Пида С.В., Шанайда Н.Д. Тлумачний словник біологічних термінів і понять у курсі «Біологія» (VI клас): Навчальний посібник. — Тернопіль: Мандрівець, 1997. — 56 с.

4. Барна М.М. Програмований безмашинний контроль за самостійною роботою студентів з анатомії та морфології рослин // Методичні рекомендації для студентів природничих факультетів педагогічних інститутів. — К,: РНМК Міносвіти УРСР, 1985. — 48 с.

5. Барна М.М., Мороз I.B. Організація і проведення самостійної роботи студентів з анатомії та морфології рослин // Методичні рекомендації для студентів природничих факультетів педагогічних інститутів, — К.: РНМК Міносвіти УРСР, 1988. — 48 с.

6. Барна М.М., Шанайда Н.Д., Шанайда M.I. Методичні рекомендації до навчально-польової практики з ботаніки (морфології рослин) для студентів 1-го курсу (спеціальність «Біологія і хімія» і «Біологія»). — Тернопіль, 1999. — 48 с.

7. Барна М.М. Ембріологія видів родини Salicaceae Mirb. у зв'язку з їх філогенією та еволюцією//Укр. ботан. журн.—1983.—T. 40, № 2. — С. 30 —.46, 42

8. Барна М.М. Закладання бруньок та органогенез репродуктивних структур видів родини вербових // Охорона, вивчення і збагачення рослинного світу. — К.: Либідь, 1991. — Вип. 18. — С. 79—88.

9. Барна М.М. Особливості формування чоловічих репродуктивних структур у гібридів родини Salicaceae Mirb. /7 Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Сер. біол. — 1997. — Вип. 4. — С. 241-243.

10. Барна М.М. Особливості розвитку жіночої репродуктивної сфери у гібридів родини вербових (Salicaceae Mirb.) // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. — 1998. — № 2. — С. 3-6.

11. Барна М.М. Дослідження мікроспорогенезу видів родини Salicaceae Mirb. // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Сер. біол. ~ 1999. — Вип. 39. — С. 23—30.

12. Барна М.М. Деякі теоретичні аспекти гібридизації видів родини Salicaceae Mirb. // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. — 1999. — № 2 (5). — С. 3 8.

13. Барна М.М. Сучасний стан дослідження репродуктивних структур видів родини Salicaceae Mirb. // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Л.Українки. Біол. науки. - 1999. - № 4. - С. 112- 115.

14. Барна М.М. Систематика родини вербових (Salicaceae Mirb.) // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. – 1999. – № 3 (6). – С. 70 -77.

15. Барна М.М. Гетерозис у гібридів тополь // Науковий вісник Львівського держ. лісотех. ун-ту. – 1999. – Вип. 9.12. – С. 144-148.

16. Барна М.М. Новий метод прогнозування гетерозису гібридів родини вербових // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. – 1999. – № 4 (7). – С. 65-69.

17. Барна М.М. Філогенія та місце родини Salicaceae Mirb. у системі квіткових рослин // Науковий вісник Ужгородського держ. ун-ту. Сер. біол. – 2000. – № 7. – С. 38-41.

18. Барна М.М. Закладання і типи жіночого археспорія у видів родини Salicaceae Mirb.// Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. – 2000. – № 1 (8). – С. 3-8.

19. Барна М.М. Вплив постійного магнітного поля на ембріологічні процеси при внутрішньовидовому та міжвидовому схрещуваннях в роді Populus L. // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. – 2000. – № 2 (9). – С. 3-8.

20. Барна М.М. Розвиток генеративних органів у видів родини Salicaceae Mirb. за умови дії магнітно-активованої води // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. – 2000. – № 3 (10). – С. 3-10.

21. Барна М.М. Формування стінки мікроспорангія у видів родини Salicaceae Mirb. // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Біол. – Чернівці: Рута, 2000. – Вип. 77. – С. 125-140.

22. Барна М.М. Проростання пилку та ріст пилкових трубок у внутрішньовидових і міжвидових схрещуваннях родини Salicaceae Mirb. за умови дії магнітно-активованої води // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. – 2000. – № 4(11). – С. 3-10.

23. Барна М.М. Морфологічні, цитологічні та гістологічні особливості етапів ембріогенезу видів родини Salicaceae Mirb. // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. – 2001. – № 1 (12). – С. 8-14.

24. Барна М.М., Адамів М.І. Особливості формування репродуктивних структур у деяких видів роду Salix L. // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту. Сер. біол. – 1997. – № 1 (4). – С. 10-13.

25. Барна М.М., Адамів М.І. Формування квіток та біологія цвітіння видів роду Salix L. // Науковий вісник Ужгородського держ. ун-ту. Сер. біол. – 1998. – Вип. 5. – С. 7-9.

