Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Організація управління, планування і регулювання економікою


Газуда Михайло Васильович. Регіональні особливості розвитку агропромислового комплексу в умовах ринкових трансформацій : Дис... канд. наук: 08.00.05 - 2007.



Анотація до роботи:

Газуда М.В. Регіональні особливості розвитку агропромислового комплексу в умовах ринкових трансформацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Ужгородський національний університет. – Ужгород, 2007.

В дисертації досліджені теоретичні основи розвитку агропромислового комплексу регіону в перехідній економіці. Обґрунтовано об’єктивний характер ринкових трансформацій в аграрному секторі економіки в умовах становлення різних альтернативних форм земельної власності, а також особливості відтворю-вальних процесів у провідних сферах АПК за видами економічної діяльності.

Здійснено аналіз соціально-економічних і природних передумов розвитку агропромислового комплексу регіону за трьохсферною моделлю, на основі якої визначена частка аграрного сектора та провідна роль особистих селянських господарств населення у виробництві валової продукції та ВДВ. Зроблено аналіз виробництва харчових продуктів, напоїв 3-ї сфери АПК за підкласами КВЕД (від 15.11.0 до 15.98.0) у розрізі природноекономічних зон області.

В дисертаційній роботі на основі стратегічних цілей і орієнтирів розроблені прогнозні сценарії та факторна модель забезпечення сталого розвитку агропромислового комплексу регіону (із застосуванням КВЕД).

Основним науковим результатом дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних та методичних засад докорінної трансформації економічної системи, яка передбачає послаблення одних типів і форм власності й посилення інших. Особливості соціально-економічної та організаційної структури аграрного сектора АПК викликали необхідність здійснення приватизаційних процесів і відповідних змін у його організаційній структурі. На основі проведених досліджень можна сформулювати наступні висновки:

  1. Реформування земельних відносин здійснювалося з появою різних форм земельної власності, що не означає виняткової монополії жодної з них. Становлення різноманітних форм земельної власності в Україні та її регіонах розпочалося з прийняття низки законодавчо-правових документів, проте вони не змогли відобразити всієї складності процесів земельних перетворень і тому мали обмежений характер, багато в чому спотворювали реальні ринкові процеси. Оскільки земля є фундаментальним каркасом ринку нерухомості, відсутність ринку землі руйнує всю його структуру. Водночас ринок землі взаємопов’язаний з іншими ринками, а тому його становлення забезпечить можливість реалізації низки важливих соціально-економічних завдань і процесів, передусім у сільській місцевості, серед яких важливе значення має створення різноманітних альтернативних форм земельної власності, адекватних господарсько-виробничим умовам і соціально-психологічним потребам людей.

  2. Від розширеного відтворення сільськогосподарського виробництва залежить розширене відтворення галузей харчової і легкої промисловості, які взаємопов’язані з аграрним сектором АПК. На можливості ефективного використання ресурсного потенціалу агропромислового комплексу роблять вплив ряд регіональних особливостей, а саме: природноекономічна специфіка регіону; вигідне географічне і геостратегічне положення; низька землезабезпеченість; наявність значних площ полонинських, лісових угідь та їх природно-ресурсної бази; особливості соціально-економічних передумов та екологічний феномен регіону, який належить до екологічно чистих територій України. У всіх областях Карпат України територія поділяється на три природноекономічні зони: низинну, передгірну і гірську. У відтворювальних процесах в системі агропромислового виробництва важливу роль відіграє господарський механізм, особливістю розширеного відтворення якого є процеси посилення взаємопроникнення державних і ринкових важелів, планомірності й ринку.

  3. Дослідженнями формування і використання ресурсного потенціалу та динаміки розвитку АПК за трьохсферною моделлю в Закарпатській області доведено, що друга сфера агропромислового комплексу (власне сільське господарство) займає значну частку у валовій доданій вартості області. Основним товаровиробником у виробництві валової продукції та валової доданої вартості у Закарпатській області є особисті селянські господарства населення.

  4. У відповідності до класифікації видів економічної діяльності подано авторське визначення категорії „Агропромисловий комплекс” та досліджено виробництво харчових продуктів, напоїв 3-ї сфери АПК за підкласами КВЕД (від 15.11.0 до 15.98.0), а також у розрізі природноекономічних зон області. Узагальнено дані щодо виробництва тракторів, сільськогосподарських машин для 2-ї сфери та технологічного устаткування для харчової промисловості 3-ї сфери АПК, а також структуру, оновлення та зношеність промислово-виробничих основних засобів у харчовій промисловості Закарпаття.

