1. Під інвестиціями запропоновано розуміти грошові, матеріальні та нематеріальні витрати на створення, розширення і придбання реальних та фінансових активів, соціальні цілі, призначені як для короткострокового, так і довгострокового використання з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Основна особливість інвестицій в аграрному секторі полягає у значному за часом періоді між вкладенням інвестицій і отриманням результату, що пов’язано з сезонністю сільськогосподарських робіт. Інвестиційна діяльність в аграрному секторі має розглядатися як послідовна, цілеспрямована господарська (підприємницька та непідпри- ємницька) діяльність, пов’язана з вибором, обгрунтуванням і реалізацією всіх форм інвестування, що полягає у вкладанні грошових, майнових та нематеріальних цінностей, управлінні та контролі, з метою створення позитивного інвестиційного клімату в аграрному секторі, підвищення його потенціалу, отримання прибутку або досягнення соціально-екологічного ефекту. Інвестиційна стратегія в аграрному секторі визначається як комплексна система довгострокових цілей інвестиційної діяльності, обумовлених загальними завданнями її розвитку та інвестиційною ідеологією, з вибором найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Особливістю регіональної інвестиційної стратегії є якісна послідовність дій і станів, що використовуються для досягнення цілей регіону. 2. Алгоритм формування і реалізації регіональної інвестиційної стратегії включає проходження таких основних етапів, як оцінка сильних та слабких сторін інвестиційної діяльності; визначення пріоритетів інвестування; формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності; визначення мети інвестування; аналіз стратегічних альтернатив та розробка найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності; формування альтернативних інвестиційних стратегій; порівняльний аналіз ефективності альтернативних стратегій та обгрунтування доцільності обраної стратегії; розробка стратегічних напрямів інвестиційної діяльності; розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів; конкретизація стратегії за періодами її реалізації; розробка системи організаційно-економічних заходів по забезпеченню реалізації стратегії; процес реалізації стратегії; інвестиційний контролінг та корегування процесу реалізації стратегії; соціально-економічна оцінка впровадженої стратегії; формування та реалізація програм розвитку. 3. Основними проблемами та перешкодами щодо інвестування аграрного сектора регіону є: недосконалість і нестабільність законодавчої та нормативної бази; нераціональне використання державних коштів; диспаритет цін; відсутність чітких стратегічних орієнтирів розвитку; безсистемність і неузгодженість інвестиційних процесів; недостатній рівень розвитку інвестиційної інфраструктури; збитковість підприємств аграрного сектора та часта зміна вищої регіональної влади. 4. Сильними сторонами регіону в контексті розвитку інвестиційної діяльності в аграрному секторі є вигідне територіально-географічне розташування та сприятливі природно-кліматичні умови; кваліфіковані трудові ресурси; потужний науковий потенціал. Слабкими сторонами – непередбачуваність змін у політичному та економічному середовищі; незадовільний фінансово-економічний стан підприємств; невизначеність пріоритетів інвестування; нерозвинена інвестиційна інфраструктура; адміністративні бар’єри; диспаритет цін; негативний вплив наслідків аварії на ЧАЕС. 5. Найбільш вагомими мотивами здійснення інвестицій виявилися: низька ефективність використання накопичених капіталів всередені країн-інвесторів та пошук шляхів ефективнішого їх вкладення в інших країнах; доступ до дешевих джерел сировини та матеріальних ресурсів; пошук нових та збереження старих ринків збуту продукції, висока ємність регіонального та державного ринку з можливістю його розвитку в майбутньому. Основними мотивами відмови – неспроможність уряду та регіональної влади дотримуватися узятих на себе зобов'язань, бюрократичні обмеження, недостатній рівень підтримки інвестора органами влади; постійний ризик зміни законодавства та загроза втратити власність, активи; негативний інвестиційний клімат регіону та великі ризики інвестування, відсутність інформації про регіон та об'єкти інвестування. 6. Найпривабливішими галузями сільського господарства для здійснення інвестиційної діяльності в рослинництві є зерновиробництво, буряківництво та картоплярство; у тваринництві – молочне скотарство (виробництво молока). Інвестиційно привабливими сільськогосподарськими районами області є Попільнянський, Новоград-Волинський, Овруцький, Житомирський та Ружинський. Найвищу узагальнену рейтингову оцінку інвестиційної конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва серед лісостепових регіонів мають господарства Попільнянського та Ружинського районів, у перехідній зоні – Романівський, Новоград-Волинський. Серед господарств поліської зони – Лугинський, Червоноармійський, Овруцький та Брусилівський. 7. Найбільше зростання обсягу інвестицій в основний капітал сільського господарства викликають індекс продукції сільського господарства, кількість та рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств. В 13 районах області з 23 фактичні обсяги надходження даних інвестицій є вищими або дорівнюють теоретичним, в інших 10 негативна різниця свідчить про невикористані наявні резерви збільшення обсягу надходження інвестицій в основний капітал сільського господарства. Найбільше зростання обсягу іноземних інвестицій викликають такі фактори, як виручка від реалізації сільськогосподарської продукції та рівень економічної активності сільського населення. 8. Загальна прогнозована сума надходження інвестицій в економіку регіону до 2015 р. зросте в 6,5 разів і становитиме 8,30 млрд. грн., в аграрний сектор – в 7,5 разів до рівня 2,28 млрд. грн. Проте, різниця між потребою і прогнозованим надходженням загальної суми інвестицій в економіку регіону складає 4,70 млрд. грн., в аграрний сектор – 3,22 млрд. грн. |