26. Барна М.М., Шанайда М.І. Особливості формування чоловічих генеративних структур у видів роду Salix L. // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту. Сер. біол.–1998. – № 3(4).-С. 3-7.

27. Барна М.М., Шанайда М.І. Явище однодомності та біологія цвітіння видів роду Salix L. // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. біол. – 1999. – № 1(4). – С. 3-10.

28. Барна М.М., Шанайда М.І. Тератологічні зміни репродуктивних структур видів роду верба (Salix L.) // Науковий вісник Львівського держ. лісотех. ун-ту. – 2000. – Вип. 10.2. – С. 67-73.

29. Барна Н.Н. Морфогенез вегетативных и репродуктивных структур некоторых видов семейства ивовых // Вопросы охраны и рационального использования растительного и животного мира Украинских Карпат: Сб. науч. тр. Ужгород: МОИП, Ужгород. отд-ние., 1988. – С. 33-39.

30. Барна Н.Н. Органогенез репродуктивных структур видов рода ива (Salix L.) // Охрана, изучение и обогащение растительного мира: Респ. междув. сб. науч. тр. – Киев: Изд-во при Киев. гос. ун-те изд. объед. «Вища школа», 1988. – Вып. 15. – С. 53-60.

31. Барна Н.Н., Костиник И.Н., Шанайда Н.Д. Влияние воды, обработанной постоянным магнитным полем, на прорастание пыльцы и рост пыльцевых трубок при отдаленной гибридизации тополей // Генетико-физиологическая природа опыления у растений: Сб. науч. тр.–Киев: Наук. думка, 1978. – С. 89-92.

32. Способ Барны Н.Н. прогнозирования гетерозиса у гибридов тополей и ив: А.с. 1457866 СССР, МКИ А 01 Н 1/04 / Н.Н.Барна (СССР). – № 4104950/30-13; Заявлено 02.06.86; Опубл. 15.02.89, Бюл. № 6. – 6 с.

33. Способ Барны Н.Н. подбора родительских пар для получения гетерозисных гибридов ивовых: А.с. № 1655388 СССР, МКИ А 01 Н 1/04 / Н.Н.Барна (СССР). – № 4664259/13; Заявлено 26.01.89; Опубл. 15.06.91.Бюл. № 22. – 4 с.

34. Активность окислительно-восстановительных ферментов в пестичных и тычиночных цветках тополя берлинского / С.И. Галантюк, Н.Н. Барна, И.М. Костиник, И.И. Стецив // Труды VII съезда Укр. ботан. о-ва. – Киев: Наук. думка, 1982. – С. 81-82.

35. Барна М.М. Розвиток тичинок та мікроспорогенез у міжвидових гібридів роду Populus L. // VI з’їзд Укр. ботан. т-ва. Тези доп. – К.: Наук. думка, 1977. – С. 139-140.

36. Барна М.М. Раціональне використання та охорона видів родини Salicaceae Mirb. // Тези доп. респ. наук.-практ. конф. «Система ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат». – Івано-Франківськ, 1990. – С. 232-233.

37. Барна М.М. Особливості організації та проведення самостійної роботи студентів при вивченні репродуктивної біології рослин// Тези доп. обл. наук.-практ. конф. викладачів «Зміст, форми і методи самостійної роботи студентів». -Тернопіль, 1990. – С.191-192.

38. Барна М.М.. Органогенез репродуктивних структур видів роду Populus L. // IX з’їзд Укр. ботан. т-ва. Тези доп. – К.: Наук. думка, 1992. – С. 251.

39. Барна М.М. Гістологічні особливості розвитку репродуктивних структур видів родини Salicaceae Mirb. // Матеріали звітної наук. конф. викл. і студ. природничого факультету Тернопільського держ. пед. ін-ту за 1991 рік. – Тернопіль, 1992. – С. 6.

40. Барна М.М. Філогенетичні взаємозв’язки родини Salicaceae Mirb. з іншими родинами покритонасінних // Матеріали звітної наук. конф. викл. і студ. природн. факультету Тернопільського держ. пед. ін-ту за 1992 рік. – Тернопіль, 1993. – С. 7-8.

41. Барна М.М. Деякі аспекти дослідження репродуктивної біології видів і гібридів вербових (Salicaceae Mirb.) // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ін-ту. Сер. біол., хім., пед. – Тернопіль, 1994. – Вип. 1. – С. 7-11.

42. Барна М.М. Біологія репродуктивної сфери видів родини вербових Salicaceae Mirb. // Матеріали Х з’їзду Укр. ботан. т-ва «Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття». – Київ-Полтава, 1997. – С. 113-114.

43. Барна М.М. Гаметогенез, запліднення та ембріогенез у деяких видів роду Salix L. // Матеріали наук. читань, присвяч. 100-річчю відкриття подвійного заплід. у покритонас. рослин проф. ун-ту Святого Володимира С.Г. Навашиним. – К.: Фітосоціоцентр, 1998. – С. 8-12.

