Анотація до роботи:

Пономаренко О.Р. Реабілітація репродуктивної функції у жінок з гострим сальпінгоофоритом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Київська медична академія ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена реабілітації репродуктивної функції у жінок з гострим сальпінгоофоритом. На основі клінічного, лабораторного, інструментального і доплерометричного обстеження 100 жінок хворих на гострий сальпінгоофорит вивчений вплив різних чинників ризику і симптомів гострого сальпінгоофориту на виникнення ускладнень у репродуктивній функції. Проведене динамічне дослідження кровообігу в органах малого тазу для з’ясування: зв’язку характеру гемоциркуляції в цих органах з порушенням менструальної, статевої, гормональної функцій та спроможності до запліднення жінки та впливу порушень гемоциркуляції в матці і яєчниках після гострого запалення придатків матки на частоту його рецидивів і формування хронічної форми захворювання. Розроблено і впроваджено в практичну гінекологію новий спосіб реабілітації репродуктивної функції у жінок з гострим сальпінгоофоритом з використанням віброакустичної біорезонансної стимуляції тканин.

Основні результати дослідження впроваджені в роботу акушерсько-гінекологічних установ м. Дніпропетровська.

1. Уточнено деякі сторони патогенезу гострого сальпінгоофориту й особливості його плину, пов'язані з розладом кровообігу у внутрішніх статевих органах. Встановлено закономірність змін швидкості кровообігу в яєчникових артеріях в залежності від фази запалення. Для першої фази, нетривалої (перші три дні від початку захворювання), при доплерометричному дослідженні характерно достовірне збільшення швидкості кровообігу в a.ovarica, підвищення діастолічного компоненту й зниження індексу СДС (в середньому до 2,5±0,2 (Р<0,05)), що свідчить про посилення кровонаповнення й перфузії органа внаслідок зниження загальної резистентності судин. У другій фазі (4-12 день захворювання), відзначене різке й значне підвищення судинного опору, значне зниження діастолічної швидкості кровообігу, збільшенні індексу СДС практично в 2 рази (5,6±0,3 проти 3,3±0,2 у контрольній групі; Р<0,05). Найбільш значні зміни яєчникової гемодинаміки відзначені на 4-6 добу захворювання. У третій фазі (з 15 по 30-й день) відзначається поступове відновлення показників швидкості кровообігу й зниження СДС в яєчникових артеріях до значень у контрольній групі.

2. Виявлено достовірний зв'язок характеру кровообігу в яєчниковій артерії з рівнем цитокінів (туморнекротичного фактора-альфа й інтерлейкіну-6) у крові хворих на гострий сальпінгоофорит, що свідчить про строгу загальнобіологічну закономірність розвитку імунологічних і судинних реакцій на всіх етапах запального процесу.

3. Незважаючи на редукцію клінічної симптоматики у хворих з гострим сальпінгоофоритом на госпітальному етапі лікування (до 10-14 дня), у більшої частини жінок (66%) для відновлення нормального кровообігу у придатках матки потрібно більш тривалий інтервал часу (до 30 днів). Доведено, що показники кровообігу належно відображають ефективність лікувальних заходів при гострому сальпінгоофориті і їх можна застосовувати при визначенні критеріїв одужання хворих жінок.

4. Вперше доведено, що реабілітація менструальної, гормональної та репродуктивної функції у жінок після епізоду гострого запалення придатків матки пов'язана з характером та терміном відновлення кровообігу в органах малого таза. Доведено, що у жінок з сальпінгоофоритом, ускладненим порушенням яєчникового кровообігу, після виписки зі стаціонару частіше зустрічався больовий синдром (в 3 рази), альгодисменорея (в 2 рази), диспареунія (в 2 рази), хронізація запального процесу (в 5 разів).

5. Збереження фази редукції кровообігу в репродуктивних органах після клінічного одужання є патогенетичною ланкою і маркером неповноцінної репарації, порушення функції труб та яєчників, а також репродуктивної функції. Наведені результати вказують на необхідність проведення як можна раніше відповідної корекції кровообігу в придатках матки при розробці реабілітаційних заходів у жінок з гострим сальпінгоофоритом.

6. Розроблено об'єктивний критерій патологічного типу кровообігу в яєчниковій артерії (СДС більше 45% від нормативів), який можна використовувати як ключовий фактор, що визначає несприятливий репродуктивний прогноз (чутливість – 95%, специфічність – 81,4%), для формування жінок групи ризику по потенційній безплідності.

7. У жінок внаслідок запального процесу на тлі порушення кровообігу у органах малого таза формується виражена яєчникова дисфункція, яка викликає порушення процесу овуляції в яєчниках та формування в них дрібних кіст з антральних фолікулів, що не досягли стадії зрілості, а також недостатність лютеінової фази й секреторної трансформації ендометрия.

