1. Новим процесом розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі стає глобалізація підприємницької діяльності у формі транснаціоналізації виробництва, матеріальною основою якої є міжнародний рух ПІІ. Особливістю цього процесу є зростаючі темпи та включення до цієї системи майже всіх країн і територій. Оскільки ПІІ є найважливішою характерною ознакою ТНК, що став активним учасником світової економіки, теорії ПІІ переважно розглядаються як теорії ТНК. ПІІ в такому випадку являють собою не просто міжнародний рух капіталу, а скоріше розширення компанії, яке охоплює потоки капіталу, технології та підприємницьких навичок до іншої країни, де вони поєднуються з місцевими факторами у виробництві товарів на місцевий та експортний ринки. 2. В умовах існуючих комерційних та політичних ризиків комплекс заходів зі стимулювання та захисту інвестицій на двосторонній основі не може забезпечити максимальних гарантій для приватних інвесторів, тому виникає потреба у формуванні глобальної системи регулювання ПІІ, зокрема в рамках Багатосторонньої угоди з інвестицій. При цьому, у сучасній структурі регулювання міжнародного інвестиційного процесу домінуючими тенденціями є рух від обмеження і контролю до стимулювання припливу ПІІ, а також розширення сфери діяльності ринкових факторів у міру зняття бар’єрів на шляху руху капіталу і формування однакових умов його міждержавного переміщення. 3. З метою заохочення ПІІ країни з перехідною економікою здійснюють заходи щодо покращення інвестиційного клімату. По-перше, це створення загальних економічних, політичних та правових умов для надходження ПІІ в економіку країни, за яких єдиними спеціальними правовими інструментами регулювання діяльності іноземних інвесторів в країні є міжнародні угоди з інвестицій, зокрема угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій та угоди про уникнення подвійного оподаткування. По-друге, це створення режиму, який би забезпечував надання додаткових пільг іноземному інвестору. 4. Наміри країн Вишеградської групи вступити в ЄС змусили їх зосередитися на економічних реформах для досягнення рівня економічного розвитку існуючих членів цього інтеграційного угруповання. Заохочення іноземного капіталу країни четвірки здійснювали завдяки забезпеченню стабільного розвитку, чіткому законодавству та вигідному розташуванню в центрі Європи, що стимулює їхніх торгівельних партнерів та інвесторів. Цьому сприяла лібералізація економічного життя та його подальша стабілізація. Здійснювані законодавчі зміни, що полегшують операції іноземних інвесторів, у вигляді сприятливих податкових умов, захисту інтелектуальної власності, лібералізації закону про придбання землі та нерухомості іноземцями, а також антимонопольних законів позитивно впливають на рівень заохочених ПІІ, економічні трансформації, сприяють розширенню зовнішньої торгівлі та участі країн у розширенні ЄС. 5. Особливе місце у проведенні країнами Вишеградської групи реформ відведено формуванню прав власності та здійсненню приватизації. Законодавством країн Вишеградської групи не передбачені обмеження для участі іноземних інвесторів в процесі приватизації, а також зменшено кількість обмежень для іноземних громадян на шляху придбання власності. Наразі нагальною необхідністю є проведення другого етапу приватизації – роздержавлення великих стратегічних підприємств. 6. Аналіз використання спеціальних стимулів щодо залучення ПІІ переконує в недоцільності їх використання на загальній основі, оскільки пільги однієї країни багато в чому нейтралізуються пільгами інших. Вони також зменшують чисті вигоди від іноземних інвестицій для приймаючої країни. Тому більшість ТНК розглядають їх як другорядний фактор при прийнятті рішень щодо інвестицій, який за важливістю поступається фактору макроекономічної стабільності. Характерною тенденцією розвитку національного законодавства країн-членів Вишеградської групи є поширення дії пільг лише на пріоритетні проекти та регіони з високим рівнем безробіття. 7. Створення ВЕЗ є однією з найбільш ефективних форм заохочення ПІІ в країнах з перехідною економікою. На сучасному етапі Польща та Угорщина використовують цю можливість, хоча їм доводиться коригувати свою політику в цій галузі із врахуванням вимог ЄС, які пов’язані з тим, що великі податкові та митні пільги, великі розміри державних дотацій іноземним інвесторам у ВЕЗ порушують принцип вільної конкуренції на єдиному європейському ринку. 8. Попри певне удосконалення національного законодавства і політики України щодо лібералізації регулювання діяльності іноземних інвесторів, у тому числі в таких питаннях, як право створення підприємств, національний режим інвестиційної діяльності, гарантії захисту від націоналізації, міжнародне врегулювання спорів і гарантії репатріації прибутків та капіталу, потік ПІІ в країну не збільшується. Головною причиною є відсутність стабільності та суперечливість у питаннях, пов’язаних із законодавчим забезпеченням регулювання ПІІ. Враховуючи досвід країн Вишеградської групи, для успішного заохочення інвестицій в Україну необхідно проводити ідентифікацію інвесторів. Це дозволить належним чином враховувати національні цілі заохочення ПІІ в пріоритетні галузі, в наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, що сприятиме технологічному оновленню економіки України та реалізації її переваг. 9. Важливою умовою успіху залучення ПІІ в українську економіку є приватизація. Як і в країнах Вишеградської групи, уряду України на новому етапі приватизаційного процесу важливо привернути увагу іноземних інвесторів до продажу найбільших підприємств через розробку індивідуальних приватизаційних процедур. Уряд має створити сприятливе середовище для збільшення ПІІ в приватний сектор шляхом спрощення бюрократичних процедур, встановлення прозорого та справедливого режиму регулювання, приватизації землі, захисту прав інвесторів та акціонерів і створення правової держави. |