44. Барна М.М. Розвиток зародкового мішка у видів родини Salicaceae Mirb.// Матеріали 12-ї Міжнар. наук. конф. «Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії».–Полтава, 2000. – С. 23-25.

45. Барна М.М. Ембріогенез видів родини Salicaceae Mirb // Матеріали ХI з’їзду Укр. ботан. т-ва. – Харків, 2001. – С. 27-28.

46. Барна М.М. Розвиток тапетуму у видів родини Salicaceae Mirb. // Матеріали Міжнар. конф. «Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм».–Тернопіль, 2001.–С. 7-11.

47. Барна М.М., Шанайда М.І. Деякі аномалії в будові генеративних органів видів роду Salix L. під впливом дії несприятливих факторів навколишнього середовища // Матеріали I-ї Всеукр. наук. конф. «Екологічний стрес і адаптація в біологічних системах». – Тернопіль, 1998. – С. 76-77.

48. Барна М.М., Шанайда Н.Д. Теоретичні основи гібридизації і селекції лісових деревних порід // Тези доп. наук.-практ. конф. «Лісова селекція, насінництво та інтродукція в Українських Карпатах». – Івано-Франківськ, 1993. – С. 19–20.

49. Барна М.М., Шанайда Н.Д. Олійник О. Є. Формування репродуктивних структур – основа цвітіння та плодоношення деревних порід // Тези доп. респ. наук.-практ. конф. «Система ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат». – Івано-Франківськ, 1990. – С. 154-155.

50. Барна Н.Н. Сравнительная эмбриология видов Salicaceae в связи с их филогенией и эволюцией // Труды XII Междунар. ботан. конгр. – Л. : Наука, 1975. Т. 1. – С. 243.

51. Барна Н.Н. Цитоэмбриологические аспекты несовместимости при отдаленной гибридизации в роде Populus // Труды III съезда генетиков и селекционеров Украины. – Киев: Наук. думка, 1976. – Ч. 1. – С. 58.

52. Барна Н.Н. Влияние постоянного магнитного поля на прорастание пыльцы и рост пыльцевых трубок при межвидовом опылении тополей // Труды VII всесоюзн. симпоз. по эмбриологии растений «Проблемы гаметогенеза, оплодотворения и эмбриогенеза». – Киев: Наук. думка. – 1978. – Ч. 3. – С. 8–9.

53. Барна Н.Н. Микроспорогенез и развитие мужского гаметофита у чозении крупночешуйчатой // Труды VII съезда Укр. ботан. о-ва. – Киев: Наук. думка, 1982. – С. 75-76.

54. Барна Н.Н. Развитие пыльника и пыльцевого зерна у Populus pruinosa Schrenk. // Материалы VIII всесоюзн. совещ. по эмбриологии растений «Проблемы гаметогенеза, оплодотворения и эмбриогенеза». – Ташкент: Фан, 1983. – С. 38-39.

55. Барна Н.Н. О сравнительно-эмбриологическом исследовании представителей родов Populus и Chosenia (Salicaceae) // Труды VII Делегат. съезда всесоюзн. ботан. о-ва. – Л.:Наука,1983. – С. 256-257.

56. Барна Н.Н. Гистохимическое исследование пыльника и пыльцевого зерна некоторых видов Salicaceae Mirb. // Труды всесоюзн. симпоз. «Развитие мужской генеративной сферы растений (морфо-физиологические аспекты)». – Симферополь, 1983. – С. 8-9.

57. Барна Н.Н. Мегаспорогенез и развитие зародышевого мешка у некоторых видов рода Salix L. // Материалы всесоюзн. симпоз. «Морфо-функциональные аспекты развития женских генеративных структур семенных растений». – Телави, 1984. – С. 5-6.

58. Барна Н.Н. Сравнительное исследование эмбриогенеза видов семейства Salicaceae Mirb. // Труды IХ всесоюзн. совещ. по эмбриологии растений «Гаметогенез, оплодотворение и эмбриогенез семенных растений, папоротников и мхов».-Кишинев,1986.– С.177-178.

59. Барна Н.Н. Некоторые особенности эмбрионального развития при отдаленной гибридизации видов рода Salix L. // Труды V съезда генетиков и селекционеров Украины. – Киев, 1986. – Ч. 1. – С. 126-127.

60. Барна Н.Н. Влияние воды, обработанной постоянным магнитным полем на гистохимические показатели репродуктивных органов некоторых видов семейства Salicaceae Mirb. в период цветения // Труды совещ. по цветению, опылению и семенной продуктивн растений «Проблемы размножения цветковых (прикладные аспекты)». – Пермь, 1987. – С. 50.

