До основних результатів, висновків і пропозицій роботи можна віднести такі: 1. За останні десятиліття дослідження зовнішньоекономічної діяльності регіонів виокремилося в самостійний напрям регіональних економічних досліджень. Наслідком цього стало формування концепцій та теоретичних узагальнень регіональної економіки (зокрема, концепції міжнародного міжрегіонального співробітництва, формування зовнішньоекономічних зв’язків регіону, теорій управління зовнішньоекономічною діяльністю, прикордонного та транскордонного співробітництва тощо). 2. Здійснений аналіз існуючих теорій та концепцій зовнішньоекономічної діяльності засвідчив, що зовнішньоекономічна діяльність була предметом дослідження економічної думки практично з моменту її наукового оформлення. Вже перші економічні школи робили акценти на розвитку торгівлі між країнами. Протягом останніх десятиліть, з огляду на інтенсифікацію інтеграційних процесів у Європі та залучення до них України, в українській економічній науці сформульована достатня кількість теоретичних положень, на основі яких можуть бути вироблені наукові засади реалізації збалансованої політики в сфері зовнішньоекономічної діяльності регіонів. 3. Розкриваючи методи вирішення поставленої в дисертації задачі – удосконалення організаційно-економічного механізму активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону, слід зазначити, що головним методологічним принципом останньої повинна бути гармонізація національних та регіональних інтересів і поглиблення інтегрованості економічного простору держави у світогосподарські зв’язки. 4. У дисертації сформульовано методичні підходи до формування організаційно-економічного механізму активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону, суть яких полягає в застосуванні системного підходу та виділенні на його основі керуючої та керованої ланок в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю, систематизації її видів та використання чітких, визначених законодавством способів та шляхів регулювання зазначеної діяльності. 5. Основними принципами зовнішньоекономічної діяльності регіону в системі зовнішньоекономічної політики держави, визначеними у процесі дослідження на основі аналізу вітчизняного досвіду, є пріоритет національних інтересів та гнучке поєднання відкритості економіки з політикою розумного протекціонізму при домінуванні останнього. Ці принципи визначають напрями регулювання та специфіку зовнішньоекономічної діяльності. Вкрай важливою є митна політика країни, головними інструментами якої є тарифне та нетарифне регулювання, що має чітко виражений протекціоністський характер. Ця тенденція є характерною для більшості країн світу, незважаючи на декларування принципів вільної торгівлі та заборону на введення торгових бар’єрів. Державне регулювання економічних процесів, протекціоністські заходи, спрямовані на збільшення частки експорту і, відповідно, зменшення імпорту – це ті реалії, що продиктовані сучасним моментом і які Україні треба не просто враховувати, а й наполегливо впроваджувати у власну економічну стратегію, в тому числі й зовнішньоекономічної діяльності регіонів. Характерною рисою зазначених процесів є те, що з ускладненням економічних зв’язків та швидким розвитком інтеграційних процесів швидко змінюються і важелі державного впливу, модифікуються їх форми та методи, що супроводжується не тільки кількісними, а, головне, якісними змінами. Аналіз світового досвіду показує, що на сучасному етапі можливості тарифного регулювання звужені. Вимоги СОТ щодо уніфікації та зменшення рівня митного обкладання значно обмежують заборонний потенціал тарифу. Незважаючи на менш привабливу перспективність тарифів, цим питанням приділяється значна увага в процесі регулювання міжнародних економічних відносин. 6. Проведений аналіз зовнішньоекономічної діяльності Закарпатської області виявив, що у цій сфері економіки намітилася позитивна динаміка. Основними партнерами у зовнішньоекономічному співробітництві господарюючих суб’єктів області є підприємці з Угорщини, Німеччини, Австрії, Словаччини, Італії, Польщі. Оцінка правової бази показала достатньо високий рівень розвитку нормативно-правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, однак і надалі актуальним залишається вдосконалення його норм шляхом врахування специфіки транскордонних зв’язків та необхідність його виокремлення у спеціальному законодавстві України, прийняття пакету законів, що розширює потенціал регіонів у плані активізації зовнішньоекономічних зв’язків. 7. Активізація участі регіону у єврорегіональному і транскордонному співробітництві потребує, передусім, розробки концептуальних засад регіональної політики та скоординованої системи транскордонної співпраці, функціонально спрямованої на реалізацію національних та регіональних інтересів як на міжнародному, так і на внутрідержавному рівні. 8. У процесі дослідження з’ясовано роль Закарпатської області у формуванні та функціонуванні системи транспортних коридорів України, зокрема сьогодні Закарпаття є ланкою, яка з’єднує напрями Схід-Захід і Північ - Південь. Територією області проходить п’ятий міжнародний транспортний коридор Трієст - Любляна - Будапешт - Чоп - Львів, який з’єднує західно - і східноєвропейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі і забезпечує інтерконтинентальні транзитні вантажні перевезення в напрямку Європа-Азія. Визначальним напрямом підвищення економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності області є розбудова об’єктів інфраструктури, особливо транспортних комунікацій, відповідно до світових стандартів через співробітництво з міжнародними організаціями та послідовну інтеграцію в міжнародну транспортну систему, прикордонних переходів, що вимагає залучення до цієї діяльності підприємств різних форм власності, в т.ч. іноземних інвесторів. 9. Суть розроблених автором, на основі проведеного дослідження, пропозицій щодо активізації організаційно-економічного механізму зовнішньоекономічної діяльності регіону в умовах європейської інтеграції полягає в чіткому розподілі повноважень між державними та регіональними органами влади в сфері управління зовнішньоекономічною діяльністю, формуванні на рівні регіону відповідних координуючих структур у сфері цієї діяльності, зокрема транспортно-логістичного центру, виробленні та реалізації науково-обґрунтованих заходів, які б пом’якшили виклики, спричинені перетворенням державного кордону, що проходить територією Закарпаття на новий зовнішній кордон ЄС. З точки зору оптимізації організаційно-економічного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Закарпатської області існує гостра потреба у формуванні в державі (на національному та регіональному рівнях) органу, який би координував таку діяльність, об’єднував зусилля вчених, управлінців та бізнесових кіл, формував інформаційне поле і суспільну свідомість відповідно до європейського вектору інтеграції України. 10. Стратегічними напрямами розвитку зовнішньоекономічної діяльності Закарпатської області є нарощування її експортного потенціалу, поглиблення транскордонної та єврорегіональної співпраці, розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури, поглиблення економічної інтеграції України в європейські структури. | 