У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано розв’язання науково-практичного завдання розробки науково–методичних основ регулювання діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів. Зміст основних висновків і рекомендацій зводиться до такого. 1. На сучасному етапі розвитку ринкових форм господарювання підприємств внутрішньої торгівлі місцеві ринки з продажу споживчих товарів займають провідне місце під час вирішення завдань щодо забезпечення різних прошарків населення продуктами та товарами, отже, об’єктивною є потреба у визначенні фундаментальних положень й підвищенні дослідницької уваги до питань наукового обґрунтування, вдосконалення і розвитку теоретико-методологічних і організаційно-методичних засад регулювання діяльності цих ринків, що забезпечує підвищення ефективності їхньої діяльності. Зважаючи на те, що практика регулювання діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів вимагає систематизації для їх оцінки й стратегічного розвитку, в роботі подано комплексну удосконалену класифікацію, яка, всебічно розкриває сутність та найбільш значимі ознаки, а отже, сприятиме визначенню пріоритетних напрямків розвитку місцевих ринків з продажу споживчих товарів. 2. Удосконалення регулювання діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів вимагає використання сучасних методологій процесу регулювання, що зумовлює необхідність постійного оновлення його теоретико–прикладних засад. Дослідження та узагальнення теоретичних положень з питань регулювання діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів становило основу для їхнього подальшого розвитку через обґрунтування принципової схеми концептуального підходу до регулювання діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів, сутність якого полягає в узгодженості впливу державного регулювання, регулювання на рівні органів самоврядування та саморегулювання, використання якого сприяє оптимізації регуляторних дій на кожному рівні, спрямованих на підвищення ефективності діяльності місцевого ринку з продажу споживчих товарів. 3. За результатами аналізу функціонування місцевих ринків з продажу споживчих товарів у контексті розвитку внутрішньої торгівлі визначено основні тенденції, закономірності, а також складено науково обґрунтоване судження щодо перспектив їхнього розвитку, зроблено висновок про поступове перетворення місцевих ринків з продажу споживчих товарів у сучасні торговельно–сервісні центри, виявлено позитивні зрушення, підтримка й закріплення яких сприятиме подальшому підвищенню ефективності діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів як провідної ланки у сфері внутрішньої торгівлі.. Аналіз теоретико–методологічних положень та науково–методичного інструментарію, їх оцінка підтвердили наявність та дозволили визначити найпоширеніші проблеми, що ускладнюють регулювання діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів, серед яких найбільш вагомими є відсутність методичного інструментарію регулювання, неузгодженість різних рівнів регулювання, брак конкретних рекомендацій та детальних схем реалізації пропонованих методичних підходів, що зумовлює необхідність подальшого розвитку методико–прикладних засад регулювання діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів. 4. На підставі оцінки та аналізу практики використання маркетингових важелів діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів як каналів розподілу в системі підприємств внутрішньої торгівлі, побудовано матрицю конкурентноздатності місцевих ринків з продажу споживчих товарів залежно від їх частки в загальній кількості та ступеня дії маркетингових важелів регулювання їхньої діяльності, використання якої спрямовано на вдосконалення регуляторної політики місцевих ринків з продажу споживчих товарів Невід’ємною складовою дослідження практики регулювання є системний аналіз особливостей руху товарів у процесі забезпечення їхнього постачання на місцеві ринки з продажу споживчих товарів, результати якого дозволили встановити рівень обсягів комерційної діяльності, кількість суб’єктів підприємницької діяльності, які забезпечують організацію товарних потоків, середній рівень попиту на товарну продукцію та середню частоту поставок товарів на місцевий ринок залежно від їхньої спеціалізації, що стало підставою для твердження про рівень використання логістичних важелів регулювання діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів. 5. Основним цільовим напрямком розвитку місцевих ринків з продажу споживчих товарів, згідно регуляторної політики держави, є перетворення їх на сучасні торговельно-сервісні центри, отже, необхідним стає розробка науково–методичного інструментарію стратегічного регулювання діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів. Запропонований методичний підхід до розробки стратегії регулювання діяльності місцевого ринку з продажу споживчих товарів, обумовлений його місією і метою, базується на засадах ситуаційного аналізу й поєднує дві портфельні стратегії: підприємницькі стратегії, до яких входять стратегія розширення торговельної зони, стратегія розширення торговельної мережі та товарна стратегія і стратегії розвитку місцевого ринку, які включають стратегію диверсифікації, стратегію оптимізації витрат і стратегія ціноутворення. Упровадження цього підходу сприяє мінімізації невизначеності під час прийняття господарських рішень щодо регулювання діяльності місцевого ринку з продажу споживчих товарів. 6. Узагальнення науково–методичних підходів до удосконалення регулювання, оцінка, аналіз і узагальнення практики регулювання місцевих ринків з продажу споживчих товарів, виявлення проблем, які ускладнюють цей процес, стали підставою для розробки організаційної схеми регулювання діяльності місцевих ринків з продажу споживчих товарів, яка відображає організаційно-функціональні заходи на рівні зовнішнього регулювання та саморегулювання, а також конкретизує дію маркетингових та логістичних важелів регулювання. Упровадження цього підходу забезпечує комплексну дію системи важелів регулювання, яка створює умови для підвищення ефективності діяльності і розвитку місцевого ринку з продажу споживчих товарів. 7. На підставі узагальнення існуючих методичних підходів до удосконалення логістичних процесів обґрунтовано та розроблено організаційну схему регулювання діяльності суб’єктів торговельного підприємництва на місцевому ринку з продажу споживчих товарів, основною компонентою якої є створення центру сприяння торговельному підприємництву, який забезпечує зв'язки між виробниками та споживачами через виконання таких функцій: закупівля товару великими партіями, зберігання товару, формування асортименту товарів за заявками, трансфер ризику та обумовлює підвищення частки товарообороту місцевих ринків у загальному товарообороті підприємств внутрішньої торгівлі. Використання цього підходу сприяє удосконаленню регуляторної дії адміністрації місцевого ринку з продажу споживчих товарів на діяльність субєктів торговельного підприємництва, які користуються його послугами. 8. Виходячи з того, що основною функцією місцевого ринку з продажу споживчих товарів є створення умов для здійснення різних видів економічної діяльності суб’єктами підприємництва та забезпечення їх торговельними місцями, запропоновано методичний підхід до регулювання плати за утримання торговельного місця на місцевому ринку з продажу споживчих товарів, сутність якого полягає у використанні ряду показників фінансово–господарської діяльності місцевого ринку й урахуванні тенденцій їх змінювання. На засадах аналізу результатів упровадження цього підходу в діяльність ринку ДП «Ринок» м. Свердловська Луганської області зроблено висновок про наявність соціального ефекту й зниження конфліктності між адміністрацією ринку та суб’єктами підприємницької діяльності. |