61. Барна Н.Н. Цитологическая оценка гетерозиса у гибридов ивовых // Труды всесоюзн. науч.-техн. совещ. «Развитие генетики и селекции в лесохозяйственном производстве». – М., 1988. – С. 11-12.

62. Барна Н.Н. Сравнительная эмбриология видов родов Salix, Populus и Chosenia (Salicaceae Mirb.) // Труды VIII Делегат. съезда всесоюзн. ботан. о-ва «Актуальные вопросы ботаники в СССР». – Алма-Ата: Наука, 1988. – С. 343-344.

63. Барна Н.Н. Некоторые морфологические аспекты репродуктивной биологии видов семейства Salicaceae Mirb. // Материалы Междунар. симпоз. «Лесная генетика, селекция и физиология древесных растений». – М., 1989. – С. 124-125.

64. Барна Н.Н. Исследование процесса оплодотворения у некоторых видов семейства Salicaceae Mirb. // Ботан. исследования на Украине. Докл. УБО.– Киев: Наук. думка, 1990.– С. 3-5.

65. Барна Н.Н. Исследование репродуктивной биологии интродуцированных видов рода Populus L. // Труды IX всесоюзн. совещ. по семеновед. интродуцентов «Репродуктивная биология интродуцированных растений». – Умань, 1991. – С. 13.

66. Барна Н.Н., Галантюк С.И. Локализация окислительно-восстановительных ферментов в репродуктивных органах отдаленных гибридов Salicaceae Mirb. // Труды V съезда генетиков и селекционеров Украины. – Киев, 1986. – Ч. II. – С. 114 -115.

67. Барна Н.Н., Галантюк С.И., Костиник И.М. Влияние воды, обработанной постоянным магнитным полем, на активность ферментов в генеративных органах при внутривидовом опылении тополя берлинского // Цитолого-эмбриологические и генетико-биохимические основы опыления и оплодотворения растений: Сб. науч. тр. – Киев: Наук. думка, 1982. – С. 153-156.

68. Барна Н.Н., Шанайда Н.Д. Гистохимическое изучение семязачатка и зародышевого мешка у некоторых видов семейства Salicaceae Mirb. // Материалы всесоюзн. симпоз. «Морфо-функциональные аспекты развития женских генеративных структур семенных растений». – Телави, 1984. – С. 6.

69. Барна Н.Н., Шанайда Н.Д. Онтогенез и типы побегов видов семейства Salicaceae Mirb. // Онтогенез высших цветковых растений. Рекомендации. – Киев, 1989. – С. 11-12.

70. Комплексный подход к изучению репродуктивной биологии ивовых в связи с их селекцией / Н.Н.Барна, И.М.Костиник, С.И. Галантюк, Н.Д. Шанайда // Труды всесоюзн. науч.-техн. совещ. «Развитие генетики и селекции в лесохозяйственном производстве». – М., 1988. – С. 72-73.

71. Костиник И.М., Барна Н.Н. Влияние воды, обработанной постоянным магнитным полем, на прорастание пыльцы при межвидовом опылении ив // Труды IХ всесоюзн. совещ. по эмбриологии растений «Гаметогенез, оплодотворение и эмбриогенез семенных растений, папоротников и мхов». – Кишинев, 1986. – С. 141-142.

72. О возможности применения постоянного магнитного поля при отдаленной гибридизации ивовых в искусственных условиях / Н.Н.Барна, И.М. Костиник, С.И. Грушко, С.И..Галантюк // Труды всесоюзн. совещ. по лесной генетике, селекции и семеноводству. – Петрозаводск, 1983. – Ч. 1. – С. 60-61.

73. Шанайда М.І., Барна М.М. Вивчення статевого поліморфізму видів роду Salix L. у природних місцезростаннях та в культурі // Матеріали Всеукр. наук. конф. «Інтродукція і акліматизація рослин на Волино-Поділлі». – Тернопіль, 1999. – С. 157-160.

74. Шанайда Н.Д., Барна Н.Н. Развитие семяпочек и формирование женского археспория у чозении крупночешуйчатой // Труды VII всесоюзн. симпоз. по эмбриологии растений «Проблемы гаметогенеза, оплодотворения и эмбриогенеза». – Киев: Наук. думка. – 1978. – Ч. 3. – С. 110-112.

75. Barna N.N. Some morphological aspects of reproductive biology of species of Salicaceae Mirb. Family // Proceedings of International Symposium «Forest Genetcs, Breeding and Physiology of woody plants». – M., 1989. – P. 156 -157.

76. Barna N.N. Peculiarities of development of ovules and female archesporium in Salicaceae Mirb. Family species // Abstracts of the papers and posters, presented at the XI International Symposium «Embryology and seed reproduction». – L.: Nauka, 1990. – Р. 16.