8. Гостре запалення придатків матки в значному числі випадків залишає морфологічний слід у вигляді стійких органічних патологічних змін у репродуктивних органах, які виявляються при УЗД в 32% пацієнток із клінічним одужанням, навіть через один-два роки після гострого сальпінгоофориту. При цьому, патоморфологічні зміни в придатках матки при порушенні їх кровообігу із часом, після первинного епізоду гострого сальпінгоофориту, не тільки не зменшувалися, а навпаки – зростали, що пов'язано з рецидивами захворювання в 34% жінок, переходом у хронічну форму захворювання у 32%.

9. Рання корекція порушень кровообігу репродуктивних органів при гострому сальпінгоофориті, зокрема з використанням БРСТ, після стихання гострих клінічних прояв гострого сальпінгоофориту (з 10-14 дня захворювання) сприяє поліпшенню кровообігу, робить виражений протизапальний ефект, поліпшує прогноз відносно зниження частоти формування обструктивних форм патології маткових труб і склерозу яєчників, сприяє більш швидкому відновленню функції репродуктивних органів (протягом 2-х літнього спостереження у 42% пацієнтів наступила вагітність, що закінчилася в 26% випадків пологами).

Практичні рекомендації

1. При гострому сальпінгоофориті доплерометричне дослідження маткового та яєчникового кровообігу має діагностичне значення, а його показники мають бути застосовані як додатковий критерій оцінки ступеня тяжкості запального процесу в органах малого тазу, ефективності лікувальних заходів та прогнозу повноти відновлення репродуктивної функції.

2. У комплексне лікування гострого сальпінгофориту з 10-14 дня необхідно включати фізичні фактори, що сприяють поліпшенню кровообігу в придатках матки. Для відновлення мікроциркуляції та реабілітації репродуктивної функції у жінок з гострим сальпінгоофоритом рекомендується використання біорезонансної терапії, яка дає можливість скоротити термін лікування в 2 рази та найбільш ефективно відновити порушену репродуктивну функцію у хворих. Лікування складається із двох курсів по 10 днів (1 курс – з 10-го по 20-й день захворювання; 2-й курс – через 10 днів по закінченню першого) із тривалістю однієї процедури 10 хвилин.

Публікації автора:

1. Значення ультразвукової доплерометрії для діагностики запальних та пухлинних захворювань яєчників / Воронін К.В., Потапов В.О., Пономаренко О.Р., Галицька Н.Г. // Медичні перспективи. – 1999. – № 4. – C. 69-72. Здійснено клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.

2. Роль ультразвкової томографії та доплерометрії яєчникового кровообігу в оптимізації терапії гострого сальпінгоофориту / Пономаренко О.Р., Потапов В.О., Брежнева Т.І., Потапова М.А. // Медичні перспективи. – 2000. – № 4. – C. 91-95. Здійснено клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.

3. Пономаренко О.Р., Потапов В.О., Шепель І.І. Вплив медико-соціальних факторів на перебіг сальпінгоофориту // Буковинський медичний вісник. – 2001. – № 1. – C. 92-96. Здійснено клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.

4. Потапов В.О., Пономаренко О.Р. Реабілітація порушення репродуктивної функції у жінок, здебільшого при сальпінгоофориті // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2002. – № 4. – C. 25-27. Здійснено клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.

5. Пат. 38837 України, МПК 7 А61В 8/00. Спосіб діагностики порушення яєчникової гемодинаміки, здебільшого при сальпінгоофориті / О.Р. Пономаренко, В.О. Потапов, К.В. Воронін, І.А. Пономаренко – № 2000106093; заявл. 26.03.01; опубл. 15.05.01. Бюл. № 4. Здійснено клінічне спостереження та лікування хворих, статистична обробка даних.

6. Потапов В.О., Пономаренко О.Р. Значення комплексної ультразвукової доплерометрії яєчникового і маткового кровообігу у діагностиці сальпінгоофориту // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – Киів, 2000. – С. 426.

7. Новий спосіб діагностики порушення яєчникової гемодинаміки, здебільшого при сальпінгоофориті. / Пономаренко О.Р., Потапов В.О., Воронін К.В., Пономаренко І.А. // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – Киів, 2001. – С. 525. Здійснено клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.

8. Эфективність доплерометрії артерій яєчників у жінок з сальпінгоофоритом. / Пономаренко О.Р., Потапов В.О., Брежнева Т.І., Потапова М.О. // Матеріали
   ІІ українського конгресу фахівців з ультразвукової діагностики. – Київ, 2004. –
   С. 114-115. Здійснено клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.