Анотація до роботи:

Зелененька Л.І. Ремоделювання лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу – багаторічна динаміка, вплив на прогноз.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія.- Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” АМН України. Київ, 2008.

В дисертаційній роботі наведені результати багаторічної (15-20 років) динаміки показників гіпертрофії та функції лівого шлуночка (ЛШ), розвитку серцево-судинних ускладнень (фатальних і нефатальних) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Базуючись на даних комплексного обстеження 145 хворих на ГХ, із застосуванням ретроспективного аналізу, доведений вплив типу ремоделювання ЛШ на розвиток серцево-судинної смерті за тривалий період часу (15-20 років).

Встановлено, що трансформація нормальної геометрії ЛШ в концентричну гіпертрофію ЛШ (ГЛШ) у хворих на ГХ асоціюється з приростом діастолічного артеріального тиску, обумовлена суттєвим потовщенням стінок ЛШ і супроводжується збільшенням лівого передсердя, що може бути пов’язано з погіршенням діастолічної функції ЛШ.

Виявлено, що трансформація нормальної геометрії ЛШ в ексцентричну ГЛШ асоціюється з вихідною гіпоренінемією та достовірним збільшенням пульсового артеріального тиску, обумовлена збільшенням як товщини стінок, так і, в більшій мірі порожнини ЛШ.

Вивчено багаторічну динаміку ремоделювання ЛШ у хворих на ГХ в залежності від вихідного його типу геометрії.

Доведено, що ефективне антигіпертензивне лікування з усуненням фактору ризику – паління сприяє уповільненню прогресування гіпертензивного серця.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання кардіології – на основі ретроспективного аналізу з охопленням 15-20-річного терміну часу динаміки різних типів геометрії лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу та перебігу захворювання визначено фактори, що сприяють розвитку і прогресуванню гіпертензивного серця, фатальних і нефатальних серцево-судинних ускладнень.

1. Доведено вплив типу ремоделювання лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу на розвиток фатальних серцево-судинних ускладнень за тривалий період часу (15-20 років): частота розвитку серцево-судинної смерті найвища при наявності концентричної гіпертрофії ЛШ (48,5%), ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка займає проміжне місце (31,8%), найнижча частота розвитку серцево-судинної смерті при нормальній геометрії лівого шлуночка (18,5%).

2. Розвиток фатальних серцево-судинних ускладнень впродовж 15-20 років у хворих на гіпертонічну хворобу асоціюється з раннім початком захворювання – до 36 років (в 4 рази), з початковим рівнем діастолічного артеріального тиску понад 105 мм рт.ст. (в 1,8 рази), наявністю гіпертрофії лівого шлуночка, особливо її концентричного типу, збільшенням ширини аорти понад 3,7 см (в 4,2 рази) та вмісту в крові кортизолу понад граничні значення (в 1,9 рази).

3. Розвитку нефатальних серцево-судинних ускладнень у хворих на гіпертонічну хворобу впродовж 15-20 років сприяє прогресування артеріальної гіпертензії (за значеннями систолічного артеріального тиску), збільшення пульсового артеріального тиску і ширини аорти на тлі активації симпато-адреналової системи (про що опосередковано свідчить достовірне збільшення частоти серцевих скорочень).

4. У хворих на гіпертонічну хворобу з вихідною нормальною геометрією лівого шлуночка розвиток його ремоделювання впродовж 15-20 років асоціюється з вихідним рівнем діастолічного артеріального тиску понад 94 мм рт.ст. та частотою серцевих скорочень більшою за 75 уд./хв., за умови суттєвого збільшення (понад 20 мм рт.ст.) систолічного артеріального тиску.

5. Трансформація нормальної геометрії лівого шлуночка в його концентричну гіпертрофію у хворих на ГХ асоціюється також з приростом діастолічного артеріального тиску, обумовлена суттєвим потовщенням стінок ЛШ і супроводжується збільшенням лівого передсердя, що може бути обумовлено погіршенням діастолічної функції ЛШ. Трансформація нормальної геометрії ЛШ в його ексцентричну гіпертрофію асоціюється з вихідною гіпоренінемією та достовірним збільшенням пульсового артеріального тиску, обумовлена збільшенням як товщини стінок, так і, в більшій мірі, порожнини ЛШ.

