На підставі проведеного комплексного дослідження ремесел та промислів сільського населення як окремого соціально-економічного явища з`ясовано, що вони відігравали важливу роль в господарському комплексі давньоруського суспільства, іноді навіть більшу ніж сільське господарство. Для них характерний нерівномірний ступінь розвитку за показниками спеціалізованості, товарності, технічної оснащеності, маштабами виробництва. Промисли, на відміну від ремесел, у стані своєї спеціалізації для певних регіонів сягають значно вищого рівня, становлячи головний вид господарської діяльності і складаючи одну із основ основу для зовнішньої торгівлі давньоруської держави. Це парадокс породження примітивним рівнем розвитку продуктивних сил втягування населення до міждержавного розподілу праці. Більшість ремесел несуть ознаки домашнього виробництва. Виготовлення заліза, гончарство, видобуток і обробка каміння за обсягами виробництва значно перевершують потреби власної родини виробника, а для деяких випадків навіть і прилеглих регіонів. В цілому, можна відзначити поєднання консерватизму, замкнутості і самодостатності господарства сільського населення давньоруського періоду із його різноманітністю, спеціалізованістю та неоднорідністю, відкритістю і взаємозв`язками із різними структурами феодального суспільства та інтегрованістю до них. Цей висновок відрізняється від уявлень про однорідність та самодостатність натурального господарства середньовічного селянина. За темою дисертації опубліковані такі роботи: 1. Жорна на території Подніпров`я. - Археологія. - 1996. - №2. – С.84-92 (у співавторстві з І.А. Готуном та Г.Ш.Черниш). 2. Ремісниче виробництво давньоруського поселення Автуничі // Археологія. - №2. – 1998. – С.104-110. 3. Про розвиток залізоробного виробництва на давньоруських пам`ятках Середнього Подніпров`я // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - Вип.13. - С.93-102. 4. Житло та виробничий комплекс з давньоруських поселень на Фастівщині // Фастівський державний краєзнавчий музей. Бюлетень №2. - Фастів, 1994. - С.19-21 (у співавторстві з І.А.Готуном). 5. Соціально-економічний феномен давньоруського села (до підоснов формування життєвого укладу українського народу) // Ноосфера. - 1995. - №1.- С.24-27 (у співавторстві з І.А.Готуном). 6. Гончарний осередок давньоруського часу на Київщині // Українське гончарство. - 1995. - №3. - Опішне, 1996. - С.74-82 (у співавторстві з І.А.Готуном). 7. Кам`яні намистини Е.-Л.Руліковського та деякі міркування щодо давньоруських шиферних виробів // Археологічні пам`ятки Фастівщини: проблеми дослідження і охорони. Науково-інформаційний бюлетень. Прес-музей, №10-11 за 1998 р. - Фастів, 2001. - С. 143-149 (у співавторстві з І.А.Готуном). Матеріали конференцій та тези доповідей: 8. До проблеми вивчення структури ремесла давньорусього села // Тези доповідей української делегації на VI Міжнародному конгресі слов`янської археології (Новгород, Росія, 1996 р.). - К.: Наукова думка, 1996. 9. Производство железа на древнерусских сельских поселеннях Днепровского Левобережья // Деснинские древности (выпуск ІІ). Материалы межгосударственной научной конференции “История и археология Подесенья”, посвященной памяти брянского археолога и краеведа, Заслуженного работника культуры РСФСР Федора Михайловича Заверняева (28.11.1919-18.VІ.1994). – Брянск, 2002. - С.180-183. 10. Охота в структуре хозяйствования Киевской Руси // Русь в ІХ-ХIV веках: взаимодействие Севера и Юга. Тезисы докладов. - М.: Институт археологии РАН, 2002. - С.72, 73. | 