Анотація до роботи:

Жерновей Є.Г. Релігійна термінологія сучасної французької мови: генеза, семантика, функціонування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

В роботі аналізуються релігійна термінологія французької мови, її генетична й лексико-семантична структура, аспекти функціонування релігійних термінів у різних текстових жанрах.

Встановлено, що основою для творення релігійної термінології стали латинська та давньогрецька мови а також власне французькі утворення, запозичення з інших мов складають незначну частину термінів. Лексико-семантичні процеси в межах РТСФМ виявляють специфічні риси: категоріальна багатозначність, міжcистемна антонімія, дублетність синонімів. Ядром та центром функціонально-семантичного поля сакральності є біблеїзми і християнізми, а периферією – терміни нехристиянських релігій. Частотний аналіз функціонування генетичних пластів РТО в тексті виявив перевагу РТО латинського і власне французького походження. Функціональною особливістю цих пластів є те, що значна частина з них належить до термінів-інтернаціоналізмів.

Релігійна термінологія відображає систему понять у релігійній світоглядній концепції. Процес формування РТСФМ пройшов через три історичні періоди, з яких визначальним став період становлення і нормування РТСФМ (ХІІ-ХVІІІ ст., 869 або 54,93% нових РТО). У генетичному відношенні переважну більшість одиниць РТСФМ складають РТО латинського походження і власне французького утворення, кількість яких дорівнює 1378 (87,11%) одиниць. Кількість запозичень з інших мов становить 204 (12,89%) РТО. На сучасному етапі значну роль відіграє інтернаціоналізація релігійних термінів (особливо на основі одиниць грецького і латинського походження). Їх число в РТСФМ складає 477, або 30,15% всіх РТО сучасної французької мови.

На функціональному рівні термінологічні одиниці латинського походження та французького утворення покривають у тексті 16600 (98,45%) терміновживань, а запозичені з інших мов РТО – 260 (1,55%) терміновживань. Терміни-інтернаціоналізми реалізують у тексті 3058 (11,84%) терміновживань.

На лексико-семантичному рівні для системи РТСФМ характерна термінологічна гомогенність семантичної структури значної частини ТО: 66,06% одиниць у словнику, 66,99% терміновживань у тексті. Релігійні терміни з гетерогенною семантичною структурою складають 33,94% одиниці у словнику і 33,01 % у тексті. На граматичному рівні встановлено, що і в системі РТСФМ, і в її функціонуванні поняття предметності переважає над поняттями ознаки і дії, тому кількість іменників є значно вищою і в словнику (73,32%), і в терміновживаннях у тексті (81,62%).

Під час функціонування в тексті релігійна термінологія підтверджує більшість процесів, які характерні для всієї лексичної системи загальнолітературної мови. Водночас, для РТСФМ властиві деякі специфічні риси, що є свідченням відносної самостійності релігійної термінології як підсистеми загальнолітературної мови. Цими специфічними рисами є:

1. У тематичному й функціональному відношеннях у межах РТСФМ виділяються тематичні групи РТО, які формують функціонально-семантичне поле сакральності. Склад тематичних груп визначається належністю терміна до певного базового концепту, що відображено відповідною позначкою у словниках, а структура ФСПС – універсальністю вживання РТО у різних типах сакральних текстів;

2. Розвиток термінологічної багатозначності є одним із важливих засобів оновлення словника релігії. Поширеною у складі релігійної термінології є внутрішньосистемна і міжсистемна полісемія ( внаслідок розширення значення, метонімізації).

3. Синонімічні відношення проявляються у складі РТФСМ у вигляді дублетності (лексичні одиниці співвідносяться з одним і тим же поняттям і характеризують різні його властивості).

4. Антонімічні відношення зумовлені іманентними властивостями релігії. Значна частина антонімічних пар твориться на рівні видових назв, що доповнюють родові терміни, тобто у ФРТ переважає комплементарна антонімія.

Загалом, РТСФМ є впорядкованою галузевою терміносистемою, що відповідає нормам міжнародних стандартів, вимогам наукового спілкування. Перспективою подальшої розробки може бути залучення матеріалу інших романських мов для виявлення загальнороманської типології у релігійній термінології і для вивчення національних особливостей розвитку цієї частини словникового складу кожної окремої мови, залучення матеріалів інших мов (слов’янських, германських тощо), для вивчення загальних закономірностей спілкування у духовній сфері буття.

Публікації автора:

1. Релігійна термінологія у культурному контексті французької мови // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наук. праць. – Київ, 2001. – Вип. 4. – С. 47-51.

2. Про деякі аспекти вивчення семантики релігійних термінів у сучасному мовознавстві // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія: Збірник наук. праць. – Чернівці: ЧДУ, 2001. – Вип. 114. – С. 183-191.

3. Сomparative analysis of semantic evolution of religious term “holy” in English, French and Ukrainian // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наук. праць.– Київ, 2001. – Вип. 5. – С. 57-60.

4. Кількісний і якісний склад запозичень у релігійній термінології французької мови // Вісник Київського університету. Іноземна філологія. – Київ, 2002. – Вип. 33. – С. 86-91.

5. Про деякі особливості семантичного розвитку релігійного терміна у французькій мові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наук. праць.– Київ: КНЛУ, 2002. – Вип. 8 – С. 103-107.

6. Аналіз розвитку семантичної структури біблійних термінів від давньогрецької до сучасної французької мови // Науковий вісник Чернівецького університету: Романська філологія. Збірник наук. праць. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – Вип. 21 – С. 86-95.

7. Проблеми семантичного розвитку в біблійній термінології румунської мови // Науковий вісник Чернівецького університету: Романська філологія. Збірник наук. праць. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – Вип. 21 – С. 8-17.

8. Етимологічна структура релігійної термінології французької мови // Наукова спадщина професора С.В. Семчинського і сучасна філологія: Зб. Наук. Праць: У 2 ч. / Упоряд. В.Ф. Чемес – К.: “Київський університет,” 2001. – Ч. 1. – С. 364-372.

9. Етапи становлення християнської релігійної термінології французької мови // Освітньо-виховний та професійний потенціал світоглядно-філософських дисциплін: класичні парадигми та альтернативи ХХІ століття. Матеріали науково-практичної конференції. – Чернівці, 2001. – С. 87-90.

10. Чорний І.П., Іваницький Р.В., Жерновей Є.Г., Бродецький О.Є. Філософсько-релігієзнавчий (українсько–англійсько–німецько–французький) тлумачний словник. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 256 с.