6. У хворих на гіпертонічну хворобу довготривале ефективне медикаментозне лікування артеріальної гіпертензії з усуненням фактора ризику – паління сприяє гальмуванню процесів ремоделювання лівого шлуночка, в той час, як відсутність адекватної антигіпертензивної терапії веде до прогресування захворювання, зокрема, змін міокарда.

Публікації автора:

1. Зелененька Л.І. Розвиток серцево-судинних ускладнень у хворих на есенціальну гіпертензію за даними тривалого спостереження // Укр. кард. журнал.- 2007.- № 6.- С. 54-58.

2. Купчинська О.Г., Зелененька Л.І. Ретроспективний аналіз динаміки нормальної геометрії лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу. Погляд через 15-20 років // Лікарська справа.- 2007.- №4.- С.13-19. (Проводила обстеження пацієнтів, аналіз отриманих результатів, підготовка роботи до друку).

3. Купчинська О.Г., Зелененька Л.І. Які чинники слід розглядати щодо попередження розвитку серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з гіпертонічною хворобою? Дані 15-20-річного періоду // Кровообіг та гемостаз.- 2007.- №4.- С.41-45.

4. Свіщенко Є.П., Купчинська О.Г., Зелененька Л.І. Гемодинамічні предиктори несприятливого прогнозу у хворих з есенціальною гіпертензією. // Укр. кард. журнал.- 2007.- № 5.- С. 91-94. (Проводила обстеження пацієнтів, аналіз отриманих даних, написання та підготовка статті до друку).

5. Купчинська О.Г., Зелененька Л.І. Роль гемодинамічних та інших факторів у розвитку серцево-судинних ускладнень при тривалому перебігу ессенціальної гіпертензії // Матеріали Об’єднаного пленуму правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України в рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки. Тези наукових доповідей.- Київ, 2006.- С.57-58. (Самостійно проводила обстеження хворих, аналіз отриманих даних та написання тез).

6. Купчинська О.Г., Зелененька Л.І. Можливі гемодинамічні передумови розвитку гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу з його вихідною нормальною геометрією // Матеріали української науково-практичної конференції. “Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії”. Тези наукових доповідей. Київ, 2006.- С.107-108. (Особисто здобувачем здійснено обстеження пацієнтів, статистична обробка і аналіз отриманих даних, написання тез).

7. Zelenenka L., Kupchinska O., Bezrodna L. Relation of type left ventricular geometry with life expectancy in hypertensive patients during follow-up // J. of Hypertension.- 2006.- Vol.24 (Suppl.4).- P.41. (Здобувачем здійснено обстеження пацієнтів, статистична обробка і аналіз отриманих даних, підготовлена публікація).

8. Zelenenka L., Kupchinska O., Bezrodna L. Dynamic changes of normal left ventricular geometry in hypertensive patients during 17 years follow-up period // J. of Hypertension.- 2006.- Vol.24 (Suppl.6).- P.383-384. (Особисто здійснено обстеження хворих, проведено аналіз даних, підготовлена публікація).

9. Zelenenka L., Kupchinska O., Bezrodna L. Long-term observation of hypertensive patients with initial normal left ventricular geometry: results from 17-years study // J. of Hypertension.- 2007.- Vol.25 (Suppl.2).- P.44-45. (Особисто здійснено обстеження хворих, проведено аналіз даних, підготовлена публікація).

10. Bezrodnyy A., Svyshchenko Y., Kupchinska O., Zelenenka L. // Investigation the association between plasma renin activity and glucose metabolism and left ventricular geometry in hypertensive patients under long-term observation // J. of Hypertension.- 2007.- Vol.25 (Suppl.2).- P.258. (Особисто здійснено обстеження хворих, проведено аналіз даних, підготовка до публікації).