У дисертації запропонована інноваційна версія концепції впливу релігійного чинника як символічної форми світосприйняття на соціально-економічну поведінку в різних цивілізаціях за умов глобалізаційних викликів. З’ясовано, що джерелом формування принципів економічної поведінки можуть бути не лише суто економічні змінні (прибутковість, продуктивність праці тощо), але й неекономічна сфера, нематеріальні чинники. Економічна поведінка в роботі інтерпретується як соціально-економічна, оскільки її етос регламентується цілим спектром соціокультурних чинників, сформованих у процесі генези людського універсуму (політичних, релігійних, культурних тощо), які присутні як на свідомому, так і на підсвідомому рівні соціальних агентів і є факторами формування певного типу економічної культури. Оскільки у роботі соціально-економічна поведінка вивчається з точки зору впливу на неї чинників релігійної модальності, тому в процесі концептуалізації соціокультурного механізму впливу релігійної детермінанти на економічну поведінку були використані теоретико-методологічні засади філософії символічних форм Е.Касірера. Це дало можливість розробити концептуальну версію функціональної ролі релігії в соціумі як соціальної технології розв’язання буттєвих проблем, що ґрунтується на інтуїтивно-символічних засадах світосприйняття та здатна розв’язувати життєво назрілі проблеми через забезпечення не силового, а морально-етичного спрямування соціально-економічної поведінки. Зважаючи на функціональну перспективність релігії як у традиційному, так і у сучасному соціумі, у роботі здійснений пошук тих організаційних форм, яких вона може набувати в процесі своєї ґенези в різні історичні періоди та в різних цивілізаційних контекстах. У межах соціосинергетичного дискурсу на прикладі християнства релігія тлумачиться як багаторівневе, нелінійне соціальне утворення, яке в процесі генези здатне набувати адаптивних форм соціального інституту «тіла», тобто колективного, емпіричного статусу, або соціального інституту «особи», тобто надколективного, надемпіричного, символічного статусу адекватно різним соціокультурним практикам. На ґрунті вивчення місця та ролі релігійного чинника в процесах соціокультурної детермінації економічної поведінки в різних цивілізаціях виділені наступні моделі релігійно обумовленої соціально-економічної поведінки як ендогенні “відповіді” суспільств на глобалізаційні “виклики”: вестернізована, або прозахідна, консервативна, або самобутня, модернізована, або адаптована та екологічна. Запропоновані варіанти реакцій різних суспільств на виклики з боку глобалізації є диференційованими і можуть варіювати від повного прийняття ринкових цінностей, традицій західнохристиянських країн до жорсткої опозиції та радикального протистояння екзогенним впливам, що віддзеркалює гетерогенність соціокультурних систем різних суспільств, а також необхідність гармонізації різних релігійних ідентичностей у процесі інтенсифікації “зіткнення цивілізацій”. Виявлені у роботі особливості ґенези української православної господарської етики надали змогу означити її як етично-раціональну, у творенні якої брали участь як православні, так і західнохристиянські конфесії. Зроблений висновок про те, що українська православна трудова аскеза тяжіє до загальноєвропейських ринкових засад, але із необхідністю врахування в економічній діяльності соціальних питань. Акцент на морально-етичній складовій економічної поведінки може вберегти суспільство від спокуси вбачати засади соціального благополуччя лише в матеріальному достатку, а значить може сприяти посиленню почуття соціальної відповідальності у економічних агентів. За умов відкритого інформаційного простору та поширення в українському суспільстві ліберальних ринкових цінностей актуальним стає звернення до ендогенних релігійних важелів регулювання соціально-економічної поведінки, котрі апелюють до морально-етичних цінностей. Запорукою ефективного проведення економічних реформ в Україні є здатність ринкової системи адаптуватись до специфічних соціокультурних потреб суспільства, зважати на традиційні чинники регулювання соціально-економічної поведінки, серед яких чільне місце займають православні цінності, орієнтовані на культ громади, родинних цінностей, аграрної праці, шляхетності, доброчинності, милосердя тощо. В противному випадку спроби ефективної ринкової трансформації будуть марними. |