  5. На основі стратегічних цілей та орієнтирів у дисертаційній роботі розроблені прогнозні сценарії економічного зростання основних видів сільськогосподарської продукції для Закарпатської області на коротко-, середньо- і довготривалий періоди, реалізація яких забезпечить нарощування обсягів виробництва харчових продуктів, напоїв до науково рекомендованих норм споживання, а також факторна модель забезпечення сталого розвитку АПК регіону (із застосуванням КВЕД). Визначено основні напрями виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (підсекція DA) агропромислового комплексу Закарпатської області до 2016-2020 рр., якими передбачено освоєння нових конкурентоздатних видів продукції, які мають пріоритетне значення у відповідних видах економічної діяльності.

  6. Еколого-економічна реструктуризація й інтенсифікація агропромислового виробництва, розширення масштабів екологозрівноваженої сільськогосподарської та несільськогосподарської діяльності на селі розглядаються як найважливіші чинники сталого розвитку АПК, що є надзвичайно важливим для регіону в умовах переходу на модель сталого, самовідтворюваного й екологобезпечного розвитку, в тому числі і для виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Газуда М.В. Відродження сільського господарства регіону в контексті реалізації ідеї сталого розвитку. //Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка”. – Випуск № 17. Ужгород, 2005. – C. 44-51 /1,0 друк.арк./

  2. Газуда М.В. Теоретичні засади формування ринку землі//Науковий вісник Прикарпатського університету. Серія „Економіка”. – Випуск № 3. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 95-100 /0,6 друк.арк./

  3. Газуда М.В. Особливості природних соціально-економічних передумов сільськогосподарського виробництва в Карпатському регіоні України. //Збірник наукових праць. Інститут регіональних досліджень НАН України. Випуск 4 (60) Львів, 2006. – С. 17-27 /0,6 друк.арк./

  4. Газуда М.В. Еколого-економічна реструктуризація та оптимізація аграрного сектора – основа сталого розвитку АПК регіону. //Науковий вісник Прикарпат-ського університету. Серія „Економіка”. – Випуск № 5. – Івано-Франківськ, 2007. – С.135-138 /0,2 друк.арк./

  5. Газуда М.В. Динаміка та тенденції розвитку групи 01.1 (КВЕД) „Рослинництво” агропромислового комплексу Закарпатської області. //Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка”. – Випуск № 21, - Ужгород, 2007. – С.48-52 /0,4 друк.арк./

  6. Газуда М.В. Регіональні особливості інвестиційно-інноваційного забезпечення сталого розвитку харчової промисловості//Збірник наукових праць. Економічні науки – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007. – С.117-127 /0,5 друк.арк./

  7. Газуда М.В. Виробництво окремих видів харчових продуктів і напоїв у Закарпатській області в системі національного рівня КВЕД//Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій (Збірник наукових праць). Вип. 6(62)/НАН України. Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2006. - С. 261-270 /0,4 друк.арк./

  1. Лендєл М.А., Газуда М.В., Газуда Л.М. Основні складові формування економічного механізму адаптації АПК регіону до умов ринкової трансформації. //Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка”. – Випуск № 15, - Ужгород, 2004. – С.78-82 /0,6 друк.арк./, [Особистий внесок автора: досліджено складові аграрного ресурсного потенціалу].

  2. Лендєл М.А. Газуда М.В., Жулканич Н.М. Особливості аграрного господарювання в Карпатському регіоні//Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка”. – Випуск № 18. - Ужгород, 2005. – С. 39-50 /1,3 друк.арк./ [Особистий внесок автора: проаналізовано ресурсний потенціал аграрного сектора регіону].

Матеріали наукових конференцій:

  1. Газуда М.В. Соціальні чинники відродження аграрного виробництва в областях Карпатського регіону. //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 1-5 вересня 2005 р., м. Рахів, 2005. - С. 165-171 /0,4 друк.арк./

  2. Газуда М.В. Особливості бюджетного фінансування аграрного сектора //Проблемы и перспективы становления финансовой системы Украины: Материалы ІХ Всеукраинской науч.-практ. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых, г.Севастополь, 11-14 октября 2006 г. – Севастополь, Изд-во СевНТУ, 2006. - С.137-138 /0,1 друк. арк./

  3. Газуда М.В. Перспективи удосконалення аграрних відносин в Закарпатській області//Матеріали ІV-ї Міжнародної науково-практичної конференції „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”. Черкаси, 11-13 квітня 2007 р. – С.217-219 /0,1 друк. арк./

  4. Студеняк П.Ю., Газуда М.В. Етапи становлення транскордонного співробітництва в агропромисловому комплексі Закарпатської та Саболч-Сатмар-Березької областей//Матеріали круглого столу „Пріоритети розвитку двостороннього співробітництва у сфері торгівлі, туризму, інвестицій” (смт Чинадійово, Закарпатська область, 2006 р.)//Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. Випуск № 1. – К., 2007. – С. 38-42 /0,3 друк.арк./ [Особистий внесок автора: визначення особливостей становлення транскордонного співробітництва в агропромисловому комплексі].