У дисертаційній роботі розв’язано науково-прикладне завдання удосконалення управління рекреаційно-оздоровчим комплексом регіону, зокрема його фінансовою складовою. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки: 1. Розвиток рекреаційного комплексу – ефективний засіб структурної трансформації економіки регіону у напрямі її соціальної орієнтації. З позиції системного підходу досліджено сутність і специфіку рекреації та локального рекреаційно-оздоровчого комплексу як складової регіональної господарської системи, що включає людський, ресурсний, інфраструктурний та екологічний потенціал, функціонально спрямований на комплексну організацію відпочинку та лікування з метою відтворення життєдіяльності населення. Обґрунтовано визначення рекреаційно-оздоровчого комплексу, як частини господарства регіону, пов’язаної з використанням територіальних особливостей для оздоровлення людини через організацію відпочинку та лікування з метою відновлення її життєвих сил. 2. У роботі вдосконалено понятійний апарат системи фінансового менеджменту, досліджено його еволюцію та місце у системі регіонального управління. Доведено, що фінансовий менеджмент – одна із невід’ємних складових частин регіонального менеджменту, що спрямована на погоджений розвиток структурних підсистем регіону, тобто галузей економіки регіону. Досліджено суть, мету, завдання, функції та механізм фінансового менеджменту. Зокрема, визначено його загальнооптимізаційне завдання – досягнення на кожному етапі розвитку підприємства підвищення його ринкової вартості при забезпеченні достатньої фінансової стійкості та платоспроможності і оптимізації співвідношення рівня прибутку та ризику у процесі прийняття управлінських рішень. 3. Досліджено методичні підходи до оцінки ефективності фінансового управління в санаторно-курортній діяльності за допомогою фінансового аналізу, що відрізняється набором груп показників та дає можливість оцінити фінансові потреби санаторно-курортних підприємств для досягнення стратегічних цілей менеджменту. Запропоновано проводити дослідження найхарактерніших тенденцій фінансового менеджменту підприємств санаторно-курортного комплексу шляхом аналізу таких груп показників: 1) структура капіталу та активів; 2) майновий стан; 3) фінансова стійкість; 4) ліквідність і платоспроможність; 5) рентабельність; 6) ділова активність. 4. У роботі обґрунтовано, що рекреаційний комплекс Закарпаття характеризується переважним розвитком санаторно-курортного лікування. При цьому виділено три групи лікувально-оздоровчих зон за рівнем освоєності. Результати дослідження доводять, що період розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття можна оцінити як складний через те, що з переходом на ринкові відносини виникло питання раціональнішого використання матеріально-технічної бази закладів та ефективнішого заповнення санаторіїв і баз відпочинку. Наявний рекреаційний потенціал Закарпатської області використовується недостатньо ефективно, про що свідчать незадовільні показники завантаженості цілорічного ліжкового фонду (у 2005 році – лише 62,1%). Основними причинами такої ситуації можна назвати перерви та простої у діяльності санаторно-оздоровчих закладів, низьку якість обслуговування, рівень сервісу та обмеженість купівельної спроможності більшості населення. 5. Аналіз стану фінансового управління санаторно-курортних підприємств проведено на прикладі Представництва ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” у Закарпатській області, яке складається із 7 найпотужніших оздоровниць області і займає основну частку ринку санаторно-курортних послуг Закарпаття. За результатами цього аналізу можна стверджувати, що стан фінансового забезпечення підприємства можна вважати назагал позитивним, про що свідчить стабільне зростання суми майна підприємства, підвищення його мобільності, збільшення грошових коштів, наявний приріст власного капіталу, зростання нерозподіленого прибутку та його частки у власному капіталі підприємства. Але, результати проведеного аналізу показали, що на фінансовий стан негативно впливали погіршення фінансової стійкості санаторно-курортних об’єктів регіону та показників ліквідності. 6. У роботі уточнено деякі методичні підходи до вдосконалення фінансового управління санаторно-курортними підприємствами в умовах трансформації економіки. Зокрема, пропонується до впровадження на підприємствах аналіз беззбитковості, що дозволяє простежити залежність фінансових результатів підприємства від зміни структури витрат і обсягу виробництва, а також виявити можливості самофінансування рекреаційно-оздоровчої галузі для оцінки її організаційно-економічних резервів беззбитковості або межі рентабельності. 7. Розроблено кореляційно-регресійну модель, яка дала змогу виявити резерви підвищення ефективності управління фінансами санаторно-курортних закладів. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу було обгрунтовано, що на прибуток, як результативний показник, найсуттєвіше впливають коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами та коефіцієнт абсолютної ліквідності. При цьому їх зростання призводить до зменшення результативного показника. Використовуючи цей взаємозв’язок, можна встановити фактори росту прибутку, маневруючи збільшенням, чи зменшенням цих показників. 8. Було розроблено рекомендації щодо вдосконалення процесу управління фінансами рекреаційно-оздоровчого підприємства шляхом оптимізації його організаційної структури. Зокрема, запропоновано створити центри фінансової відповідальності за доходи, витрати, прибуток та інвестиції й обґрунтовано їх розподіл за відділами санаторно-курортної організації. З метою вдосконалення управління фінансами рекомендується децентралізувати організаційно-управлінську структуру на основі виокремлення деяких підрозділів підприємства в самостійні структурні одиниці, а також запровадження системи контролінгу та моніторингу фінансового стану. | 